Велика Британія. «Хвора людина Європи». Внутрішня і зовнішня політика лейбористських та консервативних урядів. Тетчеризм. Країна на сучасному етапі».

Тема: «Велика Британія. «Хвора людина Європи». Внутрішня і зовнішня політика лейбористських та консервативних урядів. Тетчеризм. Країна на сучасному етапі».

Мета: охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику урядів Великої Британії в другій половині ХХ ст. — на початку ХХІ ст., пояснити причини трансформації Британської колоніальної імперії, визначити основні складові тетчеризму, «третього шляху» Т. Блера, сучасне становище у країні, розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, критично мислити, працювати з різними історичними джерелами, виховувати інтерес до історії країн світу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: історична карта, атлас, ілюстративний та роздатковий матеріал, презентація «ВБ у  другій половині ХХ – поч.. ХХІ ст. »

Основні поняття: «тетчеризм», «залізна леді», «хвора людина Європи», «третій шлях» Т.Блера.

Основні дати: 10 квітня 1998р. – вирішення Ольстерської проблеми, 1979-1990рр. – пр..мін. Маргарет Тетчер, 1947р.- створення Пакистану.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. М-д «Гарячий стілець»( інтелектуально-еврестичне бомбардування – учні задають запитання відповідаючому).
2. М-д «Понятійне судження» (об’єднати поняття одним спільним, таким чином  проаналізувати  політичну систему ВБ).

Поняття: Консерватори, Вінзори, лейбористи, парламент, Даунінг-стріт 10.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

3. Розповідь . Внутрішня і зовнішня політика лейбористських і консервативних урядів у 1940~1970-х рр.

Народ Великої Британії поряд з іншими країнами антигітлерівської коаліції зробив великий внесок у розгром нацизму. Людські втрати країни в роки війни були порівняно невеликими - 300 тис. убитих і тих, що пропали безвісти. Це в чотири рази менше, ніж у 1914-1918 рр. Хоча воєнні дії на території країни не велися, матеріальні збитки становили 25 млрд фунтів стерлінгів, не враховуючи збитків від бомбардувань, потоплення суден тощо.

Друга світова війна значно послабила позиції Великої Британії на міжнародній арені. Вона втратила багато зовнішніх ринків і майже 25 % закордонних капіталовкладень. Державний борг країни зріс у 4 рази. Під тиском національно-визвольного руху почався розпад Британської імперії.

Характерною рисою економіки Великої Британії було поступове відставання у найважливіших і найпрестижніших галузях промисловості. Якщо в перші півтора повоєнні десятиліття вона посідала за обсягом промислового виробництва друге місце після США у західному світі, то на початку 1960-х рр. — третє, наприкінці 1960-х - четверте. Економічні труднощі посилювало й те, що підприємцям вигідніше було вивозити капітали за кордон, аніж вкладати їх у національну промисловість. Застаріле устаткування оновлювалося поволі, великі кошти йшли на гонку озброєнь. Велика Британія брала активну участь у збройних акціях на Сході, у створенні воєнно-політичних блоків у Європі та Азії, тримала свої війська в країнах, що входили до складу Співдружності націй (колишніх британських колоніях); за витратами на озброєння поступалася тільки США.

4. Смисловий аналіз політики урядів ВБ (самостійне заповнення  таблиці):

Колективний висновок щодо векторів політики лейбористів та консерваторів.

5. Розв’яжіть історичне  рівняння:

Рік поділу Індії на дві незалежні держави __1947__  +  рік зобуття незалежності Свазіленду _1968_, -  рік проголошення незалежності Уганди _1962_ + кількість країн, які входили до Співдружності після виходу з неї Бірми, Ірландії, Судану і ПАР _ 45_ =1998р. – вирішення Ольсторської проблеми. (історична довідка)

6. Колективний висновок: Крах колоніальної системи ВБ.

Деколонізація виявила всі слабкі сторони Англії. Зусилля по збереженню імперії сприяли консервації відсталості. Після поразки Англії, Франції та Ізраїлю в агресії проти Єгипту в 1956 р. (операція «Мушкетер») Велика Британія взагалі відмовилася від спроб зберегти імперію. Останньою спробою збереження впливу в колишніх колоніях стало зміцнення Британської співдружності націй. В Європі консерватори намагалися зміцнити позиції Англії, створивши Європейську асоціацію вільної торгівлі, що було своєрідною противагою ЄЕС. Усі ці поразки, як у внутрішній, так і зовнішній політиці, при­звели до «англійської хвороби»: Англія з кожним роком втрачала позиції великої держави.

Складові «англійської хвороби»: постімперський синдром; економічне відставання, утрата колишніх позицій; ольстерська проблема; «егоїзм» профспілок.

7. Історична довідка:  Українсько-британські  відносини.

V. Закріплення нового матеріалу

     8. Сторітелінг

     9. Фронтально-аналітична бесіда

VІ.  Домашнє завдання