В гості до весняної квіточки

Мета: вчити дітей на основі ігрового задуму, пізнавати природне довкілля, розвивати мовлення дітей, пам'ять, увагу; активізувати  вміння приймати участь в обігруванні сюжету заняття; виховувати дружні стосунки в дитячому колективі, вміння допомагати.

Обладнання: декорація лісової галявини, іграшковий зайчик, синичка, квіти.

Хід заняття

(лісова галявина)

Вихователь. А чи правда, а чи ні, відбулось це навесні. Де ті квіточки ростуть?  Їх нема ні там, ні тут!  Коли чуєм: під кущем плаче хтось рясним дощем.

Вихователь. Привіт, Зайчику біленький,

                      Чом ти плачеш, чом сумненький?

Зайчик (витираючи слізки). Вже змінив я кожушок,

                                                Став зеленим вже лужок.

                                                Бачу, що прийшла весна –

                                                Тільки квіточок нема.

Вихователь. Твоя правда. Час весні панувати на землі!

Зайчик. А давайте ми підем,

               І весну-красну знайдем.

               Її в гості ми запросим,

               І тепла в неї попросим.

               Щоб розтанули сніги

               Й все розквітло навкруги!

Вихователь. Вирушили друзі в путь,

                      Лісом впевнено ідуть.

                      Чують, десь дзвенить водичка,

                      А назустріч їм - синичка.

Зайчик. Здрастуй, подруго Синичко,

               Ти куди летиш, сестричко?

 Синичка. Я дізналась від струмочка,

                   Що тече ось там, в гайочку,

                   Що Весна уже іде, Всім дарунки роздає.

Синичка. Треба в Сонечка спитати,

                  Де нам Весну зустрічати.

                  Воно теж з Весною воно дружить

                  І по ній давно вже тужить.

Вихователь. Діти  із малечку

                      Знають  таку закличку.

                       Зараз її заспівають,

                       Сонце нею погукають.

(діти співають закличку «Вийди, вийди, Сонечко»)

Вийди, вийди, Сонечко,

На дідове полечко.

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко.

На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Там вони граються,

Тебе дожидаються.

(з'являється Сонечко)

 Сонечко (до дітей). Добрий день! Ви молодці!

                                    Я уже свої вже промінці

                                    В гості до Весни послало,

                                    Весну радо привітало

                                    Я згори її вже бачу,

                                    Має щедру вона вдачу

                                    Все розбуджує від сну,

                                    Зустрічайте й ви Весну!

Синичка. Бачу, бачу, ось вона!

                  Вже іде сюди Весна!

(заходить Весна)

 Зайчик (вклоняючись Весні). Здрастуй, Весно-чарівнице!

                                                 Радий я тобі, сестрице!

                                                 Довго я тебе чекав,

                                                 Разом з друзями шукав.

 Весна. Здрастуй, Зайчику біленький,

             привіт, діточки маленькі,

             здрастуй, Сонечко ласкаве,

             і Синичка, ось я й з вами!

             Щиро я усіх вітаю

             й подарунки для вас маю.

             Тобі, Зайчику біленький, -  

             кожушок новий сіренький.

             А для любих діточок  

             є у мене квіточок.

             Бачите он отой гайок?

             Там я вчора вже ходила,

             всі квітки давно збудила.

             Пам'ятайте лише одне:

             навесні усе живе!

Підсумок заняття

(діти співають пісню)

Синю квіточку весняну

Я не буду рвати: фарби, олівці дістану

Й буду малювати.

Приспів:

Намалюю квітку ніжну,

Стебельце зелене -

І матуся радо візьме

Пролісок від мене (двічі).

А я буду підростати,

Вчитися, мужніти -

Мамі буду дарувати

Щонайкращі квіти.

Приспів.

(діти малюють штампами весняні квіти – проліски)