19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Видимий річний рух Сонця і Місяця

Про матеріал

Ознайомлення учнів з видимим річним рухом Сонця небесною сферою, із зодіакальними сузір'ями; розкрито ефекти, обумовлені видимим річним рухом Сонця: із видимим рухом Місяця небесною сферою; визначення фаз Місяця; ознайомлення з обставинами сонячного і .місячного затемнень.

Перегляд файлу

Прізвище, ім’я_____________________________________________________

 

Відповіді тест 1 «Орієнтація за зоряним небом»

1

 

5

 

9

 

2

 

6

 

10

 

3

 

7

 

11

 

4

 

8

 

12

 

 

Екліптика пролягає через 13 сузір'їв : Риби, Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козеріг, Водолій, Змієносець

 

 

Практична робота із зоряною картою.

 

Початок
сезону

Назва
днів

Екваторіальні
координати

Сузір'я

Висота Сонця опівдні
j = 54 о

20 (21) березня

Весняного рівнодення

_ год __ хв

 

 

 

22 червня

Літнього сонцестояння

_ год __ хв

 

 

 

22 (23) вересня

Осіннього рівнодення

__ год __ хв

 

 

 

22 грудня

Зимового сонцестояння

__ год __ хв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фаза Місяця

Час видимості

В якій стороні неба видно

Молодик

Ф = 0

 

Перша чверть

Ф = 0,5

 

 

Повний місяць

Ф = 1

 

 

Остання чверть

Ф = 0,5

 

 

 

 

 

 

 

C:\Documents and Settings\UserXP\Мои документы\Мои рисунки\4.bmp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Синодичний місяць – ___________________________________________

Сидеричний місяць -____________________________________________

Драконівський місяць -__________________________________________

Сарос на давньоєгипетському означає «повторення» 18 років 11 діб 7 годин -

від 70 до 85 затемнень; з них зазвичай буває близько 43 сонячних і 28 місячних.

 

Відповіді тест 2 «видимий рух Сонця. Місяця»

1

 

5

 

9

 

2

 

6

 

10

 

3

 

7

 

11

 

4

 

8

 

12

 

 

Перегляд файлу

 

 

 

Прізвище, ім’я_____________________________________________________

 

Відповіді тест 1 «Орієнтація за зоряним небом»

1

1

5

4

9

12

2

1, 3

6

7

10

1

3

1

7

3

11

4

4

3

8

3

12

3

 

Екліптика пролягає через 13 сузір'їв : Риби, Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козеріг, Водолій, Змієносець

 

 

Практична робота із зоряною картою.

 

Початок
сезону

Назва
днів

Екваторіальні
координати

Сузір'я

Висота Сонця опівдні
j = 54 о

20 (21) березня

Весняного рівнодення

0 год 00 м

0

Риби

36 о

22 червня

Літнього сонцестояння

6 год 00 м

+23,5 о

: Телець

59,5 о

22 (23) вересня

Осіннього рівнодення

12 год 00 м

0

Діва

36 о

22 грудня

Зимового сонцестояння

18 год 00 м

-23,5 о

Стрілець

12,5 о

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фаза Місяця

Час видимості

В якій стороні неба видно

Молодик

Ф = 0

Ф = 0

Перша чверть

Ф = 0,5

Ф = 0,5

Вечір, перша половина ночі

Повний місяць

Ф = 1

Ф = 1

Вся ніч

Остання чверть

Ф = 0,5

Ф = 0,5

Друга половина ночі, ранок

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Documents and Settings\UserXP\Мои документы\Мои рисунки\4.bmp

 

 

 

 

 

 

 

Синодичний місяць29,53 діб, повторюються фази місяця.

Сидеричний місяць –27,3 діб, робить один оборот навколо Землі відносно зір.

Драконівський місяць – 27,21 діб, перетинає екліптику у точці, зміщеною по відношенню до попереднього перетинанню на 1,5 о на захід.

Сарос на давньоєгипетському означає «повторення» 18 років 11 діб 7 годин -

від 70 до 85 затемнень; з них зазвичай буває близько 43 сонячних і 28 місячних.

 

Відповіді тест 2 «видимий рух Сонця. Місяця»

1

2

6

2

11

2

2

3

7

1

12

4

3

2

8

3

13

1, 4

4

2

9

4

14

1

5

3, 4

10

1

 

 

 

Перегляд файлу

Тема. ВИДИМИЙ РІЧНИЙ РУХ СОНЦЯ. ВИДИМИЙ РУХ МІСЯЦЯ.                          СОНЯЧНІ Й МІСЯЧНІ ЗАТЕМНЕННЯ

.

Навчально-виховна мета: Ознайомити учнів з видимим річним рухом Сонця небесною сферою, ознайомити із зодіакальними сузір'ями; розкрити ефекти, обумовлені видимим річним рухом Сонця: ознайомити учнів із видимим рухом Місяця небесною сферою; навчити визначати фази Місяця; ознайомити з обставинами сонячного і .місячного затемнень. Формувати уявлення учнів про причини видимих рухів Сонця та Місяця по небесній сфері; про види та умови спостереження затемнення Сонця та Місяця.

 Розвивати мовлення, пам”ять, увагу, спостережливість, мислення. Розвивати творчі здібності учнів, пізнавальний інтерес учнів до предмету.

 

Вузлові питання:

1) добовий рух Сонця на різних широтах;

2) зміна видимого руху Сонця протягом року;

3) видимий рух і фази Місяця,

 4) Сонячні і місячні затемнення. Умови затемнень.


Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: екліптика, місячний шлях, сидеричний місяць, синодичний місяць, драконівський місяць, фаза Місяця, сарос, прецесія, лібрація .

Учні повинні мати уявлення про: причини змін фаз Місяця.

Учні повинні знати: причини видимого руху Сонця та Місяця; умови настання сонячних та місячних затемнень, зміст понять екліптика, сидеричний місяць, синодичний місяць.

Учні повинні вміти: 1) застосовувати астрономічні календарі, довідники, рухливу карту зоряного неба для визначення умов протікання явищ, пов'язаних з обігом Місяця навколо Землі і видимим рухом Сонця. 2)розрізняти основні фази Місяця.

Унаочнення: зоряна карта, проектор,  «Основи практичної астрономії»

 

План уроку

Етапи уроку

Зміст

Методи викладу

Час,    хв.

1

Перевірка знань і актуалізація

Фронтальне опитування,

комп’ютерне тестування, бесіда

5-7

2

Формування понять про основи класифікації космічних і небесних явищ

Лекція, бесіда

5-7

3

Формування понять про небесні явища: сонячні і місячні затемнення

Лекція

15-17

4

Узагальнення пройденого матеріалу, підведення підсумків уроку, домашнє завдання

3

 

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II.  Мотивація навчальної діяльності. На фоні слайд-шоу (вступ) звучить вірш.

Полиньте в дивні і незвідані світи

Де в небесах таких прозорих

Пливуть космічні кораблі,

А зорі сяють так казково

І все навколо загадкове,

Що думаєш: “Я уві сні”.

 

 

Сьогодні на уроці я  запрошую вас у космічну подорож. Ми познайомимося з причиною змін пір року. Ми отримаємо відповіді на багато запитань,  пов'язаних з рухом Місяця навколо Землі і видимим рухом Сонця.

 

І. Перевірка домашнього завдання

 

Зоря

Координати

Пряме сходження, α

Схилення, δ

α Великого Пса (Сиріус)

6 год 40 хв

-17°

β В. Ведмедиці (Мерак)

10 год 55 хв

56°

α Орла (Альтаїр)

19 год 50 хв

α Цефея (Альдерамін)

21 год 5 хв

65°

α Змієносця (Рас Альфаг)

17 год 35 хв

13°

γ Ерідан (Забрак)

3 год 55 хв

-17°

 

Завдання учням біля дошки. Визначення Північного напрямку. Орієнтування по зоряному небу.

У1.Зобразити розміщення Великої, Малої Ведмедиці, Касіопеї і Цефея.

 У2.Вказати розміщення Оріона, Великого і Малого Пса, Близнюків, Візничого.


Фронтально проводиться тестування «Сузір’я. Орієнтування по зоряному небу» 7 хв.

Тест 80104.
 

 

Слайд 6.                  1. Зміна вигляду зоряного неба впродовж року

Модель 17630 добовий рух зір.

 

Слайд 7.                  2. Зодіакальні сузір’я і знаки Зодіака.

 

Слайд 8. Шлях Сонця на небі уздовж екліптики пролягає серед певних сузір'їв, які здавна мають назву зодіакальних (від грец. «зоон» - «тварина» і похідного від цього слова «зодіакос», тобто «тваринний»), оскільки серед назв цих сузір'їв багато назв тварин, як-от: Овен, Телець, Рак, Лев тощо. Слово «зодіак» означає «коло із зображеннями тварин» або «пояс тварин». В зодіаку налічується 12 сузір'їв

 

Модель 71 037  Сузір'я, в яких перебуває Сонце, на небосхилі не видно, бо світло від них губиться у сонячному. У цей час опівночі кульмінують діаметрально протилежні зодіакальні сузір'я. Наприклад, у травні-червні сузір'я Тельця сходить разом із Сонцем і перебуває на небосхилі вдень. Опівночі в цей час кульмінує Скорпіон, тому за ним найкраще спостерігати у травні (див. рис. 1) в ОК. Екліптика є проекцією площини земної орбіти на небесну сферу. Напрямок руху Сонця по екліптиці протилежно добовому руху зірок, кутова швидкість - близько 1 о на добу.

 

 

Змієносець не вважається зодіакальним сузір'ям, хоча лежить на екліптиці. Подання про знаки зодіаку склалося кілька тисяч років тому, коли екліптика не проходила за сузір'ям Змієносця. В давнину точних кордонів не було і знаки відповідали сузір'ях символічно. В даний час зодіакальні знаки і сузір'я не збігаються. Наприклад, точка весняного рівнодення і зодіакальний знак Овна знаходяться в сузір'ї Риб.
 

Для самостійної роботи.
Використовуючи рухому карту зоряного неба, встановіть, під яким сузір'ям ви народилися, тобто в якому сузір'ї було Сонце в момент вашого народження. Для цього з'єднайте лінією північний полюс світу і дату вашого народження і подивіться, в якому сузір'ї ця лінія перетинає екліптику. Поясніть, чому результат розходиться із зазначеним у гороскопі.

 

Слайд  9.                 3. Прецесія.

 

Слайд 10. В наш час знаки Зодіака не вкладаються в ті зодіакальні сузір'я, які, власне, і дали їм назви. Кожний із знаків Зодіака розташовується в сусідньому сузір'ї, так що, перебуваючи в знаку Овен, Сонце рухається по сузір'ю Риб, знаходячись у знаку Телець, Сонце рухається по сузір'ю Овна тощо.

 

Слайд 11. Такий зворотний рух точки весняного рівнодення називається прецесією рівнодення (з лат. - «випередження»). Явище прецесії було відкрите ще давньогрецьким астрономом Гіппархом (II ст. до н. е.), а пояснив причину прецесії І. Ньютон.

 

Слайд 12. При цьому у просторі змінюється положення площини екватора, а отже і точок рівнодень, у яких екватор перетинається з екліптикою. Змінюється також і положення полюсів світу серед зір. Кожний з них за 25 800 років описує на небі мале коло радіусом 23°26,5' навколо полюса екліптики. І якщо в наш час Полярною зорею є а Малої Ведмедиці, то 4 500 років тому Полярною зорею була а Дракона (Тубан), а через 12 000 років нею буде найяскравіша зоря літнього неба а Ліри (Вега).

 

Модель 71033.  Прецесією називається повільне конусоподібне обертання земної осі з періодом 26 тис. років під дією сил тяжіння з боку Місяця і Сонця. Прецесія змінює положення небесних полюсів.

 

Слайд 13.                       4. Ефекти, обумовлені видимим річним рухом Сонця.

 

Початок
сезону

Назва
днів

Екваторіальні
координати

Сузір'я

Висота Сонця опівдні
j = 54 про

20 (21) березня

Весняного рівнодення

0 год 00 м

0

Риби

36 о

22 червня

Літнього сонцестояння

6 год 00 м

+23,5 о

: Телець

59,5 о

22 (23) вересня

Осіннього рівнодення

12 год 00 м

0

Діва

36 о

22 грудня

Зимового сонцестояння

18 год 00 м

-23,5 о

Стрілець

12,5 о

 

Слайд 14. 21 березня Сонце перетинає небесний екватор у точці весняного рівнодення, переходячи з південної півкулі неба у північну. У цей момент схилення Сонця δ0 і пряме піднесення α0 дорівнюють 0°, в північній півкулі Землі починається астрономічна весна.

 

Слайд 15. Коли Сонце знаходиться в точці весняного рівнодення, то воно на всіх широтах сходить у точці сходу Е, а заходить у точці заходу W. Половина його добового шляху на небі знаходиться над горизонтом, половина - під горизонтом. Отже, на всій земній кулі (окрім приполярних областей) день та ніч стають рівними між собою. Цей день називається днем весняного рівнодення.

 

Модель 70977. Лінія апсид. 22 червня схилення Сонце було максимальним, рівним 23,50. 4 липня Земля, проходить афелій – найвіддаленішу точку своєї орбіти від Сонця.

В цей день швидкість руху мінімальна кутова швидкість  571  за добу. 4 січня, коли Земля знаходиться в перигелії максимальна кутова швидкість  переміщення Сонця по екліптиці – 621; в сутки. Такий нерівномірний рух Сонця по екліптиці є однією із причин нерівномірності сонячної доби.

 

Слайд 16.   22 червня, у день літнього сонцестояння, Сонце найдальше відходить від лінії небесного екватора у північну небесну півкулю; У північній півкулі Землі починається астрономічне літо. В цей час α0 = 6h, a δ0 = +23°26'. Протягом декількох днів схилення Сонця, а отже, і його висота над горизонтом у верхній кульмінації не змінюється (звідси і назва явища - «сонцестояння»). При цьому у північній півкулі тривалість дня найбільша, а ночі - найменша.

 

Слайд 17.   23 вересня Сонце знову перетинає небесний екватор у точці осіннього рівнодення, переходячи з північної у південну небесну півкулю; у північній півкулі Землі настає астрономічна осінь. В цей момент схилення Сонця δ0 знову, як і в день весняного рівнодення, дорівнює 0°, а пряме піднесення α0 = 12h. Знову на земній кулі день та ніч стають рівними між собою. Цей день називається днем осіннього рівнодення.

 

Слайд 18.   22 грудня, у день зимового сонцестояння, Сонце знову найдальше відходить від лінії небесного екватора, але вже у південну небесну півкулю. Це - початок астрономічної зими у північній півкулі. В цей день схилення Сонця δ0 = -23°26', а пряме піднесення α0 = 18h. В північній півкулі Землі тривалість дня стає найменшою, а ночі - найбільшою в році.

 

Слайд 19.   Така зміна схилення Сонця δ0 упродовж року обумовлена тим, що вісь добового обертання Землі не змінює свого напрямку в просторі під час орбітального руху навколо Сонця. В якій би точці своєї орбіти не знаходилась Земля, кут нахилу її осі обертання до площини екліптики завжди становить 90° - ε = 66°34'. Як наслідок, промені Сонця впродовж року падають на земну поверхню в одних і тих же широтах під різними кутами.

                             Саме цим обумовлена зміна пір року.

 

Модель 17645.  Бачимо незмінність з часом осі обертання Землі і її нахилу до площини екліптики. Лето в Північній півкулі наступає, коли вона звернена до Сонця (взимку промені попадають на поверхню півкулі під невеликим кутом и тому не можуть в достатній мірі нагрівати її. Орбіта Землі має деякий ексцентриситет, і Сонце знаходиться не в центрі орбіти. Земля підходить до Сонця трохи ближче, коли в Північній півкулі зима. За рахунок цього зими в Північній півкулі більш м’які, а літні місяці – менш жаркі, ніж в Південній півкулі.

 Слайд 20.   Та подивившись у календар, ми побачимо, що ні 21 березня, ні 23 вересня день та ніч не рівні між собою. 21 березня на широті φ = 50° день триває 12 год 10 хв, а не 12 год 00 хв, рівнодення ж настає 17-18 березня. Восени згідно з календарем рівнодення настає 26, а не 23 вересня. На це є дві причини.

 

Слайд 21.   По-перше, ми вважаємо, що момент рівнодення настав, коли центр сонячного диска потрапить у точку весняного рівнодення. Але ж ми визначаємо початок дня не за центром сонячного диска, а за тим моментом, коли верхній край Сонця торкнеться лінії горизонту. Відповідно кінець дня визначається моментом, коли верхній край Сонця зникне під горизонтом. Таким чином, Сонце в цілому проводить на небі трохи більше часу, ніж центр його диска.

 

Слайд 22.   По-друге, є таке явище, як атмосферна рефракція - відхилення світлового променя від прямолінійного напрямку при його проходженні через неоднорідну атмосферу Землі. На горизонті рефракція досягає найбільшого значення 35', тобто, навіть перевищує кутові розміри Сонця і Місяця (вони близькі до 31'). За рахунок рефракції верхній край Сонця з'явиться над горизонтом раніше, а зайде пізніше, ніж Сонце зійде і зайде насправді.

 

Слайд 23   Завдяки цьому явищу тривалість дня на Землі завжди довша, ніж це було б на планеті, позбавленій атмосфери. Відповідно точки сходу і заходу світил при φ = 50° зміщуються у бік півночі приблизно на 1°.

        Іноді, внаслідок особливо хаотичних рухів атмосферних мас, кут рефракції може, різко змінюючись, сягати 2° і більше. Тоді спостерігачеві здається, що Сонце то «визирає» з-під горизонту, то ховається за ним. Виявивши цей факт, наші предки склали повір'я, ніби «на Великдень Сонце тричі купається».

 

Слайд 24.   Малюнок АНАЛЕММА.

 

Слайд 25. Разом із зміною екваторіальних координат Сонця, спричинених його видимим рухом по небесній сфері, безперервно змінюються упродовж року також азимути АЕ і AW точок сходу і заходу Сонця, висота Сонця h0 над горизонтом у верхній кульмінації і тривалість його перебування над горизонтом.

 

Модель 17183.Добовий та річний Рух Сонця.

 

 

Слайд 26                          5. Видимий рух і фази Місяця

Видимий рух Місяця на тлі зірок відбувається внаслідок відображення дійсного руху Місяця навколо Землі, яке супроводжується зміною зовнішнього вигляду нашого супутника.

 Фази  Місяця — це  зміни  форми  видимої  із  Землі  сторони  Місяця  внаслідок  різного  освітлення  її  Сонцем. Якщо ти будеш уважно спостерігати за Місяцем протягом місяця, то помітиш, що він завжди виглядає по-різному  - то тонкий серп, то круглий блін. Іноді його “кінці”  напрямлені в один бік, а іноді – в інший. Ці зміни мають назву фази Місяця.

 

C:\Documents and Settings\UserXP\Мои документы\Мои рисунки\4.bmp

Слайд 27. Модель 3949  показує причини зміни зовнішнього вигляду фази Місяця при спостереженні із Землі. На схемі вгорі зображені Сонце, Земля і Місяць, який обертається навколо неї. В нижньому вікні бачимо вигляд Місяця із Землі.

В той момент, коли Місяць знаходиться між Сонцем і Землею, він обернений до нашої планети нічною стороною і тому не видно його. Правда, іноді в цей час диск Місяця світиться особливим, попелястим світлом. Слабке світіння нічної частини місячного диска викликано сонячним світлом, відбитим Землею до Місяця.

Через два дні після молодика на вечірньому небі, на заході, незабаром після заходу Сонця, з'являється тоненький серпик молодого місяця.
Через сім діб після молодика зростаюча Місяць видно у формі півкола на заході чи південно-заході, незабаром після заходу Сонця. Місяць перебуває на 90 ° на схід від Сонця і видно по вечорах і в першій половині ночі.  Земля в цей момент, як правило, не загороджує Місяць від Сонця і не відкидає на нього свою тінь; це звязано з наявністю невеликого нахилу орбіти Місяця до площини екліптики.

Через 14 діб після молодика настає повний місяць. Місяць при цьому знаходиться в протистоянні з Сонцем, і до Землі звернена вся освітлену поверхню Місяця. У повню Місяць видно всю ніч, сходить Місяць під час заходу Сонця, заходить - під час сходу Сонця.
Через тиждень після повного місяця старіюча Місяць постає перед нами у фазі своєї останньої чверті, у вигляді півкола. У цей час до Землі звернена половина освітленого і половина неосвітленого півкулі Місяця. Місяць видно на сході, перед сходом Сонця, в другій половині ночі
 

Фаза Місяця

Час видимості

В якій стороні неба видно

Молодик

Ф = 0

Не видно

Перша чверть

Ф = 0,5

Вечір, перша половина ночі

Захід

Повний місяць

Ф = 1

Вся ніч

Протилежно Сонця

Остання чверть

Ф = 0,5

Друга половина ночі, ранок

Схід

Повний Місяць повторює по небу добовий шлях Сонця, пройдений ним за півроку до цього, тому влітку повний Місяць не піднімається далеко від горизонту, а взимку, навпаки, піднімається високо.

 

Слайд 28. Модель 71040. Фази Місяця. Синодичний і сидеричний періоди.

Проміжок часу між двома послідовними однаковими фазами Місяця називається синодичним місяцем, його тривалість 29,53 діб.

Сидеричний же місяць, тобто час, за який Місяць робить одне обертання навколо Землі відносно зір, становить 27,3 діб (період навколо місячної осі). Тобто, день, як і ніч, на Місяці триває майже два земні тижні. Рівність періодів обертання місяця навколо своєї осі та навколо Землі зумовлює те, що він повернутий до нашої планети завжди однією і тією ж півкулею. Але завдяки лібрації (від латинського libratio — погойдування, коливання) Місяця земним спостерігачам видно близько 59% площі його поверхні.
 

Слайд 29. Програма «Фази Місяця». Місячний календар.

 

 

Слайд 30.                               Схеми затемнень.

Наслідком прямолінійного поширення світла є такі явища, зокрема, як сонячне затемнення Місяцем та місячне затемнення Землею. Земля і Місяць, освітлюючись Сонцем, утворюють конусоподібні тіні. Затемнення Сонця відбуваються тоді, коли місячна тінь проходить по поверхні Землі. Внаслідок того, що видимі радіуси Сонця та Місяця майже однакові, спостерігаються повні, кільцеподібні та часткові затемнення Сонця. Це залежить від розміщення в даний момент Сонця, Місяця і спостерігача на Землі. Ще в давнину помітили, що затемнення Сонця відбуваються тоді, коли Місяць заходить на екліптику (див. рис. 4) і це дало назву екліптиці.

 

 

Так як площину місячної орбіти нахилена до площини екліптики під кутом у 5 о 09 / , Місяць під час молодику або повного місяця може знаходитися далеко від площини екліптики, і диск Місяця пройде вище або нижче диска Сонця. При цьому затемнення не відбувається. Щоб відбулося сонячне або місячне затемнення, необхідно, щоб Місяць під час молодику або повного місяця знаходилася поблизу висхідного або спадного вузла своєї орбіти, тобто недалеко від екліптики.
 

Модель 17646 показує хід сонячного затемнення на прикладі затемнення 11 серпня 1999 року. Диск Місяця повільно насувається на диск Сонця, небо темніє. В містах, які лежать в зоні повного затемнення (Бухарест, Тегеран), на короткий час (коли диск Місяця повністю закриває сонячну фотосферу) спалахує сонячна корона.

Покриття Сонця Місяцем називається сонячним затемненням. Це дуже красиве і рідкісне явище. Сонячне затемнення настає, якщо в момент молодика Місяць перетинає площину екліптики.

Якщо диск Сонця повністю закривається диском Місяця, то затемнення називають повним.

Затемнення називається кільцеподібним - в момент максимальної фази затемнення від Сонця залишається видимим яскраве вузьке кільце.

Затемнення називається частковим- Сонце може не повністю ховатися за диском Місяця через розбіжність їхніх центрів на небі.

Місяць рухається із заходу на схід, тому сонячне затемнення починається з західного краю сонячного диска. Ступінь покриття Сонця Місяцем називається фазою сонячного затемнення.
 

Дати затемнень з 2000 – 2030 рр.

Модель ____.  Переміщення плями Місячної тіні по поверхні Землі. Сонячні затемнення можна бачити тільки в тих областях Землі, по яких проходить смуга тіні Місяця. Діаметр тіні не перевищує 270 км, тому повне затемнення Сонця видно тільки на малій ділянці земної поверхні.

 

Модель 17628 ілюстрація  Місячного затемнення.

Коли тінь Землі наповзає на Місяць, місячний диск спочатку червоніє. Це звязано з особливостями пропускання оптичного випромінювання земною атмосферою. Червонуватий колір диска обумовлений тим, що крізь атмосферу краще всього проходять червоні і оранжеві промені . Чорна тінь відповідає тіні від самої земної кулі.

Місяць у момент повного місячного затемнення в дійсності позбавляється сонячного світла, тому повне місячне затемнення видно з будь-якої точки півкулі Землі. Затемнення починається і закінчується одночасно для всіх географічних точок. Однак місцевий час цього явища буде різне. Так як Місяць рухається із заходу на схід, то першим входить в земну тінь лівий край Місяця.
Проміжок часу, через який Місяць повертається до свого вузла, називається драконівський місяць, що дорівнює 27,21 діб. Через такий час Місяць перетинає екліптику у точці, зміщеною по відношенню до попереднього перетинанню на 1,5 о на захід. Фази Місяця (синодичний місяць) повторюються в середньому через 29,53 діб. Проміжок часу в 346,62 доби, за який центр диска Сонця проходить через один і той же вузол місячної орбіти, називається драконічний роком.
Період повторюваності затемнень - сарос - буде дорівнює проміжку часу, після закінчення якого почала цих трьох періодів будуть збігатися. Сарос на давньоєгипетському означає «повторення». Задовго до нашої ери, ще в давнину, встановили, що сарос триває 18 років 11 діб 7 годин. Сарос включає в себе: 242 драконівський місяць або 223 синодичних місяці або 19 драконічних років. Протягом кожного Сарос відбувається від 70 до 85 затемнень; з них зазвичай буває близько 43 сонячних і 28 місячних. Протягом року може відбутися найбільше сім затемнень - або п'ять сонячних і два місячних, або чотири сонячних і три місячних. Мінімальне число затемнень в році - два сонячних затемнення. Сонячні затемнення відбуваються частіше місячних, але спостерігаються в одній і тій же місцевості вони рідко, так як ці затемнення видно тільки у вузькій смузі тіні Місяця. У якій-небудь певній точці поверхні повне сонячне затемнення спостерігається в середньому 1 раз в 200 - 300 років.
 

 

. III. Закріплення нового матеріалу. Розв’язування задач.
Спочатку уроку проводиться тестування «Видимий рух Сонця. Річний рух Землі» 7 хв.

Тест 80681.
 

 

IV. Підсумок . Рефлексія. Заключне слово вчителя. На фоні слайд-шоу(підсумок)

 

V.Домашнє завдання.   Опрацювати §7, §8         Тест.

 

Для допитливих

Найдавніше затемнення Сонця, зафіксоване в історичних хроніках, спостерігалося 22 жовтня 2137 р. до н.е. в Китаї. У Вавилонських архівах перші записи про затемнення зроблені у VIII ст. до н.е. Завдяки тривалим систематичним спостереженням у Вавилоні була встановлена періодичність затемнень Місяця. Через рідкісність сонячних затемнень їх повторюваність людство виявило значно пізніше. Австрійський учений Т. Оппольцер (1841-1886 pp.) у «Каноні затемнень» навів дані про всі затемнення з 1208 р. до н. е. до 2163 р. н. е. (близько 8 000 сонячних і 5 000 місячних затемнень). Бельгійські вчені у 1966 р. склали аналогічний канон затемнень із 1898 р. н.е. до 2510 р. н.е. (усього 1449 затемнень).

Про затемнення часто згадується в історичних хроніках. Маючи точний час затемнень та використовуючи згадки про них, можна встановити точні дати історичних подій. Панічний страх людей перед затемненнями та лихом, яке вони віщують, зумовлював припинення війн, відстрочення військових походів тощо. Так, за переказами, затемнення Сонця зупинило битву лідійців і мідян. Йдеться про сонячне затемнення 28 травня 585 р. до н.е., отже, встановлений точний час війни та інших подій, про які згадується в літописах, що відбувалися одночасно з нею.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатково.

Розв’язування задач.

1. На скільки зміщується Сонце по екліптиці кожен день?
Протягом року Сонце описує по екліптиці коло в 360 о, тому

2. Чому сонячна доба на 4 хв довша від зоряної?
Тому що, обертаючись навколо власної осі, Земля також рухається по орбіті навколо Сонця. Земля повинна зробити трохи більше одного обороту навколо своєї осі, щоб для однієї і тієї ж точки Землі Сонце знову спостерігалося на небесному меридіані.
.
Сонячна доба на 3 хв 56 с коротше зоряних.
3. Поясніть, чому Місяць щодня сходить в середньому на 50 хв пізніше, ніж напередодні.
У даний день в момент сходу Місяць перебуває в певному сузір'ї. Через 24 год, коли Земля зробить один повний оберт навколо своєї осі, це сузір'я знову зійде, але Місяць за цей час переміститься приблизно на 13 о в східному напрямку по відношенню до зірок, і його схід, тому настане на 50 хв пізніше.
4. Чому до того, як космічні апарати облетіли Місяць і сфотографували його зворотний бік, люди могли бачити лише одну її половину?
Період обертання Місяця навколо своєї осі дорівнює періоду її обертання навколо Землі, так що він звернений до Землі однією і тією ж стороною.
5. Чому в молодика Місяць із Землі не видно?
Місяць у цей час знаходиться по один бік від Землі, що і Сонце, тому до нас звертається темна, неосвітлена Сонцем половина місячного кулі. У такому положенні Землі, Місяця й Сонця для жителів Землі може статися сонячне затемнення. Воно буває не кожне молодик, так як Місяць проходить зазвичай в молодика вище або нижче диска Сонця.
6. Опишіть як змінилося положення Сонця на небесній сфері з початку навчального року до дня в який проводиться цей урок.
За зоряній карті знаходимо положення Сонця на екліптиці 1 вересня і в день уроку (наприклад, 27 жовтня). 1 вересня Сонце знаходилося в сузір'ї Лева і мало схилення d = +10 о. Рухаючись по екліптиці, Сонце 23 вересня перетнуло небесний екватор і перейшло у південну півкулю, 27 жовтня воно знаходиться в сузір'ї Терезів і має схилення d = -13 о. Тобто до 27 жовтня Сонце рухається по небесній сфері, все менше піднімаючись над горизонтом.
7. Чому затемнення не спостерігаються кожен місяць?
Оскільки площина місячної орбіти нахилена до площини земної орбіти, то, наприклад, в молодика Місяць не буває на лінії, що з'єднує центри Сонця і Землі, а тому місячна тінь пройде мимо Землі і сонячного затемнення не буде. З аналогічної причини Місяць не в кожне повню проходить через конус земної тіні.
8. У скільки разів Місяць швидше Сонця переміщається по небу?
Сонце і Місяць рухаються по небу в напрямку, протилежному добовому обертанню неба. За добу Сонце проходить приблизно 1 о, а Місяць - 13 о. Отже, Місяць переміщується по небу в 13 разів швидше Сонця.
9. Чим відрізняється за формою ранковий серп Місяця від вечірнього?
Ранковий серп Місяця має опуклість вліво (нагадує букву C). Місяць перебуває на відстані 20 - 50 о на захід (вправо) від Сонця. Вечірній серп Місяця має опуклість вправо. Місяць перебуває на відстані в 20 - 50 о схід (лівіше) Сонця.

1. Що таке екліптика?

2. Що таке Зодіак?

3.Чому ми спостерігаємо зміну зовнішнього вигляду Місяця на небі?

4. Чому відбуваються сонячні затемнення?

5. Чому відбуваються місячні затемнення?


1 рівень: 1 - 2 бали.
1. Що називається екліптикою? Вкажіть правильні твердження.
A. Вісь видимого обертання небесної сфери, що з'єднує обидва полюси світу.
Б. Кутова відстань світила від небесного екватора.
B. Уявна лінія, по якій Сонце робить своє видимий річний рух на тлі сузір'їв.
2. Вкажіть, які з перерахованих нижче сузір'їв є зодіакальними.
A. Водолій. Б. Стрілець. B. Заєць.
3. Вкажіть, які з перерахованих нижче сузір'їв не є зодіакальними.
A. Телець. Б. Змієносець. B. Рак.
4. Що називається зоряним (або сидеричним) місяцем? Вкажіть правильне твердження.
А. Період обертання Місяця навколо Землі відносно зірок.
Б. Проміжок часу між двома повними затемненнями Місяця.
В. Проміжок часу між молодиком і повним місяцем.
5. Що називається синодичним місяцем? Вкажіть правильне твердження.
A. Проміжок часу між повним місяцем і молодиком. Б. Проміжок часу між двома послідовними однаковими фазами Місяця.
B. Час звернення Місяця навколо своєї осі.
6. Вкажіть тривалість синодичного місяці Місяця.
A. 27,3 діб. Б. 30 сут. B. 29,5 діб.


2 рівень: 3 - 4 бали
1. Чому на зоряних картах не вказано положення планет?
2. В якому напрямку відбувається видимий річний рух Сонця відносно зірок?
3. В якому напрямку відбувається видимий рух Місяця щодо зірок?
4. Яке повне затемнення (сонячне або місячне) триваліше? Чому?
5. Знайдіть на зоряній карті сузір'я, в якому Сонце знаходилося 1 травня.
6. Внаслідок чого протягом року змінюється положення точок сходу і заходу Сонця?


3 рівень: 5 - 6 балів.
1. а) Що таке екліптика? Які сузір'я на ній знаходяться?
б) Намалюйте, як виглядає Місяць в останній чверті. У який час доби вона видно в цій фазі?
2. а) Чим обумовлено річний видимий рух Сонця по екліптиці?
б) Намалюйте, як виглядає Місяць між молодиком і першою чвертю.
3. а) Знайдіть на зоряній карті сузір'я, в якому сьогодні знаходиться Сонце.
б) Чому повні місячні затемнення спостерігаються в одному і тому ж місці Землі у багато разів частіше, ніж повні сонячні затемнення?
4. а) Чи можна розглядати річний рух Сонця по екліптиці як доказ обертання Землі навколо Сонця?
б) Намалюйте, як виглядає Місяць у першій чверті. У який час доби вона видно в цій фазі?
5. а) Яка причина видимого світла Місяця?
б) Намалюйте, як виглядає Місяць у другій чверті. У який час доби вона виглядає в цій фазі?
6. а) У результаті чого змінюється полуденна висота Сонця протягом року?
б) Намалюйте, як виглядає Місяць між повним місяцем і останньою чвертю.
 

4 рівень. 7 - 8 балів
1. а) Скільки разів протягом року можна побачити всі фази Місяця?
б) Полуденна висота Сонця дорівнює 30 о, а його схилення одно 19 о. Визначте географічну широту місця спостереження.
2. а) Чому ми бачимо з Землі тільки один бік Місяця?
б) На якій висоті в Києві (j = 50 о) відбувається верхня кульмінація зірки Антарес (d = -26 о)? Зробіть відповідне креслення.
3. а) Вчора спостерігалося місячне затемнення. Коли можна очікувати найближчим сонячне затемнення?
б) Зірка Світу з відміною -3 про 12 / спостерігалася у Вінниці на висоті 37 про 35 / південного неба. Визначити географічну широту Вінниці.
4. а) Чому повна фаза місячного затемнення триває набагато довше, ніж повна фаза сонячного затемнення?
б) Яка полуденна висота Сонця 21 березня в пункті, географічна висота якого дорівнює 52 про?
5. а) Який мінімальний проміжок часу між сонячними і місячними затемненнями?
б) На якій географічній широті Сонце буде кульмініровать опівдні на висоті 45 о над горизонтом, якщо в цей день його схилення дорівнює -10 о?
6. а) Місяць видно в останній чверті. Чи може через тиждень бути місячне затемнення? Відповідь поясніть.
б) Яка географічна широта місця спостереження, якщо 22 червня Сонце спостерігалося опівдні на висоті 61 0?

 
 

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

РУХ СОНЦЯ І ПЛАНЕТ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

Номер слайду 3

ВИДИМИЙ РІЧНИЙ РУХ СОНЦЯ. ВИДИМИЙ РУХ МІСЯЦЯ. СОНЯЧНІ Й МІСЯЧНІ ЗАТЕМНЕННЯ . 1. Зміна вигляду зоряного неба впродовж року. 2. Зодіакальні сузір’я і знаки Зодіака. 3. Прецесія. 4. Ефекти, обумовлені видимим річним рухом Сонця. 5. Видимий рух і фази Місяця. Затемнення

Номер слайду 4

Виконайте завдання 1.Зобразити розміщення Великої, Малої Ведмедиці, Касіопеї і Цефея. 2.Зобразити розміщення Ліри, Лебедя, Орла. 3.Вказати розміщення Оріона, Великого і Малого Пса, Близнюків, Візничого.

Номер слайду 5

Номер слайду 6

.

Номер слайду 7

ЛІТНІЙ ТРИКУТНИК АЛЬТАЇР, ДЕНЕБ і ВЕГА Королі на літнім небі! Запам’ятай!!! Це – ЛІТНІЙ ТРИКУТНИК!

Номер слайду 8

Сузір’я зимового неба

Номер слайду 9

Кастор і Поллукс заспокоюють бурі на морі.

Номер слайду 10

Визначення Північного напрямку Астронавігація- орієнтування по зорях

Номер слайду 11

Номер слайду 12

1. Зміна вигляду зоряного неба впродовж доби

Номер слайду 13

2. Зодіакальні сузір’я і знаки Зодіака.

Номер слайду 14

Шлях Сонця на небі уздовж екліптики пролягає серед певних сузір'їв, які здавна мають назву зодіакальних (від грец. «зоон» - «тварина» і похідного від цього слова «зодіакос», тобто «тваринний»), оскільки серед назв цих сузір'їв багато назв тварин, як-от: Овен, Телець, Рак, Лев тощо. Слово «зодіак» означає «коло із зображеннями тварин» або «пояс тварин». В зодіаку налічується 12 сузір'їв.

Номер слайду 15

3. Прецесія.

Номер слайду 16

В наш час знаки Зодіака не вкладаються в ті зодіакальні сузір'я, які, власне, і дали їм назви. Кожний із знаків Зодіака розташовується в сусідньому сузір'ї, так що, перебуваючи в знаку Овен, Сонце рухається по сузір'ю Риб, знаходячись у знаку Телець, Сонце рухається по сузір'ю Овна тощо.

Номер слайду 17

Такий зворотний рух точки весняного рівнодення називається прецесією рівнодення (з лат. - «випередження»). Явище прецесії було відкрите ще давньогрецьким астрономом Гіппархом (II ст. до н. е.), а пояснив причину прецесії І. Ньютон. Гіппарх Ньютон

Номер слайду 18

При цьому у просторі змінюється положення площини екватора, а отже і точок рівнодень, у яких екватор перетинається з екліптикою. Змінюється також і положення полюсів світу серед зір. Кожний з них за 25 800 років описує на небі мале коло радіусом 23°26,5' навколо полюса екліптики. І якщо в наш час Полярною зорею є а Малої Ведмедиці, то 4 500 років тому Полярною зорею була а Дракона (Тубан), а через 12 000 років нею буде найяскравіша зоря літнього неба а Ліри (Вега).

Номер слайду 19

4. Ефекти, обумовлені видимим річним рухом Сонця.

Номер слайду 20

21 березня Сонце перетинає небесний екватор у точці весняного рівнодення, переходячи з південної півкулі неба у північну. У цей момент схилення Сонця δ0 і пряме піднесення α0 дорівнюють 0°, в північній півкулі Землі починається астрономічна весна. Карта небесного екватора

Номер слайду 21

Коли Сонце знаходиться в точці весняного рівнодення, то воно на всіх широтах сходить у точці сходу Е, а заходить у точці заходу W. Половина його добового шляху на небі знаходиться над горизонтом, половина - під горизонтом. Отже, на всій земній кулі (окрім приполярних областей) день та ніч стають рівними між собою. Цей день називається днем весняного рівнодення.

Номер слайду 22

22 червня, у день літнього сонцестояння, Сонце найдалі відходить від лінії небесного екватора у північну небесну півкулю; У північній півкулі Землі починається астрономічне літо. В цей час α0 = 6h, a δ0 = +23°26'. Протягом декількох днів схилення Сонця, а отже, і його висота над горизонтом у верхній кульмінації не змінюється (звідси і назва явища - «сонцестояння»). При цьому у північній півкулі тривалість дня найбільша, а ночі - найменша.

Номер слайду 23

23 вересня Сонце знову перетинає небесний екватор у точці осіннього рівнодення, переходячи з північної у південну небесну півкулю; у північній півкулі Землі настає астрономічна осінь. В цей момент схилення Сонця δ0 знову, як і в день весняного рівнодення, дорівнює 0°, а пряме піднесення α0 = 12h. Знову на земній кулі день та ніч стають рівними між собою. Цей день називається днем осіннього рівнодення.

Номер слайду 24

22 грудня, у день зимового сонцестояння, Сонце знову найдалі відходить від лінії небесного екватора, але вже у південну небесну півкулю. Це - початок астрономічної зими у північній півкулі. В цей день схилення Сонця δ0 = -23°26', а пряме піднесення α0 = 18h. В північній півкулі Землі тривалість дня стає найменшою, а ночі - найбільшою в році.

Номер слайду 25

Така зміна схилення Сонця δ0 упродовж року обумовлена тим, що вісь добового обертання Землі не змінює свого напрямку в просторі під час орбітального руху навколо Сонця. В якій би точці своєї орбіти не знаходилась Земля, кут нахилу її осі обертання до площини екліптики завжди становить 90° - ε = 66°34'. Як наслідок, промені Сонця впродовж року падають на земну поверхню в одних і тих же широтах під різними кутами. Саме цим обумовлена зміна пір року.

Номер слайду 26

Та подивившись у календар, ми побачимо, що ні 21 березня, ні 23 вересня день та ніч не рівні між собою. 21 березня на широті φ = 50° день триває 12 год 10 хв, а не 12 год 00 хв, рівнодення ж настає 17-18 березня. Восени згідно з календарем рівнодення настає 26, а не 23 вересня. На це є дві причини.

Номер слайду 27

По-перше, ми вважаємо, що момент рівнодення настав, коли центр сонячного диска потрапить у точку весняного рівнодення. Але ж ми визначаємо початок дня не за центром сонячного диска, а за тим моментом, коли верхній край Сонця торкнеться лінії горизонту. Відповідно кінець дня визначається моментом, коли верхній край Сонця зникне під горизонтом. Таким чином, Сонце в цілому проводить на небі трохи більше часу, ніж центр його диска.

Номер слайду 28

По-друге, є таке явище, як атмосферна рефракція - відхилення світлового променя від прямолінійного напрямку при його проходженні через неоднорідну атмосферу Землі. На горизонті рефракція досягає найбільшого значення 35', тобто, навіть перевищує кутові розміри Сонця і Місяця (вони близькі до 31'). За рахунок рефракції верхній край Сонця з'явиться над горизонтом раніше, а зайде пізніше, ніж Сонце зійде і зайде насправді.

Номер слайду 29

Завдяки цьому явищу тривалість дня на Землі завжди довша, ніж це було б на планеті, позбавленій атмосфери. Відповідно точки сходу і заходу світил при φ = 50° зміщуються у бік півночі приблизно на 1°. Іноді, внаслідок особливо хаотичних рухів атмосферних мас, кут рефракції може, різко змінюючись, сягати 2° і більше. Тоді спостерігачеві здається, що Сонце то «визирає» з-під горизонту, то ховається за ним. Виявивши цей факт, наші предки склали повір'я, ніби «на Великдень Сонце тричі купається».

Номер слайду 30

Разом із зміною екваторіальних координат Сонця, спричинених його видимим рухом по небесній сфері, безперервно змінюються упродовж року також азимути АЕ і AW точок сходу і заходу Сонця, висота Сонця h0 над горизонтом у верхній кульмінації і тривалість його перебування над горизонтом.

Номер слайду 31

Номер слайду 32

5. Видимий рух і фази Місяця

Номер слайду 33

Зміна місячних фаз

Номер слайду 34

Відмінність між зоряним і синодичним місяцем

Номер слайду 35

Послідовність фаз часткового затемнення Місяця

Номер слайду 36

Дати затемнень Місяця Cонця   Схема затемнень Місяця Cонця.

Номер слайду 37

Тест

Номер слайду 38

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Дзісь Олександр Михайлович
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
zip
До підручника
Астрономія (рівень стандарту) 11 клас (Головко М.В., Коваль В.С., Крячко І.П.)
Додано
6 серпня 2018
Переглядів
2525
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку