Усний журнал «Всесвітній день водно-болотнх угідь»

Усний журнал

«Всесвітній день водно-болотнх угідь»

Всесвітній день водно-болотних угідь

Мета: активізація природоохоронної роботи; привернення уваги громадськості до проблем охорони водно - болотних угідь;  формування і поширення ідеології про цінності водно - болотних угідь; підвищення рівня екологічної культури школярів; виховання у дітей моральних позицій по відношенню до водно - болотних угідь. 

Форма заняття: усний журнал.

Хід уроку

І. Вступна частина

Слово вчителя:

Щорічно 2 лютого у світі відзначається День водно-болотних угідь. Він започаткований з нагоди ухвалення Конвенції з водно-болотних угідь, яка була підписана 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар.

Початкова мета Рамсарської Конвенції (Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів) — зберегти водно-болотні угіддя, як середовище для водоплавних птахів. Поступово мету Конвенції було розширено і зараз вона охоплює всі аспекти збереження та збалансованого використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини.

Мета конвенції — припинити втрати водно-болотних угідь та зберігати існуючі. Завдання конвенції - привернути увагу до проблем водно-болотних угідь та раціонального використання ресурсів.

День ВБУ кожен рік проходить під новим девізом, який щоразу підкреслює певні властивості та напрямки значення ВБУ для людства і екосистем у цілому.

«Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього – стале джерело засобів існування» (2016)

«Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих» (2017),

«Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст» (2018),

«Ми не безсилі у боротьбі зі змінами клімату»(2019),

«Водно-болотні угіддя і біорізноманіття»(2020).

Тема 2021 року – «Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!».

Учень :

А вода це справжнє диво!

Як прожити без води?

 З нею ми завжди щасливі,

З нею в нас нема біди.

 Є вода — ростуть рослини:

Ліс, сади, рясні поля.

Це чудово для людини

І радіє вся Земля.

Плавають в водичці діти,

Риби у воді живуть.

 Розцвітають в лузі квіти.

 І рясні дощі ідуть.

 Кругообіг повсякчасно

 На Землі вода веде.

Тож з водою всім прекрасно

 І біди нема ніде

Вчитель:

Цьогорічна тема привертає увагу до питань пов’язаних з використанням прісної води, а також ролі водно-болотних угідь у накопичені, очищенні та постачанні прісної води для потреб людства і природних процесів.

Рамсарська конвенція закликає звернути увагу на зростаючу водну кризу по всьому світі та одну з її причин – руйнування водно-болотних екосистем.

ІІ. Основна частина

Вчитель:

Настав час познайомитись зі сторінками усного журналу «Вода і життя», присвяченого Всесвітньому дню водно-болотних угідь. Тема  цього випуску  – «Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!».

• Сторінка перша «Водно-болотні угіддя – що це таке?»

Учень:

Згідно зі статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів.

Водно-болотні угіддя можуть бути морськими або прісноводними, внутрішніми або прибережними, природними або створеними людиною.

Прісноводні водно-болотні угіддя: річки, озера, ставки, заплави, торфовища, болота, трясовини.

Морські водно-болотні угіддя: естуарії (гирла річок), ватти (частини морського узбережжя, що затоплюються під час припливів й осушуються під час відпливів), приморські марші (солоноводні болота), мангрові ліси, лагуни, коралові рифи, молюскові рифи

Водно-болотні угіддя, створені людиною: ставки для розведення риби, рисові чеки (заливні поля), водосховища, солепромислові водойми.

• Сторінка друга   «У чому ж полягає користь водно-болотних угідь?»

Перегляд та обговорення відеофільму  «Водно-болотні угіддя і Клімат».

https://www.youtube.com/watch?v=p52Ov8IlpFU

Робимо висновок про роль водно-болотних угідь в пом’якшенні шкідливого впливу людської діяльності на клімат.

Перегляд та обговорення відео «Шацькі озера та їх мешканці».

https://www.youtube.com/watch?v=Gp8q-5Mboa4

Робимо висновок про роль водно-болотних угідь в біорізноманітті

• Сторінка третя «Чи знаємо ми болота?»

Вікторина (розважальна хвилинка): «Чи знаємо ми болота?» (За вірну відповідь учень отримує жетон)

Запитання

1. Ця непримітна рослина впливає на кліматичні умови великих територій. А весь її секрет міститься в особливих водоносних клітинах, що запасають воду на «чорний день», і це дає можливість підживлювати вологою болото, з якого беруть початок великі і малі річки. (Мох сфагнум)

2. Російський письменник М. Пришвін написав у своїй книзі: «Гаряче сонце було матір'ю кожної травинки, кожної квітки, кожного болотного кущика та ягідки. Всім їм сонце віддавало своє тепло, а вони, вмираючи, передавали його в спадщину іншим рослинам. Тисячі років це добро під «водою зберігається, болото стає коморою сонця». Про що розповідає автор?                        (Утворення торфу)

3. Близько 3000 років до н.е. серед найважливіших завдань правителів Давнього Єгипту була меліорація мулових боліт долини р. Ніл. Як ви думаєте, для чого вона проводилась? Які наслідки має меліорація для людини, для природи? (Для людини — нові сільськогосподарські угіддя, для природи—зміна видового складу рослин і тварин.)

4. У тих місцях, де великі річки впадають у море, знаходяться дельти. Це численні дрібні острови, розділені протоками, улюблені місця гніздування сотень тисяч птахів. Можливо, це здається дивним, але ці острови існували не завжди. Їхня кількість і зараз постійно зростає. Що є причиною утворення дельти? (Наноси мулу, які складають на деяких великих річках світу до 1 млн куб. м щорічно)

5.Серед трав'янистих рослин лісу переважали кислиця та конвалія, їх витіснила чорниця. Потім з'явилися мохи, зозулин льон, сфагнум дібровний. Який процес тут описано? (Зміна біоценозів. Процес заболочування)

6.Для того, щоб рештки рослин перетворилися на корисні копалини, потрібно чимало часу і відповідні умови (висока вологість грунту, нестача кисню тощо). У поданому ряді перетворень відсутній один компонент. Назвіть його:

Рештки рослин — торф — буре вугілля — ??? — графіт (Кам 'яне вугілля)

7.Давня легенда розповідає, що крокодил, з'ївши свою здобич або готуючись  з'їсти, оплакує її, проливаючи при цьому сльози. Звідки походить вираз «крокодилові сльози», тобто — нещире співчуття. Звичайно, пояснити таке явище співчуттям хижака — наївно. Так чому ж крокодил плаче? (Через недорозвинуті нирки надлишок солей виводиться слізьми)

8.Кажуть, що давні греки винайшли водолазний дзвін і сам Олександр Македонський, накрившись ним, нібито спускався на морське дно. Однак природа отримала патент на цей винахід на мільйони років раніше. I приклад цьому — це представник павуків, що будує свої гнізда під водою. (Павук-сріблянка)

9.Нерідко можна почути: «Невже сучасна наука й техніка не можуть знайти способів знищення комарів, адже вони завдають багато неприємностей!». Уявіть, що такий спосіб винайдено. Чи правильно вчинить людство, якщо скористається з нього? (Неправильно, бо дорослими особинами комарів живляться птахи, а личинками — більшість водних тварин, і в першу

чергу — риби)

10. У двох водоймах, розташованих у різних умовах — перша на сонці, друга в затінку, — ловили личинок та лялечок комарів. Виявилося, що в одному випадку переважають личинки, в іншому — лялечки. Де і чому? (Яйце, личинка, лялечка, доросла комаха — такі стадії розвитку комара, а оскільки в першій водоймі більш сприятливі умови, процес перетворення проходить швидше)

11.У народі цього птаха називають «болотяною коровою». Реве та  мичить він, як бик, і днем, і вночі, частіше з ранньої весни і до липня. Цей самець запрошує самок на зустріч. Живуть вони часто поруч біля людей, та мало хто бачив їх. Здатність таїтися у цих птахів чудова; навіть на відстані двох кроків побачити їх практично неможливо. Замре, витягнувши стрілою вверх тіло, шию, дзьоб, а забарвлення у нього — в тон очерету та інших болотяних трав. (Бугай)

12.Вони з'являються на світ найдавнішим способом — з яйця, зігрітого теплом землі. Одні  відкладають сотні яєць, другі — від двох до п'яти. Одні — раз на декілька років, інші — декілька разів на рік. Заривають у землю, завжди враховуючи необхідну глибину. Однак усі запобігають близькості води: те середовище, яке для них самих означає безпеку, для їхніх зародків є загибеллю. Що це за тварина? (Черепаха)

13. Цю рослину американці прозвали «котячим хвостом», а росіяни—«попівським клобуком». Її пухом набивають подушки, з неї виготовляють капелюхи, а крім того вона є прекрасним очищувачем водойми. Її легко впізнати за плюшевим темно-коричневим початком. Що це за рослина? (Рогіз)

14.Здавна цю болотну рослину використовували як вату та йод, знаючи її гіроскопічні та антисептичні властивості. Що це за рослина? (Сфагнум)

15.У 1800 р. німецький ботанік Генке подорожував глухими амазонськими джунглями. «Сили небесні, що це?» — вигукнув учений, побачивши на воді цю квітку. Її листя сягало в діаметр12 м, а квіти — до 35 см, Розпускається квітка білосніжною, на другий день стає рожевою, а на третій — малиновою. Про яку рослину йдеться? (Вікторія амазонська)

16. Водну поверхню ставків часто вкривають суцільні зарості рослини, яку в народі називають «жаб'ячою ряднинкою». Її охоче поїдають гуски та качки, а смаком вона нагадує зелений листовий салат. (Ряска)

17. Цю лікарську рослину, що росте на заплавних луках та низинних болотах, називають «нявуном». I не дарма: якщо для людини — це заспокійливий засіб, то для котів- збуджуючий. (Валеріана)

18. Далеко у височині чується перше «кру-кру-кру», і в прозорому небі з'являються силуети журавлів. Найглухіших місць, лісових боліт, вологих лук тримаються ці красиві, горді птахи. Пройде ліго, вони залишать свій дім і  полетять у теплі краї. Ватажок поведе журавлиний ключ. У тяжку дорогу завдовжки в тисячі кілометрів, щоб навесні знову повернутися туди, де вони зів'ють свої гнізда, виведуть пташенят, туди, де росте їх улюблена ягода, яку так і назвали їх ім'ям... (Журавлина)

• Сторінка четверта «Нероздільні: вода та водно-болотні угіддя»

Перегляд та обговорення відео «Нероздільні: вода та водно-болотні угіддя»

https://www.youtube.com/watch?v=w01ysz5EGy8&feature=emb_logo

Робимо висновки

Вчитель:

Вода повсюди… Наша «блакитна» планета, здається, залита водою. Однак лише 2,5% води – це прісна вода, яка зберігається переважно в льодовиках, снігових шапках на вершинах гір або ж у підземних водоносних горизонтах

Менше 1% прісної води придатні до вживання, причому 0,3% припадає на річки та озера. Це вся прісна вода, яку ми маємо, і більша її частина надходить з водно-болотних угідь. Втрата і деградація водно-болотних угідь внаслідок земле- та водовикористання, а також зміни клімату інтенсифікують водну кризу:      близько 90% водно-болотних угідь в усьому світі було втрачено з 1700-х років. Забрудненням та патогенам виявлені майже у всіх джерелах прісної води. Фрагментація річок та переривання водних потоків дамбами, водовідведенням і втратою водно-болотних угідь загрожують постачанню прісної води. Майже 75% стихійних лих пов'язані з водою. 2,2 млрд. людей не мають доступу до безпечної питної води, через що 485,000 щороку помирають.Втрата прісноводних водно-болотних угідь коштувала 2,7 трлн.$ на рік унаслідок недоотриманих товарів і послуг (1997-2011) .

Протягом останніх 20 років 166,000 людей загинули та 3 млрд. постраждали від повеней і посух, що вилилось у майже 700 млрд.$ збитків для економіки

Незабезпеченість водою відіграла значну роль у конфліктах принаймні в 45 країнах у 2017 році.

Сотням мільйонів людей у прибережних зонах загрожують шторми та повені через втрату мангрових лісів, солоноводних боліт і нашарувань морської трави.

• Сторінка п’ята. Значення водно-болотних угідь.

Учень:

Водно-болотні угіддя життєво необхідні для води:

• поглинають та зберігають дощову воду і поповнюють підземні водоносні горизонти,
• регулюють кількість і постачання води, подаючи воду в потрібний час у потрібне місце в необхідній кількості,
• покращують якість води шляхом усунення й абсорбції забруднюючих речовин.

Учень:

Водно-болотні угіддя підтримують життя:

• сприяють нашому здоров’ю,
• чисті водойми є природним джерелом безпечної питної води,
• постачають їжу, підтримують виробництво харчових продуктів,
• Водно-болотні угіддя дають нам більшість риби, яку ми споживаємо, а також рис для 3,5 мільярдів людей і воду для сільського господарства,
• мають важливе значення для біорізноманіття.
• 40 % видів світу мешкають у водно-болотних угіддях, зокрема у прісноводних водоймах щорічно виявляють 200 нових видів риб.

Учень:

Водно-болотні угіддя підтримують розвиток:

• підтримують економіку,
• водно-болотні угіддя забезпечують понад мільярд робочих місць і послуг вартістю 47 трлн.$ на рік,
• захищають від стихійних лих,
• прибережні водно-болотні угіддя захищають місцеві громади від руйнівного впливу штормів,
• кожен акр (0,4 гектара) внутрішніх водно-болотних угідь поглинає до 1,5 млн. галонів (5,7 млн. літрів) паводкових вод,
• вирішують проблему зміни клімату,
• торфовища, мангрові ліси, солоноводні болота, нашарування морської трави є одними з найбільш ефективних екосистем для поглинання й утримування вуглецю.

ІІ.  Підсумки

• Сторінка сьома «Підсумкова  сторінка»

Вчитель: А тепер спробуємо підбити підсумок сьогоднішньої зустрічі і відповісти на питання: що люди можуть зробити для збереження водно-болотних угідь? (Розшифрування хмаринки слів)

Учень:

Не гатіть гребель, не переспрямовуйте водні потоки та не осушуйте.

Учень:

Промисловість має можливості скоротити використання води до 50%.

Учень:

Сільське господарство може виробляти їжу та захищати водно-болотні угіддя.

Учень:

Не марнуйте їжу. Скоротивши на 1,3 млрд. тон кількість харчових відходів, що з'являються на всіх етапах виготовлення, від лану до вашого столу, можна було б щорічно зберігати стільки води, скільки можна помістити у Женевське озеро тричі.

Учень:

Збільшуйте інвестування у водно-болотні угіддя як природо орієнтовані рішення для управління водними ресурсами, що наразі складає менше 1%. 

Учень:

Не забруднюй водоймище, біля якого ти живеш.

Не засмічуй берег, на якому ти відпочиваєш.

Учень:

Не проходь мимо порушень, повідомляй про них представників Парку, екологічної інспекції або інших природоохоронних установ.

Учень:

Пам’ятай!

Хто природу береже, той у злагоді з собою живе! 

Додатки

Хмаринки слів:

Не гатіть гребель, не переспрямовуйте водні потоки та не осушуйте.

Промисловість має можливості скоротити використання води до 50%.

Сільське господарство може виробляти їжу та захищати водно-болотні угіддя.

Не забруднюй водоймище, біля якого ти живеш.

Не засмічуй берег, на якому ти відпочиваєш.

Не проходь мимо порушень, повідомляй про них представників закону

Жетони  для вікторини