Урокна тему: «Виділення – важливий етап обміну речовин. Будова і функції сечовидільної системи»

               Конспект уроку з біології

                            8 клас

 «Виділення – важливий етап обміну речовин.  Будова і функції  сечовидільної  системи».

ВЧИТЕЛЯ

ДОЛИНСЬКОЇ – ГІМНАЗІЇ ФІЛІЇ КЗ « Василівський ліцей «Сузір’я»» ВМР  Запорізької області

 Дернової Оксани Вікторівни

                             2023/2024 н/рік

Тема: «Виділення – важливий етап обміну речовин.  Будова і функції  сечовидільної  системи».    слайд№1

Цілі уроку:   слайд №2

Формування предметних компетентностей: сформувати в учнів поняття виділення, виявити особливості будови і функції сечовидільної системи

*формування ключових компетентностей:

- спілкування державною мовою: використовувати в мовленні біологічні терміни, поняття, факти, явища;

- математична: використовувати логічне мислення;

- інформаційно- цифрова компетентність: використовувати сучасні пристрої для добору біологічної інформації, її оброблення, збереження і передавання;

- основні компетентності у природничих науках і технологіях: пояснювати процеси і явища в живій природі, використовуючи наукове мислення;

- ініціативність і підприємливість: виявляти ініціативність до роботи на уроці, генерувати ідеї, брати відповідальність за прийняття рішень;

- соціальна та громадянська компетентності: створити комфортну атмосферу, шанувати розмаїття думок і поглядів, дотримуватись загальновизнаних моральних принципів і цінностей.

Мета:    слайд№3

ознайомити учнів з будовою сечовидільної системи людини; розкрити особливості будови нирок, сечоводів, сечового міхура та сечівника у зв’язку з функціями, які вони виконують; розвивати вміння порівнювати будову та функції органів людини, які беруть участь у виділенні продуктів обміну; удосконалювати вміння логічно мислити та робити відповідні висновки; виховувати бережливе ставлення до власного організму та усвідомлення необхідності дотримання здорового способу життя.

Очікувані результати:   слайд№4

учні називають органи та функції сечовидільної системи; розпізнають органи сечовидільної системи на малюнках; характеризують будову і функції нирок, нефрона, будову і функції сечових шляхів.

Компетентність: навчально – пізнавальна.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Обладнання та матеріали: таблиці, схеми, малюнки, що дозволяють

ілюструвати будову сечовидільної системи, презентація на дану тему.

Базові поняття й терміни: сечовидільна система, нирки, нефрон, сечоводи, сечовий міхур, сечівник.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань. 

Інноваційні технології навчання:

     - ІКТ

Структура уроку

І. Організаційний момент………………………………………………......1 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань…………………………………………...  2 хв.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й завдань уроку,,,,,,,,,,,,……………………………………………………………………………………………………2хв

IV.Вивчення нового матеріалу……………………………………..…..…20 хв.

Слайд№5

1. Яке біологічне значення мають процеси виділення?
2. Яка будова та функції сечовидільної системи?
3. Яка будова нефронів взаємопов’язана з їхніми функціями?

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів…5 хв.

VI. Самостійна робота з підручником.........................................................5 хв.

VII. Підбиття підсумків уроку …....……………………………………… 3 хв.

VIII. Домашнє завдання……………………….…………………………   .2 хв.

Хід уроку

І. Організаційний  момент

             Слайд№6                                               Є у світі тисячі наук,
                                                                            Таємних та цікавих
                                                                            Однією із них є біологія
                                                                             І всі про це ми знаємо
                                                                            Давайте всі справи відкладемо
                                                                            Про біологію розмову поведемо.

Налаштування класу на роботу, перевірка присутності учнів на уроці.

1.1. «Створення сприятливого психологічного клімату»

Учитель:

Любі діти! У наш клас завітали гості щирі. Привітаймо їх у добрий час посмішкою й миром.

Учень до гостей:

Ми вам раді, люди добрі,

І вітаєм щиро Вас.

Всіх запрошуєм ласкаво

На урок у восьмий клас.

Учитель:

Сьогодні ми працюємо за відомою вам накопичувальною системою балів. Ви відкриваєте банк знань, куди буде поміщати всі зароблені на уроці бали. Наприкінці уроку кожен їх порахує, і отримає оцінку.

1.2.Гра «Театр масок» слайд №7

1.3 «Навіювання»     слайд №8

Учитель:

Що ж, на вас сьогодні чекає напружена, але надзвичайно цікава робота. Тому не хвилюйтеся, подаруйте одне одному посмішку.

А я бажаю кожному із вас, щоб на цьому уроці ви були:

«У» - уважними;

«С» - спокійними;

«П» - працелюбними;

«І» - ініціативними;

«Х» - хоробрими.

Яке виходить слово? Успіх! Тож успіху вам! Я розраховую на нашу спільну плідну прац

ІІ. Актуалізація  опорних знань .

 «Мозковий штурм» слайд №9

1.  Які речовини й чому виводяться з організму людини?
2. Яка спільна функція в нирок, легень та шкіри?
3. Які речовини виводяться легенями?
4. Який орган найбільш активно виводить з організму воду і розчинені в ній речовини?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й завдань уроку.

Слайд№10

Уявіть, що у вас в руках знаходиться коробка, в яку ви повинні скласти всі свої старі речі: іграшки, якими ви давно не граєтесь, зошити, де вже немає чистих аркушів, книжки, що ви вже прочитали, одяг, який давно замалий на вас. Усе це ви постійно повинні носити з собою. Не дуже хороша ідея збирати і зберігати те, що вам не потрібне, чи не так? Кожен живий організм прагне полегшити своє існування в цьому світі, тому постійно викидає те, що йому не потрібне. Цей процес очистки організму називається виділенням. Виділення – це своєрідне неперервне прибирання й підтримка чистоти в організмі.

Проблемне питання.

- Чи можна процес виділення назвати одним з найважливіших процесів життєдіяльності, захистом від шкідливої дії отруйних речовин?

IV. Вивчення нового матеріалу.

 Слайди № 11-17

1. Яке біологічне значення мають процеси виділення?

Р о з п о в і д ь  у ч и т е л я з елементами бесіди

ВИДІЛЕННЯ (ЕКСКРЕЦІЯ) 

– процес видалення з організму непотрібних продуктів обміну речовин та надлишку води й солей. Унаслідок обміну речовин та енергії в організмі з’являються зайві для нього сполуки: 1) кінцеві продукти розщеплення поживних речовин (СО2, Н2О, жовчні пігменти, сечовина, сечова кислота, амоніак); 2)  надлишкові сполуки (солі, вода);                       3) чужорідні сполуки (солі важких металів, барвники); 4) отруйні сполуки (амоніак, індол, ацетон, гідроген пероксид та ін.).

У виділенні непотрібних сполук в організмі людини беруть участь легені (видаляються СО2, Н2О у вигляді пари, ацетон), шкіра (у складі поту видаляються Н2О, солі, сечовина, сечова кислота, амоніак, молочна кислота), травна система (неперетравлені рештки, солі важких металів, холестерин, жовчні пігменти), сечовидільна система (сечовина, надлишок солей, сечова кислота, Н2О та ін.). Виділення відбувається внаслідок різних фізичних та хімічних процесів. Так, отруйний амоніак (кінцевий продукт обміну білків) у клітинах печінки перетворюється на сечовину, що розчиняється в плазмі крові, транспортується з кров’ю до нирок, фільтрується з утворенням сечі й видаляється з організму. Пектинові речовини, що входять до складу фруктів та овочів, здатні зв’язувати важкі метали й радіонукліди з утворенням нерозчинних комплексів, що видаляються з організму через травну систему. Результатом процесів виділення є низка важливих для організму функцій: – видалення кінцевих продуктів обміну речовин для збереження рівноваги оборотних біохімічних реакцій; – знешкодження отруйних продуктів обміну речовин для запобігання загибелі клітин; – регуляція складу речовин в організмі для підтримання гомеостазу.

Отже, біологічна необхідність виділення полягає в здійсненні видільної, захисної та регуляторної функцій, завдяки  чому зберігається сталість внутрішнього середовища організму  в змінних умовах навколишнього середовища.

2)  Яка будова та функції сечовидільної системи?

СЕЧОВИДІЛЬНА СИСТЕМА – сукупність органів, що забезпечують утворення та видалення з організму сечі. Більша частина кінцевих продуктів обміну (близько 75 %) виділяється саме через сечовидільну систему, до складу якої входять нирки (1), сечоводи (2), сечовий міхур (3) і сечівник (4) (іл. 54).

Нирки – парні органи черевної порожнини. У дорослої людини маса однієї нирки становить близько 120 г (0,43 % від загальної маси тіла). Основні функції нирок людини: 1) видільна (видалення сечовини, надлишку води, солей, токсичних і чужорідних сполук); 2) гомеостатична (підтримання оптимального для клітин вмісту солей, йонів, води у внутрішньому середовищі); 3) регуляторна (утворення речовин, що регулюють артеріальний тиск, кровотворення, обмін солей). Ззовні ці органи вкриті сполучнотканинною капсулою з прошарком жирової тканини, що захищає їх від механічних упливів та температурних перепадів, утримує в певному положенні. На увігнутому краю нирки розташовані ниркові ворота, якими проходять сечовід, кровоносні й лімфатичні судини, нерви. Завдяки нирковим артеріям і нирковим венам нирки людини забезпечуються кров’ю (отримують близько 1,5 л/хв).  Враховуючи відносно невелику масу нирки, можна стверджувати, що нирки отримують крові в 4–5 разів більше, ніж серце та мозок. Проте більша частина цієї крові використовується для виконання їхньої основної функції – видалення з крові рідких продуктів обміну.

Основною структурною та функціональною одиницею нирок людини є нефрон. Їх у кожній нирці майже по мільйону, і всі вони разом утворюють потужний апарат сечоутворення. Капсули нефронів формують у нирках зовнішню кіркову речовину, а їхні ниркові канальці та сечозбірні трубки утворюють ниркові піраміди в складі внутрішньої мозкової речовини. Вершини ниркових пірамід відкриваються в ниркові чашки, що переходять у ниркову миску. Усі ці утвори нирок забезпечують швидке збирання сечі та її потрапляння до сечоводу.

Сечовід – парний орган у вигляді трубки, що забезпечує відведення сечі з нирок у сечовий міхур. Це непарний орган, що є резервуаром для нагромадження сечі. Місткість його становить 0,5–1,0 л. На межі із сечівником є коловий м’яз-затискач (сфінктер), що запобігає мимовільному сечовиведенню. Сечівник – непарний трубчастий орган, по якому сеча від сечового міхура виділяється назовні. Відкривається невеликим отвором у ділянці статевих органів.

Отже, органи сечовидільної системи забезпечують швидке  утворення та видалення з організму  рідких продуктів обміну речовин.

3)  Яка будова нефронів взаємопов’язана з їхніми функціями?

Основна функція нефронів – сечоутворення – здійснюється за допомогою процесів фільтрації та реабсорбції. До кожного нефрона від ниркової артерії відгалужуються дрібні судини, що приносять кров. Їх називають приносними артеріолами. У капсулі нефрона вони розгалужуються на сітку дрібненьких капілярів (капілярний клубочок), у яких кров фільтрується.

Фільтрація – це перенесення розчину речовин крізь стінку за рахунок різниці тисків. Ця рушійна сила виникає внаслідок того, що виносна артеріола, що виносить кров від капілярного клубочка, має менший діаметр, аніж приносна. Завдяки цьому виникає тиск у 70–80 мм рт. ст.

Відфільтрована плазма надходить у порожнину капсули й рухається далі звивистим канальцем першого порядку, стінки якого утворено епітеліальними клітинами з великою кількістю мікроворсинок. Це пристосування для активного всмоктування з відфільтрованої плазми корисних речовин та їх повернення в кров. Такий процес називають реабсорбцією. Реабсорція – це процес зворотного поглинання рідини крізь стінки, що відбувається зазвичай із значними затратами енергії.

На реабсорбацію затрачається близько 80 % кисню, що потрапляє до нирок. Далі звивистий каналець спрямовує рідину до петлі нефрона, що переходить у звивистий каналець другого порядку. У цих відділах нефрона сеча концентрується й надходить у сечозбірну трубку.

Отже, основними процесами, що відбуваються в нефронах,  є фільтрація та реабсорбція.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів.

 5.1. слайд№18

1. Що таке виділення?

2. Які органи утворюють сечовидільну систему?

3. Яку будову має нирка?

4.  Яку будову має нефрон?

5.  Яку будову має нефрон?

6.  Як відбувається реабсорбція?

7.  Яка роль видільної системи у підтримці гомеостазу організму? .

5.2 Заповни пропувки в тексті     слайд№ 19

5.3. Складання сенкану на тему «Нирка». Слайд№20

Нирка

маленька, бобовидна

відфільтровує, очищує, видаляє

це є біологічний фільтр

орган

VI. Самостійна робота: з підручником .Пошук відповідді на проблемне питання

VII. Підбиття підсумків уроку.

  Рефлексія  слайд №21

Оцінювання дітей   ( самооцінювання)

VIII. Домашнє завдання:  слайд №22

Опрацювати матеріал § 36  підручника, відповісти на запитання                в кінці параграфа.

Це цікаво  слайд№23

1. Скоротливі вакуолі одноклітинних тварин за півгодини можуть вивести назовні кількість води, що дорівнює об’єму тіла. Організм людини таку кількість води виводить приблизно за три тижні.
2. . Що таке "крокодилячі сльози"?

Коли хочуть підкреслити нещирість людських переживань, кажуть: «Ллє крокодилячі сльози». Дійсно, з очей крокодила постійно ллються сльози. Існує давня легенда про те, що крокодили плачуть гіркими сльозами, поїдаючи людей. Насправді крокодил плаче зовсім не від жалю до своєї жертви і не від сорому. Цьому явищу є наукове пояснення. Справа в тому, що нирки цієї тварини недосконалі, тому для видалення з організму надлишку солей у нього є особливі залози, розташовані біля очей. Коли ці залози працюють, то

створюється враження, що хижак плаче! А емоцій у рептилій взагалі немає. Так що сумувати крокодили не можуть...

3.  Особливості будови і функціонування видільної системи акул і скатів приводять до того, що шкідливі продукти обміну речовин накопичуються у них в м’язах. Це надає акулячому м’ясу неприємного для людей запаху аміаку і гіркуватого присмаку. Щоб позбутися цього запаху і присмаку, м’ясо перед приготуванням вимочують у солоній воді або попередньо відварюють.