Усний журнал "Вшануймо Кобзаря!"

Усний журнал

Тема. Вшануймо Кобзаря!

Мета. Познайомити з життям і творчістю великого сина ук­раїнського                     народу — Т.Г. Шевченка. Виробити вміння ос­мислити і зрозуміти тяжку долю поета, прищепити пова­гу і любов до нього, до України, до її чудової природи, до співучої солов'їної мови.

Розвивати мовлення, мислення, увагу.

Виховувати почуття гідності і любові за свій народ, прагнення зберігати в пам’яті історію свого народу, любов до книги, бажання читати твори Т.Г.Шевченка.

Обладнання: Портрет Т.Г. Шевченка, виставка творів поета, репродукції картин поета,  відеопрезентація

 

Хід

І. Вступна частина

   

   Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати пам’ять сина українського народу Тараса Шевченка. Щороку на початку березня Україна вшановує свого геніального поета, якого називають Великим Кобзарем.

 

ІІ. Основна частина

1. Розповідь вчителя

       Ім'я Т.Г.Шевченка невіддільно пов’язано з  Україною.

Україна – це  Шевченко, Шевченко – це Україна.  У ньому наша  історія, наша мрія, наша   надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і  любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив.                                                                           

         

Дитинство Т.Г.Шевченка

Щовесни, коли тануть сніги

І  на рясті ясніє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам’ять  Шевченка

Нам з вами важко уявити Україну за часів Шевченка, і те, як серед ланів золотої пшениці, зелених садів, тихих вод, ясних зір жилось пригніченим голодом людям, змореним тяжкою працею.

А  тепер уявімо, що колись давно,

9 березня  1814   року в селі Моринцях на   Черкащині, у бідній селянській родині народився хлопчик. Батьки дали йому ім’я Тарас. Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Він  був і   пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана.Коли минав  йому другий рік, переселились Шевченки з усією сім'єю до села Кирилівка. Велика була сім'я: батько Григорій, мати Катерина, три сестрички (Катря, Ярина, Марійка), два братики (Микита, Йосип) і дідусь Іван. Всіх дев'ятеро.

Гарно було в Кирилівці. Коло хати розкішний квітник, стара крислата верба, за хатою садок, а там левада, засіяна квітами, а через леваду в'ється річечка. Серед цієї краси зростав малий Тарас. Піклувалися ним добра мати та сестра Катерина.

   Тарасові батьки були кріпаками. Вони тяжко працювали на пана від ранку до  ночі, але зодягнути і прогодувати велику родину були неспроможні.

Він рано залишився сиротою: коли йому було 9 років, померла мати, а за два роки не стало й батька.

Там матір добрую мою

Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Помер на панщині…

 

Шевченко –   поет

2. Розповідь вчителя

Тарас виріс. Відомі поети та художники викупили талановитого юнака з неволі, допомогли йому вивчитися.

Викупили друзі

Вільним став Тарас!

Чом же серце в тузі,

Біль чому не згас?

Гнули люди спину

На панів лихих,

Кріпака-людину

Пан продати міг.

Мучились в неволі

Бідні злидарі,-

Він про їхню долю

Пише в “ Кобзарі ”.

 Тарас  Шевченко писав про долю й недолю свого народу, про його славне минуле. Вірші поета були видані окремою книжкою, яка називалася  ,,Кобзар’’. Люди плакали, коли читали їх чи слухали, бо в цій книжці велика сила і мудрість.

- Які ж вірші написав поет ? (,,Зоре моя вечірняя’’,  ,,Встала весна’’,  ,,Дивлюсь, аж світає’’,  ,,Тече вода із – за гаю’’,  ,,Садок вишневий коло  хати’’, ,,Село ! І  серце одпочине’’…)

 

3. Декламація віршів Т.Г.Шевченка

Шевченко - художник

 

З ранніх років Шевченко любив малювати. Як випадала вільна хвилина, хлопчик брав аркуш паперу, огризок олівця і, сховавшись у бур’янах, малював усе, що бачив довкола, малював лише чорним олівцем, бо іншого в нього не було.

Хоче малювати, прагне він до знань,

Та за це багато зазнає знущань.

Нишком він малює статуї в саду,

Вночі пише вірші про свою біду…

 

-  Розглянемо ілюстрації і з’ясуємо, до яких саме творів Т. Шевченка ці малюнки. А  хто добере до малюнка назву словами поета ?

До нас дійшло близько 1200 акварелей, малюнків олійною фарбою, олівцем. За значні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка.

 

4. Перегляд відео «Життя та творчість Т. Шевченка»

Тарас Шевченко прожив короткий вік – усього  47 років. З  них у кріпацькій неволі був 24 роки і 10 років каторжної служби відбував у   казахських степах: за складання  правдивих віршів цар заслав його  солдатом із забороною писати і малювати. І тільки 13 років на волі.

   У  44 роки поет повертається до Петербурга. Здоров’я було підірване. Три роки боровся з недугою.

Помер 10 березня 1861 року. Його поховали у  Петербурзі. Але в травні того ж року тіло Великого Кобзаря було перевезено в  Україну.

Як заповів поет, його могила на Чернечій горі (нині Тарасовій) під Каневом.

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

 

5. Бесіда «Дерево життя і творчості Т. Шевченка».

Тарас Шевченко – наша національна гордість. Українці називають його своїм Кобзарем.

- Коли народився поет ?

    -    Ким є Т. Г. Шевченко для України ? ( Великий поет і художник)

- Як його називають у народі, чому ? ( Кобзарем, бо основна книга його віршів - ,, Кобзар’’. Як кобзар піснями, так поет віршами уславив український народ).

- Де і в якій сім’ї народився Тарас ? (Сьогодні Черкаська область (раніше Київщина), село Моринці. У кріпацькій сім’ї, був власністю пана).

-- Коли помер поет ?

6. Скласти і прочитати прислів’я

Шевченко Тарас — наче... 

сонце для нас.

Шевченкові твори сяють, мов...

зорі.

Ми Шевченка славить будем, і ніколи... 

не забудем.

 

ІІІ. Підсумкова частина

-  Ні, не помер Тарас. Він з нами. Пам’ять про поета вічна. Народ пам’ятає про свого Кобзаря, вшановує його пам’ять: його ім’ям названо парки, театри, вулиці. У 1939 році його ім’я присвоєно Київському державному університету. На майданах міст і сіл споруджено пам’ятники поету. Не лише в Україні вшановують його пам’ять. В багатьох країнах світу: Канаді, Угорщині, США, Парагваї, Франції, Аргентині стоять пам’ятники Шевченку.

Пам'ятайте його слова:

Учітеся, брати мої,

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.