Усний журнал "Житомирщина - наш рідний край"

Тема: «Житомирщина – наш рідний край»

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення Житомирщини, охарактеризувати Житомирщину, ознайомити  учнів з пам`ятками  культури та архітектури  рідного  краю, відомими  постатями, які мали зв'язок  з Житомирщиною; розвивати  уміння  сприймати  різнопланову  інформацію, мислення,  пам'ять, увагу; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: символіка,  краєвиди  рідного  краю, портрети  відомих  постатей, карта.

Форма проведення: усний журнал.

Клас: 7

Хід заняття

Там кущ калини

Під вікном розрісся,

Вітають мальви

Невгамовних бджіл…

Це – Отчий край,

Житомирське Полісся,

Земля моїх батьків, моїх дідів.

Для мене ти – єдина неповторна,

Моя ти гордість і моя любов.

Нехай тебе не вкриє хмара чорна,

Чорнобиль не повториться ізнов!

Квітуй садами, славний Отчий краю,

Хлібами слався, піснею лунай!

Я вірю в тебе, і я добре знаю:

Ти – мій земний і животворний рай!

                                       Тетяна Боцян

(Звучить пісня  С. Весни «Мій рідний край»)

І сторінка.  Титульна

                                              Загальний паспорт області

Обласний центр - м. Житомир

Загальні відомості про Житомирську область:

Дата утворення: 22 вересня 1937 року

Площа: 29,8 тис. кв. км, 4,9% від території України

Довжина області зі сходу на захід -170 км, із півночі на південь – 230 км

Географічні дані:

Область розташована у двох природно - кліматичних  зонах – Полісся і Лісостепу.

По території області протікає 221 річка. Найбільшими  серед  них  є  Тетерів, Случ, Ірпінь, Ірша, Уж.

Кордони: межує  з  Вінницькою, Київською,  Рівненською, Хмельницькою областями,  Республікою Білорусь.

Адміністративно-територіальні одиниці:

Міст обласного значення – 5: Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський.

Міст районного значення - 6

Селищ міського типу - 43

Сільських населених пунктів - 1619

Кількість районів у місті Житомирі - 2

Кількість районів – 23:

Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Брусилівський,  Володарсько - Волинський, Ємільчинський, Житомирський, Коростенський,  Коростишівський, Лугинський, Любарський, Малинський, Народицький, Новоград – Волинський,  Овруцький, Олевський,  Попільнянський, Радомишльський, Романівський, Ружинський, Червоноармійський, Черняхівський, Чуднівський.

ІІ сторінка.  Історична

                                         Коротка історична довідка

    У давні  часи  на  території  області жили  слов’янські  племена, нащадками яких стали древляни. Найдавнішим містом і  водночас  резиденцією древлянських  князів  був  Іскоростень (нині  Коростень). З  утворенням  Київської  Русі древлянська земля увійшла до її складу.

    Наприкінці XIII - на початку XIV ст. землі області увійшли до Литовського великого князівства. За Люблінською унією 1569 року територія  Житомирщини в складі Правобережної України потрапила під владу Польщі.

    Після  Третього  поділу  Польщі (1795 р.) переважна  частина  території області  увійшла до складу Волинської губернії, центром  якої  з 1804 року  став Житомир.

    Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету в 1923 році  здійснено адміністративно – територіальний поділ  Волинської  губернії шляхом утворення на території майбутньої Житомирської області Коростенського,  Новоград – Волинського  та  Житомирського  округів,  до  складу яких увійшли  відповідні міста та райони. Наступне  глобальне  адміністративно – територіальне  реформування було здійснено згідно з постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р., у ході якого зазначені округи було ліквідовано та утворено  Житомирську область шляхом поділу Київської  області, а  також приєднання до неї                    м. Бердичева,  Дзержинського (нині Романівський), Любарського,  Чуднівського  та Янушпольського  районів Вінницької області.

    В даний час за своїми розмірами область входить до числа найбільших в Україні – займає п’яте місце. Протяжність території області  із  заходу  на  схід – 170 км., із півночі на південь – 230 км.

                                        Пам`ятні дати

884 р. – легендарний рік заснування Житомира.

1392 р. – перша відома літописна згадка про Житомир.

1569 р. – Житомир став центром староства Київського воєводства.

1693 р. – відкрито друкарню Житомирського суду.

1793 р. – сучасна Житомирщина ввійшла до складу Російської імперії.

1804 р. – Житомир затверджено центром Волинської Губернії.

1809 р. – урочисте відкриття міського театру у Житомирі.

1837 р. – почала виходити перша офіційна газета «Волынские губернские ведомости».

1851 р. – через Житомир почали прокладати Києво-Брестське шосе.

1866 р. – відкрито міську публічну бібліотеку.

1873 р. – проведено перший перепис населення у Житомирі.

1890 р. – У Житомирі відкрито телефонний зв'язок.

1896 р. – прокладена вузько лінійна залізниця від Житомира до Бердичева.

1899 р. – випущена перша поштова картка з видами Житомира.

1900 р. – створено наукове Товариство дослідників Волині.

1906 р. – у Житомирі відкрито перший кінотеатр «Біограф».

1919 р. – відкрито Житомирський інститут народної освіти.

1922 р. – відкрито картинну галерею.

1965 р. – створено обласну організацію Спілки письменників України.

1967 р. – засновано обласну літературно-мистецьку премію ім. Миколи Шпака.

1972 р. – започатковано  щорічне міжнародне  літературно-мистецьке  свято «Лесині джерела».

1977 р. – започатковано щорічне  літературно-мистецьке  свято «Романівська весна».

1994 р. – засновано премію ім.. Лесі Українки Житомирського обласного Фонду культури.

1994 р. – засновано Всеукраїнську премію ім.. Івана Огієнка в галузі громадянської, культурної діяльності.

ІІІ сторінка.  Символічна

(Звучить пісня Наталії Май «На нашій Україні»)

Еталонний прапор Житомирської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    Герб Житомирської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV сторінка.   Археологічна                                   

                         Вивчення археологічних пам`яток у нашому краї

    Вивчення  археологічних пам`яток у житомирському  краї  започаткувалось наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ століть. Як свідчить переказ, у 1768 році поміщиця села Немирівка (нині Коростенського  району) спробувала розкопувати курган  в  урочищі  Ігорівка цього села, який  вважався могилою давньоруського князя Ігоря Рюриковича. Але після того, як їй приснився грізний рицар у військовому  обладунку, припинила  розкопку. Цей  курган був розкопаний  у  1848 році священиком М. Пйонтровським. У  першій  половині  ХІХ століття 4 кургани біля м. Мирополя  (нині Романівський район) розкопав граф  Растворовський. Однак  ці  розкопки  велися  на   аматорському рівні. Справжні  наукові археологічні дослідження  на  Житомирщині  розпочалися  у другій  половині  ХІХ століття. Професор  Київського університету Володимир  Антонович розкопував давні кургани  в Житомирі, Старій  Котельні, Ягнятині, Студениці.  Його  учень і  послідовник, житомирський археолог Сергій Гамченко продовжив розкопки курганів, городищ, поселень. У Коростені на початку ХХ століття розкопував кургани та стоянку кам’яного віку Вікентій Хвойка. Особливо активно велись археологічні дослідження в нашому краї у 20-х роках ХХ століття працівниками  Волинського науково-дослідного музею Сергієм Гамченком та Іваном Левицьким. Вони дослідили  ряд  цікавих поселень і захоронень  мідного віку та ранньослов’янського  часу. Зокрема, І. Левицький  розкопав  цікаві об’єкти культури кулястих амфор (епоха мідного віку), поселення трипільської культури в с. Каленське на Коростенщині.

    Великий  внесок  у вивчення  ранньослов’янських пам`яток зробив відомий український археолог Іон Винокур, який досліджував на території області поселення черняхівської  та корчанської археологічних культур. Довго вивчав пам’ятки епохи палеоліту області колишній директор Житомирського обласного музею Василь Місяць. Саме він у 1958 році відкрив відому в археологічній  науці Житомирську ранньопалеолітичну стоянку. До вивчення археологічного минулого залучались і любителі—краєзнавці – вчителі шкіл.

V сторінка.  Природні ресурси (корисні копалини)

    Потужний  потенціал добувної  галузі Житомирщини базується  на  розвіданих природних ресурсах регіону. У надрах області виявлено поклади розсипного ільменіту, комплексних  апатитільменітових  руд, самоцвітів, кварцитів, облицювального  каменю, каолінів, мінеральної сировини  для  виробництва різних будівельних матеріалів, бурого вугілля, торфу, пірофіліту.

    На території області суб’єктам господарювання надано 102 спеціальних дозволи  на  користування  надрами  з  запасів  корисних  копалин. У галузі функціонує 54 виробничих підприємства основного кола.

    Запаси титану на Житомирщині складають понад 85%  усіх  розвіданих  запасів титанових руд України. Видобуток  титанових (ільменітових) руд  в області  здійснює  філія „Іршанський ГЗК” ЗАТ  „Кримський титан”, ТОВ „Валки -Ільменіт”, які спільно з  Вільногірським  гірничо-металургійним  комбінатом, розташованим у Дніпропетровській  області, повністю  забезпечують товарними концентратами заводи України, значна частина з них - експортується. Обсяги випуску ільменитового концентрату у 2011 році збільшено на 28 %. Підприємствами  розробляються  тільки  розсипні  родовища  титану. Стратегічним  напрямом  їх поодальшого  розвитку є розробка розвіданих комплексних родовищ титано-апатитових руд - Стремигородського, Кропивенського,  Торчинського, Федорівського  у  Коростенському, Володарсько-Волинському та Черняхівському районах. По Стремигородському та Кропивенському родовищах здійснюються проектні роботи з  техніко - економічного обґрунтування ефективності їх промислового освоєння.

    Область  володіє  унікальним  Волинським  родовищем п`єзокварцу, запаси якого також вміщують супутню сировину – різноманітне напівдорогоцінне каміння: моріон, берил, топаз, гірський кришталь, аметист, опал, халцедон, агат. У попередні роки це родовище розробляло ПА “Кварцсамоцвіти”. У 2011 році  ПАТ«Кварцсамоцвіти» з метою відновлення гранувального виробництва здійснено ряд заходів з модернізації обладнання вартістю понад 6 млн. грн.

    У геологічній будові надр значне місце  відведено  міцним  кристалічним породам. Група нерудних корисних копалин  представлена  кварцитами  з  унікальних Овруцького та Товкачівського  родовищ, на  яких  сконцентровано  близько 84% усіх запасів цієї сировини в Україні. Щороку видобування  кварциту  на  родовищах складає майже 80 відсотків  від загальнодержавного обсягу, що  повністю задовольняє  потреби  вітчизняних металургійних заводів. Водночас,  враховуючи потенційні можливості  родовищ, завершено  будівництво нових сучасних ліній з випуску щебеневої продукції з кварцитів, що дозволяє щороку переробляти понад 3 млн. тонн гірничої маси.

    Особливе місце в мінерально-сировинному потенціалі області займають поклади  декоративно-облицювального каменю. Розвідані запаси різновиді  облицювального каменю складають 60% від загальноукраїнських, а запаси лабрадоритів і габро  становлять  майже  90%  від корисних копалин в Україні. По їх запасах  регіон  займає  лідируючі  позиції не тільки в державі, але й у Європі. Видобування та обробку  природного каменю віднесено до пріоритетних напрямів економічної діяльності держави. На  сьогодні на  Житомирщині  обліковується 82 родовища  природного (блочного) каменю з широкою гамою кольорових  та декоративних  властивостей, із загальними запасами 135 млн. куб. м. До розробки залучено 57  родовищ,  зосереджених  у  Володарсько – Волинському,  Коростишівському,  Черняхівському,  Малинському,  Коростенському, Житомирському  районах. Протягом  2011 року  гірничими  підприємствами, що входять до основного кола, видобуто  370,1 тис. куб. метрів блочного облицювального каменю, що  складає  568,5%  до  виробництва січня-грудня 2010 року. Розвинена сировинна база для виробництва щебеню та бутового каменю представлена 67 родовищами  будівельного каменю, з яких розробляється 32. Протягом 2011 року на щебеневих заводах області виготовлено товарної продукції  в обсязі 13,9 млн. куб. метрів,  що  складає  115,3%  до  обсягу  виробництва  2010 року.  Резерв  області  щодо  розвіданих родовищ будівельного каменю, що розташованих в економічно привабливих для потенційного інвестора районах – в межах розміщення залізничних комунікацій, вичерпано.

    Гірничорудні корисні копалини представлені польовошпатною  сировиною, каоліном, сланцями пірофілітовими. Сировина польовошпатна – важлива складова  для  фарфоро-фаянсової промисловості, налічує два родовища: Грузлівецьке родовище  пегматиту та родовище  „Гірне”, з запасами 549 тис. тонн. сировини. Обидва  розробляються. Сланці  пірофілітові  представлені  двома  родовищами – Нагорянським і Кур'янівським. Пірофіліт  Нагорянського родовища, згідно з  позитивним  висновком  по результатах науково-дослідних робіт, виконаних в останні роки, планується використовувати в металургії.

    На  території  Житомирщини  знаходиться  одне  із найвідоміших  в державі каолінове  родовище, на  базі  якого ще  з  кінця XVIII ст. працюють фарфорофаянсові заводи (Баранівський, Коростенський, Городницький). У даний  час детально розвідано 4 родовища каолінів. На одному родовищі у Баранівському районі  геолого-розвідувальні  роботи  продовжуються. Завершено  детальнее геологічне вивчення одного з найбільших Велико-Гадоминецького  родовища каолінів в Бердичівському районі, з  загальними  запасами сировини  315 млн. тонн. У  вересні  2011 року ЗАТ «Каолінова кампанія «КАМЮКА» завершила підготовчі  та  викривні  роботи, розпочала видобування каолінової  сировини за станом  на  01.01.2012  видобуто  8 254 тонн  каолінової  сировини.  Значні  перспективи  для  підприємств  аграрного сектору пов`язані з розробкою перспективного  Білокоровицького  родовища  карбонатної сировини для вапнування кислих ґрунтів.

    За рахунок накопичення продуктів фізичного та хімічного руйнування  кристалічних  порід в області сформовано значні  запаси  будівельних  пісків, керамічних та цегельно-черепичних  глин.  Держбалансом   враховано 4  родовища для  виробництва скла та 21 родовище піску будівельного, з яких розробляється та готується до розробки 11. Із 77  розвіданих   родовищ  цегельно-черепичної  сировини  в області, право на розробку надано по 11 родовищах.

    Підземні прісні води в області для питного та виробничо-технічного  постачання розвідано на 36 ділянках, мінеральні води для лікувальних цілей на 9.

VІ сторінка.   Заповідники Житомирської області

    За станом на 01.01.2011 на території області розташовано  два  об’єкти  природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Поліський  природний  заповідник та природний заповідник «Древлянський». Поліський природний  заповідник  займає  площу - 20104 га.  Територія  природно-заповідного  фонду загальнодержавного значення розташована на півночі області в Овруцькому та Олевському районах. Охоронний режим встановлено з 1968 року. Найбільш типовий ландшафт зображений великими болотними  масивами, сосновими лісами, унікальними водноболотними угрупованнями. Переважають соснові  ліси, зокрема  середньовікові та пристигаючі – зеленомошні, чорнишеві, лишайникові, сфагнові, а також березово-соснові.

    У заповіднику охороняється 45 видів ссавців, 195- птахів, 11- земноводних,  7– плазунів,  близько  1000 – комах  та 19 видів  риб. Флора  має бореальний та неморальний  характер і  включає  607  видів вищих рослин, 139 – мохів та 149  лишайників, десятки видів грибів і водоростей.

    Відповідно до рішення Бюро Рамсарської конвенції  від 29.07.04  міжнародного статусу надано частині водно-болотних угідь Поліського  природного заповідника загальною площею 2145 га під  назвою  «Поліські болота». Указом Президента  України  від  11.12.09 № 1038/2009  «Про створення  природного заповідника  «Древлянський»  на  території  Народицького  району  створено  природний  заповідник «Древлянський», площею – 30872, 84 га.

    У зв’язку з Указом Президента України «Про створення природного заповідника «Древлянський» відповідно до рішення обласної ради змінено площу ландшафтного заказника місцевого значення «Древлянський», оскільки згаданий природоохоронний об’єкт загальнодержавного значення утворено у його межах.

    На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» та Указу Президента України від 23.05.05 № 838/2005 протягом 2011 року в області проводилася цілеспрямована робота щодо розширення мережі природно- заповідного фонду.

VІІ сторінка.  Видатні постаті Житомирщини

 

 

 

 

 

 

 

 

                Олена Пчілка                                                Леся Українка

 

 

 

 

 

 

 

 

        Всеволод Нестайко                                       Микола Сингаївський                                  

 

VІІІ сторінка.  Поетична

(Звучить пісня «Це мій рідний край»)

       Світлана Бойченко

                   Хліб

Зерно, колосок, нива…

Поле, коровай, хлібина…

Які ж бо таємниці

В простих оцих словах!

Спрадавна предки землю обробляли,

Сади вирощували, церкви будували.

Держава сильною, єдиною була.

Наука розвивалась, ремесла процвітали.

А час летів, і люди не дрімали

Походи, війни… Діти підростали…

Відкрили космос, флот побудували,

Нові програми в коп`ютери заклали.

Та істина проста: вона в зернині,

Життя людське заховано в хлібині.

Священний хліб, родина, Україна,

Лелека у гнізді, червоная калина,

Дитинства Оберіг, бабусі ласка,

Житичів  край, поліська казка.

 

           Галина Красицька

              У ріднім краю

Гуляла межею у рідному полю

І так було гарно, немов у раю,

Щасливо всміхалась заквітчана доля

І так лиш буває у ріднім краю.

І чувсь перепіл, що відгукувався лунко,

Стрічався з світанком він сам віч-на-віч,

В садах матіола – духмяна чаклунка,

Нам спать не давала до ранку, всю ніч.

Там біла завія мете черешневі

Пелюстки шовкові, в покоси кладе,

У селах веселих сади всі вишневі,

Повітря п’янке, мов вино молоде.

І жайвора пісня лунає здалека,

Мов кличе, гукає в багаті поля.

Улюблений птаха, наш гордий лелека

З потомством, із дітьми в гнізді розмовля.

І тут оксамитні зелені отави

Покірно схилились у срібній росі,

Цей рай є і буде у нас в Україні

Розквітлим і вічним в чарівній красі.

ІХ сторінка.  Підсумкова

Створення візитки Житомирщини

Обласний центр -

Дата утворення -

Площа -

Кліматичні зони розташування –

Найбільші міста області -

Найбільші річки області -

Міста області -

Природні ресурси -

Промисловість -

Заповідники -

Видатні постаті Житомирщини -