Уроу позакласного читання "Драматична поема "Бояриня". Історична основа твору".

Мета: поглибити знання про  творчість Лесі Українки, визначити  причину появи та особливості драматичної поеми «Бояриня»;

працювати над змістом твору , удосконалювати вміння аналізувати драматичний твір з елементами дослідництва; оцінювати твір як культурно-мистецьке явище, вчитися працювати в групі, розвивати критичне мислення сприяти розвитку читацьких смаків учні, формувати  почуття громадянського обов’язку.

Методи і прийоми роботи: групова робота, дослідницький, «Айсберг», «Мозговий штурм», бесіда за  прочитаним, оціночні судження.

Форми роботи: аналіз драми, визначення проблем , характеристика образної системи, робота з поняттям, аналіз історичного матеріалу, тести.

1. Вступне слово вчителя

Кожна людина сама будує своє щастя. Та якими б багатствами людина не володіла, виявляється, що для повноцінного, духовно багатого життя їй потрібно мати  зв’язок із рідною землею. Доля  кидала Лесю Українку в різні сторони. Де б вона не жила, одначе невтомно працювала, наперекір усьому. В останні роки свого життя працювала у якомусь особливому напруженні – поетеса поспішала, наче очікувала свого останнього дня, а мрією була  в рідному краї.

Творчість Лесі Українки настільки багатогранна і плідна, що навіть не віриться, що прожила вона лише 42 роки. Світова література не може назвати іншого письменника з таким талантом, щирим і самобутнім голосом, полум’яним серцем і мудрим розумом. Вражають її психологічні поеми, геніальні драматичні твори – такі як «Кассандра», «Лісова пісня», «Камінний господар», «У пущі», «В катакомбах», «Оргія», «Блакитна троянда», «Бояриня» – все це шедеври світового значення. Розглянемо поему «Бояриня» так як з нової програми її вилучено, але  проблеми, порушені в ній актуальні.

2. Бесіда

1. Робота  з географічними назвами

– Цей період називають добою Руїни. Своєю неоднозначністю він привертав і привертає увагу по сьогодні. Ця тема є актуальною , оскільки й зараз наше життя чимось нагадує руїну, а політичні дебати подібні до змагань за булаву українських гетьманів.

2. Рольова гра «Історик і літературознавець»

Літературознавець. Драму «Бояриня» Леся Українка написала за три дні в 1910 році, перебуваючи на лікуванні в Єгипті. Це єдиний твір поетеси, побудований на матеріалі  історичного минулого України, - дія відбувається в другій половині ХVІІ ст. Драматична поема  мала нелегкий шлях до читача, була опублікована  вже після смерті поетеси в 1914 році. У часи СРСР її було заборонено за антиросійське звучання. Тож побачив її читач лише у 1989 році.

Історик. У драмі  «Бояриня» письменниця відобразила добу Руїни й гетьманування Петра Дорошенка. Це був надзвичайно важкий період для України: здобутки національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького були втрачені. Точних  одностайних хронологічних рамок немає. Більшість  джерел датують Руїну 60-80-ми роками ХVІІ ст. Закінчення Руїни пов’язують з ім’ям І. Мазепи.

3. Визначення типу  поеми

• Прокоментуйте відповідь.
• Чому ці молоді українці , які виховувалися в однакових умовах , опинилися по різні боки барикад ?
• Якої позиції дотримувалася Оксана на початку твору?
• Як ви розумієте її слова: «Кров на руках»?
• Якої думки дотримується Оксана наприкінці твору ?
• Про що кажуть її слова:  «Іржа на руках » ?
• Це еволюція чи, навпаки, деградація позиції ?

• Це айсберг ? (За допомогою «мозкового штурму» опитую в учнів , які асоціації виникають в них, коли вони чують слово «айсберг» ?)

•                   У айсберга є видима частина і підводна (схована від очей).
•                   Розглядаючи конфлікт, який виник між головними персонажами Оксаною та Степаном, запишіть їх відносно видимої і невидимої частин айсберга .
•                   Конфлікти, як і айсберги, часто несуть у собі небезпеку та руйнацію, є холодними та загрозливими .
•                   До чого призвів конфлікт у драмі Лесі Українки «Бояриня»?
•                   Уявіть , що вам потрібно з точки А добратися до точки В .
•                   Яким способом ви це зробили б ? (Методом «Мозковий штурм» учні підбирають слова : обплисти, підірвати, перечекати  перелізти, прорити тунель … )
•                   Кожен варіант має недоліки, чому ? (Потрібно знати природу айсберга – об’єм, масу, температуру плавлення льоду, напрям вітру, швидкість течії …)
•                   За яких умов Оксана та Степан могли б уникнути конфлікту ?

5. Робота над драмою «Бояриня»

а) Визначення жанрової своєрідності

• Ви прочитали твір. За жанром – це є драматична поема.
• Що ж вкладено в це поняття? (невелика за розміром віршована п’єса, у якій поєднано драматичне й ліричне розкриття теми, виклад матеріалу відзначається лаконізмом, вся увага автора сконцентрована на розкритті ідейного конфлікту в момент найбільшого його загострення.

б) Опрацювання змісту твору²². Робота в групах

1гр. готує повідомлення про сюжет твору.

У драмі відтворено добу Руїни. Історична канва твору: змальовуються церковні братства, в яких брали участь і жінки (Оксана належала до дівочого братства, де була виготовлена корогва); згадуються утиски москалів (мову про це вів гість-козак, коли приїжджав до Степана); розповідається про те, що українська старшина «понадилась на соболі московські»(Іван, Оксанин брат, закидає це Степанові і його батькові); йдеться і про недовіру до Дорошенка, який привів на Україну татар (слова ці говорить Степан, коли характеризує братовбивчу війну на Батьківщині).

2 гр. визначає проблематику драми.

Однією з найважливіших є проблема наслідків Переяславської угоди для України та її народу. Вона пронизує весь твір. Отже, ще однією проблемою, гостро поставленою у драмі “Бояриня”, є проблема двох традиційних культур, двох цілком відмінних менталітетів. Цю серйозну й понині досить дражливу етнопсихологічну проблему письменниця розкриває як на етнографічному матеріалі, що служить тлом для подій драми, так і в діалогах, що виражають різні світогляди та ціннісні орієнтації, різні, а то й супротивні уявлення про добро і зло, честь і безчестя тощо.

Ще одна проблема, що розкривається в драмі «Бояриня» і в інших творах Лесі Українки, – протиставлення понять “воля - рабство”. Немає у світі такої цінності, яка перевищувала б цінність свободи, бо тільки людина, яка звільнила себе від рабства внутрішнього, може мріяти про звільнення від нього своїх ближніх, свого народу, своєї Батьківщини.

3гр. аналізує композицію поеми.

Складається з п’яти частин віршами мішаних розмірів, твір побудовано практично повністю у формі діалогів.

Експозиція – знайомство родини козацького старшини Олекси Перебійного з сином його бойового побратима Степаном – боярином.

Зав’язка – згода Оксани на одруження.

Розвиток дії – життя головної героїні в Москві, її неможливість вжитися в роль боярині.

Кульмінація – усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.

Розв’язка – спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.

4гр. визначають образну систему.

Головні герої:

Оксана – головна героїня, українка з козацького старшинського роду.

Степан – боярин, українського роду, служить при московському царі. Бурлака, котрий нещодавно закінчив Київську Академію. Наречений, а в подальшому чоловік Оксани.

Олекса Перебійний – не дуже багатий, але значний козак з старшини. Люблячий батько Оксани.

Іван – палкий патріот України. Брат Оксани.

Стара Перебійниха – літня жінка спокійної вдачі, намагається всіх примирити. Матір Оксани.

Ганна – сестра Степана, подруга Оксани.

Матір Степана – вдова, матір Степана і Ганни. Свекруха Оксани.

Гість – гість з України, що приїхав до Степана з суплікою (проханням) до царя.

Головні герої поеми – Оксана і Степан, українець за походженням, який по смерті батька-боярина стає московським боярином. На мій погляд, названі персонажі своїми роздумами, поведінкою символізують різні проблеми. Вустами Степана автор стверджує думку про можливість щасливого життя і в далекій, непривітній і чужій Москві. Оксана ж символізує принижену, але ніким не скорену Україну.

6. Презентація  групами своїх досліджень

Клас стисло занотовує в зошити  проблеми, порушені у творі.

7. Визначення теми та ідейного змісту поеми.

У драмі “Бояриня” відображена доба Руїни й гетьманування Петра Дорошенка.

 У творі “Бояриня” Леся Українка засуджує тих українців, якi зрадили батькiвщину, якi заради почестей служили росiйському царю.

8. Оціночні судження учнів про драматичну поему.

-       Леся Українка в драмi “Бояриня” закликає не залишати рiдної землі, рiдного народу, не цуратися рiдної мови та звичаїв, а робити все можливе, щоб бути справжнім українцем, патрiотом рiдної землi. Поетеса закликає всiх до боротьби, яка б покращила долю України. У драмi поетеса реально зображує відносини мiж Україною та Росiєю, тяжку й трагiчну долю України, глибокий патрiотизм i зраду.

• Менталітет української дівчини виявляється вже в першій дії драми: Степан мав наміри на одруження.

Мені б була не для забави квітка,

Я бачу в ній життя, і волі образ,

І краю рідного красу.

Оксана виходить заміж за Степана і переїжджає жити до Москви. Сповнена любов’ю до рідної землі, волелюбна за своїм характером, вона потерпає від розлуки з батьківською землею, від усвідомлення власної бездіяльності, від неможливості реалізуватися як патріотичній особистості. Для неї характерним було усвідомлення патріотичного обов’язку як найвищої святині, необхідність служити Батьківщині, любов до України, до всього свого й повага до чужого; активна громадянська позиція; уболівання за долю приниженої рідної землі; духовна єдність з однодумцями, прагнення допомогти їм… Та умови життя в Московії не сприяли реалізації її ідеалів. По-перше, подружжя мало різні світогляди, життєву позицію; по-друге, вона не розуміла місцевих традицій; по-третє, чоловік забороняв їй підтримувати контакти з рідними, близькими, на її просьбу відмовився втікати в Україну. Дівчина не могла прижитися на чужині – там сповідувалося рабство в найогидніших проявах. Вона не змогла змиритися зі Степановим приниженням, бо вихована на волелюбних ідеалах. Оксана звинувачує чоловіка в бездіяльності, в його байдужості до України:

Сидів-сидів у запічку московському, Поки милася кров… на Вкраїні й незрозуміло, чому Степан взиває себе «холопом Стьопкою», повинен цілувати комусь руки як невільник. Вона не уявляє собі, як він, пересидівши в Moскві добу Руїни, час, коли велося змагання за життя, збирається дивитися своїм землякам у вічі… Оксана, символізуючи принижений, але нескорений український народ, не змогла піднестися над обставинами, в яких опинилась. Вона не стала борцем.

8.  Вправа «Займи позицію»

      -    Наведіть аргументи, чому Оксана не хоче повертатися в Україну?

      -   Чи правильним є твердження, що Московія зруйнувала життя Оксани і її щастя?

      -   Як зрозуміли слова епіграфа уроку? Що слід розуміти сучасникам?   

V. Рефлексія

1. Тестовий контроль

1. Жанр твору «Бояриня»:

а) психологічна повість;

б) драматична поема;

в) психологічна новела.

2. «Бояриня» написана:

а) 1910 р.;      1) в Єгипті;

б) 1912 р.;      2) Італії;

в) 1908 р.;      3) Німеччині.

3. Опубліковано поему:

а) 1910 р.;

б) 1912 р.;

в) 1914 р.

4. Оксана має брата:

а) Івана;

б) Степана;

в) Олексу.

5. У поемі згадано притчу про:

а) сіяча;

б) Авеля і Каїна;

в) про злих виноградарів.

6. Де навчався Степан?

а) У Московській академії;

б) у Київській академії;

в) у Київській семінарії.

7. Імена яких гетьманів згадано у творі?

а) Івана Мазепи, Дорошенка;

б) Виговського, Дорошенка;

в) Хмельницького, Дорошенка.

8. Для одужання Оксану лікар-німець радить повезти:

а) на Вкраїну;

б) в Італію;

в) в Єгипет.

9. Оксана просить Степана втекти:

а) до України;

б) у Польщу;

в) у Німеччину.

10. Чим Оксана займалася в Московії?

а) Відвідує школу братчиць;

б) займається шитвом, вишиванням;

в) порається по господарству.

11. “Куди ж це ми попались? Та се ж якась неволя бусурманська”. Чиї це слова?

а) Ганни;

б) Оксани;

в) Івана.

12. Кому належать слова: “Так скрізь воно по світі: що сторона – то звичай, а що город – то й норов, кажуть люди”.

а) Матері Оксани;

б) матері Степана;

в) Оксані.

VІ. Підсумок уроку.

Творче завдання для учнів : знаючи те, що ім’я Оксана з грецької означає ,, чужоземна’’, а Степан – ,, коло , вінець ’’, чи можна довести глибоку символічність цих імен , спираючись на зміст твору ?

VІІ. Оцінювання знань учнів.

VІІІ. Завдання додому

Підготувати коротке повідомлення про історичні події доби Руїни на Україні

Написати листа  Лесі Українці.