Усний журнал «Закарпатська Шевченкіана»

Усний журнал “Закарпатська ШЕВЧЕНКІАНА”

«… Бо пам’ятайте, що на цій планеті,відколи сотворив її Пан-Бог,Ще не були епохи для поетів,але були поети для епох!» Ліна Костенко

Перша сторінка журналу «Шевченко і Закарпаття»

Перше видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка на Закарпатті було відоме ще в ХІХ столітті.

-періодичні видання;- еміграцію і заробітчанство закарпатців;- приїзд на Закарпаття культурних діячів;- пропагування творів Т. Шевченка;- матеріали журналів “Наш рідний край”, “Пчілка”. З творчістю Т. Шевченка були знайомі закарпатські письменники ХІХ століття : О. Духнович, О. Павлович, А. Кралицький Знайомство закарпатців із творами Кобзаря відбувалося через:

Друга сторінка журналу«Шевченко оживає в слові закарпатців» В. Гренджа-Донський «Могила пророка»,Ю. Боршош-Кум’ятський «Незабутня стежина»,А. Патрус-Карпатський «Правда і пісня»,Ю. Шкробинець «Кобзар до Ужгорода йде»,О. Улинець «Красень над Дніпром»,К. Копинець «Кобзар»,В. Вароді «Тарасова неволя»,В. Ладижець «Спогад»,Ю. Керекеш «Клятва Тарасові» ,П. Скунць «Тарас», «Тарасова мати», «Вічна Катерина», «Земля химер».

Третя сторінка журналу «Лауреати Національної премії ім. Т. Г. Шевченка на Закарпатті»

Закарпатці, відзначені найвищою Національною премією імені Тараса Шевченка12 лауреатів: 6 літераторів, 1 композитор, 5 художників

Станкович Євген Федорович, композитор. Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 1976 році за симфонію №3 «Я стверджуюсь» на сл. П. Тичини для читця, хору і симфонічного оркестру. Свида Василь Іванович, скульптор. Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 1983 році за скульптурну композицію «В сім'ї єдиній». Мишанич Олекса Васильович, учений(1933–2004). Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 1988 році за розробку наукових принципів, упорядкування, підготовку текстів зібрання творів І. Я. Франка у п’ятдесяти томах та коментарі.

Герц Юрій Дмитрович, художник. Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 1994 році за серію картин «Барвиста Україна». Чендей Іван Михайлович, письменник(1922–2005). Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 1994 році за книжку «Калина під снігом», повість «Іван. Скунць Петро Миколайович, письменник(1942–2007). Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 1997 році за збірку поезій «Спитай себе».

Кремінь Дмитро Дмитрович, письменник . Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 2002 році за збірку поезій «Пектораль». Бокотей Андрій Андрійович, художник. Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 2002 році за просторові композиції зі скла. Микита Володимир Васильович, художник. Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 2005 році за серію робіт “Рідний край”.

Сідак Василь Васильович, художник. Національну премію України імені Тараса Шевченка майстрові народної творчості присуджено у 2008 році за серію дерев’яної скульптури. Мідянка Петро Миколайович (псевдонім Ропет Камідян). Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 2012 році за збірку «Луйтра в небо». Дочинець Мирослав Іванович, письменник. Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено у 2014 році за книги «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії», «Горянин. Води Господніх русел»

«Монументальна Шевченкіана Закарпаття»У Закарпатській області встановлено 14 пам’ятників Т. Шевченку;2 барельєфи: на стіні ЗОШ №5 м. Берегова та Ужгородської лінгвістичної гімназії.

У Виноградові бронзовий бюст Тараса Шевченка встановлено у далекому 1957 році біля середньої школи №1, тепер –гімназії. Автори постаменту невідомі.

У Тячеві один із найдавніших пам’ятників у області. Встановлений у 1964 році на честь 150 річниці з дня народження Кобзаря на розі вулиць Кошута та Армійської.

На роздоріжжі двох сіл – Сільця і Заріччя Іршавського району Закарпатської області, височить пам’ятник великому сину українського народу Т. Г. Шевченку. Цей пам’ятник – найвищий із усіх на території Закарпаття.

Серед пам'ятників Тарасу Шевченку, які мають свою тривалу історію, постамент на вул. Мукачівській с. Великі Лучки Мукачівського району. Його встановлено на початку 70-х років минулого століття. Дані про автора та скульптора не збереглися.

У Закарпатській області встановлено 14 пам’ятників Т. Шевченку;2 барельєфи: на стіні ЗОШ №5 м. Берегова та Ужгородської лінгвістичної гімназії.

Пам'ятник Тарасу Шевченкові у Великому Березному відкрито у 1990 році на розі вулиць Шевченка й Корятовича поблизу селищного парку. Автор –скульптор Валерій Горобець.

Пам'ятник Тарасу Шевченку у м. Рахові встановлений у 1993 році у міському парку. Автор –архітектор Юрій Гав’юк. Нещодавно постамент відреставровано.

Пам’ятник Кобзареві в Ужгороді на площі Народній (біля обласної державної адміністрації) встановлено у березні 1999 року. Його скульптор — М. Михайлюк

Бронзове погруддя Тараса Шевченка на гранітному постаменті встановлене у 2000 році в м. Мукачеве на вулиці Ужгородській. Автори –скульптор Іван Бровді, архітектор – Олександр Андялоші. Пам'ятник Тарасу Шевченку в смт. Воловець встановлено перед районною радою у 2007 році. Скульптор –Василь Олашин, архітектор –Петро Гайович.

Бронзове погруддя Тараса Шевченка у центрі с. Колочава Міжгірського району біля ЗОШ№1 відкрито у 2010 році в день 19 річниці незалежності України. Автор –Петро Штаєр за ескізом Василя Буркала.

23 жовтня 2012 року на подвір’ї на подвір’ї Мукачівської ЗОШ №2 встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку роботи скульптора Михайла Беленя.

У червні 2012р. у Хусті встановили пам’ятник Тарасу Шевченку авторства Ігоря Гречаника. Монумент заввишки 4 м виконано з бронзи.

Встановили монумент Т. Шевченкові в угорськомовному смт. Вишково Хустського району в 1979 році.

24 серпня 2016 року в місті Берегові відбулось офіційне відкриття пам’ятника українському національному митцю Тарасові Григоровичу Шевченку. Цю визначну подію було приурочено до 25-ї річниці Незалежності України. Автором бронзової скульптури став відомий закарпатський скульптор Василь Олашин.

П’ята сторінка журналу « Шевченко в театрі, музиці, живописі, кіно»

Творчість Шевченка на сцені закарпатського театру. Драма «Назар Стодоля»П’єса «Невольник» за однойменною поемою. Опера Миколи Аркаса «Катерина» за однойменною поемоюІнші п’єси за мотивами творів Шевченка.12 березня 2017р. початок 18.00

Шевченко в музиціВасиль Гайдук. Хоровий диригент, педагог, композитор - автор багатьох творів у різних жанрах. Написав музику до творів Т. Шевченка «Учітеся, брати мої», «І мертвим, і живим…». Євген Станкович. Музикант, Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. Написав симфонію-диптих для хору а сареllа на вірші Тараса Шевченка та музичний твір «Страсті за Тарасом».

Шевченко в живописіБокшай Й. Й. (1891-1975) – видатний художник Закарпаття. У 1964 році на ювілейній художній виставці, присвяченій 150-й річниці від дня народження Кобзаря, експонувалися твори художника. Відома картина художника «Тарасова хата». Терелі Йосип (1943-2009) - громадський і релігійний діяч, місіонер, художник-іконописець, поет, публіцист, науковець. У художника є чимало картин, пов’язаних з постаттю Т. Шевченка 

«Дари в Чигирині» датована 1844 роком«Притча про виноградаря» 1858 року. Два офорти Т. Г. Шевченка знаходяться в музеї Й. Бокшая в Ужгороді

Шевченко й кіно Закарпатський письменник О. Гаврош подав на конкурс «Кращий фільм про Шевченка» свій кіносценарій «Історія одного доносу”. Результат – ІІ місце в Україні

Закарпатці глибоко шанують пам'ять про Тараса Шевченка, зачитуються його творами, надихаються ідеями. Ще в 1921 році о. Августин Волошин писав: «Тарас Шевченко – найбільший поет русинів». А 15 березня 1939 року перший президент Карпатської України відкрив сойм словами Кобзаря: Встане Україна І розвіє тьму неволі. Світ правди засвітить І помоляться на волі Невольничі діти!..

І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новій,Не забудьте пом’янути Незлим, тихим словом.