В.Винниченко. Оповідання «Малорос-європеєць» - сатира на буржуазну, міщанську сутність українського лібералізму

Навчально-методична

картка заняття_____

Дисципліна:Українська  література          Група ___Б________ курс ____І_____

Тема: В.Винниченко. Оповідання «Малорос-європеєць» - сатира на буржуазну, міщанську сутність українського лібералізму

Т.Л.: неореалізм

Вид заняття: класичний семінар

Навчальна мета: ознайомити студентів із одним із найкращими творів  Володимира Винниченка, систематизувати вивчене про його творчість; познайомити  із актуальним напрямком в літературі – неореалізмом; проаналізувати  використані В. Винниченком  прийоми  і засоби  творення сатиричного образу «міщанина-малороса»;  розкрити авторську позицію в творі, розвивати  творчу уяву студентів , спостережливість, уміння аналізувати прочитане, з'ясувати роль художніх засобів, використаних митцем; виховувати патріотизм, любов до українського народу, його традицій, історії...

Методичне та матеріальне забезпечення:  портрет В.Винниченка,  матеріали по темі, підручник «Українська література» для 10 кл. під ред.П. Хропка, матеріали інтернетвидань, тексти творів,  мультимедійний проектор;  аудіо- та відеоматеріали  за творчістю В.Винниченка; «Невідоме з історії. Володимир Винниченко»,    епіграф.

 Основна і додаткова література:

1. Підручник «Українська література» для 10 кл під ред.. П.Хропка;

2. Збірка творів В.Винниченка ;

3. «Вивчаємо українську літературу» Інтегрований курс ( С.В. Слоньовська)

4.  Слабошпицький М. «Письменник світового масштабу: Штрихи до портрета Володимира Винниченка»// Українська мова і література в школі.- 1990.-№ 2.

Організаційна структура і зміст заняття

1.Організація заняття.

1. Привітання зі студентами.

2. Перевірка присутності студентів.

3. Перевірка готовності студентів до заняття.

2. Актуалізація опорних знань. Перевірка засвоєння домашнього завдання.

1. Розповісти біографію В.Винниченка.(інд.завд., презентація)

2. В.Винниченко – художник.(інд.завд., повідомлення, фото, відео)

3. В.Винниченко –  політик.

4. Літературна діяльність митця

3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети заняття.  

4. План вивчення даної теми.

1. Історія написання оповідання «Малорос-європеєць».

2. Тема, ідея, образи твору.

3. Актуальність проблем, порушених автором у творі.

4. Сатира, використані тропи в оповіданні.

5. Невідомі сторінки з життя В.Винниченка.

 5. Закріплення знань:

• У чому основний конфлікт твору «Малорос-європеєць»?
• Завдяки чому В.Винниченку вдається викрити справжню хижацьку суть  пана Коростенка?
•  Які ознаки неореалізму ви помітили у творі?
• Прокоментуйте епіграф заняття.

6. Завдання додому:  Конспект:  х-ка образів оповідання «Малорос-європеєць»; записати визначення та ознаки неореалізму; розкрити значення творчості В.Винниченка;  читати «Салдатики» Винниченка.

Викладач:________________ Косенко О.В.

Матеріали до проведення відкритого заходу з української літератури  за творчістю Володимира Винниченка серед студентів І курсу

Золотоніського технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ

 Тема:  Оповідання ”Малорос-європеєць” В.Винниченка  - сатира на буржуазну, міщанську сутність українського лібералізму.

   Тип заняття: класичний семінар.

Навчальна мета: ознайомити студентів із одним із найкращими творів  Володимира Винниченка, систематизувати вивчене про його творчість; познайомити  із актуальним напрямком в літературі – неореалізмом; проаналізувати  використані В. Винниченком  прийоми  і засоби  творення сатиричного образу «міщанина-малороса»;  розкрити авторську позицію в творі, розвивати  творчу уяву студентів , спостережливість, уміння аналізувати прочитане, з'ясувати роль художніх засобів, використаних митцем; виховувати патріотизм, любов до українського народу, його традицій, історії...

Методичне та матеріальне забезпечення: портрет Володимира Винниченка, тексти творів,  мультимедійний проектор;  аудіо- та відеоматеріали  за творчістю В.Винниченка; «Невідоме з історії. Володимир Винниченко»,    епіграф.

Теорія літератури:   неореалізм.

Організаційна структура і зміст заняття

І. Організаційний момент.

1. Привітання зі студентами.

2. Перевірка присутності студентів на занятті.

3. Перевірка готовності студентів до заняття.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка засвоєння домашнього завдання.

1. Розповісти біографію В.Винниченка.(інд.завд., презентація)

2. В.Винниченко – художник.(інд.завд., повідомлення, фото, відео)

3. В.Винниченко –  політик.

4. Літературна діяльність митця

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети заняття.  

Епіграф:         Ви маєте найкращого читача, якого можна мати, - молодь!

Кого у нас читають?   - Винниченка.

Про кого скрізь ідуть розмови, як тільки річ торкається літератури?

-Про Винниченка.

Кого купують? -    Знов Винниченка…

                           Із листа М. Коцюбинського                                                                                                                                           

План заняття

1. Історія написання оповідання «Малорос-європеєць».

2. Тема, ідея, образи твору.

3. Актуальність проблем, порушених автором у творі.

4. Сатира, використані тропи в оповіданні.

5. Невідомі сторінки з життя В.Винниченка.

ІV. Сприйняття й засвоєння студентами навчального матеріалу. Робота за планом.

*словникова робота:

• Малорос
• Європеєць, (Європа)
• Лібералізм
• Сатира

  Малорос — рос. Мало́рос (від слів малий і Росія) — назва українців росіянами започаткована після укладення Переяславської угоди 1654 року. Вживалась здебільшого у владі Московської держави. Має образливе забарвлення.

Малорос походить від слова «Малоро́сія», що означало тоді сучасну територію Правобережної України, включно з Києвом.   Малорос — меншина, чи люди з меншими правами, українець. У цьому значенні термін поширений у росіян, а також серед широкого загалу сучасних українців (не науковців).

У сучасну геологічну епоху існує 6 континентів (материків):

•                  Австралія
•                  Антарктида
•                  Африка
•                  Євразія← Європа + Азія
•                  Південна Америка
•                  Північна Америка

Лібералізм

Ідеалом лібералізму є товариство зі свободою дій для кожного, вільним обміном політично значущою інформацією, обмеженням влади держави і церкви, верховенством права, приватною власністю^[2] і свободою приватного підприємництва.

 Фундаментальні принципи лібералізму включають індивідуальні права (на життя, особисту свободу і власність); рівні права і загальна рівність перед законом; вільну ринкову економіку; уряд, що обирається на чесних виборах; прозорість державної влади.

  Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами.  Художні засоби сатири — гротеск, пародія, іронія в різних літературних жанрах — поезії, прозі, драматичній творчості. 

Історія написання  оповідання.

Заробляючи свого часу на прожиття репетиторством у панських маєтках, Винниченко набачився і наслухався різних панків, їхніх дітей та лакеїв, які й стали персонажами цього та інших творів. Вперше побачив світ  твір «Малорос-європеєць» у книжці «Дрібні оповідання» у 1907 р.

Тема оповідання, проблеми, порушені в творі:

• Показ негативних життєвих явищ в буржуазному суспільстві.
• Засудження псевдопатріотизму  «поміщиків новітньої формації».

Проблеми, порушені Винниченком в оповіданні:

• Соціальні та морально-етичні проблеми;
• Буржуазного суспільства;
• Фальшивого народолюбства лібералів;
• Високої самосвідомості українців;
• Необхідності змін в ментальності  українців в умовах тогочасного розвитку суспільства.

Галерея образів оповідання: пан Коростенко (Николай Андреевич), оповідач-учитель, лакей-слуга Грегуар, пані Коростенко, син пана Васенька, покоївки, натовп селян та ін.

Поміщик Коростенко, відомий своїм «демократизмом, українством, лібералізмом», вважає: «Треба культуритись, пора вигонить азію… У мене прислуги в домі четверо, а в мого діда було її тридцять четверо. Ми, люди нової формації, повинні більше мозком своїм працювати, а не найнятими руками… Мозок дає машину, а машина …». Він переконаний: «Ми, малороси — європейці, скажемо нове слово старій нашій неньці Україні!». Коростенко, як «прогресивний чоловік», не проти страйку робочих, поділяє погляди тої партії, «яка вимагає землі селянам…». Водночас він думає, що селяни бідні не «од недостатка землі», а через відсутність культури. їм треба «школи! І перш усього зрозумілої, української школи».
Балакучий пан Коростенко навіть не чує свого опонента, він впевнений, що в усьому має рацію, бо повторює чужі думки. Схоже, пані Коростенко знає справжню ціну словам чоловіка, і, звертаючись до репетитора, каже: «Только вы с ним, пожалуйста, уже по-русски занимайтесь... Николай Андреич большой любитель малоруського языка, но ребенку это излишне». Синок Васенька її підтримує: «Я по-мужицки не хочу учиться!» Та й сам Коростенко, за свідченням дружини, «говорить по-малорусски не умеет», хоча «написал книжечку на малорусском языке о шелковичных червях и считает теперь себя настоящим малороссом».
Говіркий Коростенко не може приховати, що він дуже боїться селян. Так само, як і всі ті, хто живе разом із ним. Ось чому, не вагаючись, пан починає стріляти з кулемета, лише побачивши «велику юрбу селян, над котрою миготіло щось червоне». Коростенко забуває про українську мову, коли святкує перемогу над мирними селянами: «Стрелять без сожаления!.. Разбежалась, подлая сволочь… Лена!.. Победа! Они разбежались….».
Кого переміг пан, стає зрозумілим, коли «до кімнати влетіла покоївка й, сплеснувши руками, закричала: «Ой пане! Що ж ви робите! Це ж весілля йшло сюди! Ой Боже ж мій, постріляли, побили!.. Вони до вас ішли по закону!-». Як потім з'ясувалося, «вбито було одного, того якраз, що ніс «флаги», себто гілля з червоними хустками й стьожками, а ранено дві баби й хлопчика». Таким виявився «демократизм» цього пана.

Значення творчості В.Винниченка.

Український народ високо поціновує творчу спадщину Володимира Винниченка, його твори  стали невід’ємною частиною культури нашого народу, а  пафос творів залишається актуальним донині:

• Засудження бездіяльності українського чиновництва
• Викриття  псевдо патріотизму українців
• Критика негативних рис характеру, притаманних українцям
• Любов до національної культури, віковічних надбань українців, їх традицій
• Застереження стосовно байдужості  представників влади
• Засудження конфліктів у всіх своїх проявах, кровопролиття в умовах політичної боротьби
• Розвиток культури та національної гідності українського народу
• Відродження духовності, відповідальність перед прийдешніми поколіннями і т.д.

Це цікаво…13 правил В.Винниченка.

Винниченко сформулював 13 таких правил, вважаючи їх сходинками на щастя.

1. В усіх сферах життя твоєї звільняйся від гіпнозу релігії і будь простою часткою природи.

2. Будь у згоді з іншими, не шкідливими тобі живими істотами на землі і по можливості знаходься в русі, на повітрі, у найближчому контакті із сонцем, рослиною.

3. Не харчуйся нічим, не властивій природі людини, тобто нічим, що не приготовлено на кухні матері-природи.

4. Будь цілісним, іншими словами: роби так, щоб кожна твоя дія була проявом узгодження всіх, чи гнітючої  більшості головних сил (інстинктів, підінстинктів, розуму, почуття, підсвідомості, волі).

5. Будь чесним із собою...

6. Погодь слова і справи, тобто: що визнаєш на словах, то виконуй на ділі. Що проповідуєш іншим, то роби сам у своєму особистому житті.

7. Будь послідовним до кінця.

8. Не намагайся любити ближніх без особистої оцінки і не претендуй на їхню любов, не будучи коштовним для них.

9. Завжди помни, що всі люди і ти сам хворі страшною хворобою егоїзму. Бори з нею не догмою, не ненавистю, не покаранням, а розумінням, жалістю, допомогою.

10. Живи тільки власною працею.

11. Люби того, хто милий тобі, але родину створюй тільки з тією людиною, яку ти всією душею і всім тілом твоїм хотіла б (хотіла б) бачити матір'ю (чи батьком) дітей твоїх.

12. Не пануй і не підкоряйся пануванню.

13. Будь ні над колективом, ні під ним, ні поза ним, а тільки активною відданою кліткою його. І тоді навіть страждання за нього буде тобі вищою радістю.

V. Підсумок заняття. Оцінювання. Бесіда зі студентами.

• У чому основний конфлікт твору «Малорос-європеєць»?
• Завдяки чому В.Винниченку вдається викрити справжню хижацьку суть  пана Коростенка?
•  Які ознаки неореалізму ви помітили у творі?
• Прокоментуйте епіграф заняття.

Ви маєте найкращого читача, якого можна мати, - молодь!

Кого у нас читають?   - Винниченка.

Про кого скрізь ідуть розмови, як тільки річ торкається літератури?

• Про Винниченка.

Кого купують?

-    Знов Винниченка…

                          Із листа М. Коцюбинського                                                                                                                                           

VII. Домашнє завдання.

Конспект за планом,  х-ка образів оповідання «Малорос-європеєць»; записати визначальні риси  неореалізму; розкрити значення творчості В.Винниченка;  читати «Салдатики» Винниченка.

 Неореалізм

       Стильова течія в українській літературі початку XX ст., (її ще називають соціально-психологічним, романтичним, імпресіоністичним або лірико-психологічним реалізмом), яка розвинулася з класичного реалізму. Не сприйнявши наслідувального (міметичного) принципу «зображення життя у формах життя», неореалісти визначали свій концептуальний принцип між документальною достовірністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність та ліричною стихією. Часто промовиста деталь для них значить більше, ніж розгорнутий за всіма правилами реалістичного письма сюжет. 
       
       Визначальні риси неореалізму: 
       - у творах поглиблений психологізм, на який скеровується вся увага; 
       - неореаліст заглиблюється у внутрішній світ персонажа для самодостатнього осмислення його як людини, пізнання її ірраціональної сутності незалежно від суспільного оточення; 
       - внутрішні психологічні чи зовнішні соціальні суперечності у творах цього стилю виступають (переважно на підтекстовому рівні) як вияви понадчасового, метафізичного конфлікту добра і зла, світла і темряви; 
       - зазвичай автори не пропонують читачам простих, однозначних вирішень психологічних колізій, намагаються зрозуміти і об'єктивно подати позицію кожної зі сторін досліджуваного конфлікту. 
       
       Неореалізм виявився у творчості В. Винниченка, В. Підмогильного, Б. Антоненка-Давидовича, І. Сенченка, В. Домонтовича (В. Петров) та інших митців.