Вечір цікавої хімії "Магія чи наука" для 7-го класу

Позакласний захід

Вечір цікавої хімії «Магія чи наука»

7 клас

Інструктаж з БЖД

1-й дослід

«Діючий вулкан».

Заповнюємо розтертим дихроматом амонію фарфоровий тигель на 15—20 мл. Кладемо на азбе­стовий лист. Нагріваємо сіль з поверхні розпеченим у полум'ї металевим стержнем. Як тільки почнеться розклад солі, нагрівання припиняємо. Далі реакція відбувається за рахунок теплоти цього екзотермічного процесу. Розклад дихромату амонію нагадує виверження вулкана.

(NН₄)₂Cr₂O₇  = Cr₂Оз + N₂ + 4Н₂O.

Нагріти сіль можна іншим способом. Поміщаємо всереди­ну жмутик вати, змоченої спиртом, потім підпалюємо вату. Від теплоти згоряння спирту починається розклад солі.

2-й дослід

Операція.

Зараз нам потрібен один доброволець із класу який не боїться крові.

Мастимо руку добровольця розчином роданіду амонію, ніж занурюємо в розчин ферум(ІІІ)хлорид. Потім ведемо ножиком по руці, рука стає червоною, наче покривається кров’ю.

3NH₄SCN + FeCl₃ = 3NH₄Cl + Fe(SCN)₃↓

Fe(SCN)₃ – криваво-червона речовина.

3-й дослід

Хустинка, що не згорає.

Добре змочити хустинку перенасиченим розчином натрій хлориду, віджати її, потім змочити спиртом і знову віджа­ти. Після цього взяти її тигельними щипцями та запалити. Хустинка займається — це горить етанол. Хустинка залишається непошкодженою.

4-й дослід

Хімічна очистка яйця.

Поміщаємо куряче яйце оцет. Через 20-30 хв витягуємо його та перевіряємо його твердість ложкою.

2СН₃СООН + СаСО₃ → (СН₃СОО)₂Са + СО₂ + Н₂О

5-й дослід

Яйце, що не тоне.

Підготовлено дві склянки: одна зі звичайною водою, друга – з насиченим розчином натрій хлориду. Спочатку яйце поміщається у першу склянку – яйце тоне, а в другій склянці воно плаває на поверхні.

6-й дослід

„Дим без вогню".

Стискаємо отворами циліндри, попередньо споліснені відповідно концентрованими розчинами NH₄ОН („амонійним лугом") і НС1 (димучою хлоридною кислотою). Дим, що виникає при змішуванні цих газів, складається з маленьких кристалів нашатирю - амоній хлориду :

NН₃ + НС1              [NH₄]⁺Cl^-

7-й дослід

Кольорові вогні

В чистій фарфоровій чашці наливаємо по 30 мл спирту. В спирт добавляємо по 3 г дрібнорозтертих хлоридів натрію, калію, кальцію, барію. Суміші підпалюємо. Спостерігаємо гаму кольорів: жовте, фіолетове, рожеве, зеленкувате полум'я.

Для утворення красивого зеленого полум'я, ми змішували 10 мл спирту з 2мл концентрованої сульфатної кислоти і 2 г борної кислоти. Підпалюємо суміш, утворюється борно-етиловий ефір, який горить таким полум'ям. Дослід проводимо на демонстраційному столі, який накритий металевим листом. Маємо запасні фарфорові чашки для гасіння полум'я після закінчення досліду.

8-й дослід

Підводний „сад"

Пляшечку конторського силікатного клею розводимо водою (1:5). Добутий розчин виливаємо в велику склянку посудини і кидаємо в неї крупні кристали таких солей: СuS0₄∙5Н₂О; FеSО₄∙ 7Н₂О; FеС1₃∙ 6Н₂О; МgС1₂∙ 6Н₂О;

А1₂(SО₄)₃∙ 18Н₂О; КА1(SО₄)₂∙12Н₂О

Незабаром з кристалів з'являються хімерні утвори, що формою нагадують морські водорості найрізноманітніших кольорів і відтінків. Так, солі купруму утворюють „водорості" блакитного і синього кольорів, феруму (III) - бурого, феруму (II) - темно-зеленого, алюмінію і магнію утворюють безбарвні „водорості".

9-й дослід

„Чортове" тістечко.

Розтираємо в порошок трохи цукру і насипаємо його у невелику склянку шаром в палець завтовшки; злегка зволожуємо цукор водою і наливаємо концентрованої сульфатної кислоти, щоб вона покрила шар цукру. Скоро цукор почне чорніти і поступово перетвориться на вугілля. Одночасно з цим утворюються газоподібні речовини. Вони розпушують вугілля і роблять його пористим. Внаслідок цього вугілля збільшується в об'ємі, і „вугільний стовп" підіймається вище країв склянки. „Чортове" тістечко готове.

Склянку ставимо на підставку, щоб куски вугілля не впали на стіл: вугілля просочене сульфатною кислотою.

10-й дослід

Свинцеві „іграшки".

Готуємо розчин ацетату свинцю. Пів чайної ложечки цієї солі розчиняємо в чверті літри води. З цинкової дротини скручуємо маленького павучка і підвішуємо на нитці в розчині свинцевої примочки: павучок поступово покривається пухнастою шубкою з кристалів металевого свинцю.

З цинкової пластинки також вирізаємо медвежатко. Шар металевого свинцю, яким він незабаром „обросте", нагадує волохату шерсть

справжнього ведмедя. Іграшки попередньо поміщаємо у пляшку, наповнену розчином ацетату свинцю. Такий, одягнутий, оброслий ведмедик значно більший від отвору шийки пляшки, і хто не бачив усієї спроби, дивується, як можна було його помістити у пляшку.

Металічний цинк витискує з ацетата свинцю вільний метал:

Zn + РЬ(СН₃СОО)₂        Zn(СН₃СОО)₂ + РЬ

Список використаних інформаційних джерел.

1. Ходос Л.Ф. Вечори цікавої хімії в школі. Видання друге / Ходос Л.Ф. – К.: Видавництво «Радянська школа», 1970
2. Астахов О. Цікава хімія. / О. Астахов, В. Зотов. – К.: Видавництво «Молодь», 1954