19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Відкрите заняття хіміко - біологічного гуртка на тему: «Життя та наукова діяльність Д. І. Менделєєва. Відкриття та значення Періодичного закону»

Про матеріал
Тип заняття: гурткове Форма проведення: проектне з елементами вікторини Мета: Навчальна: ознайомити студентів з результатами наукової й творчої діяльності Д.І.Менделєєва; показати, що в природі існує об'єктивний взаємозв'язок між елементами та їх сполуками, який і відображено в періодичній системі Д.І.Менделєєва; розкрити значення періодичної системи Д.І.Менделєєва для пояснення властивостей елементів та їх сполук; показати значення періодичного закону для хімії, природничих наук, техніки, космонавтики. Виховна: показати глибину захопленості людини наукою, його здатності аналізувати інформацію, самовідданість роботі та досягнення поставлених цілей. Розвиваюча: розвивати творче, самостійне мислення студентів.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

відкритого заняття

хіміко - біологічного гуртка на тему:

«Життя та наукова діяльність Д. І. Менделєєва. Відкриття та значення періодичного закону»

 

 

 

 

 

Присвячується 180 річниці

 з дня народження Д.І.Менделєєва та

 145 річниці з дня відкриття ПЗ та ПС.

 

 

 

 

Заняття  з хімії

 

«Посіяне на полі науковому

зійде на користь народу»

Д.І.Менделєєв

 

Тема: Життя та наукова діяльність Д. І. Менделєєва. Відкриття та значення періодичного закону.

 

Тип заняття: гурткове

 

Форма проведення: проектне з елементами вікторини

 

Мета:

 

Навчальна: ознайомити студентів з результатами наукової й творчої діяльнос­ті Д.І.Менделєєва; показати, що в природі існує об'єктивний взаємозв'язок між елементами та їх сполуками, який і відображено в періодичній системі Д.І.Менделєєва; розкрити значення періодичної системи Д.І.Мен­делєєва для пояснення властивос­тей елементів та їх сполук; показати значення періодичного закону для хімії, природничих наук, техніки, космонавтики.

Виховна: показати глибину захопленості людини наукою, його здатності аналізувати інформацію, самовідданість роботі та досягнення поставлених цілей.

 

Розвиваюча: розвивати творче, самостійне мислення студентів.

 

Міжпредметні зв'язки: географія, фізика, математика, історія.

 

Обладнання: комп'ютер, фрагменти відеофільмів, слайди, портрети хіміків.
 

 

 

Структура заняття

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Центральна частина заняття – інтерактивна вправа.

     Тези проекту:

  1. Дитинство та роки навчання Д.І.Менделєєва.
  2. Педагогічна діяльність.
  3. Закордонні відрядження.
  4. Особисте життя вченого. Перший шлюб.
  5. Наукова та громадська діяльність вченого.
  6. Відкриття Періодичного закону та Періодичної системи.
  7. Другий шлюб Дмитра Івановича.
  8. Звільнення з університету.
  9. Останні роботи вченого.

ІІІ. Перегляд відеофільму.

ІV. Анкета «Визнання» Д.І.Менделєєва.

V. Вікторина.

V. Підсумки заняття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Викладач.  Доброго дня! Прошу сідати. Згадаємо щось приємне, посміхнемося і почнемо наше заняття. Ми живемо у ХХІ сторіччі - це нова цікава епоха, коли починають перетворюватись у дійсність найсміливіші ідеї. Усі досягнення науки стали можливими завдяки великій праці вчених, серед яких ми називаємо ім'я одного з найвидатніших Д. І. Менделєєва.

Сьогодні незвичайний день у вашій групі – відкрите заняття з хімії присвячене 180 річниці з дня народження Д.І.Менделєєва і має тему: Життя та наукова діяльність Д. І. Менделєєва. Відкриття та значення періодичного закону. (слайд 1)

 

Мета: ознайомити студентів з результатами наукової й творчої діяльнос­ті Д.І.Менделєєва; показати, що в природі існує об'єктивний взаємозв'язок між елементами та їх сполуками, який і відображено в періодичній системі Д.І.Менделєєва; розкрити значення періодичної системи Д.І.Мен­делєєва для пояснення властивос­тей елементів та їх сполук; показати значення періодичного закону для хімії, природничих наук, техніки, космонавтики; показати глибину захопленості людини наукою, його здатності аналізувати інформацію, самовідданість роботі та досягнення поставлених цілей; розвивати творче, самостійне мислення студентів. (слайд 2)

 

Епіграфом  будуть слова самого Менделєєва: «Посіяне на полі науковому зійде на користь народу». (слайд 3)

Тези проекту (слайд 4)

 

Готуючись до заняття ви розділилися на групи і кожна група готувала свій проект. Я впевнена ви багато творчо попрацювали. Тож почнемо! Запрошуємо координатора першої групи для представлення свого проекту.

 

Координатор І групи. (слайд 5) Завдання нашої частини спільного проекту – пошукова робота над інформацією про дитячі роки та навчання Д.І.Менделєєва.

Д.І. Менделєєв народився 8 лютого 1834 р. у м. Тобольську, в родині директора гімназії і попечителя училищ. Мати - власниця невеликого скляного виробництва.
У 1841 р. - вступив в Тобольську гімназію. 1847 р. - смерть батька. 1849 р. - закінчення гімназії.
Він був чотирнадцятим і останнім,самою улюбленою дитиною в родині директора гімназії. Виховувала його мати, оскільки батько майбутнього хіміка осліп після народження свого сина і помер. Відомо, що в гімназії Менделєєв не відрізнявся особливою старанністю. І особливо не любив закон божий. У 15 років Дмитро Менделєєв закінчив гімназію.
Його мати доклала чимало зусиль, щоб юнак продовжив освіту. Залишившись вдовою, вона до 1850 р. сама керувала невеликим скляним заводом поблизу Тобольська. Марія Дмитрівна вирішила послати сина за багато тисяч кілометрів від дому - в Москву, де жив її брат. Менделєєв намагався вступити в Медико-хірургічну академію в Петербурзі. Однак анатомія виявилася не під силу вразливому юнакові, тому Менделєєву довелося змінити медицину на педагогіку.  1850 р. - смерть матері.
У 1850 р. він вступає у Головний педагогічний інститут, де колись вчився його батько. Тільки тут Менделєєв відчув смак до навчання і скоро став одним з кращих. Іноді у нього ротом йшла кров, і лікарі вважали, що у нього почалася остання ступінь сухот. Він лежав у клініці педагогічного інституту, де він навчався, коли одного разу під час обходу головний лікар, думаючи, що Менделєєв заснув, сказав директорові: "Ну цей-то вже не підніметься..."
А "цей", як почув свій вирок, сів на ліжку, дістав зошити і відразу занурився в записи з лекціями. Інститутські друзі зуміли влаштувати для Менделєєва аудієнцію у придворного медика, і той, прослухавши його, делікатно порадив їхати на південь.

 

Координатор ІІ групи. (слайд 6) Завдання нашої частини спільного проекту – пошукова робота над інформацією педагогічна діяльність Д.І.Менделєєва.

1854 р. - вихід першої друкованої роботи.
Досліджував (1854-1856 рр.) явища ізоморфізму, що розкривають відносини між кристалічною формою і хімічним складом сполук, а також залежність властивостей елементів від величини їхніх атомних обсягів.
Талановитого студента в 1855 р. призначили вчителем Рішельєвської гімназії в Одесі. Тут він підготував свою другу наукову роботу - "Питомі об'єми". У Криму Менделєєв показався Пирогову. Великий лікар з несподіваною уважністю оглядає настільки дивного тут пацієнта та... дарує йому життя! Менделєєв назавжди запам'ятав те, що сказав йому Пирогов: "Нате вам, батенька, лист вашого лікаря. Збережіть його, та коли-небудь йому і поверніть. І від мене поклін передайте. Ви нас обох переживете". Півроку в Одесі, і ось Менделєєв знову в Петербурзі. Приїхав він не з порожніми руками: робота, яку він привіз - найтонше і кропотливе дослідження за питомими обсягами. У віці 21 року Менделєєв блискуче витримав випускні іспити, а його дипломна робота про явище ізоморфізму була визнана кандидатською дисертацією.
В 1856р. закінчив фізико-математичний факультет головного педагогічного інституту в Петербурзі, Вчена рада присудила йому титул "Старший учитель" і нагородив золотою медаллю. Менделєєв став читати курс органічної хімії в Петербурзькому університеті.
У 1857р. став приват-доцентом при Петербурзькому Університеті. У 1859-1861 роках перебував у відрядженні в Гейдельберзі "для вдосконалення в науках".
Сконструював (1859г.) пікнометр - прилад для визначення щільності рідини.
Відкрив (1860 р.) "температуру абсолютного кипіння рідин", чи критичну.
 

Студент ІІ групи. (слайд 7) Доповню питання ще інформацією про закордонні відрядження вченого. Два роки Менделєєв провів на стажуванні в різних університетах Франції і Німеччини.
...Молодий Менделєєв на поштовій кареті, яку жваво котила четвірка коней, їде в перше своє відрядження - через Варшаву - далі, знаменитий Гейдельберг, в лабораторію патріарха хімії професора Бунзена. Менделєєв вірив, що дні, проведені в лабораторії Гейдельберзького університету, поряд з прославленим хіміком, будуть йому корисні, але він помилився. Бунзен, зайнятий своїми дослідами, зустрів молодого російського колегу ввічливо, але стримано. А в лабораторії, де Менделєєву виділили місце, було складно: у тісноті юрмилися студенти, не вистачало посуду, реактивів. Менделєєв відразу зрозумів, що тут він лише втратить час. З виглядом глибокої жалю сказав Бунзену, що він нездоровий, подякував за таку щиру гостинність і тут же з'їхав з університетської квартири.
А незабаром знову в дорогу. На цей раз - у Париж, до мсьє Салерон - того самого Салерон, краще якого ніхто не міг робити хімічні прилади та інструменти. Менделєєву потрібні були найточніший з усіх точних ваг, тому що для його роботи не годилися інші. Він повернувся в Гейдельберг, де зняв крихітну кімнатку під лабораторію, де його вже чекав стурбований лист попечителя Петербурзького навчального округу - видно, дійшло повідомлення про витівку з Бунзеном.
Менделєєв відповів: "Головний предмет моїх занять є фізична хімія". Він не поспішав додому-і не тому, що не бажав бачити місто, воно вже давно стало йому рідним. Він не поспішав тому, що в Гейдельберзі йому добре працювалося, він відчував себе вільним, незалежним. І ще тому, що тут він знайшов нових друзів. Іван Сєченов, Олександр Бородін, Дмитро Менделєєв - вони були тоді молоді, їх імена ще не звучали так голосно, але кожен з них вже був відомий своїми роботами. Всі троє з захопленням займалися хімією. Менделєєв намагався збагнути суть явищ, що відбуваються на рівні значно більш тонкому, ніж молекулярний, і відкрив температуру абсолютного кипіння.
Сєченов проникав у хімію газообміну в живих тканинах, а автор "Князя Ігоря" з захватом возився з пробірками і колбами і до того часу був автором кількох великих друкованих робіт по хімії. Трохи пізніше, коли до них приєднався Мечников, вони дали клятву, що, якщо кому-небудь з них в житті буде важко, всі зберуться, щоб прийти на допомогу. Вони стримали цю клятву... .
В Гейдельберзі вони переживали щасливий час. В роботі все було добре - і тому настрій був прекрасним, а відпочивали вони теж самозабутньо. Бородін часто сідав за рояль, а то всі разом йшли в сусіднє містечко слухати знаменитий орган. Разом з Бородіним Менделєєв частенько ходив у гори. Що їх тягло...
Хіба можна про це сказати? Їм подобалося йти вгору по важкій дорозі, чіпляючись за каміння, грузнучи інший раз в бруд і сніг. А без цього в житті чогось бракувало. Так Дмитро Іванович написав про це Феозві Лєщєвій - подрузі своєї сестри Ольги, своїй майбутній дружині. Як його тягнуло тоді до Феозви і як набагато пізніше він буде готовий віддати все, що завгодно, лише б розлучитися з нею. Менделєєв весь віддавався пристрасті і не вистигав, поки в ньому жевріла хоча б іскра. Він не брався за щось інше, поки не переконувався в тому, що тут він дізнався і взяв все. Він щиро радів своїй дружбі з Бородіним, оскільки вважав його надзвичайно талановитою людиною і дякував долі за те, що вона їх звела. А Бородін був схожий на гучний, блискучий феєрверк, який він сам вмів готувати і готував завжди якісно, з любов'ю. Він відмінно писав маслом і малював, умів ліпити і гравірувати - не кажучи про те, що він грав на багатьох інструментах, - був хіміком і композитором. І як знати, чи не від цієї дружби з Бородіним пішло потім менделєєвське захоплення мистецтвом. Мабуть, все-таки багатогранність-це неминучий прояв великого таланту. Людина, велика по-справжньому, напевно, не може вкласти в одне русло всю свою силу і весь свій талант. Життя, наче побоюючись втратити безцінні крихти людського хисту, не дозволяє йому зробити це.


Координатор ІІІ групи. (слайд 8) Повернення Дмитра Івановича до Петербургу та перший шлюб.
...А в Петербурзі Менделєєв раптом відчуває гостру радість повернення. Він зрозумів, що всі роки нудьгував без цього міста. Тепер він не один тут: повернулася сестра Ольга. Разом зі своїм чоловіком-декабристом Басаргіним вона була в довгому сибірському засланні. Тут, у її будинку, Менделєєв все частіше зустрічається з Феозвою Лєщєвою - вона йому подобається, але він погано знає жінок і не впевнений в тому, що треба діяти за порадою сестри і одружитися. Він хоче з'ясувати, чи зможуть вони з Феозвою зрозуміти один одного, але всякий раз розгублено вирішував: ні, видно, не варто поспішати, квапити долю. Нехай все складається так, як є, без усяких зусиль. Потім раптом приплив відчаю - він сумнівається в собі, в своїй обраниці і пише лист. Ні, не лист, а крик душі лине до сестри в Москву (її захопили на час справи). А та відповідає: "Ти заручений, оголошений нареченим, в якому положенні буде вона, якщо ти відмовишся?"
І він поступається. І ось що дивно: він був людиною із сильним характером, умів постояти за себе і не дай бог кому його образити, а тут раптом він поступився. З чого б? Він знав, що був закоханий тільки, а не любив. А ось одружився. Але він вірив, що, якщо б залишив Феозву, для неї це дійсно стало б ударом. І ось з цим-то він змиритися не міг. Він не вмів заподіювати біль іншим. Через три роки у Менделєєвих народився син. Дмитро Іванович разом з своїм другом професором Ільїним купує у розореного князя невеликий маєток у Боблово недалеко від Клина, переїжджає туди і з запалом починає займатися сільським господарством. Втім, це захоплення не було випадковим: Менделєєв давно нудьгував без природи. У Боблові йому добре. Він багато гуляв, їздив верхи, думав про майбутнє. А поки ще він гуляв з сином по просіках, з хлоп'ячим азартом грав на галявині в крокет, порався на току, збирав тільки що куплену молотарку. І видно було, що ось тут, у Боблові, він відчуває себе самим собою, вільно і щасливо. Так думала, дивлячись на нього, його дружина. Вона думала, що так буде завжди, що Дмитро Іванович зрозумів, нарешті, де і в чому його щастя. Але вона помилялася. З її чоловіка, в той час назрівав великий учений. Він сам про це не думав. Вона цього просто не розуміла. І знову Петербург.

 

Координатор ІV групи. (слайд 9) Завдання нашої частини спільного проекту – пошукова робота над інформацією наукова та громадська  діяльність Д.І.Менделєєва.

В 1863 р. вийшов його підручник "Органічна хімія" - перший російський підручник з цієї дисципліни, який був удостоєний Демидівської премії.
У 1865 році Менделєєв захистив докторську дисертацію, в якій заклав основи нового вчення про розчини, і став професором Петербурзького університету. Викладав Менделєєв і у інших вищих навчальних закладах. Брав активну участь у суспільному житті, виступаючи у пресі з вимогами про дозвіл читань публічних лекцій, протестував проти циркулярів, які обмежують права студентів, обговорював новий університетський статут.
Створив (1865-1887 рр. ) гідратну теорію розчинів. Менделєєв був одним з організаторів Російського хімічного товариства (1868).
Повернувшись в Росію, Менделєєв стає професором Петербурзького технологічного інституту. Тут він виконав велике дослідження, яке представив в якості докторської роботи, а потім у 1865 р. захистив докторську дисертацію "Про з'єднання спирту з водою". Незабаром після цього Менделєєв одержав посаду професора хімії Петербурзького університету, а в 1867 р. очолив кафедру хімії. В стінах Петербурзького університету Менделєєв пропрацював 23 роки і здійснив свої основні відкриття.

Менделєєв був прихильником виснажливого стилю в роботі, доводячи всім, що довгі безперервні зусилля необхідні, навіть якщо шкодять здоров'ю. У 26 років, працюючи над книгою "Органічна хімія", він не відходив від письмового столу два місяці. Знамениті "Основи хімії" писав теж несамовито, схилившись над папером. В його працьовитості, терпінні і завзятості була якась богатирська сила. А коли його називали генієм, він кривився, махав руками і бурчав: "Який там геній! Трудився все життя, от і став генієм".


Студент ІV групи. (слайд 10) Завдання нашої частини спільного проекту – пошукова робота над інформацією відкриття Періодичного закону та Періодичної системи хімічних елементів Д.І.Менделєєва.

Працюючи над працею "Основи хімії" (1869-1871 рр. ) , відкрив один з фундаментальних законів природи - періодичний закон хімічних елементів. Перший варіант періодичної таблиці він надрукував у вигляді окремого листка під назвою "Досвід системи елементів, заснований на їхній атомній вазі і хімічній схожості" 1 березня 1869 р. Пророчив існування, обчислив атомні маси й описав властивості трьох ще не відкритих елементів - "екаалюмінія" (відкритий у 1875 р. і названий галієм), "екабора" (відкритий у 1879 р. і названий скандієм) і "екасиліція" (відкритий у 1885 р. і названий германієм). Потім пророчив існування ще восьми елементів, у тому числі "двотеллура" - полонію (відкритий у 1898 р. ), "экаіода" - астата (відкритий у 1942-1943 рр. ), "двомарганцю" - технецію (відкритий у 1937 р. ), "екацезию" - франція (відкритий в 1939 р. ). Менделєєв систематично займався вивченням розчинів і ізоморфних сумішей.

Відкриття Д. І. Менделєєвим в 1869 р. Періодичного закону (ПЗ) стало не тільки одним з найбільших подій в історії хімії XIX століття, але й у відомому сенсі одним з найвизначніших досягнень людської думки минулого тисячоліття. І разом з тим ПЗ і Періодична система (ПС) хімічних елементів все ще залишаються для нас загадкою. Досі не вдається зрозуміти глибокі фізичні причини періодичності, зокрема, причини періодичної повторюваності подібних електронних конфігурацій атомів, хоча ясно, що цей феномен пов'язаний з непросторовою динамічною симетрією атомних систем . Досі чітко не окреслені межі застосовності ПЗ, і, зокрема, не з'ясовано, який тип властивостей сполук якого структурного або топологічного класу (або класів) змінюється періодично і чому. Триває полеміка щодо верхньої межі ПС і специфіки ядерних та електронних властивостей атомів надважких елементів . Нарешті, залишається у багатьох відношеннях загадковою сама історія відкриття ПЗ та створення ПС, хоча їй була присвячена велика література. Різними дослідниками пропонувалися різні версії історії відкриття ПЗ.
Пошуки цього закону зайняли у Менделєєва без малого дев'ять років (рахуючи від Конгресу в Карлсруе, вересень 1860 р. , до створення першого варіанта ПС у 1869 р. ). Кажуть, що уві сні до нього прийшло осяяння і що вночі йому привиділося, як, в якому порядку треба розкласти ті картки, щоб все стало по своїх місцях за законом природи. Може бути. Мозок людини завжди пильнує. Але йшов-то Менделєєв до цього прозріння роками! Він просувався осмислено, заздалегідь намічаючи і розраховуючи кожен свій черговий крок. Може, і було те осяяння, але його не можна назвати випадковим.

У 1871г. Менделєєв підсумував дослідження, пов'язані з встановленням періодичного закону, у праці "Періодична законність для хімічних елементів".

У 1871 році написав класичну працю "Основи хімії". Розвинув (1869-1871 рр.) ідеї періодичності, увів поняття про місце елемента в періодичній системі як сукупності його властивостей у зіставленні з властивостями інших елементів. На цій основі виправив значення атомних мас багатьох елементів (берилію, індію, урану й ін). Розвинув ідеї про існування з'єднань перемінного складу. Досліджуючи гази, знайшов (1874 р.) загальне рівняння стану ідеального газу, виявлений (1834 р.) фізиком Б. П. Е. Клапейроном (рівняння Клапейрона-Менделєєва).

У 1876р. його обрали членом-кореспондентом Петербурзької академії наук. Висунув (1877 р. ) гіпотезу походження нафти з карбідів важких металів; запропонував принцип дробової перегонки при переробці нафти. Висунув (1880 р.) ідею підземної газифікації вугіль. Займався питаннями хімізації сільського господарства.

16 листопада 1876р. відділення Академії наук висунули кандидатів на вакантні місця членів-кореспондентів. Серед претендентів-хіміків фігурував і Менделєєв; його кандидатуру, зокрема, підтримували Бутлеров і Кокшаров. Цього разу спеціально відзначалися заслуги Менделєєва в уточненні атомних ваг деяких елементів і пророкування існування нових елементів (на підставі періодичної системи), що, зокрема, знайшло підтвердження у відкритті галію (1875) французьким ученим П. Е. Лекоком де Буабодраном. Балотування відбувалося 30 листопада. З 20 присутніх академіків 17 проголосували "за". 20 січня 1877 р. секретар академії К. С. Веселовський повідомив вченого про обрання "по розряду фізичних наук" і надав йому диплом на латинській мові.


Студент ІІІ групи. (слайд 11). Другий шлюб.
... А вдома у нього все йде якось не добре. Йому самотньо. Він давно вже знає, що Феозва його ніколи не зрозуміє. Вона хоче, щоб він був зразковим сім'янином і весь вільний від викладання час проводив разом з нею в селі. А він не може. Боблово стало для нього етапом в житті, і цей етап виявився вже позаду. Менделєєв на кілька місяців їде в Америку - вивчати тамтешні методи видобутку нафти. Америка його дивує: він очікував побачити щось зовсім інше. Перше місто Штатів - Нью-Йорк.
Він здався великому хіміку просто непоказним, що нагадує великі повітові міста Росії. Знамениті нафтопромисли? Але більш бездумного відношення до природних багатств він ніде не зустрічав...

Втім, він не зустрічав ще багато чого в житті, цей великий, трохи сутулуватий чоловік з русявою бородою і довгим волоссям. Йому за сорок, але він не зустрічав дуже важливого в житті, що наповнює її особливим, трепетним глуздом. Він ще не любив. Вони познайомилися в будинку його старшої сестри. Її звали Анною, вона була дочкою козацького полковника і так не схожа на всіх дівчат, яких він зустрічав раніше...
Вона була струнка, некваплива, під густими чорними бровами світилися великі сірі очі, а голову прикрашали довгі, важкі коси. Вона приїхала в Петербург, щоб вступити в Академію мистецтв, і залишилася в цьому місті назавжди. Вона знайшла тут те, про що не сміла мріяти і у найсміливіших своїх мріях. Він закохався в неї, як хлопчисько. Спочатку він навіть не розумів, що з ним відбувається: поряд з нею він відчував гострі напади самотності. Це було дуже схоже на те, як людина, мучається від спраги в пустелі, поруч з джерелом гостріше відчуває муки.
Він уникав її, ховався на своїй половині будинку, але ніяк не міг змусити себе не думати про неї. Батько її, дізнавшись, наскільки холодно вона обійшлася зі своїм нареченим, стривожений, поїхав до Петербурга і тут дізнався, що знали всі: його дочка і Менделєєв люблять один одного. Однак надій у них ніяких не було. Феозва розлучення давати не погоджувалася, і батько Анни велів їй вимагати у Менделєєва, що він не буде шукати з нею зустрічей. Менделєєв обіцяв. Але обіцяв даремно. Він просто не міг стримати своє слово. Його тягло в ті місця, де, як він знав, можна було зустріти її.
Він входив у будинок Академії мистецтв і вичікував її, ховаючись за колонами, ховаючись в тіні залів. Він і вів себе як хлопчисько. Батько Анни робить ще один крок: він відправляє дочку на зиму в Італію. Стояв морозний грудень, а Менделєєв, дивлячись у вікно вагона, стискав капелюх у руках. Було туманно, і йому здавалося, що вони більше ніколи не побачаться...
Вона поїхала, а він писав їй лист за листом і опускав їх в ящик, прироблений  до столу, за яким працював. Адже він обіцяв не нагадувати про себе...
Потім йому настав час їхати в Алжир - на хімічний з'їзд. Його друг - Бекетов, бачачи безнадійний відчай, з яким Менделєєв збирався в дорогу, не витерпів і помчав до Феозві в Боблово. На що він розраховував, знаючи її, було незрозуміло, проте всупереч всякій розумній логіці зумів переконати її надати свободу чоловікові. Заручившись згодою на розлучення, Бекетов на крилах полетів у Петербург і ледь-ледь застав Менделєєва перед від'їздом на пристань.
Пароплав причалив в Алжирі, але Менделєєва на борту не було. Він був у Римі. Біля неї. З Риму - лише б залишитися удвох, вони кинулися в Африку, опинилися в Єгипті, потім - в Іспанії.

Але до повного щастя ще далеко. Церква наклала на шлюб Менделєєва покуту - заборона, і він сім років не мав права одружуватися. Через рік кронштадтський священик порушив цю заборону і повінчав Дмитра Івановича з Ганною Іванівною і на інший же день в покарання був позбавлений свого сану.
Ось така у них була любов. Зустрівши у віці 48 років Ганну Іванівну, полюбив її і отримав згоду на розлучення. У цьому ж році у них народилася донька Люба. А ще через два роки у Менделєєвих народилися близнюки: Марія і Василь.
...Молодіжні п'ятниці, які Менделєєв проводив у себе вдома, незабаром перетворилися на літературно-мистецькі середовища із запрошенням відомих художників і літераторів.
Вони проводилися з другою дружиною Ганною Іванівною Поповою, де частуванням були прості бутерброди і чай. Але головним було спілкування. Як згадує Ганна Іванівна: "Це було щастям, але цього тоді не помічали".
На "Менделеєвських середовищах" багато сперечалися по науці, літературі і мистецтві. Для розрядки серйозної обстановки Менделєєв показував цікаві досліди в жартівливій інтерпретації. Одного разу він оголосив: "Панове, куріння - шкода, і, якщо хто з вас закурить, я зберу тютюновий дим у банку". Менделєєв любив читати Ст. А. Жуковского і А. С. Пушкіна. З іноземних письменників - Ст. Гюго, Ф. Шиллера, У. Шекспіра. Але найбільше цінував поетів: англійської - Д. Байрона і російської Ф. В. Тютчева. Музика робила сильний вплив на Менделєєва. Його улюбленим композитором був його колега - великий хімік А. П. Бородін, який написав оперу "Князь Ігор".

Менделєєв, до чого він доторкався в житті, завжди віддавався весь - з пристрастю, в могутньому пориві. Так він любив, так громив ворогів, так працював - день у день - все своє життя.

 

Студент ІV групи. (слайд 12). І знову наукова діяльність.

У 1880 році Менделєєв був висунутий в академіки, але був забалотований, що викликало громадське обурення.

У 1890 році він покинув університет на знак протесту проти утисків студентства.

Вітчизняна хімія понесла велику втрату: 6 лютого 1880 р. помер Н. Н. Зінін. При фізико-математичному відділенні академії звільнилася кафедра технології і хімії. У шестимісячний термін вона повинна була бути заповнена, але єдиної думки про можливих кандидатів не склалося. Тоді П. Л. Чебишев, Ф. Ст. Овсянніков, Н. В. Кокшаров і А. М. Бутлеров подали подання про обрання Д. І. Менделєєва. У цьому документі докладно перераховувалися заслуги вченого і, мабуть, вперше були представлені вичерпні відомості про його творчу діяльність.
Велика частина тексту була присвячена відкриттю періодичного закону і передбачення існування нових елементів (1879 р. був відкритий ще і скандій). Детально характеризувалися роботи Менделєєва в галузі загальної хімії і фізичної хімії. Вперше була дана оцінка менделєєвській ідеї про походження нафти неорганічним шляхом. Високо були оцінені і результати сільськогосподарських дослідів Менделєєва, які той проводив в с. Боблове.
Словом, підписаний чотирма найбільшими російськими вченими подання являло собою своєрідну енциклопедичну статтю, присвячену діяльності Менделєєва. Під текстом стояла дата: 28 жовтня 1880 р.
Балотування відбулося 11 листопада того ж року. На засіданні були присутні 18 чоловік. Хіміки становили серед них меншість. Для обрання вимагалося 2/3 голосів. Здавалося, не могло бути сумнівів в успішному результаті голосування. На жаль!
Академіки не побажали вшанувати ні "російську науку", ні "себе". Менделєєв отримав всього дев'ять "білих куль" (що означало "за").  Так чи інакше, 11 листопада 1880 р. стало "чорним днем" вітчизняної науки і викликало, за висловом біографів Менделєєва "світовий скандал".
Реакція російської громадськості на те, що трапилося подія виявилася миттєвою і виключно різкою. Багато наукових товариств та університетів один за іншим негайно обрали Менделєєва своїм почесним членом. З різних куточків Росії на його ім'я надходили телеграми з виразом глибокої поваги та співчуття.
...В Менделєєві дивним чином поєднувалися ніжність і невиносимість. Вірна ознака людської доброти - прихильність до дітей. "Багато зазнав я в житті, але нічого не знаю краще дітей, - говорив Менделєєв. - Чим би я не був зайнятий, завжди радію, коли хтось з них входить до мене".
...Менделєєв ніжно і з увагою ставився до всіх рідних, хоча за характером він вважався нестриманим. Підкреслена незалежність Менделєєва, укупі з його діяльним патріотизмом, заснованому на раціоналізмі і знаннях різнобічного вченого, викликала відчутну антипатію до нього з боку аристократичної і чиновної верхівки. І з владою відносини у Менделєєва не склалися.
Негативне ставлення влади до Менделєєва пояснюється і тим, що для царя та уряду він був особою не тільки "неблагонадійним", але і ворожим.


Студент V групи. (слайд 13).  Звільнення з університету.

... З університетом Менделєєв прощався в 1890 році, і це були сумні дні в його житті. Йшов він не по своїй волі - і тим важче було це прощання. Він потрапив на студентську сходку, став переконувати всіх розійтися, його не послухали, тоді він запропонував студентам написати свої вимоги і пообіцяв донести цей лист до міністра освіти. Слово своє він стримав і студентську петицію вручив міністру.
А той незабаром повернув лист, що супроводжується запискою, в якій не залишалося місця двозначності: той, хто перебуває на службі його імператорської величності, "не має права приймати подібні папери". Міністр, мабуть, не цілком усвідомлював, до кого він звертав ці слова. Менделєєв не став чекати, поки йому натякнуть двічі. Він подав у відставку. Ректор університету прохання не прийняв. Тоді Менделєєв просто взяв і сховав у кишеню ректора складений удвічі аркуш паперу.
Курс він дочитав до кінця. Останню лекцію прочитав чудово, хоча, напевно, це йому дорого коштувало. Аудиторія його в той день була заповнена, як ніколи: прощатися з ним прийшли студенти з інших факультетів. Побоюючись заворушень, в аудиторію направили загін жандармів. Побачивши їх у залі, Менделєєв опустився на стілець і, поклавши свою велику голову на руки, беззвучно заплакав...
Менделєєв був звільнений з університету за розпорядженням тодішнього міністра народної освіти графа Делянова. З цього часу Менделєєв став директором Головної палати мір і ваг, де він також зробив кілька відкриттів.
Зокрема, вчений розробив точні еталони ваг. Дослідники творчості Менделєєва поділяють його діяльність на два періоду: університетський та палатський.
Менделєєв, до чого він доторкався в житті, завжди віддавався весь - з пристрастю, в могутньому пориві. Так він любив, так громив ворогів, так працював - день у день - все своє життя.

 

Студент V групи. (слайд 14). Останні роботи вченого.

У 1890-1895 роках Менделєєв був консультантом Науково-технічної лабораторії Морського міністерства. У 1892 році налагодив виробництво винайденого ним бездимного пороху.
Організатор і перший директор (1893-1907) Головної палати мір і ваг.
Менделєєв очолював велику експедицію по вивченню промисловості Уралу, брав участь у роботі Всесвітньої виставки в Парижі в 1900 році, розробляв програму економічного перетворення Росії.
У 1900 р. Менделєєв і У. Рамзай прийшли до висновку про необхідність включення в періодичну систему елементів особої, нульової групи шляхетних газів. Виявив необхідність виправлення атомних мас елементів, уточнення формул оксидів і валентностей елементів у сполуках, періодичний закон направив подальші роботи хіміків і фізиків на вивчення будови атомів, установлення причин періодичності і фізичного змісту закону. Спільно з В. М. Чельцовим брав участь (1890-1892 рр.) у розробці бездимного пороху. Створив фізичну теорію ваг, розробив конструкції коромисла, точні методи зважування.
1901-1902 рр. - розробка проекту криголама для арктичних експедицій.
1905 р. - видання книги "Заповітні думки".

1906 р. - видання праці "До пізнання Росії".
2 лютого1907 р. - Д. І. Менделєєв помер.
В останніх великих роботах "Заповітні думки" і "До пізнання Росії" Менделєєв підсумував свої ідеї, пов'язані з громадською, науковою та економічною діяльністю. Вже за життя користувався світовою славою. Менделєєв залишив понад 500 друкованих праць. Він є автором фундаментальних досліджень по хімії, хімічній технології, фізиці, метрології, повітроплаванню, метеорології, сільському господарству, економіці, народній освіті та інших, тісно зв'язаних з потребами розвитку продуктивних сил Росії.
Крім відкриття періодичного закону хімічних елементів і написання "Основ хімії" учений заклав основи теорії розчинів, запропонував промисловий спосіб фракційного поділу нафти, винайшов вид бездимного пороху, пропагував використання мінеральних добрив, зрошення посушливих земель.

Пізніше захоплювався видатним Менделє­євим Олександр Блок, який писав своїй дружині — дочці Дмитра Іва­новича Любові Дмитрівні: «Твій бать­ко ось який: він давно все знає, що буває на світі. В усе проникнув. Не приховується від нього нічого. Його знання найповніше. Воно походить від геніальності!»

 

ІІІ. Перегляд відеофільму про Д.І.Менделєєва.

 

ІV.  Студент V групи. (слайд 15). На підставі спогадів роди­чів Д.І.Менделєєва і його власних свідчень складена анкета «Визнання» Д. І. Менделєєва.

Характерна риса — не любив, коли при ньому про кого-небудь говори­ли погано. Не любив у характері — невпевненість, необдуманість, топорність у роботі. 
Улюблена якість — правда, праця, прощення. 
Улюблене заняття в години відпочинку — клеї­ти (колекції фотографій і гравюр з ко­льорових картин, футляри для аль­бомів і брошур, коробки, скриньки, маленькі дорожні ящики). 
Місце, де любив жити — Боблово. 
Улюблена квітка — польові квіти. 
Улюблена тва­рина — кішки, собаки. 
Улюблений птах — канарка, білий папуга. 
Улюб­лені іноземні письменники — Рокамболь, Жуль Берн, Гюго. 
Улюбле­ні російські письменники — Пушкін, Гоголь. 
Улюблені іноземні поети — Шекспір, Шиллер, Ґете, Байрон. 
Улюблені російські поети — Пуш­кін, Жуковський, Майков, Тютчев. 
Улюблені російські композитори — Бородін, Глинка, Чайковський. 
Улюб­лені іноземні композитори — Л.Бетховен, Д.Верді. 
Улюблені іноземні художники — Мікеланджело, Рафаель. 
Улюблені російські художни­ки — Крамськой, Куїнджі, Шишкін. 
Улюблений герой у дійсному жит­ті — Петро І. 
Улюблені герої в ху­дожніх творах — червоношкірі індіанці. 
Улюблена їжа — відварний рис із червоним вином, гречана каша, підсмажені на маслі коржі з вареного рису або геркулесу (приготовлені самим Менделє­євим). 
Улюблене питво — міцний чай, який виписував із Китаю й сам зава­рював. 

 

V. Вікторина.

1. У якому році був відкритий пері­одичний закон? (Первісний начерк періодичної системи зроблений Д.І.Менделєєвим 1 березня 1869 року, а 6 бе­резня того ж року було повідом­лення про відкриття періодично­го закону на засіданні Російського фізико-хімічного товариства)

2. Хто й коли відкрив передвіщені Д. І. Менделєєвим екаалюміній, екабор і екасиліцій? (Екаалюміній був відкритий у 1875 р. французьким ученим Ле-коком де Буабодраном і названий на честь його батьківщини Фран­ції — Галієм. Екабор був відкритий шведським хіміком Ларсом Нільсоном у 1879 р. і названий ним на честь своєї батьківщини — Скандієм. Екасиліцій був відкри­тий у 1886 р. німецьким хіміком К. Вінклером і названий на честь своєї батьківщини — Германієм)

3. Хто відкрив передвіщені Д.І.Менделєєвим елементи нульової групи? (Гелій був відкритий у 1868 р. Ж. Жансеном і Н. Лок'єром методом спектрального аналізу проту­беранців Сонця. На Землі ж Гелій був відкритий у 1895 р. В. Рамзаєм. Незабаром були відкриті Аргон, Криптон, Ксенон і Радон)

4. Чим пояснюється наявність у еле­ментів лівих підгруп періодичної системи більш різко виражених металевих властивостей? (З 4-го ряду починаються великі періоди, які складаються з двох рядів — парного й непарного, роз­ташованих один під одним. У періодах металеві властивості слаб­шають зліва направо. У кожну групу потрапляє один елемент із першої половини періоду (пар­ний ряд) і один із другої (непар­ний ряд). Тому ліві підгрупи складаються з елементів з більш різко вираженими металевими властивостями)

5. Які елементи називаються типо­вими? (Елементи II, III періодів)

6. Яка валентність елемента, що від­повідає номеру групи? (Позитивна валентність, яка від­повідає номеру групи)

7. Який елемент Д.І.Менделєєв передбачив із указівкою способу його відкриття? (Цей елемент — Галій. Д.І.Мен­делєєв передбачив, що він буде відкритий методом спектрально­го аналізу. У 1875 р. французький учений Лекок де Буабодран від­крив Галій цим методом)

8. Які чотири пари елементів розмі­щені в періодичній таблиці в по­рядку не зростання, а зменшення їх атомних мас? (Це Аргон (39,9) і Калій (39,1), Ко­бальт (58,9) і Нікель (58,7), Телур (127,6) і Протактиній (231))

9. Скільки видань витримав підруч­ник Д. І. Менделєєва «Основи хімії»? (Вісім видань російською мовою, три видання англійською, одне видання французькою й одне ні­мецькою)

10. Кого Д.І.Менделєєв називав «ді­дусем російської хімії»? (Свого вчителя — Олександра Абрамовича Воскресенського)

11. Чи існують атоми Аргону й Ка­лію з однаковою атомною ма­сою? Чи не суперечить це пері­одичному закону? (Це атоми — ізобари, які, за тео­рією Д.Д.Іваненка, можуть мати однакову атомну масу, але різ­ний порядковий номер. Це Ар­гон, Калій і Кальцій з атомною масою 40)

12. Хто відкрив елемент № 101 і чому йому було дано назву Менделе­вій? (Елемент був відкритий у травні 1955 р. групою американських учених: Г. Сіборгом, А. Джіорзо, Б. Харвеєм, Дж.Чоппіном і С. Томпсоном. Вони назва­ли його Менделевієм «на знак визнання провідної ролі видат­ного російського хіміка Дмитра Менделєєва, який першим вико­ристав періодичну систему еле­ментів — принцип, який виявив­ся ключем до відкриття останніх семи трансуранових елементів»)

VІ. Підсумок заняття.

Вірш Степана Щипачова «Читаючи Мен­делєєва» (1948р.).

ЧИТАЯ МЕНДЕЛЕЕВА

 

Другого ничего в природе нет
ни здесь, ни там, в космических глубинах:
все — от песчинок малых до планет —
из элементов состоит единых.

Как формула, как график трудовой
строй Менделеевской системы строгой.
Вокруг тебя творится мир живой,
входи в него, вдыхай, руками трогай.

Есть просто газ легчайший — водород,
есть просто кислород, а вместе это —
июньский дождь от всех своих щедрот,
сентябрьские туманы на рассветах.

Кипит железо, серебро, сурьма
и темно-бурые растворы брома,
и кажется вселенная сама
одной лабораторией огромной.

Тут мало оптикой поможешь глазу,
тут мысль пытливая всего верней.
Пылинку и увидишь-то не сразу —
глубины мирозданья скрыты в ней.

Будь то вода, что поле оросила,
будь то железо, медь или гранит —
все страшную космическую силу,
закованную в атомы, хранит.

Мы не отступим, мы пробьем дорогу
туда, где замкнут мирозданья круг,—
и что приписывалось раньше богу,
все будет делом наших грешных рук!

 

Хочу завершити заняття словами самого Д.І.Менделєєва: « Періодичному закону в майбутньому не загрожує руйнування, а тільки надбудова і розвиток в суспільстві.»

Дякую студентам за підготовку до заняття!

Дякую усім присутнім за увагу!

docx
Додано
22 жовтня 2020
Переглядів
145
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку