Усний журнал "Хліб як символ в обрядах та звичаях нашої громади"

Про матеріал

Усний журнал «Хліб як символ в обрядах та звичаях нашої громади» знайомить учнів із духовним і культурним значенням хліба в житті українців. Учасники розкривають роль хліба в народних традиціях, обрядах і повсякденні, підкреслюючи його як символ достатку, гостинності та поваги до праці. Захід сприяє вихованню шанобливого ставлення до національних цінностей і культурної спадщини.

Перегляд файлу

Дорошівський ліцей Дорошівської сільської ради

Вознесенського району Миколаївської області

Усний журнал

Хліб як символ в обрядах та звичаях нашої громади

Хліб – джерело життя. У ньому – краса праці, у ньому – сила духу, що

долає труднощі. Нехай уже в дитинстві хліб стане

для дитини святинею.

В.Сухомлинський

Вчитель:Кравченко Н.А.

Тема: Хліб як символ в обрядах та звичаях нашої громади

Розділ програми: ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

Клас: 7-11

Форма діяльності: усний журнал.

Мета: ознайомити учнів із народними традиціями та звичаями нашої громади, що стосуються теми хліба та обрядами, пов’язаними із хлібом,формувати в дітей уявлення про важливу роль хліба в житті кожної людини; виховувати моральні якості учнів, шанобливе ставлення до хліба та до праці хліборобів.

Обладнання: проектор, ноутбук, презентація «Український хліб в обрядах та звичаях нашої громади»

Хід заходу

Виходять вчитель та 4 ведучих в українських костюмах, один із них тримає на рушнику коровай.

Вчитель. Добрий день, шановні гості, вчителі та учні нашого ліцею!

Ми раді Вас вітати. Добра і миру гостям побажати.

Наснаги, щирості і щастя повсякчас.

І дякуємо, що завітали ви до нас!

1 ведучий. Гостинно зустрічаєм Вас, друзі, дорогі.

Відлунням хай вітання,

Летить по всій землі.

2 ведучий. За народним звичаєм стрічаєм,

Як здавен ведеться на віку, Ми гостей пшеничним короваєм

На чудовім тканім рушнику.

3 ведучий. Із хлібом і сіллю, як завжди ведеться, Ми зичим достатку усім і добра.

Хай сонце всміхнеться, життя удається, І доля завжди щоб привітна була.

4 ведучий. Хай рясніють квіти малиново, Пахне хай духмяно коровай. Щоб і дар земний, і щире слово

Ви відчули, завітавши у наш край.

Ведучий, який тримає коровай, вручає його директору ліцею.

Вступне слово вчителя. З давніх-давен ведеться в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль –то гостинність і щирість. Нашу Батьківщину називають хлібним краєм. Для українського народу хліб був не просто стравою – це була основа його життя і найдорожча святиня. В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. У нашій громаді, як і по всій Україні, шанують хліб, саме тому у нас є багато традицій і звичаїв, пов’язаних з хлібом. Учні 11 кл підготували для вас усний журнал «Український хліб в обрядах та звичаях нашого села». Ви дізнаєтесь про цікаві обряди нашої місцевості, пов’язані із хлібом та хлібобулочними виробами.

(Захід супроводжується презентацією, яка демонструє слайди до кожної усної сторінки журналу.)

1 учень. Щодня до нас приходить гість.

Рум`яний, теплий, свіжий.

І називається він – хліб.

Він - наша перша їжа.

Звичайно, перша! Головна!

Як сонце і повітря,

Хлібина ніжна і смачна,

Пшенична або житня.

1 сторінка. «Хліб – обов’язковий атрибут життя українців» (слайд №2)

1 ведучий. У всі віки хліб був обов’язковим атрибутом, який супроводжував найважливіші події в житті людини. Він символізує гостинність, доброзичливість, щирість нашого народу. Божим даром, годувальником, розпорядником, батьком, святим – як тільки не називали в історії нашого народу головний продукт харчування – хліб. Із самого початку він мав круглу форму і символізував сонце. Хліб пекли із житньої муки, пшеничний хліб випікали рідко

– переважно на великі свята. Хліб був мірилом життя, культури.

2 ведучий. Будь-який обряд не обходився без хліба. Народжувалась дитина – ішли з хлібом; виряджали сина в далеку дорогу – мати загортала в рушник житній окраєць; справляли весілля – пекли коровай; ішли на поминки – несли із собою паляницю; дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю.

3 ведучий. З давніх часів хліб, вироби із борошна, зерна та круп в Україні були притаманними для багатьох обрядів народного календаря та для обрядів сімейного циклу. Українські календарно-побутові звичаї й обряди пройшли довгий та складний шлях розвитку. Назву таку вони отримали через зв’язок із календарними циклами. Головним заняттям з давнини було хліборобство, тому народний календар можна називати хліборобським або аграрним календарем.

4 ведучий. У нашій громаді хліб та хлібобулочні вироби теж є обов’язковими атрибутами багатьох свят та народних давніх обрядів. Згадаймо хоча б, як проходять у нас хрестини, заручини, весілля, похорон та інші обрядові дійства та свята.

2 учень. Імен багато має хліб.

Є гарні і не звичні: рогалик, торт, батон, пиріг, і паска, й паляниця, ще бакалійник і калач, перепічка і піца.

3 учень. І завиванець і рогач,

галушка, коржик, пляцок, і колобок, і легуміна, і мандрик, і пампушки, книші, лангоші, лаваші, сухарики і хрустки.

2 сторінка. Використання хліба у зимовій обрядовості (слайд №3)

1 ведучий. День Святого Миколая – перше зимове свято, яке не обходиться без випічки. Напередодні свята обов’язково печуть медові коржики і пряники – миколайчики, які потім роздають дітям.

У цей день не можна проходити повз тих людей, які просять милостиню. Обов’язково потрібно пригостити таку людину свіжим хлібом, адже Святий Миколай завжди допомагав бідним і знедоленим.

2 ведучий. Різдво — це чарівне родинне свято, наповнене звичаями і обрядами. Зазвичай у нас, як і в більшості регіонів України, напередодні свята з великою урочистістю і обрядовістю. печуть різдвя́ний хліб (крачун) — величезний білий хліб - символ сімейного багатства.

3 ведучий. Також напередодні Різдва випікаються спеціальні колядки — печиво у вигляді символів, пов’язаних із Різдвом, яке також подається на святковому столі.

4 ведучий.. У ніч на свято Андрія Первозванного, з 12-го на 13-е грудня, наші дівчата полюбляють ворожити. Один із способів ворожіння пов'язаний із хлібом: перед сном потрібно покласти шматочок випеченого, бажано своїми руками, хліба під подушку. При цьому примовляти: "Наречений-ряджений, приходь мого хлібця скуштувати" . Вважається, що першим насниться той, за кого дівчина вийде заміж.

4 учень. За п`ять-шість тисяч літ до нас Вже пахло в світі хлібом. І перший древній хлібодар Ним снідав і обідав. З тих незапам`ятних часів Хліб на столі - це свято.

Скажіть, святіше щось за хліб

Чи будемо ми мати?

1 ведучий. Українські весняні обряди часто пов'язані із святкуванням Великодня, який є найважливішим релігійним святом українців. с Це час воскресіння Ісуса Христа та відродження природи після зими. т о

2 ведучий. Найважливішим символомр Великодня є паска — пасхальний хліб, який випікають перед цим святом, переважно у «чистий четвер», рідше у і «велику суботу». Великодня паска завжди н має узори або символічні оздоблення на ній, такі як хрест або символи воскресіння.к а

3 ведучий. Багато односельців складають спеціальні кошики . із продуктів, які приносять на освячення у церкву на Великодень. Одним із обов'язкових елементів кошика є паска або інший вид великоднього хліба.Х

4 ведучий. Після святкової Літургії на Великдень священл ник освячує кошики із продуктами, включаючи паску. Після цього люди і приносять їх додому для споживання під час святкового обіду. б

5 учень.Чого ж так часто хліб святий у

Кидаємо під ноги?

Лежить він, скривджений такий,в

е с н На всіх шляхах - дорогах. Лежить, буває, під столом, Під партою, під плотом. Здобутий нелегким трудом,

Политий щедро потом.

6 учень. Чому ж кидаємо його, Безжалісно, бездумно? А десь голодне дитинча Чекає хліб насущний.

А десь в молитві день і ніч

Про хліб нужденні мріють,

А руки вмілих трударів

Зерно у землю сіють.

4 сторінка. Літні обряди, пов’язані із хлібом (слайд №5)

1 ведучий. Літні обряди українців із хлібом часто пов'язані із святкуванням різних пізньовесняних і літніх свят та подій. У нашій місцевості із виробами з тіста пов’язані лише два свята – свято Маковія (Свято Першого Спаса - Медового) та Свято Преображенія (Свято Другого Спаси – Яблучного).

2 ведучий. Маковія (14 серпня) - це перше із трьох літніх свят на честь Спасителя. За традицією, цього дня люди йдуть до церкви і беруть із собою баночку меду нового врожаю, мак і воду. Все освячують, а мед радять залишити як милостиню.

3 ведучий. Наші односельці на Маковея традиційно готують коржі з маком (маківники) – обрядове печиво або рулети із маком, це випічка із дріжджового тіста з маковою начинкою. Випічку також несуть до церкви і освячують разом із медом.

4 ведучий. Другий Спас (Свято Преображення) святкується 19 серпня. Обрядовою випічкою у цей день є пироги (пиріжки) або струдлі з яблуками, які споживають із медом. Говорять, що до освячення їх їсти не можна, адже саме освячена випічка символізує здоров’я та щастя. До кошика, крім пипічки та яблук, кладуть сливи, груші, свіжий мед, васильки, чорнобривці, калину…

7 учень. Зростає колос золотий,

Налитий сонцем й небом, Щоб ми вклонилися йому І багатіли хлібом.

І кожен день, і кожну мить

Дай, Боже, хліб насущний, Щоб ми могли у мирі жить, Щоб не були бездушні.

Молись до хліба - не кидай.

Хай хліб спасінням буде.!

5 сторінка. Використання хліба в осінніх обрядах (слайд №6)

1 ведучий. Хліб відіграє значну роль в українській обрядовості і культурі, символізуючи життя, родючість, щедрість природи та об’єднання родини та спільноти. Саме тому хліб посідає важливе місце у наших осінніх обрядах.

2 ведучий. До осінніх свят належить Покрова Пресвятої Богородиці (14 жовтня). У цей день господині традиційно готують пишну трапезу. Особливо мають старатися незаміжні дівчата, адже таким чином вони показують оточуючим, що стануть прекрасними господинями, коли вийдуть заміж.

3 ведучий. Основна страва на свято Покрови – млинці з різноманітною начинкою. Солодкі борошняні вироби поливають медом і варенням. Зазвичай до цього дня уже, як правило, весь урожай зібраний, закінчуються всі роботи на полі, в саду і городі. Раніше саме із Покрови починалася пора весіль.

4 ведучий. Із давніх-давен наші бабусі на свято Покрови печуть пироги та всіляку здобу, яку потім гостинно роздають знайомим і всім, до кого йдуть у гості, і хто приходить до них. Також печуть пиріжки, роздають їх сусідським дітям і гостям.

1 ведучий. Хліб - один із найпопулярніших продуктів у світі, без нього не обходиться жодний день нашого життя. Тому не дивно, що у нього є своє свято

– Всесвітній день хліба, що відзначається щорічно 16 жовтня.

2 ведучий. Відзначення Дня хліба у нашому селі – це чудова традиція, яка демонструє значення цієї важливої продукції для нашого життя. Зазвичай такі заходи включають у себе виставки різноманітних видів хліба, конкурси на найкращий випічку, майстер-класи з випікання хліба, ярмарки, а також традиційні обряди й виступи з піснями та танцями. Це чудовий спосіб вшанувати працю селян та показати важливість сільськогосподарського сектору для нашої місцевості.

3 ведучий. Осінні свята часто пов'язані із хлібом, оскільки це час збирання врожаю, особливо зернових культур, таких як пшениця, жито, ячмінь тощо. У цей час також проводяться свята, які вшановують роль хліба в житті людини.

4 ведучий. Також в нашій громаді існує традиція відзначати жнива, які пов'язані зі збиранням урожаю хліба та інших зернових культур. Це час, коли селяни об'єднуються для спільного збирання врожаю, а потім відзначають це святкуванням із піснями, танцями та традиційними стравами.

8 учень. Хліб... У слові цім усе:

Життя, котре виблискує червоно,

Весна, що цвіт калиновий несе, І осені хмільне достигле ґроно.

В путі не впав, з дороги не зійшов, Ніхто, якщо у жилах його - сила,

Ми кажем: хліб. І знов живе любов, А в хлібороба виростають крила.

9 учень. Ми кажем: хліб. Та важко він росте,

На нього спеки, буря, град і злива

Як часто ще колосся золоте,

Калічиться негодами на ниві.

Та хліборобське серце - не із тих,

Які здаються у полон розлуки,

Співаю славу людям, у яких,

Міцнішають перед бідою руки.

Учні виконують пісню «Свято Жнив - день нашої подяки»

6 сторінка. Хліб – невідємна складова осінніх обрядів (слайд № 7-9)

1 ведучий. Без хліба не обходиться в Україні жодна важлива подія. З’явиться на світ дитина – з хлібом йдуть на родини, з хлібом приходять і на хрестини. Із хлібом йдуть свататись, хлібом благословляють на подружнє життя, з хлібом йдуть на новосілля, з хлібом проводжають покійника.

2 ведучий. Батьки запрошують майбутніх кумів бути хрещеними батьками своїй дитині, вручаючи рушник і хлібину. Майбутні куми на знак згоди беруть хліб. А в день хрещення дитини, після повернення з церкви, батьки подають кожному куму та кумі по парі калачів, одержуючи взамін подарунки, та висловлюють взаємні побажання здоров’я та благополуччя.

3 ведучий. Не обходиться без хліба і весільний обряд. Сватання починається з обміну хлібами, що означає згоду на подальші дії. На весіллі за святковим столом усім запрошеним гостям по черзі роздають весільні булочки – шишки. Всі, кого молоді на своєму святі обносили шишками, обдаровували новостворену сім’ю дарунками. У самому даруванні «шишок» вбачалося побажання достатку.

4 ведучий. Найвеличнішим і найвишуканішим серед усіх обрядових хлібів є весільний коровай. Випікання короваю – справжнє таїнство, яке обставлене багатьма обрядовими повір’ями. По тому, чи вдався коровай, загадують, як житиме молоде подружжя. Якщо коровай виходив гарним – то і життя молодих буде гарним.

10 учень. Стелися, барвіночку, До нашого будиночку,

Ми будем тебе рвати, Коровай убирати.

Короваю-раю,

Я ж тебе убираю

В калинові ягідочки,

В барвінкові листочки,

У червонії квіти,

Щоб любилися діти.

11 учень. В народі хліб, мов матір поважають, Ця шана з плином часу не зника.

І дорогих гостей завжди стрічають

З хлібиною в барвистих рушниках.

Так хай же щедро наливає соком І колоситься золотистий сніп!

І хай же родить більше з кожним роком, Його величність - годувальний ХЛІБ!

1 ведучий. З хлібом-сіллю на вишитім рушникові зустрічають гостей. У наші дні такий ритуал символізує особливу гостинність, хоч у давнину він мав охоронне значення: «Хлібом-сіллю стрічали на дорозі гостей – щоб зло від них першим не зайшло в хату». Приймаючи хліб і сіль від господарів, гість виражає вдячність та підтримку спільноти.

2 ведучий. Хліб активно застосовується і в обрядах поховання. На кришку труни кладуть цілу хлібину. На могилі ставлять чарку та обов’язково залишають поруч із нею пиріжок чи шматок хліба. Таке ж саме ставлять і у хаті, де жив померлий, не торкаючись до нього сорок днів, тому що за цей час душа покійника прийде покуштувати залишені страви. На поминальний обід готують солодку кашу, здобрену родзинками або медом – коливо та пиріжки.

3 ведучий. Коли приходить сороковий день, труну з покійником «запечатують»: беруть тричі навхрест землю з могили, трохи хліба, меду, солі, змішують це все та несуть до церкви. Священник служить по небіжчику панахиду, а землю потім повертають знову на могилу.

4 ведучий. Для українців хліб не лише матеріальна річ, це – святиня, предмет обожнювання, оберіг, жертовна страва або й саме божество чи втілення божественної сили. Його цілують, ним присягають, скріплюють договір, із ним пов’язують добробут і навіть саме життя, адже слова “жити” й “жито” в українській мові мають один корінь. Хліб українці і досі називають «святим»,

«Божим даром», «батьком», «годувальником», «головою».

. Шкільні свята і традиції, які не обходяться без хліба (слайд

№10-11)

1 ведучий. У нашому навчальному закладі щорічно проводиться багато різноманітних заходів. Усі вони цікаві та пізнавальні. Деякі з них не обходяться без хліба та інших хлібопекарських виробів.

2 ведучий. Щорічно 16 жовтня ми відзначаємо День хліба, і саме до цього свята влаштовуємо обов’язкову шкільну ярмарку. Це свято відзначається як символ достатку, благополуччя та плідної праці, а також вшанування традицій українського селянства.

3 ведучий. У нашому ліцеї часто організовують святкові заходи, на яких діти виступають з піснями, танцями та виставами, присвяченими темі хліба, зерна та сільського господарства. Це допомагає виховувати шанобливе ставлення учнів до хліба та розуміння важливості сільського господарства та харчової безпеки.

4 ведучий. Часто ми запрошуємо до нас різних гостей, яким, за давньою традицією, вручаємо хліб-сіль. Це зустрічі з військовими, батьками, учнями з інших начальних закладів. Такі заходи сприяють розвитку та збереженню національних традицій.

Вчитель. Народ поважає та шанує хліб і каже про нього – «святий хліб». Він вважається святинею, тому великим гріхом вважається, якщо людина грається ним або викидає бодай найменший його шматочок. Існували вірування, що людина, яка ставиться неналежним чином до хліба, на тому світі буде весь час збирати ті крихти, що викинула у своєму земному житті. Решту хліба завжди згодовували свійським тваринам, іноді спалювали в печі.

Хліб завжди уособлював добробут, статок. Коли люди казали «хліб та сіль», цим вони звали до оселі багатство. Хатніх духів також пригощали хлібом: свій шматочок отримував домовик, дух землі – на добрий врожай. Духу води – водянику – приносили хліб, щоб задобрити його і щоб він не топив людей та худобу.

Усі учасники виходять на сцену.

Вчитель. Живи, життя, духмяним хлібом! Здоров'я і щастя вам, добрі люди, нехай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!

Усі разом. Хліб – це пісня, хліб – життя, хліб – усьому голова!

Усі виконують оду хлібу «Хліб святий» (музика Анни Олєйнікової, слова Ганни Афанасьєвої)