Номер слайду 6
Тоді дівка-бранка,Маруся, попівна Богуславка,Добре дбає,—До темниці приходжає,Темницю відмикає,Всіх козаків,Бідних невольників,На волю випускаєІ словами промовляє:«Ой, козаки,Ви, біднії невольники!Кажу я вам, добре дбайте,В городи християнські утікайте,Тільки, прошу я вас, одного города Богуславане минайте,Моєму батьку й матері знати давайте: Та нехай мій батько добре дбає,Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває,Великих скарбів не збирає,Та нехай мене, дівки-бранки,Марусі, попівни Богуславки,3 неволі не викупає,Бо вже я потурчилась, побусурменилась. Для розкоші турецької,Для лакомства нещасного!»Ой визволи, може, нас, всіх бідних невольників3 тяжкої неволі,3 віри бусурменської,На ясні зорі,На тихі води,У край веселий,У мир хрещений!Вислухай, боже, у просьбах щирих,У нещасних молитвах. Нас, бідних невольників!Третя частина за змістом