ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ ГОЛОБОРОДЬКО Народився 7 квітня 1945 року в селі Андрианополі на Луганщині. Письменник, поет, автор багатьох поетичних збірок, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, премій імені В. Симоненка, М. Трублаїні. Працював на шахті та в радгоспі в рідному селі. Через бойові дії на Сході України в 2014 році став вимушеним переселенцем. Проживає в м. Ірпінь Київської області.
СЛОВО ДО ЧИТАЧА«…Процес народження вірша схований для мене, я не знаю, чому зупиняюся душею саме на цих виразах.. Крик птаха у природі і стан закоханості людини не мають нічого спільного, але в мові позначені одним виразом. Я схотів написати вірша щоб виправдати якраз оте переносне його значення. Моє слово не вогнисте, в моїй поезії — метелики, бджоли. Але я засвідчую перед світом, Богом і людьми: тут Україна, і ви українці.» Василь Голобородько
СЛОВО ДО ЧИТАЧА“Вірші поглиблюють наші знання про світ. Світ після читання віршів стає не таким простим, як ми його звично сприймаємо. Кожен може стати поетом, писати вірші, це не те вміння, що надається якимсь винятковим людям. Вірші виникають і пишуться, ніби самі по собі. Але треба багато знати, читати, бо тільки на цьому ґрунті вірші писатимуться потім самі по собі. Різні люди сприймають поезію по-різному. Це залежить від культурного досвіду кожного. Людей без такого досвіду, мабуть, немає. Але у всіх він різний. Діти теж мають цей досвід.”
ІЗ СПОГАДІВ«Мої однолітки і я мріяли про подорожі. І я став робити газету: із зошита вириваються середні два аркуші, і ось вам газета, яку залишилось лише заповнити текстом. Вона називалась «Турист», в якій я за зразком справжніх газет робив різні матеріали. Додавав свої малюнки, …писав вірші. Це був десь клас шостий. Робив цю газету для своїх же однолітків. В одному примірнику. Проіснувала наша газета десь до 10 видання».
Верлібр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований, нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої народної поезії). Верлібр є одночасно і ліричним жанром. Переважна більшість текстів у книжці «Віршів повна рукавичка» – це дуже коротенькі верлібри, буквально «на один образ».