ВЕЧІР до Всеукраїнського дня бібліотек "Сьогодні особливий день для тих, хто книгу любить, поріднився з нею!”

„Сьогодні особливий день для тих,

 хто книгу любить, поріднився з нею!”

вечір

до Всеукраїнського дня бібліотек

 

(Святково оформлена зала . Організована книжкова виставка „Книга – скарбниця мудрості та знань”. На стінах вислови про книгу та  бібліотеку)

 

Ведуча 1: Сьогодні особливий день для тих,
Хто книгу любить, поріднився з нею,
Сьогодні свято – День бібліотек!
Хай осяває нас щасливою зорею!

 

Ведуча 2: Указом Президента України від 14 травня 1998 року 30 вересня проголошено Всеукраїнським днем бібліотек. Це свято встановлено у зв’язку з великим внеском бібліотечних працівників України у розвиток освіти, науки і культури нашої держави та необхідністю подальшого підвищення ролі бібліотек у житті суспільства.

 

Ведуча 1: Вже вересень відходить від причалу,
На крилах літо понесли лелеки.
А в них сьогодні професійне свято,
Вітаємо працівників бібліотеки!

 

(вітання бібліотекарям Самойленко В.Л. та Шубі Г.І)

 

(пісня «А ми бажаєм вам добра», виконує Ковбаса І.)

 

Ведуча 2: 30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек. І цього ж дня християнський світ відзначає свято – Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії (з грецької Софія – знання, мудрість).

 

(повідомлення учениці із історії свята)

 

Ведуча 1: Професія бібліотекаря тісно пов’язана з книгою, адже книга – джерело мудрості і знань. Недарма ж так співпало, що День бібліотек і День іменин Віри, Надії, Любові, Софії припадає на один день.

 

Ведуча 2: У нас на Україні є багато жінок, які мають ці імена. Жінок, чия доля тісно пов’язана з книгою.

 

Ведуча 1: Ми вітаємо іменинниць з Днем ангела і бажаємо їм віри, надії, любові і мудрості!

 

Ведуча 1: Ім’я Віри прославили поетеси Віра Артамонова, Віра Багірова, Віра Вовк, Віра Агаєва (співавтор „Історії української літератури ХХ століття”) та багато інших. А як це ім’я пов’язане із нашою школою?

 

(відповіді учнів)

 

Ведуча 2: Ім’я Надії носять поетеси Надія Дичка, Надія Гуменюк, письменниця і перекладач Надія Суровцова, художниця і оформлювач книг Надія Лопухова…У нашій школі теж є Надія – це Президент школи Надія Думан. Вітаємо!

 

Ведуча 1: Ім’ям Любові названі поетеси Любов Забашта, Любов Голота, Любов Пономаренко, бібліотекознавець і бібліограф Любов Борисівна Хавкіна, яка склала „Авторські таблиці”до ББК. А скільки Люб у нашій школі? Давайте їх привітаємо!

 

(відповіді учнів)

 

Ведуча 2: Прекрасне ім’я „мудрості” – Софії – дано поетесам Софії Андрухович, Софії Майданській, Софії Кохмат (поетесі, прозаїку, режисеру), Софії Чорторийській (волинській княжні, яка започаткувала друкарню і сама перекладала з грецької мови на українську книги Святого Письма), Софії Русовій (громадській діячці і педагогу, освітній діячці, яка допомагала чоловікові Русову О.О. у підготовці видання „Кобзаря” у Празі 1876 року)

 З школою це ім’я не пов’язане, та в селі є маленька Софійка Черненко, яка в майбутньому обов’язково буде активним читачем бібліотеки! Вітаємо!

 

Ведуча 1: Для вас, дорогі іменинниці, звучить пісня!

 

(пісня «Все для тебя», виконує Братченко В.)

 

Ведуча 2: Стародавні мудреці говорили: „Книга – це мудрість минулих поколінь”.  Таку мудрість приніс князь Ярослав, якого в народі прозвали Мудрим.

Благослови, премудрий отче, слово, -
Не те чеснота, лиш би книги чтить,
А щоб од книг зерно добра й любові
В своїй душі посіяти й зростить.

 

(повідомлення учня про першу бібліотеку)

 

Учень:  Ярослав Мудрий заснував у 1037р. першу бібліотеку у Київській Русі. Бібліотека Ярослава Мудрого знаходилася при Софіївському соборі у Києві. У соборі сиділи монахи, вони вручну переписували книги, виводили кожну букву, а великі букви оздоблювали орнаментом, політурки книг – коштовним каміням, золотом і сріблом. Такі книги коштували дуже дорого, а придбати їх могли тільки заможні люди.

Бібліотека Ярослава Мудрого налічувала понад 950 томів!

 

Ведуча 1: Це теж скарбниця, що у ній знаходим
По наших предках спадок віри й праці.
Це теж посол, що нас охоче вводить
У терези надбання інших націй.

 

Ведуча 2: Відомо, що у світі перші бібліотеки з’явилися дуже рано – у VI ст. до н.е. у Стародавній Греції і Римі.

 

Ведуча 1: Серед найдавніших і найбільших бібліотек світу називають:

• Александрійську бібліотеку (ІІІ ст. до н.е., її фонд становив понад 500 тисяч сувоїв);
• бібліотеку в м. Пергамі (ІІ ст. до н.е., 200 тисяч рукописів),
• Константинопольську (VIІІ ст. н.е., 120 тисяч рукописів), ін.

 

Ведуча 2: „Духовні ліки”, – говорить зроблений три тисячі років тому напис при вході в бібліотеку Рамзеса ІІ. Народи Ближнього Сходу називали бібліотеки „храмами мудрості”, „домами порад і настанов”, „майстернями розуму”.

І  зараз ми потренуємо наш  розум за допомогою вікторини.

 

(бібліотекар проводить вікторину про книги)

 

Ведуча 1: Великий римський мислитель Цицерон писав: „Заняття з книгами – юність живлять, старість звеселяють, щастя прикрашають, в нещасті дають сховище і розраду, вдома утішають, поза домом не заважають…”

 

Ведуча 2: О книго! Не жалій мені своїх щедрот –
Я їх примножу і роздам по світу
Коли ти є – у мене єсть народ –
Любов, Надія, Віра і Молитва.

 

Ведуча 1: Народна мудрість говорить: „Одна книга тисячі людей навчає”.

І справді, побутує в народі легенда про книгу. Ось послухайте її.

(учениця читає легенду про книгу)

ЛЕГЕНДА:Було у батька три сини. Перед смертю він роздав кожному синові по книзі і сказав, щоб кожен з них розпорядився книгою на свій розсуд, а після того, щоб посадив на могилі батька по жолудю.

 Поховали батька… Старший син продав свою книгу і купив щось для господарства. Середущий син поставив свою книгу на видне місце. А менший пішов з книгою по людях, давав їм читати книгу, або ж сам її читав.

Пройшов час. Жолудь старшого сина зігнив і пропав, середущого – дав кволий паросток, а із жолудя молодшого сина почав швидко рости гарний дуб.

 

Ведуча 2: Минуло багато зим і весен, а мудре насіння знань із батьківської книги дало міцні паростки. Ті знання передавались із покоління в покоління, збагачувались новими.

 

Ведуча 1: У легенді про книгу молодший син виступає у ролі бібліотекаря. Як писав Ю. Яковлєв: „Бібліотекар – провідник, який допомагає книзі знайти дорогу до серця читача”.

 

Ведуча 2: Ось як висловлювались видатні люди про бібліотеки і професію бібліотекаря.

(учні зачитують вислови)

1. „Ніде, як в бібліотеці, в цій живій і діяльній енциклопедії, всі ми знаходимо за допомогою бібліотекарів, як консультантів, відповіді на всі і всякі хвилюючі питання”. (Ф. Гладков „Слово про бібліотекаря”).

 

2. „Кожен з нас може отримати в бібліотеці душевний спокій, втіху в печалі, моральне оновлення і щастя, якщо вміє „володіти тим дорогоцінним ключем, який відкриває таємничі двері цієї скарбниці”. (Леббок).

 

Ведуча 1: Тут книги розумні, спокійні живуть
У тихій величній світлиці.
А двері широкі, відкриті ведуть
До знань золотої скарбниці…
Герої романів, легенд, повістей
У тиші говорять із нами.
В книжках – відкриття всіх великих людей
Ведуть нас усіх у  незнане!

 

Ведуча 2: Книга – бібліотекар – читач – це нерозривний ланцюжок, який пов’язує ці три нероздільні слова. Не може існувати бібліотека без книги, а книга без читача.

 

Ведуча 1: Бібліотекарі завжди раді хорошим читачам, запрошують всіх охочих читати до бібліотеки, не забувати дорогу до книжкового дому, не минати його поріг.

 

Бібліотекар. Бібліотека – море книг,
Бібліотека – храм науки…
Переступайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки!

То ж не минайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки:
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей вселюдський храм науки.

 

Ведуча 2. А на закінчення нашого свята давайте всі дружно виконаємо пісню «Веселкову»!

 

(пісня «Веселкова», співають всі присутні)