Видатні жінки в науці. Гіпатія Олександрійська.

Товстуха Наталія Сергіївнавчитель початкових класів,Львівський ліцей. Тягинської сільської ради,Бериславського району“ Гіпатія Олександрійська”

Гіпатія була дочкою Теона Александрійського. Мати її померла при пологах, і дівчинка жила з батьком в Александрійському мусейоні. Батько навчив її ораторському мистецтву та вмінню переконувати людей. Він працював в Александрійському мусейоні. Александрійський мусейон являв собою великий науковий центр того часу. Найвідоміша у наш час александрійська бібліотека і зараз має світову славу. Гіпатія (Іпатія з Александрії, грец. Ὑπᾰτία ἡ Ἀλεξάνδρεῖα, близько 350-370 — 415) — грецька жінка-астроном, філософ, математик

На той час бібліототекастановила лише частину музею, до складу якого також входили організації за сучасним уявленням порівняні з Академією наук та університетом. Саме там Іпатія отримала свою першу освіту.

В Афінах Гіпатія вивчала праці Платона та Арістотеля. А потім, повернувшись до Александрії, починає викладати в Мусейоні математику, механіку, астрономію та філософію.

В історії науки Гіпатія знана як винахідниця.

Гіпатія створила такі астрономічні прилади: пласка астролябія — прилад для визначення широт і довгот в астрономії, яка використовувалася для визначення знаходження Сонця, зірок та планет, а також планісферу — зображення небесної сфери на площині, на якій можна обчислювати захід і схід небесних світил. Гіпатія винайшла ареометр — прилад для визначення густини рідини.

планісфера Гепатії Олександрійської (зображення небесної сфери на площині)

Гіпатія обчислювала астрономічні таблиці, написала коментарі до наукових творів Аполлонія та Діофанта.

Впливовість Гіпатії не подобалася духовенству, оскільки вона викладала філософію язичників — вчення неоплатоніків. Александрійський патріарх (412–444) Кирило

У 415 році під час березневого посту натовп релігійних фанатиків під керівництвом Петра по-звірськи замордував Гепатію. Так жінка сплатила страшну ціну за свою мудрість і красу. За життя Гіпатії її сучасник та земляк, поет Феон Александрійський присвятив їй теплу епіграму:«Коли ти переді мною, я чую твою мову,Благий твій погляд та обитель зірок чистих. Я підношу, — так все в тобі, Іпатіє,Небесне — і справи, і краса промов,І чисте, як зірки, науки мудрої світло».