Виразне читання Перша частина за змістом«Гей, дівко-бранко,Марусю, попівно Богуславко!Почім ми можем знати,Що в нашій землі християнській за день тепера?Що тридцять літ у неволі пробуваєм,Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм,То ми не можемо знати,Що в нашій землі християнській за день тепера». Тоді дівка-бранка,Маруся, попівна Богуславка,Теє зачуває,До козаків словами промовляє:«Ой, козаки,Ви, біднії невольники! Що сьогодні у нашій землі християнській Великодная субота,А завтра святий празник, роковий день Великдень». Що на Чорному морі,На камені біленькому,Там стояла темниця кам'яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають,Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка,Маруся, попівна Богуславка,Приходжає,Словами промовляє:«Гей, козаки, Ви, біднії невільники!Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?» Що тоді бідні невольники зачували,Дівку-бранку,Марусю, попівну Богуславку,По річах познавали,Словами промовляли:
То тоді ті козаки теє зачували,Білим лицем до сирої землі припадали,Дівку бранку,Марусю, попівну Богуславку,Кляли-проклинали:«Та бодай ти, дівко-бранко,Марусю, попівно Богуславко,Щастя й долі собі не мала, ЯЯк ти нам святий празник, роковий день Великдень сказала!»То тоді дівка-бранка,Маруся, попівна Богуславка,Теє зачувала. Словами промовляла:«0й, козаки,Ви, біднії невольники !Та не лайте мене, не проклинайте,Бо як буде наш пан турецький до мечеті від'їжджати,То буде мені, дівці-бранці,Марусі, попівні Богуславці,На руки ключі віддавати;То буду я до темниці приходжати,Темницю відмикати,Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати». Друга частина за змістом. То на святий празник, роковий день Великдень,Став пан турецький до мечеті від'їжджати,Став дівці-бранці,Марусі, попівні Богуславці,На руки ключі віддавати.
Тоді дівка-бранка,Маруся, попівна Богуславка,Добре дбає,—До темниці приходжає,Темницю відмикає,Всіх козаків,Бідних невольників,На волю випускаєІ словами промовляє:«Ой, козаки,Ви, біднії невольники!Кажу я вам, добре дбайте,В городи християнські утікайте,Тільки, прошу я вас, одного города Богуславане минайте,Моєму батьку й матері знати давайте: Та нехай мій батько добре дбає,Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває,Великих скарбів не збирає,Та нехай мене, дівки-бранки,Марусі, попівни Богуславки,3 неволі не викупає,Бо вже я потурчилась, побусурменилась. Для розкоші турецької,Для лакомства нещасного!»Ой визволи, може, нас, всіх бідних невольників3 тяжкої неволі,3 віри бусурменської,На ясні зорі,На тихі води,У край веселий,У мир хрещений!Вислухай, боже, у просьбах щирих,У нещасних молитвах. Нас, бідних невольників!Третя частина за змістом
Список використаних джерел: Література: Народні думи: Збірник / Упоряб., передм., приміт. С. Мишанича; Іл. худож. В. Лопати.- К.: Дніпро, 1986.- 173., іл. Українська література: підруч. Для 8 кл. загальноосвіт. Нав.закл./ Олександр Авраменко. – К.: Грамота, 2016. – 256с.: іл.Інтернет-ресурси:https://yandex.ua/images/searchpowerpoin 4you.ruhttp://iplayer.fm/artist/5090570-Narodn_Dumi/ch1/ch2/https://xmusik.me/q/