«Великодні дзвони лунають — гаївки збирають»

Чижмар Олена 3 листопада 37 Відгуки відсутні

Про матеріал

«Великодні дзвони лунають — гаївки збирають» — це виховний захід, присвячений знайомству дітей та молоді з давніми українськими весняними традиціями, обрядовими піснями та хороводами. Учасники занурюються у світ прадавніх українських звичаїв, простежуючи еволюцію гаївок від язичницьких ритуалів зустрічі весни та заклику врожаю до їх християнського переосмислення після хрещення Русі. Захід розкриває символізм весняного пробудження природи, яке гармонійно поєдналося зі світлою радістю Великодня, дзвонами та головним гаслом «Христос Воскрес!», сприяючи патріотичному вихованню, збереженню культурної спадщини та єднанню учасників через живий народний рух, ігри й пісні.
Перегляд файлу

Авторська розробка

«Великодні дзвони лунають — гаївки збирають»

Мета розробки:

Навчальна: ознайомити здобувачів освіти з великодніми традиціями, обрядами та фольклорною спадщиною українського народу (гаївками, веснянками, іграми, символікою писанкарства); розширити знання про весняне календарно-обрядове коло.

Виховна: виховувати любов до Бога, рідного краю, української мови, народної пісні та звичаїв; формувати повагу до духовної культури та національних цінностей нашої Батьківщини.

Розвивальна: розвивати творчі та артистичні здібності школярів, вокальні навички, музичний слух, ритм, мовлення, виразну декламацію, комунікативність та сценічну розкутість.

Корекційна: сприяти розвитку емоційно-вольової сфери, зняттю психоемоційного напруження через гру та спів, корекції координації рухів та орієнтації у просторі під час виконання обрядових танків і колективних ігор, збагаченню словникового запасу.

Хід заходу

(Звучить урочистий запис великодніх церковних дзвонів.)

Вступне слово: Історія, походження та інкультурація гаївок

Любі діти, сьогодні ми зібралися з вами, щоб водити гаївки. А чи знаєте ви, звідки походить цей звичай і що таке гаївки?

Гаївки (також відомі як ягілки, гагілки, ягілочки, гаївки-веснянки) — це давні українські обрядові пісні, танці, ігри та хороводи, якими традиційно супроводжують відзначення весняного пробудження природи та Великодніх свят. Назва «гаївка», за найбільш поширеною етимологічною версією, походить від слова «гай» — місця, де в давнину дівчата та молодь збиралися на лоні природи, аби зустрічати весну, заккликати сонце, тепла і новий врожай.

Витоки гаївок сягають глибокої язичницької давнини (докристиянської доби). У дохристиянському світогляді давніх слов'ян початок весни уособлював відновлення життєвих сил землі, перемогу світла та сонця над зимовим заціпенінням і темрявою. Співи, круглі танки (хороводи) та магічні ігрові дійства («Вербовая дощечка», «Кривий танець», «Подоляночка») мали глибокий ритуальний характер: вони покликані були прогнати холод, закликати дощ, забезпечити родючість ґрунту, міцне здоров'я та щасливі шлюби для молоді.

З хрещенням Русі-України відбувся унікальний процес інкультурації — гармонійного взаємопроникання та переосмислення народної обрядової традиції через призму християнського богослов'я. Християнська церква не викорінила народне святкування весняного пробудження, а наповнила його новим сакральним змістом. Язичницьке свято воскресіння природи стало символом Воскресіння Ісуса Христа — перемоги життя над смертю, світла над темрявою гріха. Виконання гаївок перемістилося з язичницьких гаїв до подвір'я біля церкви (церковного цвинтаря), а самі пісні та ігри стали невід'ємною частиною світлої великодньої радості, органічно поєднавшись із великодніми дзвонами, христосуванням, писанкарством та тропарем «Христос Воскрес».


(На середину виходять двоє дітей у вишиванках).

Ведучий 1:

Христос Воскрес із мертвих! О чудо із чудес!

Гудуть велично дзвони. Воскрес! Воскрес! Воскрес!

Безмежна, світла радість переповняє всіх,

Христос Воскрес із мертвих — пропав без сліду гріх!

Ведуча 2:

Весна — це сонця перемога.

У великодній світлий час

Ми наближаємось до Бога,

Бог наближається до нас!

(Учасники виконують Тропар Великодня).

Практична частина: Гаївки та ігри

Діти стають у велике коло для виконання традиційних гаївок:

Хл.

Вдягла весна мережану сорочку

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою

Забувши, що слова бувають злі.

І повняться старання добротою

На нашому святковому столі.

Цей день усіх нас на гостину просить,

Малює сонце полотно небес

І крашанку, як усмішку приносить!

Христос воскрес!

Всі: «Воістину воскрес!!!»

2 Дів:

Христос Воскрес! Радійте, діти!

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти

Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти.

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край!

На все погляне Божа Мати,

Радіючи з ясних небес, -

Збирайтесь діти, нум співати:

«Христос Воскрес, Христос Воскрес!»

Пісня «Христос Воскрес»

Христос Воскрес

Воістину Воскрес

А чи писали ви писанки дівчата?

А як же, писали, всю душу вкладали. До Господа Бога молитву зсилали.

Я написала – богиню-берегиню. Символ життя і родючості.

А у мене – Божа ручка. Щоб пам'ятати, що Господь за добро нагороджує, а за зло карає.

А моя писаночка - серцева. Я її, як виросту – своєму милому подарую.

(дівчата сміються)

То де ж ти того милого візьмеш? Як серед нас ні одного хлопця немає...

Та ну вас, дівчата. Он дивіться, скільки хлопців там, на горбочку!!!

Ого, го...(всі разом)

Та вони ж з нас сміються!!!

Сміються???(всі разом)

Чекайте, чекайте... подивимося, хто буде сміятися останнім...(сміються) Гаївка «Он хлопці, он»

Хлопці: Христос Воскрес.

Дівчата: Воістину Воскрес.

Хлопці: З Великоднем. Будьте здорові дівчата.

Дівчата: Дякуємо. І вам, дай Боже здоров»я.

Хл. А чи Галя серед вас є?

Дів. Є, є.

Хл. То виходь з нами танцювати.

Гаївка «Ой чогож ти не танцюєш?»

Ходімо хлопці звідси. Такі дівчата гонорові. Нас до свого гурту не приймають.

Ага, як гукнеш, так – відгукнеться.

О. Наскочила коса на камінь.

А що, бачить кіт сало, та сили мало.

Та вас, дівчата не переговорити.

Що правда, то правда.

Дівчата, а де ж ваші писанки. Хіба ж ви забули, що на 40 святих має бути.

Та вони не знали...

Не знаємо??????

Та вони не вміють...

Не вміємо?????

Та вони не мають писанок...

Не маємо?????

Ого го, які красиві.

Ставмо її на пеньок, та побавимося «Купса.»

Гаївка «Купса»

наша писанка!

Та нехай беруть...

= А чи то не Настя ходить?(приглядається)

Та ні ! То якась дівчина бродить.

Куди дивишся, небого?

Як то куди? На дорогу!

Так і знав, що не туди.

То погляд мій одведи,

Та скажи куди дивитись

Щоб в гурті не помилитись.

Онде, дощечка вербова, йде дівчина гонорова

Ім'я можеш не питати. Настею дівчину звати.

Гаївка «Вербовая дощечка»

Дівчина

Ой виходьте парубочки на високу гірку

Вибирайте парубочки ви найкращу дівку.

Хлопець 1

Кожна файна, кожна файна, жодна не погана.

А між ними – Марусенька, як намальована.

Хлопець 2

Онде гора фіалками зоріє, зоріє...

Там їх наша Марусенька збирає, збирає...

Гаївка «Ой зацвили фіалочки»

Дівчина:

Як вийшов ти на вулицю,

Буду тя просити

Виносити сопілочку

Та на ній заграти.

Хлопець:

Не винесу, не винесу

І не буду грати,

Нема тої дівчиноньки,

Що мені кохати.

Дівчина:

Сказав правду ти, чи в шутку?

Вибери собі Голубку.

Нумо дружно всі ставаймо

Про Голубку заспіваймо.

І не просто поспіваймо

Гру «Голубку» всі пограймо.

Гаївка «Голубка»

Тихше! Тихше, щось гуркотить.

По дорозі віз біжить.

Чи дорога, а чи морок

Їде Роман на ярмарок.

Може його доженемо, та на воза заглянемо?

Гаївка: «Куди їдеш, Романочку?»

Розспівалися пташки,

Радісно, святково.

Вкрила гори і горби

Знов трава шовкова.

= На травичці веснянки

Там виводять в свято

Не впізнати: чи квітки,

Чи в квітках дівчата.

Веснянка: «Вийди, вийди сонечко»

Прийшла до нас весна-красна

І веснянку нам принесла

Ну ж бо хлопці і дівчата

Подолянку час співати.

Веснянка «Десь тут була Подоляночка»

А чи не час нам гру пограти?

«Царівну» хочу запропонувати.

Гра «Царівна»

Хлопець:

Заспівайте гаївочку, Вкраїнські дівчата,

Як сіяли огірочки. Весело, завзято.

Хлопець

Як сіяли огірочки, і як щебетали,

Що ті ваші огірочки такі повростали.

Дівчина

Повростали огірочки зелені. Мов рута.

Щоби вас, нечемні хлопці. Вусиками плутать.

Гаївка «Огірочки»

Прийшли хлопці та дівчата, парами

Виводили гаївочки, грали ми.

Виводили гаївочку не одну.

Запросили ми на площу родину.

Тож ведім Кривого танцю в якийсь бік.

Разом: Знов нам тая радість буде аж за рік!

Гаївка «Кривий танець»

Великодня радість хай летить над хатою

Хай ваша родина тай буде багатою

Хай завжди на покутті сонечком хлібина

Хай живе у згоді вся ваша родина.

В вікна хай не стука лихо із бідою

Хай душа не вицвіте. Буде молодою.

Хай же ваші діточки хорощів не знають.

Батькові і матері вдома помагають.

Щоб біло довіку вам в хаті їсти й пити

Щоб не розучились ви людей любити.

Гаївка «Чорна гречка, білі кінці»

«Христос Воскрес!!!» (всі)

Я ж відповім: «ВОІСТИНУ ВОСКРЕС»

І де б не був я - ти мене почуєш

І великодне сонце із небес

Тебе за мене ніжно поцілує.

Коли з любов'ю зустрічаєш друга?

Щасливий той, хто над усе зумів

Любити «найдорожчих» ворогів.

Ти з помстою - неначе смертний цар,

Коли ж для ворога - любові дар,

Тоді стає душа твоя убога,

На кого схожа? На самого Бога.

Ведуча. 2.

Завершуючи наше сьогоднішнє свято давайте пообіцяємо собі навчитися жити з Богом і довіряти Йому. Наше життя – це велика книга. Кожен новий день – це чистий аркуш паперу, і що ми на ньому напишемо залежить від кожного з нас. А щоб книга вийшла доброю просімо помочі у Пречистої Діви Марії і наших могутніх покровителів – Віри, Надії, Любові, Софії, які повсякчас споглядають у небі Господа і безупинно моляться за нас і нашу Батьківщину – Україну.

Встає в синім небі зоря

Встає в синім небі зоря і ранок тріпоче крильми

Росою вже вмилась земля, росинки так схожі з слізьми

А я молюсь за Україну, щоб сонце Божої краси

Зігріло землю мою рідну промінням лагідним своїм (2 рази)

Скрізь чути чорнобильський грім і плаче в колисці дитя

Нас шлях до провалля привів, висить мов на нитці життя

А я молюсь за Україну, всміхалось щоби немовля

І в кожну мить, в кожну хвилину, Творця щоб славила Земля (2 рази)

Ісусових ніг тихий крок вже чує планета уся,

То він є єдиний наш Бог, надія о, Земле, твоя.

Схились до Нього Україно і за любов прослав Творця

Схились до нього ненько рідна, тобі він дасть нове життя (2 рази)

Не будьмо байдужі такі і не сподіваймось чудес,

Чому забуваємо ми, свій погляд звести до небес

Молити Діву Пресвятую, молити Бога і Творця

Ісус за грішні наши душі, за нас віддав своє життя (2 рази)

Молімось до Діви Марії й до сина що душі спас,

Помер на хресті за віру, за Тебе, за мене, за нас!

Молімось всі за Україну, щоб Сонце Божої краси

Зігріло землю нашу рідну, щоб ми щасливі всі були! (2 рази)

Список використаної літератури та інтернет-джерел

1. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. — К.: Оберіг, 1991. — 560 с.

2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному висвітленні. — К.: Обереги, 1994. — Кн. II (Весняний цикл). — 392 с.

3. Скуратівський В. Русалії: Русалії, Купало, Жнива, Осінь, Зима, Весна. — К.: Довіра, 1996. — 240 с.

4. Смоляк О. Весняно-календарна обрядовість Західного Поділля в контексті української культури. — Тернопіль: Джура, 2001. — 208 с.

5. Сумцов М. Ф. Писанки // Етнографічний огляд. — 1891. — № 3. — С. 18-35.

6. Кирчів Р. Фolkloristic aspects of Easter traditions in Ukraine // Народознавчі зошити. — 2005. — № 1-2. — С. 45-52.

7. Енциклопедія українознавства: Словникова частина / Гол. ред. В. Кубійович. — Париж—Нью-Йорк: Молоде життя, 1955—1995. — Т. 1 (Стаття «Гаївки»).

8. Обрядові пісні весняного циклу (Веснянки та гаївки) / Упоряд. М. М. Глушко. — К.: Дніпро, 1988. — 312 с.

9. Офіційний вебсайт Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогово) — Навчальні матеріали з весняного обрядового кола. — URL: https://pyrohiv.com

10. Електронний архів українського фольклору «Українські народні пісні» (Розділ «Гаївки та веснянки»). — URL: https://www.pisni.org.ua

В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів