В країну осінь завітала, красива, щедра і чарівна

Свято осені у 1 класі.

Мета: вчити учнів бачити розмаїття осінньої природи,розкрити красу осінньої природи за допомогою поетичного слова,музики,пісень,художньої творчості дітей; розвивати артистичні здібності дітей,їх мовлення, відчуття рими,  викликати естетичні переживання,захоплення красою природи;

Ой, як гарно навкруги

В золоті сади, ліси

Хто їх так розмалював?

Одяг хто подарував?

 

Уночі, як нам ще спиться

Ходить, чув я, чарівниця

Ходить садом, полем, гаєм

Все у шати одягає.

 

І сама вся в золотому

У намисті дорогому

До чого вона торкнеться –

То те золотом заллється

 

Хто ж красуня ця чарівна

Чи то фея, чи царівна

 

Осінню красуня зветься

 

Де ж вона, як їй живеться.

 

Кажуть, в ліс помандрувала,

Бо роботи там чимало.

Не сама пішла, з синами

Полем, садом і луками.

( лунає запис)

Тихо осінь ходить гаєм,

Сад довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

 

А берізка над потоком

Стала, наче золота.

Вітер ніби ненароком

Їй косиці запліта.

 

Коли вона загляне в сад –

Наллється соком виноград.

І кислі яблука ренет

Солодкі стануть, наче мед.

 

Коли загляне в баштани –

Наллються гордо кавуни.

І запишається в хустках

Товста капуста на грядках.

 

Золота красуня – осінь чарівниця

По землі ступає, золотом іскриться.

В жовте і червоне листячко фарбує

І картини дивні чарівні малює.

 

Як помандрує по гаях

З чарівним пензлем у руках

Все розмалює на путі,

Берези стануть золоті.

 

Іде осінь по землі – царівна

Красива, сонячна, багата

В садочку яблуня крислата.

Плоди достиглі всім дарує,

А осінь далі все фарбує.

 

Та трохи сумно раптом стало –

Пташок лишилось зовсім мало,

Тому нема чому радіти:

Останні одцвітають квіти.

 

А жовте листя нагадає,

Що осінь золото скидає.

Та все одно вона чарівна

Йде по землі, немов царівна.

 

І ми її уклінно просим:

-         Заходь у гості, щедра осінь!

Діти: (закличка)

Осінь, осінь, в гості тебе просим

З щедрими хлібами,

З високими снопами,

З листопадом і дощем,

З перелітнім журавлем.

Осінь:

Добрий день у добрий час,

Рада, діти, бачить вас.

Завітала я до вас в Україну,

Одягла в червоне намисто калину.

Бо ж вкраїнська осінь – це пишні жоржини,

Айстри різнобарвні,

Горішки ліщини.

Багатими врожаями –

Смачними овочами,

Яблуками, сливами,

Грушами красивими

Україна на весь світ

Врожаями славиться –

Житом і пшеницею.

Білою паляницею.

 

Яка ж красива ти –

Що й не сказати.

Чи можна із тобою поруч стати?

Торкнутись пальчиком твоїх прикрас

Спасибі, Осінь, що прийшла до нас!

 

Осінь, мила, будь із нами,

Веселися з малюками.

Діти вірші прочитають

І про тебе заспівають.

 

Осінь нам дарує яблука смачні,

Сливи солоденькі, груші запашні.

На городах  дині, круглі кавуни –

Урожай збирають люди восени.

 

Осінь фарбувала листя у садах,

Травиця стала жовта в лузі і ярах.

Вітерець співає нам сумні пісні,

Пташечки у вирій відлетіли всі.

 

Осінь, осінь непомітно

Входить з дощиком і вітром.

Тихо грає на сопілці

І листочку й кожній гілці.

 

Ходить осінь по діброві,

Приміря усім обнови.

Кому жовте, багрянисте,

А калиноньці – намисто.

 

Роздала всім урожаї

У моїм чудовім краї.

Посміхнулася плодами

І кружля в танку з вітрами.

 

Ти така різноманітна:

То похмура, то привітна.

То смієшся ти, то плачеш,

То з дощем по стежці скачеш.

Осінь:

Не сама до вас прийшла –

Я синочків привела.

Послухайте загадку

У південний край землі

Відлітають журавлі.

Знов дзвінкий шкільний дзвінок

Вас покликав на урок.

Як цей місяць звати,

Прошу відгадати… (вересень)

Вересень: Хто це мене кличе? Іду,іду, і даруночки несу. (кошик з плодами)

Я добрий місяць Вересень

Тепло вам дарував.

Відкрив я школу вам,

Гостинці припасав:

Кавуни і помідори,

Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив.

Я звуся Вереснем,

Бо квітую вересом.

Я – місяць вересень,

Я добре газдую:

Овоч смачненький дітям дарую.

А чи знаєте, малята,

Що приніс я вам на свято?

Із полів, садів, грядок

Повний кошик загадок.

 

Жовтий, круглий, наче сонце,

Дивиться в своє віконце.

Має хвостик, як картуз,

Називається…(гарбуз)

 

Що за грона висять

І на сонечку блищать?

Прикрашають кожен сад,

Це солодкий…(виноград)

 

Вузлувата і листата,

А доспіє – головата.

На нозі стоїть одній

Сто сорочечок на ній.(капуста)

 

Я гірка і завжди свіжа,

Всім подобаюсь одначе.

Хто мене ножем уріже –

Неодмінно сам заплаче. (цибуля)

 

Я на грядці сонцем сяю,

Родичів багато маю.

Гарбузова господиня,

Усі знають. Хто я? (диня)

 

Вони зеленої всі масті,

Всі довгасті і смугасті.

Прив’язали їх в рядках

На зелених ланцюжках.

Гарбузові сини й дочки,

Ми звемо їх…(огірочки)

 

Вони цукрові і кормові,

Бувають ще й столові.

Ростуть в полі рядками –

Всі звуть їх… (буряками)

 

Її смажать,її варять,

Хоч отрутою і кроплять,

Всі їдять її і хвалять,

А ім’я її…(картопля)

Учитель: Місяць Вересень – садівник і огородник, скільки гостей з грядки

                 привів.

(Виходять діти-овочі. Осінь звертається до Гарбуза.)

Осінь.

Ти, Гарбуз, всьому господар,

Ти найбільший на городі.

Як живе твоя сім’я?

Гарбуз.

Добрий день, красуне Осінь, все достигло й налилося,

Підростаємо щодня я і вся моя сім’я.

По городу гарбуз ходить,

Всіх із роду оглядає,

Кого хвалить, кого журить,

А кого і научає.

І звернувся до ґаздині

Солодесенької дині

Гарбуз.

Розкажи мені, красуне,

Як ти влітку працювала?

Може, трохи лінувалась?

Чи сумлінно дозрівала?

Диня.

Ой, Гарбузе-гарбузенко,

Вічно ти підозри маєш.

Не сидиш на однім місці,

По городу все гуляєш.

Бачиш же, я постаралась,

Ніжним соком вся набралась.

Налилася на всі боки,

І важкі вже мої кроки.

  Кожен знає – жовта диня на городі господиня.

  Я солодка, соковита, покуштуй – не схочеш пити.

  А як їстимеш саму – всі хвороби прожену!

Гарбуз.

А що скажуть огірочки – мої любі сини й дочки?

Огірочок 1

Не свари нас, татку любий,                         Та зелені огірочки

Гарно ми росли спочатку,                            всі вживають залюбки.

Та якось дощі махнули –                              Нас шанують не даремно,

Заховатись ми забули.                                  дух наш свіжий і приємний.

Огірочок 2

Коли сонечко палило                                    Та зелені огірочки

Ми листками не прикрились                        всі вживають залюбки. 

 На кілках, шнурках висіли                          нас  шанують не даремно,

 І, звичайно, перезріли.                                 Дух наш свіжий і приємний.

Гарбуз.

А як тут моя морквиця, гарбузовая сестриця?

Морква.

Кожен знає, що морквиця

На городі, мов цариця.

Коси довгі, кучеряві

Та ще й платтячко яскраве.

Я смачна і вітамінна

І не гірше апельсина.

Той, хто моркву поважає,

До ста років проживає.

Любий братику, послухай

І сестрицею пишайся,

Бо ж не просто я Морквиця –

Гарбузовая сестриця,

Я пробилась в депутати,

Скоро буду виступати

І доб’юся для городу

Перегною аж підводу! О!

Гарбуз:

Ну, а як тут Бурячок, мій шановний своячок?

Буряк:

Що казати, я у нормі,

Круглий, чистий, соком повний.

Так вже кольором налився,

Ніби в Африці родився.

Буде борщ смачний, червоний

З бурячком таким чудовим.

Гарбуз:

А що скаже Бараболя, як жилося їй у полі?

Картопля:

Хоч проблем було багато,

Та не буду нарікати.

Мене люблять, поважають,

Другим хлібом називають.

Можу бути у меню хоч по кілька раз на дню.

Диня:

Усі знають – рід наш гарний,

Гарбузовий рід преславний.

Тож тепер, Гарбузе-батьку,

Всім подякуй для порядку.

Гарбуз:

 Я вклоняюся всім ґречно,

І всім дякую сердечно.

Хай наш рід чудовий буде

На поживу й користь людям. 

            Гра «Впізнай за смаком»

Осінь:

Кличуть нас ліси, поля, сади

Назбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте, то на землю входить місяць…(жовтень)

Жовтень: Хто це мене кличе? Іду,іду, і даруночки несу.(кошик з масками

                  листочків, роздає дітям)

Жовтень, так мене назвали,

Бо кругом все жовте стало.

Маю пензель чарівний,

Маю пензель золотий.

Розфарбую все навкруг –

Золотіє ліс і луг.

Я – місяць Жовтень,

Я мряку розвію,

В лісах і садочках лист пожовтію.

(пісня «Листячко дубове»)

Учитель:

Жовте листячко кружляє

І доріжки вистилає.

Діти:

Ми – листочки, ми – листочки,

Ми – осіннії листочки.

Ми на гілочках висіли,

Дмухнув вітер – полетіли.

Ми літали, ми кружляли,

І на землю посідали.

Потомилися ми зовсім

І присіли в коло всі.

Відпочинемо ми трішки,

Й знову полетим усі.

Учитель:

Знову вітерець дмухнув.

І листочки швидко здув.

Всі листочки полетіли

І на землю тихо сіли.

Листочок:

Скільки можна гратись?

Досить розважатись,

Справ у нас багато –

Треба танцювати.

(танок листочків)

Осінь:

Краплі з неба, дахів, стріх,

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад,

Що за місяць? (листопад)

Листопад: Іду, іду, і даруночки несу. (кошик з калошами та парасольками)

Я – холодний листопад

Всіх у хати заганяю.

Птахів у дорогу відправляю.

Дерева стоять уже голі,

Настоялись за літо доволі.

Листопадом мене називають,

Бо з дерев останні листочки опадають.

Черв’яки і комашки поснули,

Жабенята сховались у мулі.

Темні хмари по небу повзуть

І осінні дощі нам несуть.

Я – листопад, я жалю не маю,

З дерев останнє листячко зриваю.

Учитель:

І, певне, помічаєте ви, діти,

Наскільки вже коротші стали дні.

Принишкли і дерева, і кущі,

Небо похмуре, і осінні йдуть дощі.

Учень:

Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі,

Стали мокрими кущі.

І дерева чорні стали,

Бо листочки вже опали.

Крапля раз, крапля два, дощ помалу полива.

Учитель:

Іде дощ, ну то й що ж?

Чи нема у нас калош?

От які у нас калоші,

І блискучі,і хороші.

( гра «Біг у калошах з парасольками»)

Учитель:

Проходить місяць листопад,

Останній місяць осені, малята,

Тому сьогодні хочемо сказать:

-         Спасибі, Осене, за всі її турботи.

Осінь:

Уже скінчилась моя робота,

І дням скінчився лік.

Тепер прощаюсь з вами усіма.

Вже в білій шубі йде до нас зима.

До побачення, бувайте!

Через рік мене стрічайте!

Учитель:

Спасибі,Осене, за всі твої турботи,

Спасибі, діти, вам за свято, за роботу,

А вам, батьки, за допомогу і турботу!