Відкритий інтегрований урок Почуття поета. Т.Г. Шевченко «За сонцем хмаронька пливе…»

Про матеріал

Ця методична розробка містить конспект інтегрованого уроку(літературне читання + музичне мистецтво + образотворче мистецтво), додатки, презентацію, фотогалерею уроку. Дані матеріали можна використовувати учителям початкових класів.

Перегляд файлу

Тема. Почуття поета. Т.Г. Шевченко «За сонцем хмаронька пливе…» Слайд 1

Ключові компетентності

Уміння вчитися: учень організовує своє робоче місце, орієнтується в часі, правильно його використовує, приймає мету, яку ставить учитель, відповідно до неї планує свої дії, доводить роботу до кінця.

Соціальна: продуктивно співпрацює з партнерами у групі, виконує різні ролі та функції в колективі, проявляє ініціативу, бере на себе відповідальність за наслідки своїх вчинків.

Загальнокультурна: цінує дружбу, загальнолюдські моральні закони.

Предметні компетентності

Початковий рівень: визначає жанр прочитаного твору( вірш); пояснює свій вибір; знає напам’ять кілька віршів. Середній рівень: називає ознаки вірша як жанру; теми опрацьованих віршів; визначає у вірші слова, які передають почуття автора; читає напам’ять вірші. Достатній рівень: читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі; знаходить в тексті твору й зачитує частину з описом пейзажу; виділяє окремі слова, вислови, які допомагають яскраво уявити картину; використовує їх й розповідях за змістом твору.

Високий рівень: встановлює зв’язок між пейзажем і діями та вчинками героями, пояснює цей зв’язок; визначає тему й основну думку твору; пояснює свій вибір; знаходить в тексті засоби художньої виразності (епітет, метафору, порівняння без вживання терміна); пояснює їхнє значення у творах різних жанрів, у створенні художніх образів, описів; використовує художні засоби у власному мовленні (в описах), розуміє їх роль у тексті; висловлює емоційнооцінні судження (морально-етичного й естетичного характеру); обґрунтовує свою думку; пояснює ставлення автора до зображеного; висловлює думку про власне ставлення до зображеного, порівнює її з авторською; самостійно та з допомогою вчителя виконує творчі завдання до прочитаного (словесне малювання та ілюстрування).

Мета: розширити знання учнів про життєвий та творчий шлях Т. Г. Шевченка, допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезії Т. Г. Шевченка, залучити дітей до скарбниці рідної мови, прищеплювати любов і повагу до Шевченкового слова, формувати відчуття прекрасного; виховувати любов до рідного краю, батьківського дому, української народної пісні, культуру слухання музики; розвивати усне мовлення, увагу, уяву, мислення, пам'ять; формувати дослідницькі вміння та вміння передавати настрої пейзажної поезії за допомогою виразного читання, виховувати почуття естетичної насолоди від твору мистецтва. Очікувані результати:

учні повинні знати ідейний зміст поезії ―За сонцем хмаронька пливе...‖; особливості виразного читання пейзажних віршів; вміти виразно читати поезію, досліджувати в ній образи, розкривати їхню роль; відтворювати настрій пейзажної поезії; описувати власні почуття, викликані прочитаним, порівнювати різні види мистецтва, робити висновки.

Методи та прийоми: гра «Шифрувальник», гра «Стежинками нашої пам’яті», «Інформативне гроно», «Намисто», «Карусель запитань», рольова гра «Я – дослідник», «Асоціативний малюнок», «Сенквейн», «Дерево пізнання».

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, мультимедійний проектор, комп’ютер, підручник, відеопоезія «За сонцем хмаронька пливе», мультфільм – пісня «Садок вишневий коло хати», карта експедиції., картки із завданням.

Тип уроку: інтегрований урок Форма уроку: експедиція.

Слайд 3 . Епіграф уроку:

Кобзарем його ми звемо, Так від роду і до роду,

Кожний вірш свій і поему

Він присвячує народу.

М.Рильський

Х І Д У Р О К У

І. Організаційний момент Встаньте, діти, всі рівненько, Посміхніться всі гарненько,

Привітайтесь: «Добрий день!» Доброго дня всім побажання, Ось і настав наш урок читання. 2. Хвилинка психологічного налаштування - Діти, дайте одне одному руку і промовте: Тепло твоїх долоньок

Я друзям віддаю,

Урок новий, цікавий Я з радістю почну.

3. Гра «Шифрувальники» Слайд 2

Пропоную назвати ключове слово уроку.

Е	Ч	В
Н		Е
К	О	Ш

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація.

Слайд 4

Учитель: Геній Тараса Григоровича Шевченка яскраво світиться трьома рівноцінними гранями свого таланту – поезією, живописом, музикою. І дослідити це нам допоможе експедиція, в яку ми сьогодні і відправимося на нашому уроці.

Що ж таке експедиція? Відкрийте підручник на ст. 40 і зачитайте. Експедиція - подорож, поїздка групи людей зі спеціальною метою, певним завданням.

Учитель: Подорож – це завжди цікаво. Тому пропоную вирушити в неї негайно. (Звучить музика. На екрані демонструється карта експедиції.)

Слайд 5

1. Перша зупинка “ПОЕТИЧНА”. Слайд 6

1) Гра “Стежинками нашої пам'яті” (питаннявідповіді) Слайд 7

1. Назвіть дату народження Т.Г. Шевченка (9 березня 1814 р.)

2. Яке село поет вважав своєю батьківщиною? (село Моринці)

3. У якому селі минуло його дитинство? (село Кирилівка)

4. Ким були батьки Шевченка ? (кріпаками)

5. Хто з близьких поета мав ім'я Катерина ? (мати і сестра). 6. Автором якої найвідомішої книги є Шевченко? (“Кобзар”)

7. Як народ називає Тараса Шевченка? (Великий Кобзар)

8. Коли помер Шевченко і де його поховали?(10 березня 1861 року, поховали на Смоленському кладовищі в Петербурзі, у травні перепоховано на Чернечій горі біля Канева.)

(Правильні відповіді проектуються на мультимедійній дошці. Самоперевірка)

2) Робота в групах Слайд 8,9

Скласти інформативне

гроно

Нанизати разок

намистинок

Ш – широко відомий

Е – ерудований

В – вигадливий

Ч – чесний

Е – енергійний

Н – небайдужий

К – кмітливий

О - обдарований

Т.Г. Шевченко – поет – художник – українець –

Великий Кобзар – революціонер – кріпак – патріот – політичний діяч – учитель – геній – талант.

3).Опрацювання поезії «За сонцем хмаронька пливе».

Вчитель:

На нашій першій зупинці ми навчимося передавати настрої пейзажних поезій за допомогою виразного читання, описувати власні відчуття, викликані художнім словом.

Виразне читання поезії Чишко Валентиною під супровід відеопоезії «За сонцем хмаронька пливе»

(випереджувальне завдання).Слайд 10 Первинне сприймання:

Який настрій навіює вірш?

Чи однаковий він на початку і в кінці вірша? Гра «Хто краще?» Виразне читання поезії учнями (учні слідкують за підручником, звертають увагу на засоби художньої виразності: паузи, інтонацію, логічний наголос, темп читання). Читання в парах.

Вибір найкращого читця в групі. Виразне читання перед класною аудиторією.

Словникова робота : поли – крайні передні частини верхнього одягу, пелена – передня частина спідниці, тут: покривало.

Історія написання твору. Т.Г. Шевченко працював у науковій експедиції, якій було доручено вивчення Аральського моря. У неволі він згадував Україну, сумував за нею. Так і виникла поезія в 1849 році. Подивіться, які картини намалював Кобзар(«Місячна ніч на Кос-Аралі», «На березі Аральського моря».Слайд 11,12.

«Карусель запитань».

Спробуємо зазирнути в художню майстерню поета.

- Чи можна сказати, що перед нами розгортається пейзажна картина?

- Що таке пейзаж?

- Що свідчить про вечірню пору?

- Яка тема твору?

- Яка основна думка твору?

Учитель : Пейзажна поезія «За сонцем хмаронька пливе» пройнята смутком. Адже розлука з рідним краєм тільки посилює спогади про батьківську хату, мальовничу природу. Шевченко вживає в цьому творі різні художні засоби мови.

Тест «Установи відповідність» Слайд 13

1.Хмаронька	А.Сивий
2.Туман	Б.Синій
3.Тьма	В.Рожевий
4.Година	Г.Німий
5.Море	Ґ.Малий
6.Поли	Д. Червоний

Відповідь:1В. 2А. 3Г. 4 Ґ. 5Б. 6Д.

Підсумок : Технологія колективно-групового навчання “Мозковий штурм» (Опираючись на життєвий досвід та знання, всі учасники обговорення вільно висловлюють свої думки. Мозковий штурм спонукає учнів виявляти творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.)

Що цікавого ви знайшли на першій зупинці?

Які перешкоди подолали?

Що заберемо з собою?

(Діти діляться враженнями, роблять висновки, пишуть на листочках, що сподобалось і вивішують на «Дерево пізнання»)

Учитель: Наша експедиція продовжується і наступна зупинка - “МУЗИЧНА”

(Звучить музика, на екрані висвітлюється назва “МУЗИЧНА”) Слайд 14

Учитель : Відомий російський композитор П.І. Чайковський сказав: «Бувають щасливо обдаровані особи і бувають щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музику, це — українці”.(Звучить українська мелодія)

Фізкультхвилинка « Україно, ми твоя надія» Слайд 15 Сьогодні ми поговоримо про те, яке місце посідала в житті поета музика, особливо народна пісня, яке значення мала вона для творчості Кобзаря.

А чи знаєте ви, що Тарас Григорович Шевченко мав прегарний драматичний тенор? Пантелеймон Куліш писав: "Такого або рівного йому співу не чув я ні в Україні, ні по столицях". Шевченко так співав, що всі були зворушені тим співом. Він глибоко знав душу народу, його радощі й болі, знав його пісню й умів ту пісню проникливо відчути і майстерно заспівати. (Звучить запис пісні «Садок вишневий коло хати», на екрані демонструються мультфільм, пейзажні картини виліплені з пластиліну) Слайд 16

Ця поезія дуже милозвучна, тому стала народною піснею. Недаремно відомий український композитор і вчений-музикознавець С. Людкевич писав про Т.Г. Шевченка: «Він не складав, а виспівував свої поезії, хоч і без мелодії».

У наш час ще й досі пишуть музику до віршів Т.Г.Шевченка. Так і до вірша «За сонцем хмаронька пливе…» була написана музика. Давайте заспіваємо її всі разом. А допоможе нам вчитель музики УстименкоН.В

.( Діти співають пісню і виконують рухи, акомпонує на скрипці вчитель музики Устименко Н. В.)

Бесіда з учнями

• Завдяки чому ми чуємо і бачимо картини природи? (За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.) Завдання: Зібрати окремо зорові образи поезії (Хмара, сонце, море, туман). Що уособлює сонце?(світло, радість, тепло), а туман? (небезпека, зло, ворог).

Висновок: (Технологія колективно-групового навчання “Мікрофон”.

Групове обговорення проблеми, яка дає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи по черзі).

Що зібрали ми на зупинці ―Музична‖?

Які першкоди подолали і за допомогою чого?

Що запам‖яталося найкраще?(Діти пишуть на листочках і вивішують на «Дерево пізнання»)

А ми вирушаємо далі і наступна зупинка - “ХУДОЖНЯ”. Слайд17

(На мультимедійній дошці з'являється карта і зупинка “Художня”)

(Під час вступних слів звучить мелодія і на екрані проектуються роботи Т.Г.Шевченка. Останнім

залишається малюнок “Селянська родина”)

Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника. Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. У Шевченкові поєднувалися і боролись водночас поет і художник. Дослідниця спадщини Кобзаря

Зіна Тарасівна Тархан-Береза підкреслює, що поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, офортів, малюнків – майже 1200. Сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство. Не випадково його твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка.

Перед вами відома картина Тараса Шевченка ―Селянська родина‖. Золоте світло надвечір’я спадає на родину українських селян, які – чи то у свято, чи в неділю зібралися під своєю хатою і пестять любе дитя. Постаті батька й матері витворюють коло. Руки батьків зведені у трикутник довкола голівки допитливого хлопчика.

Т. Г.Шевченко стверджує, що родина має бути міцною і тривкою, а тому – повною. Сам митець, повернувшись в Україну після тривалої розлуки з нею, мріяв про родинне щастя нехай у простенькій, проте своїй хатині. Однак ні сім’ї, ні діток, ні бодай маленької власної хатки йому не судилося мати.

Учень читає поезію на фоні музики: Поставлю хату і кімнату, Садок – райочок насаджу. Полежу я і походжу

В своїй маленькій благодаті Та в однині – самотині В садочку буду спочивати.

Присняться діточки мені,

Веселая присниться мати,

Давній колишній та ясний,

Та присниться сон мені!.. І ти!..

Селянська родина для самого художника – це той омріяний ідеал, до якого він прагнув усе своє життя. Він майже реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки (демонструється малюнок). Але передчасна смерть стала на заваді. 10 березня 1861 р. серце Кобзаря зупинилося. Сумно. Та у нас сьогодні є можливість здійснити мрію поета і домалювати його проект таким, яким його бачите ви.

(Перед кожним учнем лежить намальований проектескіз Шевченка та різнокольорові олівці. ДОДАТОК № 4)

Але спочатку я пропоную пригадати якомога більше художніх засобів, які допоможуть домалювати ескіз. (Діти пригадують засоби і записують їх до слова «хата”: рідна, тепла, біла і т. п. Проводиться обговорення щодо малювання Шевченкової хати. Пропонується вдома домалювати проект хати Шевченка та організувати виставку-конкурс “Шевченкова хата”) Учні Забусов Микола та Безкопильний Дмитро працюють з комп’ютером із програмою Paint . Діти малюють пейзаж до вірша «За сонцем хмаронька пливе…» Підсумок (технологія ―Мікрофон‖):

(Діти пишуть на листочках, вивішують на «Дерево пізнання»)

— Що нового ви дізнались про поета?

— Що із побаченого вам запам'яталось?

— Що свідчить про талант Т. Г. Шевченка?

ІV. Підсумок уроку. Рефлексія

1. Скласти «Сенквейн» із ключовим словом «Шевченко».

2.Чи сподобався вам наш урок?

4.Що ви розкажете про нашу експедицію своїм батькам, друзям?

V. Домашнє завдання.

1. Домалювати проект Шевченкової хати. 2. Вивчити напам’ять вірш «За сонцем хмаронька пливе».

ДОДАТОК № 1.

1.Читати виразно треба для того, щоб інші люди зрозуміли те, про що ти читаєш.

2.Читай те, що написано, не пропускай слова, не ковтай закінчення.

3.Слідкуй, щоб слова не зливались одне з іншим.

4.Під час декламування не опускай голови і достатньо широко відкривай рота.

5. Правильно вимовляй всі слова (правильно передавай звуки та правильно роби наголос)

6. Для виразності читання зупиняйся на всіх комах, крапках.

7. Читай голосно і не дуже швидко.

8. Щоб прочитати виразно, треба зупинятися на розділових знаках. Коротка пауза (|) робиться там, де стоїть кома. Довга пауза (||) — там, де стоїть крапка, тире, двокрапка, крапка з комою.

9. Щоб прочитати виразно, треба зрозуміти зміст твору, уявити собі те, про що читаєш.

10.Усі паузи, які ти робиш, коли читаєш твори, звуться логічними. Вони можуть бути не тільки на місці розділових знаків і вказують на твої почуття чи твоє відношення до того, про що ти читаєш. Правила виразного читання:

1.Ознайомся зі змістом тексту.

2.Спробуй уявити собі те, про що читаєш.

3.Визнач своє та автора ставлення до подій, головних героїв твору.

4.Читай із певним настроєм , намагайся передати його інтонацією.

5.Читай із певною силою голосу. 6.Дотримуйся логічних пауз.

ДОДАТОК № 2