7 квітня о 18:00Вебінар: Інтернет-середовище для професійного розвитку вчителів математики

" В.С. Висоцький. Я звичайно повернусь"

Про матеріал

Не тільки поезія В.С. Висоцького складала його творчий талант. Він був автором декількох романів, кіносценаріїв, кінооповідань. Наприклад:

«Роман про дівчат», « Чорна свічка», «Вінські канікули», Дельфіни та психи» Роман « Чорна свічка» був написаний в співавторстві з Леонідом Мончинським. Саме цей роман дає уявлення про авторів, їх душу, відношення до людей та їх біль за те, що не можливо змінити. Сюжет написаний із власних відчуттів. Це був 1976 рік коли В.С.Висоцький прилетів в Іркутськ – центр золото добичі селище Бодайбо та познайомився з роботою артілі «Олена». Як спостережлива людина він не міг пройти повз того явища, що серед безцільного соціалістичного кипіння, ці люди та їх життя нагадувало острів справжнього життя, де все давало можливість реалізувати свої здібності не заради дзвінкої пустоти лозунгів, а для власного благополуччя в тому числі і душевну. Цих людей він побачив як творців діла і слова, які не можуть творити зло, тому що їм було чим дорожити, хватало сил встояти проти нікчемного та злого.

Перегляд файлу

 

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Державний професійно-технічний навчальний заклад

"Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти"

 

 

 

 

Позакласний захід

присвячений  річниці з дня народження

поета, композитора, барда

В.С.Висоцького

 

 

 

 

 

 

 

Автори проекту:

викладач О. Анциферова

 

 

 

 

 

 

Позакласний захід: «Я звичайно повернусь»

 

Тема заходу:

 розглянути творчість поета , прослухати його пісні, вірші та визначити ціну, що платить людина, яка присвятила себе творчості.

 

Мета заходу:

навчальна:   ознайомитися з творчістю В.С.Висоцького

розвиваюча:  показати час в житті суспільства, проблеми,

  які поет виразив в своїх піснях, віршах, книгах

виховна:   творчістю поета показати, яким повинно бути відчуття      справедливості, відношення до дорученої справи, до друзів,

                       до близьких людей, до життя.

 

 

Хід заходу

 

 

«Поэты ходят по лезвию ножа

И режут в кровь свои босые ноги»

В.Висоцький

 

Викладач:

 

Сьогодні ми не будемо розглядати, обговорювати біографію поета, композитора, актора, про неї багато написано. Наша мета зрозуміти ту високу ціну, яку виплачує людина, присвятивши себе творчості. Є багато художньо-документальних фільмів, один з яких називається «Спогади». В ній розповідь про творчість В.Висоцького і про час який він відобразив в своїх піснях з найбільшою точністю та глибиною.

Є багато художньо – документальних фільмів, один з яких називається «Спогади». Це розповідь про творчість В.Висоцького, про час, який він виразив в своїх піснях з найбільшою точністю і глибиною.

 

Вірш «Про землю» читає Карина Совенко

 

Автор сценарію і режисер В.Савельєв в картині показав, яке місце займає творчість В.Висоцького в радянському мистетстві, яке не стало зайвим для українців. В фільмі показана не тільки глибина таланту, а й невичерпність думок, відношень до всього, що оточує. З усіх іпостасей Висоцького головним були його поезія та пісні.

Як він сам казав про себе: « Як би на одну чашу терезів покласти його театральні ролі, роботу в кіно, на телебаченні, на радіо, а на другу тільки вірші, то переважили б вірші»

 

 

 Вірш « Про новий час» читає Олена Кравченко

 

Не тільки поезія В.С. Висоцького складала його творчий талант. Він був автором декількох романів, кіносценаріїв, кінооповідань. Наприклад:

«Роман про дівчат», « Чорна свічка», «Вінські канікули», Дельфіни та психи» Роман « Чорна свічка» був написаний в співавторстві з Леонідом Мончинським.  Саме цей роман дає уявлення про авторів, їх душу, відношення до людей та їх біль за те, що не можливо  змінити. Сюжет написаний із власних відчуттів. Це був 1976 рік коли В.С.Висоцький прилетів в Іркутськ – центр золото добичі селище Бодайбо та познайомився з роботою артілі «Олена». Як спостережлива людина він не міг пройти повз того явища, що серед безцільного соціалістичного кипіння, ці люди та їх життя нагадувало острів справжнього життя, де все давало можливість реалізувати свої здібності не заради дзвінкої пустоти лозунгів, а для власного благополуччя в тому числі і душевну. Цих людей він побачив як творців діла і слова, які не можуть творити зло, тому що їм було чим дорожити, хватало сил встояти проти нікчемного та злого. 

 

 

Слухаємо В.С. Висоцького

 

 

Серед багато чисельних бардів Володимир Висоцький до цього часу незгасаюча зірка. Його вчителем був Булат Окуджава, який викликав інтерес до авторської пісні.

 

Свої перші пісні В.Висоцький почав писати на початку 60-х років. Це була « дворова романтика» і тільки після пісні «Підводний човен» почалася його справжня творчість

Приблизно в цей час В.Висоцький приходить в Театр на Таганці, який став для нього «своїм театром» Його акторський шлях – це ролі: Гамлет, Галілей,Пугачов, Свідрігайлов – ціла палітра образів, створених ним та керівником театру Юрієм Любимовим, якому належить і остання вистава з Висоцьким – прощання Володимира Семеновича з глядачами.

« Він грав Гамлета…» любиміша роль поета. Вона далася не легко. Кожного разу він грав її на межі можливого. Так писав Володимир Семенович «Іноді мені здається, що це в останній раз, більш не витримаю… Я не граю принца Датського. Я граю сучасну людину, можливо самого себе. Але який це важкий шлях»

 

Пісні В.Висоцького прийнято розподіляти на цикли: воєнні, горні, спортивні, ліричні. Треба було прожити ціле життя, або декілька життів, щоб відчути всі персонажі намальовані в піснях. Його пісні воєнного циклу у фронтовиків викликали впевненість, що автор сам пережив все те про що написав.

 

Моряки, альпіністи, далекобійники – всі вважали його своїм. В кожній пісні була правда життя.

 

Ліричні пісні в яких висвітлені моменти кохання до жінки, дружини, були найкращими в житті поета. В цих піснях талант, душа, кохання.

Про авторську пісню В.С. Висоцький казав « Я запевняю всіх, що авторська пісня потребує дуже великої роботи. Ця пісня живе с тобою, не дає спокою ні в день, ні в ночі». Саме в цьому була його особистість, людяність.

« Кому подякувати, що живий?» - написав В.Висоцький в своєму відомому вірші. В.Висоцький живий і сьогодні, завдяки людської пам’яті, що живляться його віршами, драматичними ролями, піснями.

 

25 ролей в кіно, збірник віршів « Нерв», 600 пісень, книги написані власноруч і в соавторстві.

 

42 роки життя було відведене Володимиру Семеновичу Висоцькому. Як міркувати, багато це, чи мало? Мабуть треба вважати, що це межа для великих. Як писав відомий російський бард В.Осмолов: «Ты в 42 ушел, я в 42 родился и, нам не довелось друг друга повидать. Но верить и любить я у тебя учился, ты брат мой по любви, и это не отнять».

 

25 липня 1980 року В.Висоцького ховала вся Москва хоч офіційного повідомлення не було – в цей час проходила московська олімпіада. Тільки над віконцем театральної каси була вивішена скромна об’ява: Помер актор Володимир Висоцький» . Ні одна людини не здала до каси квіток. Всі бережуть його у себе як реліквію…

 

Скромний пам’ятник на Ваганьківському цвинтарі, вірші й пісні назавжди…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
30 серпня 2018
Переглядів
222
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку