«Вареники - українська національна страва»

Тема: «Вареники -  українська національна страва».

Мета: Закріпити у дітей знання про Україну, її національні страви. Актуалізувати і розширювати знання дітей про українські обряди. Давати уявлення про продукти що є корисними для людей.

Розвивати світогляд, широту думки, пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови.

Удосконалювати уміння виділяти і пояснювати зв`язок  між причиною і наслідком, вміння творчо переказувати. 

Прищеплювати любов до української культури та народних традицій. Виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю, за свій народ, за свою мову, почуття патріотизму. Залучати дітей до вивчення прислів`їв, приказок. Збагачувати активний словник дітей.

Очікувані результати: здобувачі освіти повинні знати українські традиції, українську культуру; вміти висловлювати власну точку зору, аргументувати її; робити висновки про українські обряди; бути комунікабельними, уміти працювати в колективі.

Основні поняття: вареники, народна кухня, спадщина, мистецтво, пам`ятники, традиції, розмаїття.

Компетенції, що формуються:

розвиткові - вміння оперувати словесною інформацією, мати творчі здібності, розуміти почуте, робити висновки, формулювати власну думку, щодо почутого; самостійно працювати з матеріалом, знаходити необхідну інформацію;

соціально-побутові – мати уявлення про національну кухню, мати навики приготування українських страв, формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, технологічних навичок, самостійності, культури та безпеки праці, оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання, готовність до співробітництва, взаєморозуміння;

ключові – вчитися впродовж життя, говорити державною мовою, соціальна, громадянська, загально-культурна грамотність, ініціативність і підприємливість, інформаційна.

Інновації: кейс-технології, вправа «Мікрофон», робота в парах, «питання-відповідь», творча робота.

Обладнання: ІКТ, мікрофон, театральний інвентар, національні страви і посуд, ілюстрації, прислів`я, кольоровий пластилін, вологі серветки, хліб, український рушник, фото і відео матеріал, макітра з варениками (малюнок).

Тип уроку: інтегрований з елементами інноваційних технологій.

Форма уроку: збереження історичної спадщини.

Хід уроку:

І. Організаційний етап.

 

Учень

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді! Щоб жилося в мирі!

Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік!

ІІ. Актуалізація  навчальної  діяльності.

Доброго дня, шановні гості! Ми раді вітати вас на нашому уроці! Працьовитий і гостинний український народ здавна славився хлібосольством. Зайдіть до української оселі на годинку — без частування господиня не проводить вас. Усе смачно, ситно, а головне — корисно та невибагливо.

Кожна країна світу може похизуватися переліком оригінальних страв, які складають її національну кухню. Народна кухня – це така ж культурна спадщина народу, як мова, література,  або мистецтво. Борщ, галушки, кутя, а іноземець скаже – то Україна.  Серед розмаїття традиційних українських наїдків особливе місце займають вареники. Про них складають пісні, пишуть вірші, гуморески, їм споруджують пам’ятники. З цією стравою пов’язано багато українських традицій і звичаїв, і в цьому ви переконаєтесь, побувавши на нашому уроці. Ми з вами вже працювали над цією темою, на виховній годині «Історія вареників» і практично готували вареники. Сьогодні ми продовжимо удосконалювати знання і вміння про цю чудову національну страву. 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Перегляд відеоролика пісні М.Поплавського «Варенички мої».

 

Учень

Що у світі найсмачніше?
Може, краби чи ікра?
Може, ще щось, найдивніше?
Є багато різних страв.
Учень

Тільки в хаті українській
Покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці, 
А над ними в'ється дим,

Учень
Бо гарячі - масло тане...
Чи ж ви знаєте, що це?

Це - вареники в сметані, 
Найсмачніші над усе!

Учень
Українці! Пригадаймо,
З чим вареники в нас є

Знає кожна господиня,
Що до столу подає.
Учень

З сиром ось жовтіють в мисці,
І з картоплею киплять...

Полюбляють українці 
За столом поласувать.

Учень

Ще з капустою наварим,
Та з грибами - пахнуть як!
Поласуємо ми з вами, 
Поласуємо - ще й як!
                                                      
Вчитель

В Україні дуже полюбляють вареники. Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити». Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка.

   Вчитель

Українці вважали, що вареники мають магічне значення. Їх обов'язково готували у день, коли в господарстві селянина телилася корова або ягнилася вівця. Це повинно було забезпечити тварині міцне здоров'я та плодючість.

Вчитель

Дівчата ворожать на варениках на Андрія, вареники як обов'язкову страву жінки несуть породіллі після пологів. Під час жнив прадавні українці їли вареники як ритуальну страву  коли вирішувалася доля врожаю.

 

ІV. Удосконалення знань.

Вчитель

Тісто для вареників готують з пшеничної муки, додають молоко або воду, яйця, цукор і сіль. Воду слід брати холодну, навіть крижану, тоді тісто довго не висихає і добре склеюється при виготовленні вареників. Смак тіста значно покращується з додаванням в нього розтопленого вершкового масла.

 

Вчитель

  Начинки для вареників мали особливі прикмети. Так, начинки з бобових,  повинні були сприяти родючості землі. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені і товчені сухофрукти, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу.

 Варили вареники у крутому окропі, а готові виймали лозяним ополоником, складали у макітру й заливали засмажкою з олії або сала з цибулею.

  

Вчитель

Дуже любили українці вареники з сиром. Вони займали важливе місце в українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих – щоб допомагали, злих – щоб не шкодили. Готували вареники з сиром на весілля, на хрестини, пригощали на толоці, обжинках і обов’язково – на масляну. До вареників з сиром додавали сметану чи ряжанку, запивали холодним свіжим або кислим молоком.

 

Вправа «Мікрофон».

Робота в парах.

Вчитель: Діти,давайте дізнаємось, чи знаєте ви прислів`я про вареники?!

Запрошую до столу перших двох учасників. Вам треба зібрати із запропонованих елементів фраз прислів’я і прочитати нам, прикріпивши на дошку.

 

Вареники- божі хваленики,кожен хвалить,та не кожен варить.

Вареники довели, що нам хліба не дали.

Наставив вуха,як вареники.

Губи,як вареник.

Сякі-такі вареники,а все ж кращі галушок.

Догадавсь- та й вареники в шапку.

Благодареники за вареники:

каші не їв, борщу не бачив.

Почекайте, вареники, прийде на вас масниця.

Сметаною вареників не зіпсуєш.

V. Удосконалення вмінь.

Вчитель: Молодці! І прислів’я ви знаєте! А чи вмієте ви готувати справжні,  українські вареники? Поки лунатиме пісня, треба наліпити вареників. Рівненьких, гарненьких та смачненьких. А ми подивимось, які вони у вас вийшли. (Діти ліплять вареники із кольорового пластиліну; звучить аудіозапис  пісні «Вареники», яку виконує В.Кукоба).

Види формування вареників.

(Розгляд фотоматеріалів «Різновидність ліплення вареників»).

Ознайомлення дітей із рекордами і незвичайними фактами зі світу вареників.

 

(Розповідь педагогів та перегляд відеороликів).

Hайбільші вареники минулого

В XIX столітті в Україні цілком звичайною справою були ласощі варениками розміром 30-40 сантиметрів! Цей факт був відбитий і в знаменитій повісті Миколи Васильовича Гоголя "Вій": "...по хуторах малоросійських можна їсти галушки, сир,сметану і вареники величиною з капелюх..."...

Вареники – хобі

Рецепти вареників - для першого президента України Леоніда Макарович

Кравчука - це хобі.

Він збирає рецепти начинок, вишукуючи їх навіть у стародавніх манускриптах. І чого там тільки немає - вареники з начинкою з язиків жар-птиці, щитовидних залоз кажанів, поперечно - смугастих м'язів крабів і вугрів, чайних листів з ізюмом, в'ялених бананів.

 

 "Золотий вареник"

"Золотий вареник" - це спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів і кондитерів України (знаки вручаються за підсумками щорічного відкритого конкурсу).

 Кругла двох-сантиметрова основа нагороди виконана зі срібла 925 проби. Сам же "Золотий вареник" зроблений із золота 583 проби,по канві "тарілки" обсипаний "алмазами" з цирконію - 38 штук діаметром один міліметр кожний.

«Пам'ятник варенику» 

На центральній площі містечка Глендон у канадській провінції Альберта поставлений пам'ятник... варенику. "Скам'янілий" кулінарний шедевр має висоту 9 метрів і важить 2700 кілограмів.

Єдиний в Україні пам'ятник українському варенику був встановлений в Черкасах у вересні 2006 р. біля готелю "Росава"

 

Руханка з дивайсами.

 

(Діти, тримаючи в руках кухонне приладдя, виконують рухливі вправи під музичний супровід).

 

Вчитель:  А тепер розповімо і про забави та ворожбу з варениками. Пропонуємо дізнатись ,що чекає вас у найближчому майбутньому! Давайте до макітри з варениками та будете гадати, який у кого буде наступний рік (використовуємо намальовану макітру з варениками, на зворотньому боці яких написане передбачення майбутнього):

 

З шматочком  хліба - жити в  достатку;

з цукром - до солодких, приємних подій;

зі  стручком червоного перцю - до яскравих змін у житті;

з вишневою кісточкою  - до поповнення в сімействі;

з ватою - до легкого життя;

 

з монетою - до великого багатства;

 

з ниточкою - до далекої та цікавої подорожі;

 

з лавровим листочком - до перемоги та слави;

 

з кропом - до міцного здоров`я;

 

з квасолею - до грошового прибутку

 

 з ізюмом- до різних спокус у новому році;

 

з морквою – знайомство з цікавою людиною;

 

з ґудзиком – придбаєте нову річ.

 

Вчитель : Ну от! Дізнались , що на нас чекає

 

Релаксація.

 

А чи знаєте ви , що не тільки жінки  вміють готувати вареники, але й чоловіки не пасуть задніх. Але що з цього виходить, ми всі зараз послухаємо. Отож, до вашої уваги інсценізація гуморески Павла Глазового «Як ми з кумом вареники варили» у виконанні здобувачів освіти.

 Кум поїсти неабиякий мастак. 
Йому жінка, що не зварить, все не так. 
Вередує: — Як з'їдаю твій обід, 
Наче гирю закладаю у живіт. 
Он торік я в ресторані,— каже,— був... 
Ледве миску з деволяєм не ковтнув. 
Там таку дають підливку — смак і шик! 
З нею з'їсти можна власний черевик.— 
Раз в неділю ми остались без жінок: 
Подались вони раненько на товчок. 
Ми із кумом закурили, сидимо. 
Кум наліво, я направо — плюємо. 
— Не зоставили нам їсти, то й нехай... 
А ми зваримо вареники давай! 
Налили ми в ночви свіжої води. 
Півмішка муки засипали туди. 
Я качалку взяв, а кум мій — макогон, 
Тісто туго замісили, як гудрон. 
Дріжджів кинули дві пачки — красота! 
Потім перцю і лаврового листа. 
Тісто витягли на стіл ми та й січем — 
Я ножакою, а кум мій сікачем. 
В казані кипить, аж піниться вода. 
Я ліплю, а кум вареники вкида. 
На вусах у мене тісто, в нього сир. 
Кум по кухні походжа, як командир. 
— Хай живіт,— говорить,— лопне, а жінкам 
Отакунького вареничка не дам! 
В казані вода вирує, булькотить. 
Сир гарячий нам на голови летить. 
Покипіло так не більше двох годин, 
Бачим: збились всі вареники в один. 
Ми вареник той штовхаємо до дна, 
А він лізе, випирає з казана. 
Кум говорить: — Ну, нехай вже буде так. 
Покуштуємо, яке воно на смак. 
Поділили ми вареник, сидимо. 
Кум виделкою, я ложкою — їмо. 
Я помалу ремиґаю, кум жує. 
— Ну,— цікавиться,— як враження твоє? — 
Я показую на пальцях і стогну: 
Зуби злиплись, язика не поверну. 
В кума очі лізуть з лоба — не ковтне. 
Просить: — Стукни по потилиці мене! — 
Я як двину його в шию кулаком! 
Тут відразу нам полегшало обом. 
Кум затявся на своєму: — А жінкам 
Я однаково й понюхати не дам! — 
Те, що я не з'їв і кум мій не доїв, 
Потаскали кабанові ми у хлів. 
А кабан понюхав тісто, кашлянув, 
Перекинувся в баюру і заснув. 
Кум штовха його: — Пардон, мусьє кабан! 
Вибачайте, я не знав, що ви — гурман. 
Може, й ви вже захотіли в ресторан? — 
І надів йому на голову казан...

Словникова робота.

Гудрон – в`язка рідина або твердий асфальтоподібний продукт чорного кольору.

Гурман – культурний ідеал, поєднання кулінарного мистецтва створення вишуканих страв та напоїв.

Ночви – вагани.

Макогін – дерев`яне приладдя, яке використовують для розтирання маку та пшона.

Де-воляй – котлета по-київськи.

 

 

VI. Підбиття підсумків.

Творча робота.

 

1. Учень: 

Є вареники у хаті - 
В Україні все гаразд:
Всі - щасливі і багаті,
Щедре сонце світить в нас!
Слава хаті українській,
Слава нашій всій землі, І вареникам в макітрі,
Що на нашому столі!

 

2. Виконання пісні «Варенички» здобувачами освіти (гурт «Експрес», карооке).

 

3. Вчитель . А чи є серед вас справжні любителі смачно поїсти?

 

Вправа «Питання – відповідь»:

• Що повторили на уроці?
• Які завдання найбільше сподобалися?
• Що було для вас на уроці новим?
• Коли вам стануть у нагоді одержані знання і вміння?
• Що в роботі вам видалося легким і зрозумілим, а що викликало труднощі?

 

1. Ой, вставали раненько, картоплю варили

    До обіду вареників вам наліпили.

 

2.Наварили вареників для гостей шановних

   їжте люди вареники та бутьте здорові.

 

3.Їжте, їжте вареники, гості наші любі,

   Вони трохи гаряченькі не попечіть губи.

 

4.А вже ж в ті вареники картоплі напхали

   Ще й перчиком притрусили, там його немало.

 

 5.В череп’яну макітерку ми їх положили

   Олійкою з цибулькою добре помастили.

 

6.Їжте, їжте гості любі, рахувать не станем

   Може, кому буде мало –

 

   всі: ми іще добавим.

 

Вчитель

Неповторний смак виробів залежить від професійних навиків, знань, вмінь створювати кулінарні шедеври. Це красиве мистецтво та покликання душі вимагає ґрунтовних знань, постійного вдосконалення, пошуку нового.

 

Вчитель

Українська народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна і варто пишатися, який не слід забувати.

 

Перегляд пісочної анімації «Кум та вареники».