Тема. Нова Січ. Практична робота: визначити способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави
Мета: охарактеризувати адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорозьких земель Нової (Підпільненської) Січі в другій половині 18 ст.; визначити причини та наслідки ліквідації Запорізької Січі; проаналізувати процес заселення Південної України; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, навички робото з історичними картами та документами; виховувати зацікавленість до вивчення історії Батьківщини.
Конспект уроку
з історії України
для 8-го класу
на тему
«Нова Січ. Практична робота: визначити способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави»
Підготувала учитель
історії та правознавства
Комунального закладу
«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області»
Вистороп Т. В.
2018
Тема. Нова Січ. Практична робота: визначити способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави (Слайд 1)
Мета: охарактеризувати адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорозьких земель Нової (Підпільненської) Січі в другій половині 18 ст.; визначити причини та наслідки ліквідації Запорізької Січі; проаналізувати процес заселення Південної України; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, навички робото з історичними картами та документами; виховувати зацікавленість до вивчення історії Батьківщини. (Слайд 2)
Обладнання: підручник «Історія України для 8 класу» (В. С. Власов), роздатковий матеріал, історична карта, портрети історичних діячів, ілюстрації до теми, мультимедійна презентація, проектор.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
А) 1722-1727 рр. Б) 1727-1734 рр. В) 1722-1724 рр. Г) 1750-1764 рр.
А) 1740 р. Б) 1741 р. В) 1742 р. Г) 1743 р.
А) О. Розумовського Б) О. Шаховського В) К. Розумовського Г) П. Рум'янцев
А) м. Глухів Б) м. Батурин В) м. Чернігів Г) м. Конотоп
А) С. Вельямінов Б) П. Ізмайлов В) О. Шаховський Г) П. Рум'янцев
А) Д. Апостола Б) К. Розумовського
В) О. Розумовського Г) П. Рум'янцева
|
А позбавлення судових повноважень Генеральної військової канцелярії Б відокремлення окремого стану населення – казенних селян В перепис населення, обмеження вільного переходу селян від одного пана до іншого Г створення Слобідсько-Української губернії Д утворення Малоросійського генерал-губернаторства |
А Ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні
Б Указ про перетворення лівобережних козацьких полків на регулярні полки російської армії
В Ліквідація полкового устрою на Слобожанщині та утворення з козацьких п’яти гусарських полків
Г Правління Єлизавети Петрівни.
ПОЛТАВСЬКА БИТВА
Встають перед зором задимлені далі,
Полтава, Батурин і Ворскло встають.
Козацькі загони, за волю повсталі,
На північ верстають окрилену путь.
Над ними гетьманські гойдаються стяги,
Гранчасто цвіте золота булава.
Рушає Мазепа, свідомий звитяги,
І славу навколо співає трава.
І в ноги лягають степи неозорі,
Привітно лунають байраки здаля...
- На поміч! На поміч! - волає у зморі
Поранений швед, посланець короля.
… І дальні дзвіниці ридають в одчаї,
І в жалощах никнуть і поле, і сад.
І, зором шугаючи в далі безкраї,
Мазепа вельможно відходить назад.
Сьогодні ми дізнаємося, як склалася доля запорожців після Полтавської битви. охарактеризуємо адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорозьких земель Нової (Підпільненської) Січі в другій половині 18 ст.; визначимо причини та наслідки ліквідації Запорізької Січі; проаналізуємо процес заселення Південної України.
«Цар, бажаючи помститися Мазепі, проти якого опублікував грізний маніфест, наказав Меншикову негайно атакувати його столицю, поки шведи не прибули на допомогу. Меншиков напав на неї 3 листопада і взяв. Потім віддав наказ замучити всіх незалежно від віку і статі, а після нелюдської різанини силою вивів жінок, які ще залишалися живі [...] Він забрав звідти важкі гармати, а було їх близько сорока. Так само по-варварськи розорив і спалив все місто та млини».
Зруйнування Чортомлицької Січі та жорстока розправа над прибічниками І. Мазепи дали запорожцям зрозуміти, що у рідному краї залишатися небезпечно. (Слайд 5) У 1709 р. козаки заснували Кам'янську Січ на землях, що були близькими до володінь кримського хана Девлет-Герея. (Слайд 6) Однак царський уряд погрожував послати велике військо, щоб зігнати їх з Кам’янки. Тому запорожці змушені були просити протекції кримського хана, і той за згодою турецького султана призначив їм інше місце для облаштування Січі – неподалік Олешок (нині м. Цюрюпинськ, Херсонської області). (Слайд 7)
Упорядкування Олешківської Січі відбувалося по закінченні невдалої війни царя Петра І із Туреччиною 1710 – 1711 рр.
Каменська та Олешківська Січі відрізнялися від попередніх. Олешківська Січ була зовсім відірвана від земель Запорожжя й до того ж стояла в дуже сумній та непридатній місцевості. Замість широкого Дніпра бігла вузенька річка Конка з дуже піскуватими берегами.
Татари намагались бути у них панами і примушували їх воювати проти татарських і турецьких недругів – час від часу хан посилав козаків воювати то з черкесами, то з калмиками. Татари надали козакам саме Олешки, щоб мати їх перед очима, бо все ж таки продовжували їх бояться. Та найбільше дошкуляли козакам переслідування православної віри. У 1728 р. козаки повернулися на місце Кам'янської Січі.
У 1731 р. на Січ надійшла царська грамота, якою «прощалися усі провини запорожцям», а самі вони переходили у царське підданство. Так царський уряд прагнув залучити запорожців на свій бік напередодні нової російсько-турецької війни.
Врешті, у квітні 1734 р. понад 30 тис. запорожців на чолі з отаманом Іваном Білицьким повернулися на Запоріжжя й за 7 км від колишньої Чортомлицької Січі заклали Нову Січ, яку пізніше стали називати Підпільненською. (Слайд 8, 9)
Царський уряд непокоївся через зростання економічної могутності Запоріжжя, відсутність кріпацтва та демократичний устрій Козацької республіки.
Після перемоги у російсько-турецькій війні Росія здобула вихід до Чорного моря. Це пришвидшило процес ліквідації козацького устрою на Запоріжжі.
4 червня 1775 р. війська генерала П. Текелія раптово оточили Січ-столицю та зажадали її капітуляції. Від 25 травня до 8 червня 1775 р. російська армія повністю захопила запорізькі землі. Останнього кошового Петра Калнишевського ув’язнили в Соловецькому монастирі, де він провів 25 років. (Слайд 11)
Перегляд відеоролику https://www.youtube.com/watch?v=SMjEWZK5_GI
Російсько-турецька війна 1768 – 1774 рр. закінчилася підписанням Кючук-Кайнарджійського мирного договору. Росія отримала вихід до Чорного моря, а Кримське ханство фактично опинилося в залежності від російської імперії. (Слайд 12)
1783 року Кримське ханство було ліквідоване і назавжди зникло з карти.
У 1788р. вийшов царський указ про формування з колишніх запорізьких козаків Війська вірних козаків (Чорноморське). Російсько-турецька війна 1787 – 1791 рр. закінчилася підписанням Ясського мирного договору. Османська імперія остаточно визнала перехід Криму до Росії. (Слайд 13)
Так усе Причорномор’я, Приазов’я та Кримський півострів опинилися в складі Російської імперії.
І. Скоропадський П. Полуботок Д. Апостол К. Розумовський
Заповніть таблицю «Способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави»
Гетьман |
Способи боротьби |
І. Скоропадський
|
Сформував Решетилівські статті 1709 р. Виступав проти створення Малоросійської колегії |
П. Полуботок
|
Обєднав навколо себе ту козацьку старшину, що чинила опір наступу царської влади; Гальмування інкорпораційної реформи восени 1722 року за відсутності Петра І. Скасування через Сенат постанов Вельямінова. |
Д. Апостол
|
Подав Петру ІІ чолобитні з проханням розширити автономію Війська Запорозького Поновлення 1727 р. гетьманства в Україні, що на деякий час послабило наступ царату на Українську державу. |
К. Розумовський |
Намагався перебудувати Гетьманщину на Європейський лад. Розширив повноваження козацької старшини. Здійснив спробу зробити гетьманство спадковим. |