Усний докладний переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх учинків).

Тема: Усний докладний переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх учинків).

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про особливості публіцистичного стилю мовлення; удосконалювати вміння й навички докладно усно переказувати прослуханий текст публіцистичного стилю за самостійно складеним планом; вчити висловлювати власне ставлення до подій, героїв, їхніх учинків; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, критичне мислення, пам’ять; виховувати у школярів за допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу високі моральні якості.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвої компетенції (урок навчального переказу). 

ХІД УРОКУ 

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів

• Що таке переказ? (Відтворення змісту прочитаного чи почутого тексту.)
• Які ви знаєте види переказів? (Докладні, вибіркові, стислі, творчі.)
• Назвіть особливості роботи над докладним переказом? (відтворити якнайповніше зміст вихідного тексту)
• Наведіть приклади завдань до творчих переказів? (Дати оцінку подій, висловити власне ставлення до дійових осіб, подій, явищ, поширити текст.)
• Які стилі мовлення ви знаєте? Як визначити стиль тексту?

III. Основний матеріал уроку

1. Робота з підручником

Пригадайте основні ознаки публіцистичного стилю. Перевірте правильність міркувань за інформацією в підручнику (с. 73-75).

2. Робота з таблицею

Основні ознаки публіцистичного стилю

3. Читання тексту. Прослухайте текст. Чи погоджуєтеся ви з автором?

Чоловік з ароматом кави

     Про Юрія Кульчицького в Україні нині відомо небагато. Українець за походженням, він виконував роль військового аташе та перекладача у Відні. Згодом Кульчицький опинився в австрійській дипломатичній місії в Стамбулі й відіграв важливу роль у легендарній Віденській битві 1683 року, яка фактично зупинила турецький наступ на цивілізовану Європу.

     У Відні Кульчицький дістав неформальний статус героя. Як нагороду, крім будинку від магістрату й медалі від короля, рятівник отримав триста мішків кави. Каву залишили в обозі турки, щоправда, австрійці вважали ці зернята кормом для верблюдів. «Полонені» верблюди кавові зерна їсти навідріз відмовлялися. Якби не вроджена підприємливість Кульчицького, кава могла б так і залишитися прикрасою якогось етнографічного музею австрійської столиці.

     Проте Юрій Кульчицький не розгубився – відкрив кав’ярню спочатку тільки для власних приятелів, утаємничених у смак Сходу. Віденцям кава засмакувала. Не останню роль у цьому відіграла колоритна постать рятівника Відня, який засолодив гіркий напій. Кульчицький, перебравшись у турецький одяг, особисто частував своїх гостей, пом’якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом молоком і вершками. За переказом, саме експериментатор Кульчицький і винайшов напій, що згодом дістав італійську назву «капучино».

     Невдовзі «на каву» до Кульчицького почала заходити місцева аристократія. До кави подавали й круасани, за легендою, винайдені сусідом-булочником, намовленим до цього Кульчицьким. Тоді круасани мали й символічний підтекст: у такий  спосіб ласуни споживали імітацію турецького півмісяця. Зазвичай відвідувачі вмочували їх у каву, що згодом стало навіть певною віденською традицією.

     У Європі, як і в Туреччині, кав’ярні приваблювали всі верстви населення: політиків, комерсантів, творців і звичайних людей. У кав’ярнях виникали нові форми соціальної взаємодії. Купці, фінансисти, страховики в пошуках місця для обговорення спільної справи шукали альтернативу звичайним на той час зібранням. У кав’ярнях художники й письменники, які зазвичай працювали на самоті, мали можливість поспілкуватись один з

одним і з іншими цікавими для них людьми.

     Триста трофейних мішків із кавою продали. Цей бізнес не розвиватися не міг, адже кавовий герой не лише заслужив почесне австрійське громадянство, а й на все життя був звільнений від сплати податків.

     Кульчицький помер у розквіті слави в 1692 році. Героя-кавовара поховали під кафедральним собором Святого Стефана, одного з найбільших у Відні.

     У 1862 році іменем Юрія Кульчицького назвали віденську вулицю, а згодом установили й пам’ятник простому «шляхтичу із Самбора». Європейські кавовари, зокрема фірма «Якобз», певний час мали у своєму асортименті «каву Кульчицького». Тож на Заході «скромний» галицький герой і його добрі справи більш знані, аніж удома. Планується навіть зняти фільм про Віденську битву за участю американського актора Мела Гібсона, який грав би короля Яна Собеського. Подвиг бравого галицького розвідника, захопленого кавою, також має бути екранізовано. (410 слів)

За А. Борковським

4. Бесіда за змістом прочитаного

• Визначте, що виражає заголовок: тему чи основну думку.
• Визначте тему, основну думку, стиль, жанр тексту.
• Що вам відомо про історію вживання кави?
• Чи чули ви раніше про Юрія Кульчицького ?
• Про кого з відомх людей, що згадуються в тексті ви чули?

5. Складання плану

Орієнтовний план

1. Дипломатична місія Юрія Кульчицького

2. Триста мішків кави у подарунок

3. Кавові експерименти Кульчицького

4. Кав’ярня – місце для відпочинку

5. Вшанування пам'яті героя.

6. Мовний аналіз тексту

Тлумачення слів.

Аташе – молодший дипломатичний ранг у міністерстві закордонних справ.

Магістрат – у Литві, Польщі й в Україні (до другої половини XIX ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах – орган міського самоврядування; муніципалітет.

Імітація – точне наслідування чого-небудь; підробка чогось.

Історична довідка

Віденська битва 1683 року – розгром під Віднем османського війська візиря Кари-Мустафи об'єднаними польсько-австрійсько-німецько-козацькими військами під проводом Яна Собеського 12 вересня 1683 року, внаслідок якого було знято османську облогу габсбурзької столиці.

Собор Святого Стефана – архієпископський, кафедральний і приходський собор; національний символ Австрії й символ міста Відень.

Самбір – місто обласного значення у Львівської області, адміністративний центр Самбірського району.

Ян Собеський – відомий польський полководець, король Польщі і великий князь Литовський з 1674 року. Його вважають національним героєм Польщі.

Робота над стильовими особливостями тексту

• За опорною таблицею, що подана на початку уроку, визначте риси публіцистичного стилю у цьому тексті.

7. Докладне переказування тексту учнями з творчим завданням:

• Висловіть своє ставлення до подвигу Кульчицького.

IV. Домашнє завдання

Доберіть текст публіцистичного стилю подібної тематики. Обґрунтуйте свій вибір. Складіть до нього складний план.