Виділення, його значення для організму. Форми виділення у тварин. Органи виділення тварин.

Про матеріал
Мета: сформувати поняття школярів про виділення, форми виділення у тварин; на мікроскопічних препаратах та схемах навчитися розпізнавати органи виділення тварин; формувати вміння аналізувати одержані знання, розвивати логічне мислення учнів, самостійність та спостережливість; виховувати відповідальність, працелюбність.
Перегляд файлу

Урок 39

Тема. Виділення, його значення для організму. Форми виділення у тварин. Органи виділення тварин.

Мета: сформувати поняття школярів про виділення, форми виділення у тварин; на мікроскопічних препаратах та схемах навчитися розпізнавати органи виділення тварин; формувати вміння аналізувати одержані знання, розвивати логічне мислення учнів, самостійність та спостережливість; виховувати відповідальність, працелюбність.

Обладнання і матеріали: підручник, таблиці: «Будова видільної системи у тварин».

 Базові поняття: виділення, органи виділення.

Тип уроку: комбінований

   Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація  опорних знань

  1. Завдання на картках.
  2. Гра «Асоціативний кущ»

Біля дошки двоє учнів створюють асоціативну схему «Типи кровоносної системи».

  1. Гра «Уявний мікрофон»

Учні розповідають про значення кровоносної системи, передаючи один одному уявний мікрофон «Функції кровоносної системи».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й завдань уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя

А. Виділення – це процес засвоєння їжі організмами, який  супроводжується виділенням непотрібних, не зрідка отруйних речовин. Виділення — також важлива ознака живого.

     Значення органів виділення у тварин полягає у видалені з організму надлишкових речовин, що допомагає підтримувати нормальну життєдіяльність.
Органи виділення виконують багато функцій, але всі вони пов’язані забезпеченням збереження постійності стану внутрішнього середовища організму – гомеостазу.

До таких функцій належать:
- підтримання певних концентрацій окремих іонів і води в клітинах та тілі;
- виділення кінцевих продуктів обміну – сечовини, аміаку, вуглекислого газу… та сторонніх речовин;
При всій різноманітності органів виділення, в основі їх функціонування лежать два основні процеси: фільтрація (ультрафільтрація) та активний транспорт. При ультрафільтрації рідина під тиском проходить через напівпроникну мембрану, яка затримує білки та інші великі молекули, але пропускає воду та низькомолекулярні розчинені речовини. Активний транспорт являє собою рух розчинених речовин проти електрохімічного градієнта, завдяки процесам, які потребують затрати метаболічної енергії. Якщо ці речовини переносяться із внутрішнього середовища тварини в порожнину органа чи органели, то такий процесс називається активною секрецією. Якщо це переміщення здійснюється у протилежному напрямку, то він носить назву активна реабсорбція. Підтримувати гомеостаз було б важко, якби організм являв собою замкнену систему, незалежну від навколишнього середовища. Однак організми одержують живильні речовини з навколишнього середовища, перероблюють їх у процесі метаболізму і виділяють кінцеві продукти обміну назовні. Органи виділення повинні вибірково видобувати ці кінцеві продукти, зберігаючи речовини, необхідні організму.
Всю різноманітність видільних органів тварин поділяють на:
1. Протонефридії зустрічаються у плоских червів, Особливості виділення продуктів обміну у тварин.які не мають порожнини тіла. Вони являють собою систему канальців, які галузяться по всьому тілу і відкриваються назовні отворами: одним, двома або більше. Внутрішні численні кінці кавальчиків сліпо замикаються розширеною клітиною у вигляді зірки або цибулини. Від клітини в порожнину каналу виступає одна або пучок війок. 
2. Метанефридії мають тварини, Особливості виділення продуктів обміну у тварин.які мають вторинну порожнину тіла – целом. Для них характерна відсутність розгалужень каналу. На внутрішньому кінці канал відкривається лункою, яка повернута в порожнину целому. Метанефридії функціонують як фільтраційно-реабсорбційна нирка, в якій рідина спочатку фільтрується, а потім її склад змінюється при проходженні по канальцю. Речовини для виділення метанефридіями поступають із целомічної рідини.
3. Парні компактні нирки молюсків та ракоподібних подібні за будовою до метанефридій і виділяють продукти обміну із порожнинної рідини. 
4. Мальпігієві судини комах та павукоподібних складаються із трубочок кількістю від двох до кількох сотень. Особливості виділення продуктів обміну у тварин.Кожна судина відкривається в кишечник на межі середньої та задньої кишок, а інший кінець сліпо замкнений і омивається гемолімфою. У механізмі функціонування мальпігієвих судин відсутня початкова ультрафільтрація. У просвіт судини активно транспортується калій, а за ним під впливом осмотичних сил пасивно надходить вода. Рідина, багата на калій, переходить у задню кишку. Там необхідні організму розчинені речовини та значна частина води реабсорбуються, а сечова кислота випадає в осад. Пізніше вона видаляється із залишками неперевареної їжі.
5. Нирки хребетних тварин функціонують по принципу фільтрації-реабсорбції, до яких додається секреція в канальцях. Такі нирки здатні переробляти великі кількості рідини, причому 99% фільтрата реабсорбується, а 1% виводиться у вигляді сечі. Таким чином, за допомогою нирок із організму без додаткових механізмів видаляються всі поступаючі в нього речовини, звичайно, якщо вони не реабсорбуються.

Б. Видільна система( екскреторна система) - сукупність органів, що виводять з організму тварин надлишок води, кінцеві продукти обміну, солі, а також отруйні речовини, що введені в організм або утворилися в нім.

В найпростіших легкорозчинні екскрети (аміак, сечовина) виводяться в довкілля шляхом дифузії (морські і паразитичні форми) або за допомогою скоротливих вакуолей, що виконують в основному функцію осморегуляції (в прісноводих форм). В нижчих водних багатоклітинних (губки, кишечнополостниє) і у малоактивних морських тварин (голкошкірі) продукти обміну, в основному аміак, дифундують через поверхню тіла і стінки порожнин, пов'язаних з довкіллям. Зокрема видільна функція у більшості безхребетних властива кишечнику.

 В. Еволюція видільної системи

Органи виділення розвиваються з мезодерми.

У нижчих безхребетних (губки, кишковопорожнинні) відособлених видільних органів ще немає, і продукти обміну видаляються шляхом дифузії всією поверхнею тіла.

ІV. Узагальнення і систематизація знань

   1.  Перегляд і опрацювання презентації «Еволюція органів виділення».

   2.  Самостійна робота учнів у робочому зошиті.

Видільна система у риб представлена нирками, що мають вигляд довгих темно-червоних стрічкоподібних тіл, які розташовуються під хребтом. Сеча, що утворюється в них, по сечоводах надходить у сечовий міхур, який відкривається протокою за анальним отвором.

Органом виділення у птахів, як і у рептилій, є богоподібні тазові нирки. Сеча виводиться сечоводами у клоаку (сечового міхура немає). Сеча містить багато сечової кислоти і має вигляд білої кашоподібної маси.

  1. Тести. Видільна система у ящірок складається з:

а) 2 нирок, 2 сечоводів;

б) 2 нирок, 2 сечоводів і клоаки;

в) 2 нирок, 2 сечоводів і сечового міхура.

Сеча часто виводиться з тіла птахів, бо:

а) вони мають інтенсивний обмін речовин;

б) не мають сечового міхура;

в) а) і б).

V. Домашнє завдання

   Опрацювати матеріал підручника відповідно до теми уроку.

   

 

doc
Додано
2 квітня 2020
Переглядів
4822
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку