В. Сухомлинський "Не забувай про джерело"

Тема. БУДЬ ПРИРОДІ ДРУГОМ. ПРИЧИНА І НАСЛІДОК.

Василь Сухомлинський «Не забувай про джерело»

Мета: активізувати знання дітей про життя і творчість видатного українського педагога і письменника; розвивати вміння аналізувати, передбачати, структурувати текст, висловлювати свою думку, виділяти головне; розвивати мовленнєву компетентність; удосконалювати вміння виділяти й пояснювати зв’язок між причиною та наслідком; відпрацювати навички правильного читання; коригувати мовлення учнів; виховувати в учнів відповідальність за власні вчинки. 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

І. Організація класу.

- Доброго дня всім присутнім. Я рада вітати вас в ефірі уроку- телепередачі  «Поле чудес». Сьогодні учасниками нашої гри будуть учні 4- Б класу Роменської школи № 1. Вести передачу буду я,  її постійна ведуча Олена Іванівна. Наприкінці ефіру ми прочитаємо дуже важливий для кожної сучасної  людини заклик. Тож до роботи!

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Пропоную попрацювати над нашою вимовою, щоб вона була чіткою, виразною і красивою.( На слайді віршик) Читають «дощиком».

А вода – це справжнє диво!

Як прожити без води?

З нею ми завжди щасливі,

З нею в нас нема біди.

Є вода – ростуть рослини:

Ліс, сади, рясні поля.

Це чудово для людини

І радіє вся Земля!   

Читаємо всі разом, потім по рядках хлопчики, дівчатка і знову разом.Потім читання «ДОЩИКОМ».                                                                         

• Молодці і відкриємо ПЕРШУ букву.

ІІI. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Що було задано додому? ( Виразно читати вірші В. Лучука «Скільки річок в Україні ?» та  Ліни Костенко  « Я хочу на озеро Світязь» , а  за бажанням підготувати повідомлення про озеро Світязь.

1. Читання вірша «Скільки річок в Україні» - 2 учні.
2. Конкурс на краще читання вірша «Я хочу на озеро Світязь»

А де ж це ми опинилися? Це ж Світязь. А хто бажає розповісти щось нове про нього?

3.Учень розповідає про озеро.

Кожен , хто прочитав,  витягує завдання «Заморочки з бочки» і відповідає на них.

1. Яка назва належить двом рікам? Черемош.

2.Яка ріка тече під Карпатами? Дністер

3. Над якою річкою стоїть місто    Ужгород?  Уж.

4. Яка річка мчить крізь Донбас?   Донець

5. Край України обмиває річка:   Буг

 6. Яка річка є символом України?   Дніпро.

 - Молодці, ви чудово впоралися з цими завданнями і ми відкриваємо ще дві букви.

IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

1.Оголошення теми уроку.

-  Сьогодні ми звернемося до майстра людської душі та добрих справ, який написав повчальне оповідання «Не забувай про джерело».

-Погляньте на екран (на екрані – портрет В.О.Сухомлинського)                                - Чи знаєте ви цього письменника ? Хто він?                                                  

- Які твори В. О. Сухомлинського читали?

 ( Виставка книг Сухомлинського)

- Чим він відомий? Що ви про нього знаєте?

2. Вправа «Знаю сам, поділюся з іншими». (Презентація - повідомлення про цікаві факти із життя і творчості В. Сухомлинського).

 ( Діти розповідають факти з життя письменника)

- Молодці , ви так багато знаєте про Василя Олександровича Сухомлинського, що відкриємо ще 2 букви .

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Зі слів потрібно скласти прислів’я :

Робота в групах.

до джерела. хоче, Хто,  води, нехай,іде,чистої

(Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела).                                                          - - А що таке джерело?  

                                  На слайді                                                  

( Природний вихід підземних вод на поверхню – це джерело.)

- А хто з вас бачив джерело? Пив з нього воду?

( Учні розповідають)

- Молодці, відкриємо ще одну  букву.

1. Передбачення.

Перш ніж читати оповідання "Не забувай про джерело" скажіть,  що   ви очікуєте дізнатися з оповідання? І взагалі з уроку?

Записують на листочках

3. Робота з заголовком. Передбачення.

- Прочитайте заголовок. Яке речення за метою висловлювання? (Спонукальне)

- До чого закликає автор?

4. Стратегія «Порушення послідовності». Робота в парах.

Завдання групам: передбачити  послідовність подій в оповіданні.

План

1. Ставок став чистіший і глибший.

2. І ставок щез.

3. То старовинне козацьке село.

4. На березі росли верби.

5. Старий звичай забули.(4,3,1,5,2)

Чи збулися ваші передбачення, ми перевіримо в кінці уроку                                                                               

5.Первинне сприймання оповідання.

- Послухайте  оповідання і дайте відповіді на запитання

- До кого звертається автор у своєму творі говорячи «Не забувай про джерело» ?

- Ви уважно слухали, дали відповідь на питання , тому відкриємо ще одну букву.

6. Словникова робота

Уточнення лексичного значення слів. Вчитель читає пояснення, учні знаходять потрібне слово.

• У тексті зустрічалися деякі незрозумілі вам слова, тож з’ясуємо їх значення.
• Слайд

Оповідання про давнину: те, що було насправді  (бувальщина)

Недобудоване, запущене місце  (пустир)

Подрібнена земля, що відкладається на дні водойм  (мул)

Місто у Дніпропетровській області  (Жовті Води)

Приклад для наслідування  (призвід)

Відчужений від людей,не знаходячий собі місця  (неприкаяний)

- Значення слів з’ясували, тож відкриємо ще букву.

 Час настав для відпочинку

 розпочнем ………фізкультхвилинку.

7. Самостійне читання тексту учнями «ланцюжком»

- Молодці , прочитали відкриємо ще одну букву.

8.Давайте попрацюємо над змістом оповідання.

 Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

-Що ухвалили селяни на своїй раді?

- Чудово працювали, тож відкриємо ще одну букву.

План

1. На березі росли верби.

2. То старовинне козацьке село.

          3. Ставок став чистіший і глибший.

          4. Старий звичай забули

2. І ставок щез.

VI. Підсумок уроку.

- Діти, чи справдились ваші очікування від уроку?

•    Склади власне продовження історії.
•   Якби ти потрапив у історію , що б змінив( ла) ?
• Що ти хочеш запитати у героїв твору?

• ЛЮДИ, БЕРЕЖІТЬ  ПРИРОДУ!

2.Вправа «Коло знань»

– Пригадайте, що ви запам’ятали з оповідання.

Вчитель дає руки дітям. Вони по одному підходять, беруться за руки і говорять одне речення про те, що вони запам’ятали з оповідання.

VIІ. Домашнє завдання

Синій – виразно читати оповідання;

Зелений – виразно читати та переказувати оповідання;

Червоний – скласти есе до цього оповідання і придумати 2 питання.

 Яка назва належить двом рікам?

………………………………………..

Яка ріка тече під Карпатами?

………………………………………….

 Над якою річкою стоїть місто Ужгород? 

…………………………………………….

Яка річка мчить крізь Донбас? 

……………………………………………… 

 Край України обмиває річка:   . . .

……………………………………………..  

Яка річка є символом України?   

………………………………………………

План

 Ставок став чистіший і глибший.

 І ставок щез.

То старовинне козацьке село.

 На березі росли верби.

 Старий звичай забули.

План

 Ставок став чистіший і глибший.

 І ставок щез.

То старовинне козацьке село.

 На березі росли верби.

 Старий звичай забули.

до джерела.         хоче

Хто     води,        нехай

іде      чистої

до джерела.         хоче

Хто     води,        нехай

іде      чистої

Робота в парі

Робота в парі

2.Творча лабораторія

• Станьте авторами вірша-поради.

У житті не байдикуй,

а багато ти ______________(працюй).

Розумом ти не хвались,

А знаннями ___________(поділись).

                Вкрасти – значить нагрішити,

                Люди! Так не можна __________(жити).т

                Хліб й до хліба зароби,

               І не матимеш ________________(біди).

Не хвалися ти пихатістю,

А ділися з іншим _______________(радістю).

Усім, хто просить, – допомагай,

І носа вверх не _________________ (задирай)

                   Не будь ніколи ти байдужим,

                   А краще стань сміливим й ____________ (дужим).

                   Якщо попросять – помагай,

                  І правил цих __________(не забувай)

Гра  «Знайди речення»

Учитель читає початок , а учні знаходять і читають.

Або

Гра « Так чи ні»

Учитель читає речення навмисне змінивши якесь слово чи вислів, а учні знаходять і читають його правильно.

• Або
• Гра «Вовк і заєць»
• Один учень починає читати першим – це заєць.. Коли перший прочитає 1 речення , починає читати з початку тексту другий учень – це вовк. Коли  вовк наздожене зайця гра закінчиться.

1. «Крісло автора» (діти по-черзі сідають на крісло та розповідають фрагмент з біографії) 

Першою запрошуємо кореспондентку газети «Сім´я і школа» Кокодзей Софію.. 
Народився Василь Сухомлинський у селі Василівка Кіровоградського району в незаможній сім’ї. 
Батько, Олександр Омелянович, працював столярем і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. 
Мама, Оксана Юдівна, працювала у колгоспі, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. 
Надаємо слово кореспонденту газети «Початкова школа» Олександру Лаврику. 
Василь ріс жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. Але зошити, фарби і пензлі можна було придбати тільки за лікарські рослини. Та бажання малювати було таке сильне, що хлопець цілими днями пропадав у лісі. За склянку насіння акації одержував два зошити. Одного разу Василь із товаришами пішки пройшли 45 кілометрів, аби купити фарби. 

Наступну сторінку розкриє нам кореспондентка журналу «Все для вчителя» Олена Кучерява. 
Навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. 
Після закінчення школи вступив на підготовчі курси при Кременчуцькому вчительському інституті й став студентом філологічного факультету. 

Запрошуємо до слова кореспондента газети «Освітянське слово» Олександра Круглика
З 1938 по 1941 рік працював в Онуфріївській середній школі спочатку вчителем, а через деякий час – завідувачем навчальною частиною.

Вітаємо газету «Історія в школі», кореспондент. Ксенію Рарецьку
Мирна праця була перервана війною. Під час Другої світової війни був на фронті. Двічі пережив поранення. Особливо постраждала рука. Хірурги боялися, що її доведеться ампутувати. 
Перед операцією повідомили про це Василя Олександровича. "Ой ні, руку будь-що треба залишити!” "Навіщо тобі рука? Ти що, артист?” – запитав старенький хірург. "Ні, я вчитель”. 
Операція була складною, хірурги зробили усе можливе. Рука залишилася, але після операції стала на шість сантиметрів коротшою. 
Важким було й поранення в груди, але вчитель повернувся до школи. 

Кореспондент журналу «Директор» Максим Фадєєв, надаємо вам слово. 
У липні 1948 року Василя Олександровича призначили директором Павлиської середньої школи, якій він присвятив 22 роки свого життя. 
Це була звичайна школа, майже зруйнована за роки війни, знаменитою її зробив Сухомлинський. 

До виступу запрошуємо представника Журналу «Відкритий урок» Аріні Гнатюк. 
Помер Василь Сухомлинський 2 вересня 1970 року. 
Похований на кладовищі всього за 300 метрів від школи, якій віддав усе своє життя. 

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Зі слів потрібно скласти прислів’я :до джерела,хоче, Хто, води, нехай,іде,чистої

(Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела).                                                          А що таке джерело?                                                   

(За визначенням, природний вихід підземних вод на поверхню – це джерело.)

1. Передбачення.

Перш ніж читати оповідання "Не забувай про джерело" скажіть, про що буде йти мова у оповіданні.

3. Робота з заголовком. Передбачення.

- Прочитайте заголовок. Яке речення за метою висловлювання? (Спонукальне)

- До чого закликає автор?

4. Стратегія «Порушення послідовності». Робота в групах.

Завдання групам: відновити послідовність подій в плані.

План

1. Ставок став чистіший і глибший.

2. І ставок щез.

3. То старовинне козацьке село.

4. На березі росли верби.

5. Старий звичай забули.(4,3,1,5,2)

Чи збулися ваші передбачення, ми перевіримо в кінці уроку                                                                               

5.Первинне сприймання оповідання.

- Послухайте  оповідання

6. Словникова робота

Уточнення лексичного значення слів. Вчитель читає пояснення, учні знаходять потрібне слово.

Оповідання про давнину: те, що було насправді  (бувальщина)

Недобудоване, запущене місце  (пустир)

Подрібнена земля, що відкладається на дні водойм  (мул)

Місто у Дніпропетровській області  (Жовті Води)

Приклад для наслідування  (призвід)

Відчужений від людей,не знаходячи собі місця  (неприкаяний)

8.Давайте попрацюємо над змістом оповідання.

 Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

VI. Підсумок уроку.

1. Метод фантастичних проблем.

• Що було б, якби всі люди стали безсердечними?
• А якби зникли безсердечні люди?
• Що ми можемо для цього зробити?

Вправа « Коло ідей»

Що автор схвалює,а що засуджує?

Вчитель: Дайте відповіді на такі запитання: «Що я знаю, умію, ціную?»

Метод «Незакінчене речення»

Я знаю - ( В. О. Сухомлинський – вчений, письменник, вчитель.В 2018 році виповнюється 100 років від дня його народження.Джерела, річки та озера треба оберігати).

Я  умію - (Давати відповіді на запитання,   виконувати різні завдання,  робити  висновки, орієнтуватись в структурі твору,визначати головну думку).

Творча лабораторія

• Станьте авторами вірша-поради. (Слайд 26)

У житті не байдикуй,

а багато ти ______________(працюй).

Розумом ти не хвались,

А знаннями ___________(поділись).

                Вкрасти – значить нагрішити,

                Люди! Так не можна __________(жити).

                Хліб й до хліба зароби,

               І не матимеш ________________(біди).

Не хвалися ти пихатістю,

А ділися з іншим _______________(радістю).

Усім, хто просить, – допомагай,

І носа вверх не _________________ (задирай)

                   Не будь ніколи ти байдужим,

                   А краще стань сміливим й ____________ (дужим).

                   Якщо попросять – помагай,

                  І правил цих __________(не забувай)

• Оцініть свою роботу на уроці:
• Ви працювали недостатньо старанно – руки вгору.
• Ви працювали добре – руки до плечей.
• Ви працювали чудово  – аплодувати.