В. Малик " Черлені щити "

Володимир Малик« Черлені щити »Історія – це океан- це колиска життя

Народився Володимир Кирилович Малик ( справжнє прізвище Сиченко ) 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарівського району на Київщині в селянській родині.[2] В сусідньому селі Ясногородці закінчив середню школу, а в 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Тоді ж почав складати вірші. Незабаром розпочалася важка, багаторічна війна з нацистами. Навчання довелось перервати. Молодий студент пішов у народне ополчення, працював на оборонних роботах під Києвом та Харковом, був поранений. Потім Володимира Малика було вивезено до Німеччини, де йому в концентраційних таборах протягом двох років довелось пережити невимовні муки, голод, загрозу смерті. І лише в жовтні 1945 року вдалось повернутись на Батьківщину.

Після війни Володимир Кирилович працював у Ясногородській середній школі. Закінчивши заочно університет у 1950 році, молодий учитель переїхав з Київщини на Полтавщину, до міста Лубни 1953[3] року через переслідування МВС. Саме тут, у цьому історичному місті, найбільше захотілося Володимирові Малику своїми творами наблизити події далекого і героїчного минулого до сучасників, розповісти про народних звитяжців, людей особливого героїзму. Володимир Малик глибоко знайомився з історичною літературою, засиджувався в архівах, виїжджав на місця, де колись жили його майбутні герої. На Поділля, в гості до нащадків Кармалюка. В Карпати, до спадкоємців Довбушевих традицій, збирав народні перекази. І почали одна за одною виходити з-під його пера казки-легенди для молодших читачів «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Воєвода Дмитро», «Микита Кожум'яка», «Червона троянда

Помер Володимир Кирилович Малик 31 серпня 1998 року.

У пам'ять про письменника Премію імені В. Малика засновано Лубенською міською радою 2001 р. за пропозицією Фонду імені Володимира Малика «Слово» та редакції газети «Лубенщина» для відзначення письменників, літераторів, науковців, працівників освіти й культури, журналістів, митців, ділових людей, громадських та державних діячів. Присуджують за найкращі творчі здобутки, присвячені темі історії України та рідного краю. Номінації: «Література і публіцистика»; «Краєзнавство і народна творчість»; «Мистецтво і монументальна скульптура». Вручається кожного року напередодні дня народження В. Малика.

Найбільше Володимира Малика знають як автора історичних романів. Серед них найпопулярніші тетралогія «Таємний посол» (до якого входять романи «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.)., романи «Князь Кий» (1982 р.), «Чумацький шлях», «Горить свіча», «Черлені щити» (1985 р.) та останній роман «Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім».

Істори́чний рома́н  — роман, побудований на історичному сюжеті, який відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії. В історичному романі історична правда поєднується з художньою правдою, історичний факт — з художнім вимислом, справжні історичні особи — з особами вигаданими, вимисел уміщений в межі зображуваної епохи.

Історичний роман започаткували твори про Александра Македонського, Троянську війну з 1 ст. н. е., а також французькі псевдоісторичні романи 17 ст. У них історія була лише тлом для змалювання незвичайних пригод персонажів, а історичні факти нерідко підмінювалися фантастикою (звідси назва «псевдоісторичний роман»). Перший справжній історичний роман створив Вальтер Скотт («Веверлі», «Роб Рой», «Айвенго», «Квентін Довард»), котрий зумів поєднати історичний факт з художнім вимислом, користуючись при цьому як романтичними, так і реалістичними способами зображення. Цей тип дістав назву «вальтерскоттівський», справив великий вплив на розвиток історичного роману в європейських літературах.

В. Малик « Черлені щити »«Черле́ні щити́» — історичний роман українського письменника Володимира Малика, написаний 1985 року. У творі розповідається про боротьбу Київської Русі проти половців у першій половині 80-х років 12-го століття. Одним з головних епізодів твору є невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича у половецькі землі[1]. Цей похід описується у літопису «Слово о полку Ігоревім».

Головні герої: Ждан — селянин з Сіверщини. Святослав Всеволодович — великий князь київськийІгор Святославич — князь Новгород-Сіверський. Слувута — київський боярин. Самуїл — купець з Києва. Руські князі: Рюрик Ростиславич — великий князь Руської земліВолодимир Глібович — переяславський князь. Ярослав Всеволодович — чернігівський князь, брат великого князя Святослава. Всеволод Святославич — трубчевський князь. Святослав Ольгович — рильський князь. Ярослав Осмомисл — князь галицький. Володимир Галицький — син Ярослава Осмомисла. Володимир Ігорович — путивльський князь. Давид Ростиславич — смоленський князь

Союзники руських князів: Кунтувдей — хан чорних клобуків. Кулдюр — хан чорних клобуків. Ольстин Олексич — воєвода ковуїв. Половецькі хани: Кончак. Кобяк. Кза. Туглій. Турундай

Паспорт твору. Головною темою твору є боротьба за незалежність Русі. Малик зосереджується на подіях, пов’язаних з невдалим походом князя Ігоря Святославовича на половців, описаним у "Слові о полку Ігоревім". Автор розкриває причини цього походу, його наслідки для Русі та внутрішні переживання головного героя..

Ідея твору. Важливість єдності руських князівств. Автор підкреслює, що лише об’єднавшись, русичі зможуть протистояти зовнішнім ворогам. Ціна свободи. Роман показує, якою високою ціною обходиться боротьба за незалежність. Внутрішні конфлікти людини. Князь Ігор постає не як ідеальний герой, а як людина зі своїми вадами, прагненнями та сумнівами. Автор підкреслює, що навіть найвидатніші особистості схильні до помилок.

Особливості романуІсторична достовірність. Малик ретельно досліджував історичні джерела, тому події в романі описані досить правдоподібно. Психологізм. Автор приділяє велику увагу внутрішньому світу героїв, їхнім переживанням і мотивації. Жива мова. Малик використовує яскраві образні засоби, що дозволяє створити атмосферу давньої Русі. Дві сюжетні лінії : історична та любовнаІнтерпретація "Слова о полку Ігоревім": Роман є своєрідною прозовою інтерпретацією поеми.

Прокоментуйте слова Святослава

Як історичний роман може впливати на формування національної ідентичності в сучасному світі?Проблемне питання