Весела абетка від "А" до "Я"

ВЕСЕЛУ АБЕТКУ ВІД «А» ДО «Я»

ЛЕГКО ВИВЧУ ТЕПЕР Я

  Часто батьки дошкільнят скаржаться, що вивчити з дітьми літери не така вже проста справа. Щоб їм допомогти доводиться шукати нові методи та прийоми реалізації цього завдання. Успішному засвоєнню літер абетки сприяють невеличкі жартівливі віршики, які подобаються дітям. Малята із задоволенням вивчають їх напам’ять, таким чином запам’ятовуючи і назву букви.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ангелочок прилетів

І на букву «А» присів.

І відразу став красивим,

І веселим, і щасливим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква «Б» (бе) як бегемот,

Що сидить в калюжі.

Вигріва на сонці спинку,

Їсть смачненьку він морквинку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ось  два брати-акробати

Виступають так завзято,

В бублики вони скрутились,

Буква «В» (ве) ось так зложилась.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Г» (ге) з-за тину виглядає,

Довгу шию вигинає:

Чи не йдуть малята –

Сірі малі гусенята?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До кімнати ґедзь влетів,

Крильцями затріпотів,

Сів на букву «Г» (ге) –

Утворилась буква «Ґ» (ґе).

Ґвалт ґадзиня влаштувала:

Дуже ґедзика злякалась.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква «Д» (де) як дах на хатці,

Гордовита, показна.

Можна добре жити в хатці,

Бо захищена вона.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На прилавку в магазині

Гребінець лежить в корзині,

Гребінець як буква «Е» -

Радість нам усім несе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква «Є» - єнот у річці,

Щось пере своїй сестричці.

Бо єнотики завзяті

Дуже люблять полоскати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква « Ж» (же) немов жучок,

Що вмостився на сучок.

Лапки вправно розправляє

І по книжці походжає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як зміючка буква «З» (зе),

Що кудись собі повзе.

Зайчик каже:

-Зупинись і навколо озирнись:

Зеленіє он травичка,

Зяблик скаче невеличкий.

А змія собі повзе…

Не змія: то- буква «З» (зе).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вітер віє, завиває,

Сосни хилить він, гойдає.

Одне дерево звалив

Й букву «И» він утворив

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква «І» козак високий,

Чорнобривий, синьоокий.

Шапку вгору підкидає,

Ніби всіх навкруг вітає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На стовпі, дуже високо,

Примостились дві сороки

І скрекочуть:

-Скре-ке-ке! Чи ви бачили таке?

Поки вони гомоніли,

Нову букву»Ї» створили.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква «Й» ( йот) в траві скакала,

Одну ніжку поламала

-ОЙ-ой-ой! Давайте йод,

Полікуєм букву Й ( йот)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ви у цирк завітайте

І клоуна там зустрічайте.

Він веселий та пригожий,

На літеру «К» (ка) схожий.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діти люблять взимку гратись,

З гірки на санках кататись.

«Л» (ел) як гірка льодяна,

Всім подобається вона.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дві сестрички-одинички

Узялись за руки.

Танцювали-веселились,

В букву «М» (ем) перетворились.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква «Н» (ен) драбинка в небо,

Нам її вивчати треба.

Поки грались,забарились.

Сходинка одна лишилась,

Не добратись в небеса,

Ось такі-от чудеса.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«О» мов сонечко, гарненька,

Як обручик всякругленька.

Котиться, як колобок,

На гостину до діток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква «П» (пе) немов ворота –

Гратися в футбол охота.

Перекладинки й стовпи,

Гратися приходь і ти.

М’яч летить в ворота:

-Гол!

Дуже гарна гра футбол.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ось погляньте ви, малята,

Буква «Р» (ер) мов у равлика хата.

Слова: рак, рис, ряст – вона починає

І всіх діток читати навчає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква «С» (ес) як місяць в небі,

Пильно дивиться на нас,

Казку всім розповідає

Наш старенький дід Панас.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква Т ( те) немов грибочок,

Що сховався під пеньочок.

Дощик хоче всіх злякати,

Щоб із лісу нас прогнати.

Парасольку відкриваю,

Букву «Т» ( те) в руках тримаю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хлопчик Вася із штанини витягнув рогатку:

Горобці всі повтікали під стріху у хатку.

Він рогатку повернув, роздивився пильно,

Букву «У» він показав горобчикам стильно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква «Ф» (еф) фартух вдягла,

Руки в боки узяла.

Стоїть і пишаається,

Діткам усміхається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хто це ножиці відкрив,

На папері  їх лишив?

Придивились- буква «Х» (ха),

Доля в неї нелегка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лиска хатку будувала,

Два кілочки забивала,

Ще добавила кільце –

Ось і вийшла буква «Ц» (це)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква «Ч» (че) як лицар мужній,

Що меча свого підняв.

Вояків загін сміливий, дружній

Батьківщину захищав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Там, де ходять їжачки,

Розгубились колючки.

Буква «Ш» (ша) собі на спинку

Узяла аж три щетинки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква «Щ» (ща), її сестра,

Теж збирати почала.

Поспішила, зачепилась,

Собі хвостик утворила.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ось погляньте «Ь» (м’який знак)

Не читається ніяк,

Там, де м’яко він стає,

Приголосні пом’якшує.

Знак малий, але важливий,

До роботи не лінивий.

Лінь посадить на пеньок

І гулятиме  весь деньок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ой ця буквочка чудово

Усміхається мені,

В ній дві палички і коло,

І такі вони чудні….

Цю веселу букву «Ю»

Я кругом упізнаю.

Юра, Юля,і Юлак

Станцювали нам гопак.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква «Я» веселенька

Виставила ніжку.

Пританцьовує, співає,

Ледве ніжки піднімає.