Види додаткової заробітної плати

Види додаткової заробітної плати

1. Суміщення професій (посад).

2. Робота в понаднормовий час.

3. Робота в святковий і неробочий день.

4. Робота в нічний час.

5. Оплата праці за незавершеним відрядним нарядом.

6. Оплата праці за виготовлення продукції, визнаної браком.

7. Оплата часу простою.

8. Оплата часу освоєння нового виробництва (продукції).

9. Збереження заробітної плати при переведенні на нижчеоплачувану роботу і при переміщенні.

10. Надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів.

11. Премії працівникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів.

12. Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за фахом на даному підприємстві).

13. Оплата праці працівників, які не є в штаті підприємств, за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу проводяться безпосередньо цим підприємством.

14. Оплата працівникам, які не є в штаті підприємства, за виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побілка і пофарбування, роботи з експертизи тощо).

15. Заробітна плата до остаточного розрахунку по закінченні року (або іншого періоду), зумовлена системами оплати праці на сільськогосподарських підприємствах.

16. Суми відшкодування втраченого заробітку внаслідок тимчасової втрати працездатності до фактичного заробітку у випадках, коли працівник продовжує працювати на підприємстві.

17. Виплати різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших підприємств, із збереженням протягом певного часу (відповідно до законодавства) розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи, а також при тимчасовому заміщенні - процентні або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу).

18. Оплата працівникам днів відпочинку, які надаються їм у зв’язку з роботою понад нормальну (встановлену законодавством) тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством.

19. Суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим до роботи на підприємстві за спеціальними договорами з державними організаціями (на надання робочої сили), які видані безпосередньо цим особам.

20. Оплата праці кваліфікованих працівників, керівників, спеціалістів підприємств, залучених без звільнення від основної роботи для підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, для керівництва виробничою практикою студентів, для навчання учнів загальноосвітніх шкіл.

21. Оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів середніх спеціальних і професійно-технічних закладів, що проходять виробничу практику на підприємстві, а також оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл в період професійної орієнтації, які залучені до тимчасової посильної праці на період канікул.

22. Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників в межах, передбачених чинним законодавством.

23. Вартість безплатно наданих працівникам окремих галузей народного господарства (відповідно до законодавства) комунальних послуг, продуктів харчування.

24. Витрати на оплату житла, безоплатно наданого працівникам підприємств відповідно до законодавства (суми грошових компенсацій за ненадання безоплатного житла, комунальних послуг тощо).

25. Витрати, пов’язані з наданням безоплатного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту і міського електротранспорту.

26. Вартість безоплатно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), які залишаються в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв’язку з продажем їх за зниженими цінами (крім витрат, вказаних в пункті 4.11 розділу IV Інструкції зі статистики заробітної плати).

27. Оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством.

У законодавстві передбачено:

а) надання жінкам, що мають дітей віком до півтора року, додаткових перерв на годування дитини;

б) надання перерв у роботі на проходження медичного обстеження.

У першому випадку, відповідно до статті 183 КЗпП, жінкам, які мають дітей віком до півтора року, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, надаються додаткові перерви для годування дитини.

Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше ніж тридцять хвилин кожна.

За наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не меншою ніж година.

Час, який витрачає жінка на проїзд, не враховується.

Конкретний порядок надання перерв і їх тривалість встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації і з урахуванням бажання матері.

Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.