Усний журнал до Дня рідної мови

УСНИЙ ЖУРНАЛ ДО СВЯТКУВАННЯ ДНЯ РІДНОЇ МОВИ

Мета: розширити знання учнів про історичний розвиток рідної мови, показати її красу і велич; розвивати усне мовлення вихованців, пам'ять, увагу; формувати ціннісне ставлення до рідної української мови.

Як нема без зірок небозводу, 
Як блакиті без сонця нема, 
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.
                                        В. Забаштанський

За рішенням ЮНЕСКО 21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. Це свято уже сьогодні крокує по планеті. І кожен громадянин будь-якої країни відчуває свою причетність до свого народу, до своєї мови. Створена на світанку людської історії, мова розвивається, живе в народі. За приблизними підрахунками, на земній кулі сьогодні 3000 мов, і кожна з них має право на своє існування, на своє життя, бо мова - це той інструмент, який об'єднує націю, народ у єдине ціле.\

Ми живемо на мальовничій землі — в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо і ми з вами. Із задоволенням милуємося красою рідної природи, вслухаємося у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.

(Звучить уривок з пісні «Рідна мова» М. Катричко)

Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній, що треба нам, є,

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона – як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

У прислів’ях та приказках народ узагальнив свої погляди на культуру мовлення:

Що маєш казати – наперед обміркуй.

Краще недоговорити, аніж переговорити.

Умієш говорити – умій слухати.

Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш.

Гостре словечко коле сердечко.

Не говори, що знаєш але знай, що говориш.

Без мови не може існувати народ. Ми — українці — горді з того, що маємо свою державу, свою мову, волю. Кожен із нас — патріот своєї країни, тому повинен плекати рідну мову, боротися за її чистоту.

1. Рідна мова моя, поетична пісенна, 
Пелюсткова і ніжна, як спів солов'я, 
Як народу душа: щира, добра, натхненна, 
Ти найкраща у світі, бо рідна моя!

2. Є слова, що білі-білі,

Як конвалії квітки,

Лагідні, як усміх ранку,

Ніжносяйні, як зірки.

Є слова, як жар, пекучі

І отруйні, наче чад…

В чарівне якесь намисто

Ти нанизуєш їх в ряд.

3. То струмочком дзвенить, то сміється й співає, 
То іскринками гумору враз спалахне. 
Скільки слів в тобі є, лиш Господь один знає. 
Мово рідна моя, ти як сонце ясне!

4. Бо слова твої серце уміють зігріти, 
Приголубити, втішити можеш одна. 
Мово рідна, ну як нам тебе не любити? 
Ти весела і ніжна, неначе весна!

Сьогодні рідна мова заходить у дитсадки, у школи та вузи, на виробництво, у ділову сферу, виходить у світ повноправно і впевнено. І вона звучить, співає на своїй землі у кожному дзвінкому струмочку, у прозорому джерельці, у росяній квіточці, в сонячному промінчику, живе у високій мрії, бо вона на своїй вільній землі, вона у себе вдома.

(Звучить приспів з пісні «Рідна мова» М. Катричко)

Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть!

Як рідні поля і діброви,

Як чистого неба блакить.

Дякуємо за увагу!