Узагальнення навчальних досягнень учнів з історії: урок-гра

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІСТОРІЇ:

УРОК-ГРА.

Автор: Рохмаіл Ольга Степанівна, учитель історії, спеціаліст ІІ категорії.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів з історії:

урок-гра. – Харків, 2009. – 30 c.

У збірнику дається характеристика проведенню уроку в групах в ігровій формі. У практичній частині подано підбір уроків з тематичного оцінювання та систематизації вивченого матеріалу з історії України або всесвітньої історії на основі гри. На практиці подаються конкретні моделі формування історичних уявлень про час, хронологію, причинно-наслідкові зв’язки. В збірнику йдеться, що використання ігрової форми при проведені будь-якого уроку(отримання нового матеріалу або перевірка знань) дозволяє істотно пожвавити навчальний процес і сприяє підвищенню рівня знань і соціальної компетентності учня. 

                                                         Зміст                                                           ст.

1. Вступ………………………………………………………………………    2

2. Тематичне оцінювання за темою «Греція в другій-першій

половині I тис. до н.е. Греція в V – IV ст. до н.е.» (6 клас)……………………    6

3. Тематична оцінювання за темою: «Передня Азія», «Давні Індія                 та Китай» (6 клас)………………………………………………………………..   10

4. Тематичне оцінювання за темою: «Політичний устрій, соціально-економічний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави

IX-XIV ст.» (7 клас)……………..…………………………………………….....   14

5. Тематичне оцінювання за темою: «Початок національно-визвольної

війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української  держави» (8 клас)…….…………………………………………………………..   16

6.Тематичне оцінювання за темою: «Україна під час Другої світової

та Великої Вітчизняної воєн (1939 -1945)» (11 клас)…….…………………….  19

7. Висновки…………………………………………………………………..  24

8. Список використаної літератури………………………………………… 24

ВСТУП

Суспільство розвивається дуже швидко. Кожний новий день несе безліч подій у різних галузях людського життя: те, що вчора вважалося відкриттям, сьогодні сприймається як звичайна річ, а завтра набуде нових якостей. За цих умов знання, отримані в школі, не можуть задовольнити людину, оскільки вже під час навчання потребують оновлення. Сучасна школа повинна не просто дати дитині суму знань, умінь і навичок, а зро­бити її компетентною, тобто здатною самостійно здобувати й використовувати знання в різних життєвих ситуаціях; готовою брати на себе відпо­відальність; активною у суспільному житті; такою, що розуміє несхожість людей і поважає чужу історію, культуру тощо. Все це потребує переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня і проведення цієї ідеї через усі компоненти навчання від цілей, змісту, позицій учасників на­вчальної взаємодії, форм, методів, технологій навчання до оцінювання навчальних досягнень учнів.

Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Це зумовлено психологічними закономірностями процесу навчання та необхідністю реалізації його послідовних етапів протягом логічно завершеного навчаль­ного циклу. На практиці процедура оцінювання часто відкладається на останній урок з теми, визначений у навчальній програмі як «тематичне оцінювання». В результаті створюється загальна картина засвоєння учня­ми навчального матеріалу, проте втрачається діагностування розвиненос­ті в учнів інтелектуальних і спеціальних умінь і навичок. Отже, оцінюють­ся насамперед рівень знань учнів і ступінь розвиненості пам'яті, а інтелектуальний розвиток залишається поза увагою вчителя. На мою думку, щоб цього уникнути, треба відійти від орієнтації навчання на знання як на основний показник навчальних досягнень учнів і запровадити компетентнісно орі­єнтований підхід.

Поняття компетентності належить до сфери складних умінь та якостей особистості, а не зводиться лише до знань і навичок. Тому компетентнісно орієнтований підхід передбачає більш чітке визначення кола інтелектуальних і  спеціальних умінь і, відповідно, розробку системи завдань, спрямованих на їх  розвиток. Такі завдання можна використовувати під час навчання і тематичного  оцінювання, їх самостійне виконання дозволить визначити й оцінити рівень навчальних досягнень учнів. Вони логічно поєднуються у шість груп. Кожна позначається певною літерою й спрямована на виявлення в учнів рівня: загально інтелектуальних вмінь (виділяти головне, аналізувати, уза­гальнювати тощо), повноти, глибини і системності знань, набуття досвіду творчої діяльності; вміння орієнтуватися в часі (локалізувати історичні події у часі); вміння орієнтуватися в історичному про­сторі (локалізувати події у просторі); вміння порівнювати історичні явища, події та особи, виявляти зміни, що відбулися; вміння виявляти причинно-наслідкові зв'язки між історичними подіями, явищами та процесами; вміння аналізувати історичні джерела.

Реформування загальної се­редньої освіти передбачає реалі­зацію основоположних принципів гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію освітніх систем з інформативної форми навчання на розвиток особистості людини, визнання її самоцінності та інди­відуально-диференційваний підхід до навчання і, відповідно, до оцінювання досягнутих учня­ми результатів.

Перевірка й визначення досяг­нутого рівня підготовки учнів на­лежать до найважливіших аспектів навчального процесу і значною мірою визначають його якість. Вихідним пунктом у розробленні системи оцінювання, виборі кри­теріїв оцінювання якості та рівня знань є цілі навчання.

У зв'язку з оновленням змісту навчання потребує змін і систе­ма оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

Виставлена оцінка повинна відображати рівень підготовки учня, засвоєння ним необхідно­го обсягу знань, умінь і навичок, тобто вона є визначенням своєрідного рейтингу учня в конкрет­ний період навчання. Відтак ви­ставлені учневі бали cвiдчaть про рівень його підготовки і не под­іляються на «позитивні» й «нега­тивні», останні з яких виконува­ли раніше каральні функції.

Питання оцінювання знань –­ невичерпна тема, яка протягом багатьох років обговорювалась досить інтенсивно. Оцінювання знань необхідне, оскільки без зво­ротного зв'язку неможливий на­вчальний процес. Хоча ставити чи не ставити оцінку – питання дис­кусійне.

Оцінювання – це процес, діяльність (дія), що виконується людиною; оцінка ж є результатом цього процесу, діяльності.

Дванадцятибальна система дає можливість учневі самому взяти участь у процесі оцінювання. За умов наявності різнорівневих завдань учень має можливість спро­бувати їх розв'язати. Оцінка – це той рівень (бар'єр), який зумів подолати учень, працюючи із зав­данням.

Я думаю, що тематичний облік навчальних досягнень учнів вимагає від нас, вчителів, більш уважного, творчого ставлення до здійснення конт­рольно-оцінної функції. Перевірка знань є сильним засобом спонукання учнів до відповідаль­нішого ставлення до навчання.

Навчання – це  процес не на­буття знань, а їх здобування. І важливе значення тут має рівень навченості учнів.

Навчити наук можна всіх дітей, але результати будуть різні. Щоб їх визначити, треба брати до уваги сукупність таких показ­ників, як розуміння, запам'ятовування, розрізнення, уміння, перенесення.

Навченість з історії – це:

- здатність розрізняти істо­ричні події, явища, історичних осіб серед інших;

- здатність запам'ятати, де і коли відбулась історична подія, назву історичного явища, історичні терміни, імена історичних осіб, що проявляється як меха­нічне відтворення цієї інфор­мації;

- розуміння історичного фак­ту і термінології, що проявляєть­ся як осмислення перебігу істо­ричних подій, фактів із життя історичних осіб, визначень історичних понять, розповідь про це своїми словами;

- уміння опрацьовувати історичну інформацію за відомим ал­горитмом (елементарні вміння), давати відповіді на запитання до історичного тексту, ставити до нього запитання репродуктивно­го характеру, складати план тек­сту, визначати його тему, переда­вати зміст матеріалу тезово або у вигляді конспекту, реферувати історичні джерела та літературу, складати хронологічні таблиці, знаходити на карті кордони дер­жав, місця битв і т. ін.;

- уміння опрацьовувати істо­ричну інформацію за самостійно складеним алгоритмом (продук­тивні вміння): описувати події, явища, процеси, створювати жит­тєписи історичних осіб, інтерп­ретувати історичні події, явища, процеси, а також діяльність та погляди історичних осіб.

Нетрадиційні форми уроків міцно увійшли в практику школи. Порівняно зі звичайними уроками вони мають багато переваг. По-перше, вони дозволяють дати учням масу додаткової цікавої інформації. По-­друге, сама організація такого уроку сприяє розвитку творчої самостій­ності дітей, їхнього інтересу до про­блеми. Під час підготовки до уроку, учні набувають уміння орієнтувати­ся в океані інформації, добирати матеріал, правильно оцінювати події та явища. Вирішенню цих за­вдань допомагають інтерактивна форма уроків, своєрідне оформлен­ня класу, а головне – активна роль, яку відіграють учні на уроці.

Засвоєння інформації та інша діяльність учнів відбувається на творчому або емоцій­ному рівні. А використання гри, на мою думку, допомагає ефективно перевірити рівень знань школярів на різних рівнях.

Гра супроводжувала людство упродовж всієї його історії. Лю­дина грає постійно – від наро­дження до смерті. В грі люди зна­ходять все: любов і ненависть, горе й радість, безумство і щас­тя. Найпростіше – це гра, і вод­ночас найскладніше – це гра. Зиґмунд Фрейд розглядав гру як ре­алізацію найважливіших бажань, а англійський філософ Г.Спенсер пояснював виникнення гри «над­лишком сили».

Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу шляхом залучення учнів у гру (передусім ігрове моделювання подій та явищ, що вивчаються).

Гра є дуже давнім явищем людської культури, тож не дивно, що її здавна використовували у дидактиці. Загальними ознака­ми гри, на думку всесвітньо відо­мого нідерландського мислителя ХХ ст. Й.Гейзенга є:

- її умовний характер, який дає змогу абстрагуватися від ре­альної дійсності з її монотонні­стю й утилітаризмом;

- добровільність участі у грі;

- обмеженість просторовими і часовими рамками;

- невизначеність розвитку й результатів;

- фіксованість ігрових дій системою правил і обов'язків;

- зацікавленість грою, що зу­мовлює сильний емоційний вплив на людину, активізує її інтелек­туальні, духовні та фізичні сили.

Разом з тим, використання гри у навчальному процесі стикається з протиріччям, на яке звернув увагу російський педагог М. Кларін: на­вчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю приро­дою має невизначений результат (інтригу). Тому завдання педагога при застосуванні ігор у навчанні полягає у підпорядкуванні гри ви­значеній дидактичній меті.

У дидактичній науці не існує єдиного погляду на статус гри у навчанні. Немає також і єдиної класифікації навчальних ігор.

Втім, при розгляді гри як ме­тоду навчання конкретного пред­мета, зокрема історії, необхідність у класифікації ігор за галуззю діяльності та предметною галуз­зю відпадає сама по собі. Оскіль­ки гра розгортається або у вигляді змагання, або у вигляді зображен­ня (виконання, репрезентації си­туації, смислів, станів), то основ­ними видами гри за методикою її проведення є змагання, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні ігри, ігри-драматизації. За дидактичною метою ігри бувають актуалізуючі, формуючі, узагальнюючі, конт­рольно-корекційні. Кожна з виз­начених цілей передбачає освітні, розвивальні та виховні орієнтації.

У своїй практиці я використо­вую багато різних ігор – рольові, дидактичні та інші. Дидактична гра – це гра, яка до­помагає вчителю не тільки урізноманітнювати навчання, здій­снювати контроль навченості учнів, а й організовувати процес розумного розвитку дитини. Ця гра використовує й інші ігри, особливо рольові, У випадку, коли грають декілька школярів.

В іграх процес навчання набуває незвичайних форм, передбачає політ фантазії, самостійний пошук, новий погляд на звичайні ситуації, переосмислення фактів. Гра створює атмо­сферу здорового змагання, зму­шує по-новому використовувати накопичені знання і застосовува­ти їх не тільки механічно, а й відповідно до ігрових обставин.

Дуже важливо для мене, що не під тис­ком обставин, а за бажанням са­мих учнів у ході навчальної гри відбувається багатократне повто­рення матеріалу в різноманітних формах, виникає можливість оці­нити знання, вміння та навички учнів. І найприємніше для мене те, що дітям подобаються такі форми роботи на уроці.

Урок-гра є сучасним інтерак­тивним уроком. За правилами гри учні поділяються на декілька команд. Для змагання пропонується 5-7  конкурсів, кожний з яких оцінюється певною кількістю балів. Виходячи із загальної кількості отриманих командою балів, а також враховуючи участь кожного гравця у роботі команди, журі, експерти виставляють бали у спеціальні оцінювальні листи. Наприкінці уроку, відповідно до рейтингової шкали оцінювання, бали переводяться в оцінки.

Тематичне оцінювання за темою:«Греція в другій-першій половині I тис. до н.е.» «Греція в V – IV ст. до н.е.» (6 клас)

Мета: шляхом використання конкурсів, дидактичних ігор перевірити рівень засвоєння учнями матеріалу теми; також вміння застосовувати отриманні знання, працювати в команді; виховувати почуття колективізму, толерантного ставлення один до одного.

Тип уроку: перевірка та корекція знань.

Форма проведення: гра.

Правила гри: клас ділиться на три команди по 4 чол. в кожній. Команди придумують собі назву. В кожній команді є експерт, який протягом уроку виставляє оцінки на спеціальному оцінювальному листі кожному члену команди.

ХІД УРОКУ:

I ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

II ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Тестовий марафон.

Кожна команда отримує листок з тестовими завданнями. За кожну правильну відповідь команда отримує по 1 балу.

Завдання 1-й команді.

Завдання 2-й команді

Завдання 3-й команді

Команди здають картки. Журі підраховують кількість правильних відповідей.

2. «Крилаті вислови»

Команди отримують крилаті вислови, значення яких вони мають пояснити. Кожному члену команди по одному вислову. Журі сумує бал кожного члена та додає до командного балу. Кожна правильна відповідь – 1 бал.

Команда І.

Вислови: «Яблуко розбрату»

                «Лаконічна мова»

                «Ахіллесова п’ята»

                «Нитка Аріадни».

Команда ІІ.

Вислови: «Сізіфова праця»

                «Драконівські закони»

                «Марафонський біг»

                «Троянський кінь».

Команда ІІІ.

Вислови: «Розрубати Гордіїв вузол»

                «Скриня Пандори»

               «Муки Тантала»

              «Бочка Данаїд»

3. «Про що йдеться мова?»

Вчитель читає текст, а учні повинні впізнати про кого або про, яку подію йдеться мова. За кожну правильну відповідь відповідачі приносять по 2 бали своїй команді.

1) «Прив’яжи нитку біля входу і просуваючись лабіринтом, розмотуй клубок. За допомогою цієї нитки ти знайдеш зворотній шлях» (Аріадна, міф про Тесея).

2) «Могутній велетень, який за наказом Зевса, підтримує своїми плечима небесний звід. Цьому покаранню він був підданий нібито за те, що разом з іншими титанами спробував вчинити замах на самого Зевса, прагнучи захопити небо» (Атлант).

3) «- Слухай, Цеклопе! Своєю жорстокістю ти сам накликав на себе кару Зевса. Більше ти не вбиватимеш й не пожиратимеш нещасних мандрівників» (Одісей).

4. Алфавіт

Кожній команді роздаються картки з зашифрованими словами з теми. Кожна правильна відповідь – 2 бали. Кожна цифра відповідає буква алфавіту.

Команда І.

1) 1,25,21,19,6,12,23,1                  (Афродіта)                         

2) 17,7,23,21,19,20,19,16,12,33      (Метрополія)

3) 17,12,18,19,23,1,3,21                (Мінотавр)

4) 16,1,15,19,18,12,15,1                (Лаконіка)

 Команда ІІ.

1) 1,20,19,16,16,19,18                  (Аполлон)

2) 22,23,21,1,23,7,4                     (Стратег)

3) 4,12,20,20,19,15,21,1,23           (Гіппократ)

4) 12,16,12,1,6,1                         (Іліада)

Команда ІІІ

1) 4,7,21,19,6,19,23                    (Геродот)

2) 20,10,22,7,14,6,10,18              (Посейдон)

3) 6,7,17,19,15,21,1,23,12,33       (Демократія)

4) 25,7,17,12,22,23,19,15,16        (Фемістокл)

5. Розв’яжи кросворд

Кожній команді дається цифровий кросворд, відповіді якого будуть складати дати історичних подій.

По горизонталі: 1.Рік, коли Афіни стали столицею Греції(1834р.). 2.З якого року (до н.е.) Клісфен почав проводити реформи?(509р.) 3.В якому році (до н.е.) закінчилися греко-перські війни? (449р.)

По вертикалі: 1.В якому році (до н.е.) почалися греко-перські війни? (490р.) 2.В якому році (до н.е.) Солон примирив аристократів і демос, встановивши нові закони, за якими борги селян скасовувалися? (594р.) 3.В якому році (до н.е.) син Дарія І Ксеркс організував похід до Греції? (480р)

За кожну правильну відповідь учні отримують по 2 бали.

6. Стоп-кадр

Дітям показується фрагмент фільму «300 СПАРТАНЦІВ». Перегляд фрагменту триває 8 хвилин. Хто з учнів перший вгадає, про яку подію йдеться в фільмі, той приносить своїй команді 5 балів. 

ІІІ ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Наприкінці уроку журі підраховує бали кожної команди. В свою чергу, експерт кожної групи підраховує бали кожного члена команди, і виводить бал, який учень отримує за тематичне оцінювання.

Учитель підбиває підсумки уроку.

Тематична оцінювання за темою:«Передня Азія», «Давні Індія та Китай»

(6 клас)

Мета: шляхом використання конкурсів, дидактичних ігор перевірити рівень засвоєння учнями матеріалу теми; також вміння застосовувати отриманні знання, працювати в команді; виховувати почуття колективізму, толерантного ставлення один до одного.

Тип уроку: перевірка та корекція знань.

Форма проведення: гра.

Правила гри: клас ділиться на три команди по 4 чол. в кожній. Команди придумують собі назву. В кожній команді є експерт, який протягом уроку виставляє оцінки на спеціальному оцінювальному листі кожному члену команди.

ХІД УРОКУ:

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. «Чи знаєте ви історичні терміни?»

Кожній команді даються терміни, значення яких вони повинні пояснити.

Команді І: жрець, релігія, колонія;

Команді ІІ: міф, мумія, імперія;

Команді ІІІ: дельта, ном, варна.

2. «Розкажіть, назвіть, покажіть»

Командам даються території, які вони повинні охарактеризувати.

Команді І:

а) розкажіть про природні умови та географічне положення Давнього Китаю;

б) назвіть основні заняття жителів;

в) покажіть на карті річки Китаю та столицю.

Команді ІІ:

а) розкажіть про природні умови та географічне положення Межиріччя;

б) назвіть основні заняття жителів;

в) покажіть на карті Межиріччя, річки та столицю.

Команді ІІІ:

а) розкажіть про природні умови та географічне положення Давньої Індії;

б) назвіть основні заняття жителів;

в) покажіть на карті Давню Індію, річки.

3. «Упізнай історичну особу»

Командам зачитується текст і вони повинні відгадати, про кого йде мова.

Команді І:

а) Він керував у Межиріччі з 1750 року до н.е. та видав ряд законів.(Хаммурапі)

б) Він провів релігійну реформу к Єгипті. (Аменхотеп)

Команді ІІ:

а) Підчас його правління почали будувати Велику Китайську стіну. (Цинь Шихуанді)

б) Згідно з Біблією, він уславився неабиякою мудрістю.(Соломон)

Команді ІІІ:

а) Він вперше запровадив єдину золоту монету, не зовсім скромно назвавши її «дарик». (Дарій)

б) Справжнє його ім’я Сідхартха Гаутама, але всім він відомий під ім’ям, яку отримала релігія, творцем якої він був. (Будда)

4. «Перевір себе»

Учням потрібно співставити дати та події.

(1г, 2а, 3е, 4б, 5д, 6в)

5. «Культура»

Запитання, що перевіряють знання про матеріальну і духовну культуру Давнього Сходу.

1) Назвіть чудеса світу Давнього Сходу.

2) На якому матеріалі не писали в Давньому Китаї?

3) В якій країні існував кастовий лад?

4) Яку релігію у ІІІ ст. до н.е. проголосили державною?

5) Що таке ремесло?

6) Як називалася релігія давніх персів?

7) Яка філософська течія наголошувала, що у кожної людини є власне місце в суспільстві та власні обов’язки: «Правитель повинен бути правителем, працівник – працівником, батько – батьком, а син – сином»?

8) Де вигадали шахи?

6. «Склади оповідання»

За ілюстрацією з картки, діти повинні скласти оповідання, розповісти, що відомо, про те, що зображено на малюнку.

Команді І: Вавилон (див.дод.1);

Команді ІІ: Велика Китайська стіна (див.дод.2);

Команді ІІІ: Голова статуї Будди (див.дод.3).

ІІІ ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Наприкінці уроку журі підраховує бали кожної команди. В свою чергу, експерт кожної групи підраховує бали кожного члена команди, і виводить бал, який учень отримує за тематичне оцінювання.

Учитель підбиває підсумки уроку.

Додатки.

Додаток 1.

Додаток 2.

Додаток 3.

Тематичне оцінювання за темою:«Політичний устрій, соціально-економічний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави IX-XIVст.»(7 клас)

Мета: оцінити навчальні досягнення учнів у ході вивченої теми за допомогою дидактичних ігор, конкурсів; перевірити вміння застосовувати отримані знання.

Тип уроку: перевірка та корекція знань.

Форма проведення: гра.

Правила гри: клас ділиться на 3 команди. Кожна команда придумує собі назву. Бали записуються команді вцілому. Але більш активні учні команди за відповіді будуть отримувати кольорові папірці, вони будуть становити додаткові бали при виставленні оцінок.

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ

1. «Хто швидше?»

Вчитель читає запитання. Котрий член команди швидше підніме руку на запитання, і відповість правильно, той приносить своїй команді 1 бал.

Запитання:

1. Хто з князів на знак перемоги прибив щит над воротами Царграда? (Олег)

2. Який князь здійснив 83 великі походи проти половців? (В.Мономах)

3. Хто заснував першу бібліотеку на Русі? (Я. Мудрий)

4. Як називається мозаїчна ікона Божої Матері в Софійському соборі? (Марія Оранта)

5. Коли з'явилася перша кам’яна споруда в Київській Русі? (989 р.- церква)

6. Під яким іменем мазовецький князь Болеслав Тройденович, останній князь Галицько – Волинської держави, посів галицький престол? (Юрій ІІ)

7. Кого називали «тестем Європи»? (Я. Мудрого)

8. За часів правління якого князя були побудовані Золоті ворота? (Я. Мудрого)

9. Авторами азбуки кирилиці були? (Кирило та Мефодій)

10. Якого князя було короновано? (Данило Галицький)

11. Назвіть столицю Галицько – Волинського князівства? (Холм)

12. Яке місто було назване на честь старшого сина Данила  Романовича? (Львів)

13. Головне письмове джерело Галицько – Волинського князівства? (Галицько-Волинський літопис)

14. Як називався найбільший білокамінний храм у Галичі? (Успенський собор)

15. Який князь об'єднав Галичину і Волинь? (Роман Мстиславович)

16. Навколо якої історичної особи розгортається розповідь в одній з частин Галицько – Волинського літопису? (Данило Романовича)

17. Як називалися різні категорії залежного населення, яке можна було продавати, дарувати або передавати в спадщину? (Челядь)

18. Який князь Київської Русі склав перший юридичний документ держави? (Я. Мудрий)

19. Хто з руських князів охрестився в Візантії? (Олег)

20. Як народ прозвав князя Володимира Святославовича? (Володимир Красне Сонечко)

2. «Хронологія»

Команди по черзі повинні називати дати за темою та пояснювати зміст подій, пов'язаних з ними. Яка команда затримується з відповіддю – вибуває. Оцінка 5 балів за конкурс команді переможцю.

3. «Втановіть відповідність»

Кожній команді роздаються картки, де в лівій колонці термін або дата, а в правій – подія  або визначення. Потрібно правильно встановити відповідність першої та другої колонок. За кожну правильну відповідність – 1 бал.

Завдання 1-й команді

(1б,2в,3а,4д,5г)

Завдання 2-й команді

(1д,2а,3г,4б,5в)

Завдання 3-й команді

(1д,2а,3б,4в,5г)

4. «Піраміда»

Завдання команді 1: потрібно зробити генеалогічне дерево князів Київської Русі від ІХ – і до політичної роздробленості – ХІІІ ст.

Завдання команді 2:  потрібно зобразити генеалогічне дерево князів Галицько-Волинської держави ХІІ – сер. XIV ст.

Завдання команді 3: зобразити категорії населення Київської Русі у вигляді східців, де на нижній сходинці стоїть холоп, а на вищій – князь. (князь-бояри-служителі церкви-­міська знать-чернь-селяни-смерди-холопи)

5. «Про яку подію йдеться?»

Вчитель читає історичну подію, яка стосується Київської Русі або Галицько-­Волинського князівства, а командам потрібно відгадати, про яку подію йдеться мова. Правильна відповідь – 2 бали.

1) «В літо 1019 р. зібрав Ярослав багато воїнів і рушив на Святополка. І прийшов на річку Альту. Святополк же утік до печенігів і скоро з'явився у силі грізній. І от вони стали один проти одного. Тоді вийшов Ярослав на те місце, де було убито Бориса, і, здійнявши руки до неба, сказав:

- Кров мого брата кличе до помсти ... »

2) «У літо 879 р. помер у Новгороді Рюрик і передав князювання своє Олегові – родичеві своєму, і віддав на руки йому сина Ігоря, бо той був вельми на ту пору малий. І прийшли до гір Київських, і узнав Олег, що княжать тут Аскольд  та Дір ... »

3) «І, коли Володимир прибув, повелів поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати ...»

4) «Це був один з найзавзятіших боїв: він тривав кілька днів, але татари нарешті стали переможцями; половці й русичі зазнали цілковитої поразки.»

5) «В тому році ... прийшов хан Батий до міста ... з величезною кількістю воїнів і оточив місто. Облягла його сила татарська, і неможливо було нікому з міста вийти, ні в місто ввійти.»

6) «За вірою – головна апсида навколо неї – великий грецький напис, який облямовує зображення Богоматері висотою 5,45 м. Це найбільша фігура в усьому давньоруському мистецтві, Богоматір зображено з суворим обличчям і заглибленим у себе поглядом, з піднятими угору руками, як заступницю людей.»

6. «Вірування».

Команди повинні написати не менш 3 відмінностей між християнством та язичництвом. За кожну відмінність команда отримує по 2 бали.

Приклад відповіді:

Християнство:1.Єдинобожжя; 2.Священна книга – Біблія; 3.Відсутність жертвоприношення; 4.Більш пізня релігія; 5.Сили природи не обожнюються; 6.Церква; 7.Священники; 8.Молитва.

Язичництво: 1.Багатобожжя; 2.Священної книги немає; 3.Жертвоприношення; 4.Більш рання релігія; 5.Обожнюються сили природи; 6.Капище; 7.Жерці; 8.Відсутні молитви.

ІІІ ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Наприкінці уроку журі підраховує бали кожної команди. В свою чергу, експерт кожної групи підраховує бали кожного члена команди, і виводить бал, який учень отримує за тематичне оцінювання.

Учитель підбиває підсумки уроку.

Тематичне оцінювання за темою:«Початок національно-визвольної війни

українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави»(8 клас)

Мета: шляхом використання конкурсів, дидактичних ігор перевірити та  систематизувати знання учнів про причини, хід, наслідки і значення Національно-визвольної війни; виховувати почуття патріо­тизму, поваги до борців за визво­лення країни від поневолювачів; сприяти формуванню в уч­нів інтересу до вивчення історії.

Тип уроку: перевірка та корекція знань.

Форма проведення: гра.

Правила гри: клас ділиться на три команди по 4 чол. в кожній. Команди придумують собі назву. В кожній команді є експерт, який протягом уроку виставляє оцінки на спеціальному оцінювальному листі кожному члену команди.

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Причини і характер Визволь­ної війни.

За спільними запитаннями кожна команда повинна дати чіткі та правильні відповіді. Свої відповіді командам потрібно записати на листочок. За правильну та змістовну відповідь на кожне запитання 2 бали. На виконання завдання дається 5 хв.

Запитання:

1. Визначте хронологічні рам­ки Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.

2. Які основні причини війни?

3. Визначте рушійні сили та характер війни Визвольної війни.

4. Назвіть етапи війни.

5. Хто очолив національно-визвольну боротьбу?

2. «Хто швидше?»

Хто з учнів швидше підніме руку на запитання, що зачитує вчитель, той своїй команді приносить по 2 бали за кожну правильну відповідь.

Запитання:

1. Яку територію охоплювала українська гетьманська держава на початковому етапі існування? (Київське, Брацлавське, Черні­гівське воєводства, частину Во­линського воєводства та Білої Русі.)

2. Гетьманською столицею було місто... (Чигирин)

3. В чому полягала особ­ливість цієї держави? (Вона мала військовий характер.)

4. Яким був найвищий зако­нодавчий орган держави? (Гене­ральна рада.)

5. В чиїх руках у державі зо­середжувалася виконавча і судо­ва влада? (У руках гетьмана.)

6. Яким був адміністративно-територіальний поділ держави? (Держава поділялася на 16 полків.)

7. Хто належав до генераль­ної старшини? (Генеральний писар, Генеральний обозний, два генераль­них осавули, два генеральних судді.)

8. Посаду Генерального писа­ря за Б.Хмельницького обіймав... (І.Виговський.)

9. З якими державами мав дип­ломатичні відносини гетьмансь­кий уряд? (З Молдавією, Валахією, Швецією, Туреччиною, Трансільва­нією.)

3. Історичний портрет Б.Хмельницького.

Складання історичного порт­рета-характеристики за пам'ят­кою. За правильність характеристики команда отримує 5 балів. На виконання завдання дається 10 хв.

4. Перебіг подій Національно-визвольної війни

Складання хронологічної таб­лиці. Перша група розглядає події 1648-1649 рр., друга – 1650-1653 рр., третя – 1653-1657 рр. За правильність хронологічної таблиці команди отримують по 5 балів. На виконання завдання дається 5 хв.

5. Робота з картою.

Робота із картосхемами,на яких учні повинні визначити найбільші битви Національно-визвольної війни. На виконання завдання дається 5 хв. (див.мал.1)

6. Кросворд – «Зброя часів Визвольної війни».

Учні розв'язують кросворд «Козацько-селянська зброя часів Визвольної війни

1648-1657рр.». Кожна правильна відповідь на запитання кросворду 2 бали. На виконання завдання дається 10 хв.

Відповіді: По горизонталі:1.Сокира. 2.Ціп (бойовий). 3.Порохівниця. 4.Пістоль. 5.Шабля. 6.Коса (бойова). 7.Булава. 8.Піхви. По вертикалі:1.Спис. 2.Гар­мата. 3.Рушниця. 4.Кинджал. 5.Мортира. 6.Келеп (бойовий молоток).

ІІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Наприкінці уроку журі підраховує бали кожної команди. В свою чергу, експерт кожної групи підраховує бали кожного члена команди, і виводить бал, який учень отримує за тематичне оцінювання.

Учитель підбиває підсумки уроку.

Додатки

Малюнок 1.

Тематичне оцінювання за темою:«Україна під час Другої світової війни (1939-1945)» (11 клас)

Мета: шляхом використання конкурсів, дидактичних ігор перевірити рівень засвоєння учнями матеріалу теми; також вміння застосовувати отриманні знання, працювати в команді; виховувати почуття колективізму, толерантного ставлення один до одного.

Тип уроку: перевірка та корекція знань.

Форма проведення: гра.

Правила гри: клас ділиться на три команди по 4 чол. в кожній. Команди придумують собі назву. В кожній команді є експерт, який протягом уроку виставляє оцінки на спеціальному оцінювальному листі кожному члену команди.

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. «Термінологія»

Вчитель терміни, а члени команди повинні відповісти, що означає цей термін. Відповідає той, хто швидше підніме руку. Правильна відповідь приносить команді 2 бали.

1. «Визвольний похід» Червоної Армії – це…

2. «Пакт Молотова – Ріббентропа» – це… 

3. «Радянізація» – це…

4. План Барбаросса – це…

5. Що таке «бліцкриг»?

6. Поясніть абревіатуру «ВВв»

7. Фронт – це…

8. Тил – це…

9. «Евакуація» – це…

10. Як розшифровується ДКО?

11. Що таке мобілізація?

12. Окупація – це…

13. Хто такі «остарбайтери»?

14. Розшифруйте абревіатуру УПА.

15. Кого називають колабораціоністами?

2. «Встановіть відповідність»

Кожній команді роздаються картки, де в лівій колонці термін або дата, а в правій – подія  або визначення. Потрібно правильно встановити відповідність першої та другої колонок. За кожну правильну відповідність – 1бал. На виконання завдання командам  дається 5хв.

Завдання 1-й команді

(1в;2а;3д;4б;5г)

Завдання 2-й команді

(1г;2а;3д;4б;5в

Завдання 3-й команді

(1д;2в;3а;4г;5б)

3. «Хронологія»

Командам потрібно розставити в хронологічній послідовності наступальні операції Червоної Армії на території України. Правильне розташування – 5 балів. На виконання завдання командам  дається 7хв.

1. Ясько-Кишинівська;

2. битва за Дніпро;

3. Кримська;

4. Східно-Карпатська;

5. Умансько-Батошанська.

(2,5,3,1,4)

4. «Контурна карта»

Кожна команда отримує контурну карта та завдання, яке потрібно виконати на цій контурній карті. Правильність оформлення карти – 5 балів. На виконання завдання командам         дається 10хв.

Завдання команді І: потрібно показати основні напрямки ударів німецьких військ  22 червня 1942 р та контрударів радянських військ (див.дод.1).

Завдання команді ІІ: потрібно зобразити на карті межі німецької окупації, підписати адміністративні райони, на які Німеччина поділила Україну (див.дод.2).

Завдання команді ІІІ: потрібно зобразити на карті території, що тривалий час контролювалися партизанами (див.дод.3)

5. «Знайди помилку»

Кожній команді роздається текст, на якому є історичні помилки: неправильні факти або пропуски. Командам потрібно знайти ці помилки та виправити. Кожна знайдена помилка – 2 бали. На виконання завдання командам дається 5хв.

Текст команді І: «Свої людиноненависницькі плани нацисти почали здійснювати відразу після загарбання території України (вересень 1939 – жовтень 1940). Спочатку гітлерівці прагнули ліквідувати саме поняття «….», розчленувавши її територію на адміністративні райони.»

Текст команді ІІ: «Становлення «нового порядку» було тісно пов’язане з «остаточним вирішенням єврейського питання». Почалося знищення нацистами та їх посібниками єврейського населення спочатку на території СРСР, а згодом і всієї Європи. Цей процес отримав назву «….» . Символом «….» в Україні став … … ».

Текст команді ІІІ: «Радянсько-німецький договір розв’язав А.Гітлеру руки для агресії в Європі. 22 липня 1942 року нацистські війська вторглися в межі Польщі. Англія і … , зв’язані з Польщею союзницькими договорами, оголосили Німеччині війну. Ці події поклали початок Другій світовій війні.»

6. «Встанови особу»

Командам роздаються портрети історичних осіб, які зв’язані з даною темою, дітям потрібно встановити особу.

(Й.Сліпий, С.Бандера, Є.Коновалець, Р.Шухевич, Й.Сталін, А.Гітлер)

ІІІ ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Наприкінці уроку журі підраховує бали кожної команди. В свою чергу, експерт кожної групи підраховує бали кожного члена команди, і виводить бал, який учень отримує за тематичне оцінювання.

Учитель підбиває підсумки уроку.

Додаток 1.

Завдання команді 1.

     Стрілками покажіть

         основні напрями ударів

          німецьких військ

          22червня 1941р                                                                      

Додаток 2.

Завдання команді ІІ.                             

Додаток 3.

Завдання команді ІІІ.

           Позначте території,

           що тривалий час

            контролювалися

            партизанами.

Висновки.

Не обов’язково, щоб учні школи в майбутньому були вченими – істориками. Однак, для навчання їм завжди потрібна мотивація. Вони вважають, що багато історичних концепцій незрозумілі, обсяг історичного матеріалу занадто великий, перевірка та систематизація знань важка для  дитячого мислення. Це створює деякий тиск. Тому учні часто піддають сумніву необхідність вивчення предмету, який має справу з минулим.

Безперечно, молодь має одержувати задоволення від того, що вона робить, і розуміти, з якою метою і що вона вивчає. Дуже важливо, якщо молоді люди усвідомлюють необхідність навичок, яких вони набувають, і важливість предмету, який вивчають. Рівень складності предмету, з яким вони стикаються, має відповідати їх здібностям і віку. Тому, оскільки учні не вивчають поки історію професійно, ми, вчителі, заради їхніх інтересів, маємо зосередитись виключно на основних проблемах, а не на повному переліку історичних подій та деталей, і провести урок чи то тематичне оцінювання за формою, яка була би більш доступніша та цікавіша в цілому класу або ж кожного окремого індивіда.

 Для досягнення зацікавленості в навчальному процесі його необхідно організувати так, щоб інформація яку отримує учень, стала б відправною, а не кінцевою точкою процесу навчання.

За інноваційними технологіями уроки тематичного оцінювання можна проводити в різній формі: у вигляді багаторівневих письмових робіт, усних заліків, дидактичних ігор. Я вважаю, більш цікавим для дитини тематичне оцінювання буде в вигляді ігри.

На мою думку, ігрова діяльність на уроках сприяє підвищенню зацікавленості до предмета і полегшує засвоєння складних теоретичних понять. Таким чином, гра є головним засобом і навіть умовою інтелектуального розвитку учня.

У іграх процес навчання, перевірки знань набуває інших, незвичайних форм навчання – політ фантазії, самостійний пошук, новий погляд на звичайні ситуації, переосмислення фактів. Гра створює атмосферу здорового змагання, змушує по-новому використовувати отримані знання й використовувати їх. І важливим є те, що під час гри, учні багаторазово повторюють вивчений матеріал в різноманітних формах.

Проведення такого типу уроку дає змогу учням відстоювати свої думки, розвивати впевненість у собі; працювати разом, слухати один одного, розвивати розуміння того, що кожен має право на свою думку, яку потрібно поважати та цінувати.

Таким чином, використання ігрової форми при проведені будь-якого уроку(отримання нового матеріалу або перевірка знань) дозволяє істотно пожвавити навчальний процес і сприяє підвищенню рівня знань і соціальної компетентності учня.

Список використаної літератури

1. Бабанов К.О. Навчання історії в школі: інноваційні аспекти // Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів. – Х.:«Основа», с.108-122.

2. Бандровський О. Історія Стародавнього світу. 6клас. – К.:«Ґенеза», 1998.

3. Власов В. Історія України. 8 клас. – К.:«Ґенеза», 2004.

4. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Історія України. 8 клас. – Х.,2008.

5. Контурна карта з Історії України. 10-11 клас.

6. Свідерський Ю.Ю., Ладиченко Т.В., Ромашин Н.Ю. Історія України.7 клас. – К., 2007.

7. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. 11 клас. – К.:«Ґенеза», 2007.

8. Шалагінова О.І., Шалагінов Б.Б. Історія Стародавнього світу. 6 клас. – К., 2006.