Тема: Атомна енергетика. Чорнобильська катастрофа та її наслідки
Мета:
Тип уроку: комбінований
Форма уроку: урок – міні-конференція
Технологія: «Перевернуте навчання»
Методи та прийоми: практичний тренінг, інтерактивна вправа « Асоціативний кущ», проблемні питання , робота в групах, усне зв’язне висловлювання, дискусія, «Літературна мозаїка», вправа « Все в наших руках».
Міжпредметні звязки: фізика, інформаційні технології, історія, екологія.
Обладнання: комп’ютер, проектор, історичні джерела, підручник, екран, відео «Чорнобиль», фото АЕС України та світу, карта розміщення АЕС України.
Після уроку учні зможуть: знайти відповідь на проблемне питання; планувати й організовувати роботу; наводити аргументи та відстоювати свою думку; робити висновки про негативний вплив радіоактивного випромінювання на живі організми; розуміти доцільність використання атомної енергетики, її вплив на екологію та ефективність методів захисту від впливу радіоактивного випромінювання; пояснювати іонізовану дію радіоактивного випромінювання; оцінювати переваги та недоліки, перспективи розвитку атомної енергетики.
Людство, яке забуває свою історію, є приречене її знову пережити.
Григорій Сковорода
Структура уроку
І. Організаційний момент - 1 хв
ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів – 3 хв
ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів - 5 хв
Практичний тренінг
ІV. Осмислення та закріплення вивченого матеріалу – 20 хв
V. Практична робота – 6 хв
VІ. Підсумок уроку. Рефлексія – 9 хв
VІІ. Домашнє завдання – 1 хв
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Нумо, діти, підведіться!
Всі приємно посміхніться.
Продзвенів уже дзвінок
Починаємо урок!
ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Жив у давнину один мудрець. У нього було багато учнів. І ось одного разу двоє з них посперечалися між собою. Один стверджував, що зможе поставити мудрецю таке питання, на яке він не зможе дати відповідь. Другий учень сказав, що це не можливо.
Перший учень пішов у поле й упіймав прекрасного маленького метелика. Затиснув його в долонях так, щоб не було видно. Надумав він хитрістю здолати вчителя: "Я запитаю у нього, чи живий метелик, що в моїх долонях. Якщо він скаже «ні», то я розтисну долоні і він злетить. Якщо ж скаже так, то я роздавлю його і, відкривши долоні, він побачить лише його мертве тільце. Так він потрапить у незручну ситуацію".
Прийшов учень до свого мудреця-вчителя і в присутності всіх запитав його:
- Учитель, мертвий чи живий метелик у моїх долонях?
- Все в твоїх руках,- відповів мудрець.
Ось і сьогодні результат роботи у ваших руках.
Ви вдома переглянули відеоролик, опрацювали історичні джерела. Сформулюйте тему і мету уроку.
Відповіді учнів
Слово вчителя.
ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
1.Практичний тренінг.
ТЕСТИ
Аналіз учителем результатів заповнених учнями вдома Google форм з тестами для перевірки знань з теми ( учні, у яких немає доступу до мережі, виконували паперовий варіант). Пояснення матеріалу, який учні не зрозуміли.
IV. Осмислення та закріплення вивченого матеріалу
Кожна група отримує проблемне питання (додаток 1).
Відповіді учнів
Учитель: Приблизно о 1:24 год 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблоку частково зруйнувалася, загинули 2 людини .У різних приміщеннях і на даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і фрагментів палива розтеклася по реакторних приміщеннях. В результаті аварії стався викид в довкілля радіоактивних речовин.
Учень: Чорних дат у людства є немало.
Кожна з них – це міна під прогрес.
Найстрашніше, що усіх спікало,
Вибух на Чорнобильській АЕС.
26 квітня… в ніч забуття
Йде страшне створіння – атомне дитя.
Суть його безкровна, і зіниць нема,
І вуста безкровні, і німа душа.
Відео про Чорнобиль
- Які враження у вас виникли після перегляду відео?
Свою відповідь оформіть у вигляді невеликого усного зв’язного висловлювання (робота в групах).
V. Практична робота
1 група (історики). Для того, щоб з’ясувати причини аварії на Чорнобильській АЕС, ви опрацювали історичне джерело №1 та виконали завдання до нього.
Додаток 2
Робота з історичним джерелом №1
…Існують принаймні два різні підходи до пояснення причин чорнобильської аварії, які можна назвати офіційними, а також декілька альтернативних версій різної міри достовірності. Державна комісія, сформована в СРСР для розслідування причин катастрофи, поклала основну відповідальність за неї на оперативний персонал і керівництво ЧАЕС. МАГАТЕ створило свою консультативну групу, відому як Консультативний комітет з питань ядерної безпеки(INSAG), який на підставі матеріалів, наданих радянською стороною, і усних висловлювань фахівців(делегацію радянських фахівців очолив В. А. Легасов, перший заступник директора ИАЭ імені И. В. Курчатова) у своєму звіті 1986 року також в цілому підтримав цю точку зору. Стверджувалося, що аварія стала наслідком маловірогідного збігу ряду порушень правил і регламентів експлуатаційним персоналом, а катастрофічні наслідки придбала через те, що реактор був приведений в нерегламентний стан.
Грубі порушення правил експлуатації АЕС, здійснені її персоналом, згідноз цією точкою зору, полягають в наступному:
-проведення експерименту "за всяку ціну", незважаючи на зміну стану реактора;
-виведення з роботи справних технологічних защит, які просто зупинили б реактор ще до того, як він потрапив в небезпечний режим;
-замовчання масштабу аварії в перші дні керівництвом ЧАЕС.
Проте в 1991 році комісія Держатомнагляду СРСР наново розглянула це питання і дійшла висновку, що "почалася через дії оперативного персоналу Чорнобильська аварія придбала неадекватні їм катастрофічні масштаби внаслідок незадовільної конструкції реактора". Крім того, комісія проаналізувала нормативні документи, що діяли на момент аварії, і не підтвердила деякі із звинувачень, що раніше висувалися на адресу персоналу станції.
У 1993 році INSAG опублікував додатковий звіт, що оновив "ту частину доповіді INSAG, - 1, в якій основна увага приділена причинам аварії", і що приділив більшу увагу серйозним проблемам в конструкції реактора. Основними чинниками, що внесли вклад у виникнення аварії, INSAG - 7 вважає наступне:
-реактор не відповідав нормам безпеки і мав небезпечні конструктивні особливості;
-низька якість регламенту експлуатації в частині забезпечення безпеки;
-неефективність режиму регулювання і нагляду за безпекою в ядерній енергетиці, загальна недостатність культури безпеки в ядерних питаннях як на національному, так і на місцевому рівні;
-був відсутній ефективний обмін інформацією по безпеці як між операторами, так і між операторами і проектувальниками, персонал не мав достатнього розуміння особливостей станції, що впливають на безпеку;
-персонал припустимо ряд помилок і порушив існуючі інструкції і програму випробувань.
Запитання до документа:
- Назвати основні причини аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Записати в зошит.
(Посилання на джерело:http://svoboda.fm/economic/ukraine/197205.html)
Виступ групи
2 група (фізики). Для того, щоб визначити наслідки аварії на ЧАЕС, ви опрацювали історичне джерело №2 та виконали завдання до нього.
Додаток 3
Робота з історичним джерелом №2
Внаслідок аварії з сільськогосподарського обороту було виведено близько 5 млн га земель, навколо АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані(закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів. Забрудненню піддалося більше 200 000 км², приблизно 70 % - на території Білорусії, Росії і України. Радіоактивні речовини поширювалися у вигляді аерозолів, які поступово осідали на поверхню землі. Благородні гази розсіялися в атмосфері і не вносили вкладу в забруднення прилеглих до станції регіонів. Забруднення було дуже нерівномірним, воно залежало від напряму вітру в перші дні після аварії. Найсильніше постраждали області, в яких в цей час пройшов дощ. Велика частина стронцію і плутонію випалу в межах 100 км від станції, оскільки вони містилися в основному у більших частках. Йод і цезій поширилися на ширшу територію. Відносний вклад різних ізотопів в радіоактивне забруднення після аварії.
У містах основна частина небезпечних речовин накопичувалася на рівних ділянках поверхні : на лужках, дорогах, дахах. Під впливом вітру і дощів, а також в результаті діяльності людей, міра забруднення сильно знизилася і зараз рівні радіації у більшості місць повернулися до фонових значень. У сільськогосподарських областях в перші місяці радіоактивні речовини осідали на листі рослин і на траві, тому зараженню піддавалися травоїдні тварини. Потім радіонукліди разом з дощем або опалим листям потрапили у грунт, і зараз вони поступають в сільськогосподарські рослини, в основному, через кореневу систему. Рівні забруднення в сільськогосподарських районах значно знизилися, проте в деяких регіонах кількість цезію в молоці все ще може перевищувати допустимі значення. Це відноситься, наприклад, до Гомелської і Могильовської областям у Білорусії, Брянській області в Росії, Житомирській і Рівненській областях на Україні.
Значному забрудненню піддалися ліси. Через те, що в лісовій екосистемі цезій постійно рециркулює, а не виводиться з неї, рівні забруднення лісових продуктів, таких як гриби, ягоди і дичина, залишаються небезпечними. Рівень забруднення річок і більшості озер нині низький. Проте в деяких "замкнутих" озера з яких немає стоку, концентрація цезію у воді і рибі ще впродовж десятиліть може представляти небезпеку. Забруднення не обмежилося 30-кілометровою зоною. Було відмічено підвищений вміст цезія- 137 в лишайнику і м'ясі оленів в арктичних областях Росії, Норвегії, Фінляндії і Швеції.
(Посилання на джерело: http://cupon.teacherjournal.in.ua/shkola/klasnomu-keirvniku/15548-qchornobil-fukusima-shho-dalq.html)
Завдання
- Охарактеризуйте наслідки аварії для України та всього людства.
Виступ групи
V. Підсумок уроку. Рефлексія
Скласти сенкан:
Вправа « Все в наших руках» - робота в групах
Час нашого уроку минає.
На парті у вас лежать долоньки. Кожен палець-це позиція,з якої необхідно висловити свою думку:
«великий»- для нас було цікавим…
«вказівний»-з цього уроку ми отримали конкретну допомогу…
«середній»- нам не сподобалося…
«підмізинний»- наш настрій на початку уроку…,в кінці -…
«мізинець»- хотілося б…
VII. Домашнє завдання. Повторити матеріал § ; за бажанням: написати вірш чи оформити колаж на тему «Чорнобиль: минуле і майбутнє», підготувати проект «Чи є життя у Прип’яті!?»
Додаток 1
Для істориків
АЕС стала окремою галуззю енергетики після Другої світової війни. Сьогодні вона відіграє важливу роль в електроенергетиці України. Це зумовлено тим, що Україна належить до держав, недостатньо забезпечених власним енергоресурсом.
Протягом останніх років Україна зазнає великої енергетичної кризи, викликаної прискореним розвитком енергомістких галузей господарського комплексу безплатним і марнотратним використанням енергоносіїв, відсталими технологіями, виснаженням і деградацією розвіданих покладів вугілля, нафти і газу, через що, наприклад, відбуток нафти став знижуватись з 1970р., газу і вугілля з 1975р.
Тільки роботу атомних електростанцій в Україні визначено як задовільну. Сьогодні немає жодного надпланового простою блоків АЕС Найбільш системно до осінньо-зимового періоду готуються саме атомні електростанції.
Використання транспортабельного палива дає змогу розташовувати АЕС незалежно вид паливно – енергетичного фактора та орієнтувати на споживача у районах з напруженим паливно – енергетичним балансом. Приклад. Виплавляння алюмінію завдяки Запорізький АЄС.
Сьогодні пропозиції на світовому ринку ядерних реакторів та ядерного палива перевищують попит. Світова спільнота має у своєму розпорядженні розвинені потужності з цього виробництва. Проте, з урахуванням прогнозного розвитку ядерної енергетики, ситуація змінюватиметься.
Українська ядерна енергетика – молода галузь. Її історія налічує трохи більше 30 років, з 1977р.. ядерна енергетика посідає чільне місце в економіці України- майже половина електроенергії виробляється на її атомних електростанціях.
За кількістю реакторів та їх сумарною потужністю Україна посідає сьоме місце у світі та четверте – в Європі.
Держава постійно дбає про розвиток ядерної енергетики в Україні. У 2006 р. була прийнята Енергетична стратегія України до 2030р. (Слайд 9),згідно з якою цій галузі надано пріоритет у перспективному нарощуванні енергетичних потужностей. Наприкінці червня 2008 року заступник голови Міжнародного агенства з атомної енергії (МАГАТЕ) Юрій Соколов заявив, що до 2030 року, атомні електростанції лишатимуться ключовим джерелом електроенергії, а кількісно збільшаться на 60%
Для цього треба підвищити потужність нині діючих АЕС до 29,5ГВт.
Для фізиків
Україну ж можна віднести до тих країн світу, в яких успішно розвивається атомна енергетика. На сьогодні в країні працює чотири атомні електростанції: Південноукраїнська, Запорізька, Хмельницька та Рівненська. На цих АЕС діють 15 атомних енергоблоків, загальною потужністю 13580 МВт. Фактично навколо кожної електростанції виросло невелике містечко.
Південно - Українська атомна електростанція
Розташована на березі річки Південний Буг, поблизу міста Южноукраїнська.
№ п/п |
Характеристика АЕС |
Дані про дану АЕС |
1 |
Початок будівництва |
1975 рік |
2 |
Початок експлуатації |
1982 рік |
3 |
Кількість енергоблоків |
3 |
4 |
Кількість реакторів в експлуатації |
3 |
5 |
Генеруюча потужність |
3000 МВт |
Південно – Українська АЕС за рік виробляє 17 млрд. квт•год. енергії, що перевищує 10% енергії, що виробляється в Україні.
Хмельницька атомна електростанція
Розташована на території Хмельницької області, в місті Нетішин.
№ п/п |
Характеристика АЕС |
Дані про дану АЕС |
1 |
Початок будівництва |
22 січня 1981 рік |
2 |
Початок експлуатації |
22 грудня 1987 рік |
3 |
Кількість енергоблоків |
2 |
4 |
Кількість реакторів в експлуатації |
2 |
5 |
Генеруюча потужність |
2000 МВт |
Хмельницька АЕС за рік виробляє близько 6 - 7 млрд. квт•год. енергії, тобто 9% енергії, що виробляється в Україні.
Рівненська атомна електростанція
Розташована на західному Поліссі, біля міста Кузнецовська
№ п/п |
Характеристика АЕС |
Дані про дану АЕС |
1 |
Початок будівництва |
22 червня 1973 рік |
2 |
Початок експлуатації |
1980 рік |
3 |
Кількість енергоблоків |
4 |
4 |
Кількість реакторів в експлуатації |
4 |
5 |
Генеруюча потужність |
2835 МВт |
Рівненська АЕС за рік виробляє близько 11 - 12 млрд. квт•год. енергії, тобто 16% енергії, що виробляється на атомних електростанціях України.
Запорізька атомна електростанція
Розташована в Запорізькій області поруч з місцем Енергодар.
№ п/п |
Характеристика АЕС |
Дані про дану АЕС |
1 |
Початок будівництва |
1 квітня 1981 рік |
2 |
Початок експлуатації |
9 листопада 1984 рік |
3 |
Кількість енергоблоків |
6 |
4 |
Кількість реакторів в експлуатації |
5 (4 – ий на плановому ремонті) |
5 |
Генеруюча потужність |
6000 МВт |
Електростанція, яка припинила свою експлуатацію з деяких причин.
Чорнобильська атомна електростанція
Розташована в Київській області біля міста Прип’ять.
№ п/п |
Характеристика АЕС |
Дані про дану АЕС |
1 |
Початок будівництва |
Травень 1970 рік |
2 |
Початок експлуатації |
26 вересня 1971 |
3 |
Кількість енергоблоків |
4 |
4 |
Кількість реакторів в експлуатації |
0 |
5 |
Генеруюча потужність |
3800 МВт (до 1986 року) |
На атомні електростанції припадає близько половини електроенергії, що виробляється в Україні.
Матеріали для роботи в групах
Додаток 11
VI. Підсумок уроку. Рефлексія