Відкритий урок.Планування,організація,аналіз

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ

1.Теоретична частина

1.1. Планування і підготовка майстра виробничого навчання до відкритого уроку

1.2.Організація відкритого уроку

1.3.Аналіз відкритого уроку

2.Практична частина

3.Висновки

4.Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

При організації сучасних педагогічних технологій особливої значущості набувають нестандартні, нетрадиційні уроки. У підсумковій випускній роботі на тему: «Відкритий урок, планування,організація,аналіз» на основі опрацьованих інформаційних джерел  дані відомості про організацію відкритого уроку, методики проведення, планування та аналізу що й визначають актуальність дослідження теми.

Ефективність та успіх навчально-виховного процесу та проведення уроків багато в чому залежить від кваліфікації та педагогічної готовності майстра виробничого навчання.  Учні набувають професійних знань, вміннь і навичок саме під його керівництвом, а також вчаться творчому підхіду до трудової діяльності, готують себе до самостійної праці. Саме тому на сучасному етапі зростає роль майстрів, які працюють в професійно-технічних навчальних закладах.

Об’єкт дослідження данної роботи є відкритий урок виробничого навчання

Предмет дослідження організаційні форми та методи проведення відкритих уроків виробничого навчання

Метою даної роботи є дослідження теми: «Відкритий урок виробничого навчання», мета його проведення, основні вимоги, організація і аналіз»

Завданням майстра, що готує відкрите заняття, є оцінка ефективності вживаних методів; вдосконалення окремих прийомів, педагогічних знахідок.

Завдання підсумкової роботи:

1. Підібрати і проаналізувати педагогічні та методичні джерела інформації з теми підсумкової випускної роботи.
2. Розкрити організаційні моменти та розібрати основні вимоги до проведення відкритого уроку
3. Створити методичну розробку уроку виробничого навчання певного типу і виду.

Практична значущість проведення відкритих уроків та головна мета виробничого навчання - практичне навчання професійної продуктивної праці, формування здібностей до здійснення певних трудових процесів, до застосування знань на практиці.

 

 

1.Теоретична частина

1.1. Планування і підготовка майстра виробничого навчання до відкритого уроку.

Відкриті уроки, займають значиме місце у виробничому навчанні, вони удосконалюють навчально-виховний  процес  та підвищують педагогічну майстерність викладачів та майстрів. 

В процесі відкритих уроків використовують різні методи, педагогічні прийоми та засоби які використовуються при вивченні складних тем програми з використанням інноваційних технологій. Завдяки подібним урокам майстер намагається як можна ефективніше донести учням навчальний матеріал. Учні вчаться думати самостійно,розвивати логічне мислення, шукають творчий підхід при оформленні та приготуванні блюд,вчаться робити висновки. А також розвивають увагу та спостережливість.

Відкритий урок  буде проведен успішно якщо він всебічно осмислений та підготовлений. Майстер зобов'язаний продумати процес навчання і виховання, чітко уявляти мету взаємопов'язаних тем програми. Практика показує, що до вивчення чергової теми не можна приступати, якщо не засвоїв змісту навчального матеріалу попередніх тем. В той же час треба знати і зміст наступних тем, щоб, вивчаючи чергову тему готувати учнів до сприйняття навчального матеріалу, який буде викладено в подальшому. При плануванні своєї роботи майстру необхідно строго враховувати фонд часу, що відпускається на вивчення кожної теми навчальної програми.

В ході підготовки відкритого уроку майстер знайомиться з інформацією, галузевою літературою та інструкціями. Він охоплює методичну, технічну підготовку майстра. Майстер знайомитися з методичними матеріалами - посібниками і розробками, що роз'яснюють найбільш доцільні прийоми і способи подачі навчального матеріалу. Майстру необхідно заздалегідь визначити зміст і послідовність показу прийомів і способів роботи, хід пояснень.

Ефективність уроку багато в чому залежить від уміння майстра підібрати і пояснити факти і приклади, що ілюструють зв'язок досліджуваного матеріалу. Плану року розробляється відповідно до програми навчання. Розробка плану уроку завжди повинна починатися з аналізу результатів попереднього заняття. Майстер встановлює, якою мірою вирішені завдання минулого уроку аналізує недоліки і недоліки.

Визначає на основі результатів аналізу, які зміни потрібно внести в наступні заняття. При цьому майстер повинен прагнути, щоб воно відповідало сучасному рівню техніки, технології та організації праці. Дуже важливо щоб зміст було пов'язано з попередніми заняттями, а також готував учнів до засвоєння навчального матеріалу наступних уроків і сприяло вирішенню виховних завдань, далі майстер визначає структуру уроку і дозування часу кожної його частини.

Необхідно враховувати рівень сформованості умінь і навичок учнів, слід враховувати індивідуальні особливості. Підбираючи індивідуальні завдання майстер прагне того, щоб роботи в найбільшій мірі сприяли подальшому зростанню майстерності кожного учня. Виконання завдань може проводитися фронтально, бригадами та індивідуально, остаточно визначивши структуру уроку, майстер намічає методи керівництва діяльністю учнів протягом усього заняття, він планує, як буде організовано індивідуальні інструктажі, коли і з якою метою будуть проводитися цільові обходи.

Встановлює порядок прийому виконаних робіт, виділяє час для допомоги слабким і відстаючим учням. Продумує порядок проведення заключної частини уроку. Все це фіксується в плані уроку. Успішність навчання слід розглядати в декількох сторін: якість і час виконання завдання, рівень професійної самостійності, відповідність освоєних рухів, прийомів і дій навчальній програмі. Результативність визначається контролем і оцінкою трудової діяльності учнів.

Завдяки такого типу  уроків учні ефективно засвоюють новий матеріал.  Але відкриті уроки приносять велику користь не лише учням,а й самим майстрам особливо малодосвідченим та починаючим спеціалістам. Відвідування відкритих уроків у більш досвідчених майстрів, приносить досвід,   в ході заняття  вони засвоюють основні педагогічні принципи, методи, спостерігають за процесом спілкування їх з учнями.

Існують загально прийняті вимоги  відповідно яких здійснюється планування відкритих уроків.За своєю структурою відкритий урок не відрізняється від звичайного практичного заняття. Відкрите заняття, має методичну мету, досягнення якої підпорядковується змістом навчального матеріалу і формою організації навчально-пізнавальної, практико-дослідницької, інтерактивної та ін. діяльності учнів.

Визначити основну дидактичну мету уроку (заняття) - значить встановити, чому в основному він буде присвячений - вивченню  нового матеріалу, закріпленню, повторенню, систематизації навчального матеріалу, або перевірки й обліку засвоєння навчального матеріалу.

При цьому вид уроку визначається основним методом організації взаємопов'язаної діяльності викладача і учнів і переважаючим на даному уроці джерелом знань.

При плануванні відкритого уроку потрібно обов'язково додати до нього новизни. До новизни мі можемо віднести зміст навчального матеріалу, або нові методики. Гостям запрошеним до відкритого уроку буде цікаво дізнатися щось нове,те чого вони самі не приміняли на своїх уроках.

Викладач плануючий провести відкритий урок ставить перед собою задачу вдосконалити окремі прийоми та методи,педагогічні знахідки,майстер повинен створити свою систему учбово-виховної роботи.

Викладач при плануванні відкритого уроку повинен показати рішення методичної проблеми над якою він працює,але ця проблема повинна бути пов'язана з загальною методичною проблемою ліцея.

Плануванні відкритих уроків включає в себе деякі фактори. Відкриті уроки доручають  проводити досвітчаним майстрам ,які мають високий рівень методичної підготовки, у яких є чому повчитися молодим.Початкові майстри також можуть приймати участь у таких заходах якщо вони мають творчий підхід та цікаві педагогічні та практичні знахідки. Але зазвичай мало досвітні майстри відкриті уроки не проводять, а тільки відвідують уроки своїх колег для того щоб набратися інноваційного досвіду. Майстри виробничого навчання які використовують застарілі методи не можуть бути джерелом інноваційного досвіду.

Методичне забезпечення відкритого заняття.

Повний комплект документів, що визначають методичне забезпечення заняття, включає наступні документи (можуть доповнюватися залежно від вигляду і типа учбового заняття):

• журнал;
• календарно-тематичний план;
• план учбового заняття;
• конспект лекції;
• комплект матеріалів по всіляких видах контролю;
• дидактичний, роздавальний матеріал;
• завдання для самостійної роботи;
• комплект відеоматеріалів,презентацій;
• варіанти завдань або питань для видачі домашнього завдання;
• методична розробка або рекомендації по проведенню відкритого заняття.

До відкритого заняття необхідно скласти план заняття з чітким і розумним розподілом часу заняття і вказівкою, що і як роблять викладач і учні (рекомендується скласти декілька екземплярів для запрошених на урок). План уроку повинен відобразити всі основні етапи уроку, основні види діяльності, як учнів, так і викладача, види і форми організації роботи, види вправ. Згодом план уроку повинен стати опорою для самоаналізу і аналізу уроку.

Відкрите заняття, як говорилося вже вище, є демонстрацією досвіду викладача над педагогічною темою або проблемою, тому наявність поставленої методичної мети уроку, відповідно педагогічній темі, бажано. Таким чином, методична мета стає домінантою уроку, його методичним стрижнем.

Більшість викладачів і майстрів виробничого навчання – спеціалісти своєї справи,але є й такі,  хто не має педагогічного стажу, молоді та малодосвідчені колеги. Тому, для всіх починаючих й недостатньо досвідчених викладачів і майстрів виробничого навчання, відвідування відкритих уроків кращих педагогів – є справжньою школою педагогічної майстерності. На цих уроках вони одержують конкретне уявлення про те, які основні педагогічні принципи, методи практично використовуються в педагогічній діяльності досвідчених, творчих викладачів і майстрів виробничого навчання, спостерігають за процесом спілкування їх з учнями. Безсумнівну користь приносять відкриті уроки не тільки тим хто їх відвідує, але й тим, хто їх проводить.

У процесі підготовки до відкритих уроків навіть найбільш досвідчений викладач(майстер виробничого навчання)  ще раз критично розглядає свою систему роботи, особливо старанно аналізує методи, що застосовує,  прийоми, засоби навчання й виховання учнів. Така ретельна підготовка та обмін думками про урок не тільки надає впевненості викладачу або майстру

виробничого навчання в правильності його пошуків, ефективності застосування методів, прийомів, засобів, але й нерідко допомагає педагогічну знахідку спрямувати в правильне русло навчально-виховного процесу. З іншої сторони, конкретні поради запрошених на урок допомагають навіть найбільш досвідченим педагогам позбутися деяких недоліків, яких вони не бачать на своїх уроках.

Графік проведення відкритих уроків планують в кінці навчального року на засіданні методичної комісії. На таких засіданнях обговорюється творчий досвід майстрів, який приніс результат на практиці і який можна застосувати у новому навчальному році , які методи і прийоми повинні бути показані на уроках.  Після цього складається план відкритих занять на новий навчальний рік.

При плануванні відкритих учбових занять слід рівномірно розподіляти їх по учбових групах. Недоцільно планувати їх на вересень (час організаційних заходів), січень, червень (час сесії).

Відкриті уроки бажано проводити в першій половині навчального дня. Щоб відвідування відкритого уроку було більш ефективним, необхідно завчасно ознайомити запрошених на нього з планом уроку, який може знаходитися в методичному кабінеті (в аудиторії, де буде проводитися урок). Це допоможе присутнім краще спостерігати за ходом уроку, глибше та всебічно обговорити й проаналізувати його. Успіх відкритого уроку залежить від досвіду педагога, який проводить урок та належної підготовки до нього. Кожному відкритому уроку передує конкретний, складний, трудомісткий процес, який проходить в творчій співпраці викладача (майстра виробничого навчання), голови методичної комісії та методиста навчального закладу.

Педагог має одержати вичерпну допомогу та консультацію з підготовки до уроку. У відповідності до мети, готуючись до уроку викладач (майстер виробничого навчання) розробляє так званий «режисерський сценарій», в якому заздалегідь передбачає шляхи включення учнів в самостійну роботу, створення проблемних ситуацій, обмірковує матеріально-технічне забезпечення уроку тощо.  Викладач (майстер виробничого навчання), який проводитиме урок, повинен попередньо проробити всі види робіт, які сам або учні виконуватимуть на уроці.Така підготовка до уроку надасть викладачу впевненість у його діях і забезпечить успіх у досягненні мети уроку.

При складанні плану відкритого уроку (як і планів звичайних уроків), ніколи не обмежувати викладача (майстра виробничого навчання) обов’язковою стандартною формою уроку. Важливо, щоб план чітко відображав весь хід уроку та взаємозв’язок окремих його частин. За декілька днів до проведення уроку, вивісити в методичному кабінеті (кімнаті майстрів виробничого навчання) оголошення, де вказати тему та мету уроку, час і місце його проведення.

В ході роботи відкритого уроку розкривають такі питання:

•  вивчення системи роботи викладача або майстра виробничого навчання;
• застосування новітніх засобів навчання і наочних посібників при вивченні навчального матеріалу;
• вивчення методики проведення поточного інструктажу;
• ознайомлення викладачів з організацією самостійної роботи учнів із підручником і навчально-наочними посібниками;
• ознайомлення майстрів виробничого навчання з деякими прийомами активізації уваги учнів у процесі інструктажу;
• застосування на практиці методів активізації учнів на уроці;
• створення проблемних ситуацій, використання дидактичного і роздаткового матеріалу,
• застосування інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання тощо.

Вибір теми відкритого заняття викладач обирає тему самостійно, з урахуванням аналізу матеріалу, на якому він зможе краще показати розроблені ним удосконалення, прийоми і методи, організацію навчальної діяльності учнів на різних етапах заняття.

Починати підготовку необхідно з формулювання методичної мети відкритого заняття. Методична мета відображає основну методику проведення уроку. Це допоможе найбільш конструктивно і об'єктивно підійти до самоаналізу та аналізу уроку, оцінити правильність підібраних методів і прийомів і форм організації.

Відкритий урок не повинен завдавати шкоди системі знань, умінь і навичок учнів.

Учні повинні отримати стільки знань, скільки вони засвоїли б на звичайному уроці. Також неприпустимо пояснення лише тієї частини теми, яка дозволяє найбільш яскраво демонструвати новий методичний прийом, залишаючи на самостійне вивчення, що залишилася.  Для відвідувачів обов’язково готуються робочі місця.  Місця повинні розташовуватися за спиною учнів, щоб відвідувачі не відволікали їх увагу.

Всі запрошені повинні дотримувати педагогічний такт, не  втручатися в хід занять, не виражати у присутності учнів, свого відношення до роботи викладача, ведучого його.

Запрошені в процесі спостереження, повинні прослідити, як викладач, ведучий заняття, досягає поставленої мети,  за допомогою яких методичних прийомів і засобів навчання реалізує вимоги учбової програми, які результати його діяльності.

При підготовці до відкритого заняття викладач повинен використовувати сучасну інформацію, підібрати матеріали з педагогічної, науково-технічної та методичної літератури, застосувати результати відвідування мастер клаасів,передових підприємств. Все це допоможе зробити заняття цікавим і пізнавальним, дозволить учням бути в курсі сучасних досягнень.

1.2.Організація відкритого уроку

Розглядаючи структуру уроку, слід говорити не про окремі, відокремленні його частинах, а лише про структурні елементи, згрупованих за характером діяльності майстра і учнів. Цими елементами є: організаційний момент, вступна, основна і заключна частини. Кожен з них виконує певну тільки йому притаманну роль, але всі вони тісно пов'язані. Коротко розглянемо кожен структурний елемент уроку.

Урок завжди починається з організаційного моменту. Майстер повинен проконтролювати присутність учнів, перевірити їх зовнішній вигляд. Йому необхідно повідомити учням тему заняття. Потім провести повторення теоретичних знань учнів, а також перевірку їх практичної підготовки. Єфективність трудової діяльності будь-якої людини як показує практика залежить багато в чому від його вдумливості, осмисленості дій і сумлінності. Отже, цей елемент уроку психологічно готує учнів до сприйняття і засвоєння нового навчального матеріалу.

Повторення, як правило, проводиться у формі бесіди, в ході якої в учнів відновлюються в пам'яті необхідні і на даному уроці відомості. Потім на практиці перевіряється якість трудових прийомів і дій, освоєних на попередніх заняттях. Майстер заздалегідь в ході підготовки до даного уроку намічає контрольні запитання та завдання. Вони повинні бути переважно узагальнюючого типу.

Вступна частина уроку направлена ​​на підготовку учнів до засвоєння нових навичок і вмінь, до виконання певних знань, що сприяють поглибленню і розширенню професійних знань, складається з вступного інструктажу, інструктажу з безпечного ведення робіт, розповідь про організацію робочого місця, розподілу і розбору завдань учнями групи.

Вступний інструктаж починається з ознайомлення учнів з цілями і завданнями даного заняття. Тому в попередньо розробляється плані уроку його завдання слід формулювати конкретно. На вступному занятті майстер обов'язково зупиняється на правилах безпечного ведення робіт, які слід дотримуватися на даному уроці

Майстру слід докладно розповідати про організацію робочого місця при виконанні заданих робіт, звернувши увагу учнів на його особливості. Після цього повідомляє критерії оцінок, роз'яснює і розподіляє завдання серед учнів, говорить про учнівської нормі часу, порівнюючи її з нормою часу кваліфікованого робітника. Практика показує, що на вступну частину відводиться приблизно 0-12% часу всього заняття.

В основній частині заняття учні виконують завдання, підібрані майстром заздалегідь. В ході їх виконання учні освоюють задані прийоми і дії. У процесі виконання робіт учні вчаться застосовувати свої знання в конкретних практичних ситуаціях. Важливими моментами трудової діяльності учнів на цій частині уроку є наступні:

• Організація робочого місця;
• Вибір і застосування правильних прийомів робіт;
• Використання навчально-технологічної документації;
• Дотримання правил безпеки праці;
• Контроль виконання прийомів і дій.

Діяльність учнів проходить під безпосереднім керівництвом майстра. Майстру покладається спостерігати за учнями з робочого місця, а також в ході цільових обходів. Результати спостережень рекомендується записувати, це допоможе кваліфіковано провести заключну частину заняття. Контроль здійснюється майстром, як в процесі трудової діяльності учнів, так і при прийомі готових виробів. В основу контролю має бути покладено виконання тих чи інших поєднань прийомів і дій в якості виконання всього завдання.

У процесі поточного інструктування майстер направляє і коригує трудову діяльність учнів. Індивідуальні інструктажі проводяться при обході робочих місць учнів. Майстер заздалегідь продумує і визначає мету кожного обходу. Кількість їх залежить від змісту, складності навчального матеріалу і особливостей навчальної групи. У заключній частині майстру необхідно підвести підсумки заняття. На основі аналізу виявити ступінь навченості учнів, слабкі сторони навчання, вказати причини появи недоліків і способи їх усунення. Заключна частина заняття складається з підсумкового інструктажу, домашнього завдання і прибирання робочих мет. У підсумковому інструктажі майстер коротко розповідає про успіхи та недоліки кожного учня, аналізує їх причини. Він докладно розбирає причини появи типових помилок, зазначає, як учні використовували передові прийоми і способи роботи, і прогресивну технологію. Особливу увагу майстер звертає на дотримання кожним учнем правил безпечного ведення робіт. Після підведення підсумків майстер говорить про зміст майбутнього (наступного) заняття і видає домашне завдання.

Побудова уроку повинно сприяти порушенню інтересу учнів до навчального матеріалу, розвитку самостійності, виховання прагнення до активного оволодіння вміннями і навичками. Діяльність майстра на будь-якій стадії уроку не повинна пригнічувати активність учнів. Хід уроку багато в чому залежить від змісту навчального матеріалу. Наявної матеріально-технічної бази, застосовуваних методів і засобів навчання.

Вирішувати поставлену мету виконувати завдання уроку можна тільки при активній пізнавальної діяльності учня, з одного боку і управління цією діяльністю майстром виробничого навчання, з іншого боку.

Вивчення цього питання показує, що діяльність і учня і майстра на уроці здійснюється двояко:

• Діяльність учня переплітається з активною діяльністю майстра;
• Діяльність учня проходить самостійно під керуванням майстра (процес самонавчання).

В ході самостійної діяльності учні використовують довідкові матеріали, а в деяких випадках звертаються за допомогою до майстра. Ефективність діяльності учнів цієї частини уроку багато в чому залежить від того, як майстер підготував її, як направляє учня. Майстер, роблячи вказівки, даючи пояснення, виправляючи помилки учнів, створює передумови для їх інтенсивної самостійної  роботи.

В основу самонавчання слід брати виробничу діяльність учнів. При виготовленні матеріальних цінностей завжди присутній фактор необхідності придбання і використання певних знань і умінь. Учням необхідно усвідомити завдання, знайти оптимальне рішення умови виконання, а потім вже приступити до виконання завдання. Самонавчання - процес динамічний. Він вбирає в себе як просте механічне відтворення в початкові періоди навчання, так і складні, усвідомлені дії, що включають елементи самоконтролю і саморегулювання.

Саморегуляція - процес безперервний і більш складний, спрямований в основному на робочі операції. Стан працюючого і умови його діяльності. Учні самостійно планують час і відповідно регулюють сам трудовий процес, змінюючи при необхідності його інтенсивність поєднання застосовуваних прийомів і способів. Діяльність учнів по самонаученію багато в чому залежить від того, як майстер підготував їх до самостійної роботи. Як провести підготовку до уроку, і як управляє їхньою діяльністю в процесі уроку. Тому важливо з перших уроків вчити учнів вмінню вчитися. Важливо відібрати і звести до певної системи прийоми і способи активно - трудової діяльності учнів. Це - використання інструкційних, інструкційно-технологічних карт і навчальних карт, виконання домашнього завдання, використання роздаткового дидактичного матеріалу та ін.

Динаміка формування на уроках умінь і навичок багато в чому визначається інтенсивністю елементів самонавчання. Підготовленістю учнів, їх умінням самостійно вчитися. Використання технічних засобів на уроках виробничого навчання.

1.3.Аналіз відкритого уроку

Аналіз уроку - справа дуже складна. Воно вимагає і всебічних знань про урок, і спеціальних умінь аналізувати, розкривати те, що не завжди лежить на поверхні.

Обговорення відкритого заняття проводитися в день його проведення. Організовує обговорення голова циклової комісії або особа, відповідальна за підготовку заняття. Мета обговорення - оцінка правильності постановки заняття, доцільність вибраних методів і засобів, допомога викладачеві побачити окремі методичні прийоми, їх ефективність з точки зору  поставлених завдань.

При обговоренні заняття питання повинні носити конкретний характер (про окремі прийоми і методи роботи, про конкретні явища  даного заняття), не відводити обговорення від поставленої мети.

 Обговорення рекомендується проводити в наступній послідовності:

1. Викладач, що проводив заняття

2. Запрошені викладачі

3. Голова циклової комісії

4. Представник адміністрації, відповідальний за методичну роботу.

Перше слово надається майстру виробничого навчання, який проводив заняття. Він повинен чітко розкрити мету учбового заняття, обгрунтувати вибір методів і засобів, якість їх вживання, повідомити критичні зауваження по проведенню учбового заняття і змісту підібраного матеріалу. Дати характеристику рівня знань, успішності  студентів, місце уроку в системі занять, обгрунтувавши вибрані форми організації і типа уроку.

Виступ майстра повинен допомогти присутнім зрозуміти його педагогічний задум, особливості вживаних ним методів і прийомів, які лежать в основі системи його роботи.

Промовці повинні детально розібрати переваги і недоліки заняття, звернути особливу увагу на досягнення цілей  навчання, виховання і розвитку, на ефективність вживаних методів. Необхідно ретельно оцінити заняття з позиції реалізації дидактичних принципів. Обов'язково в ході обговорення відзначити недоліки, помилки, допущені в організації і змісті заняття, дати раду з вдосконалення системи роботи.

Останнім виступає голова методичної комісії і представник адміністрації. Вони підводять підсумки обговорення, відзначають, що було упущене виступаючими, дають оцінку прийомам і методам, використаним на занятті, відзначають глибину розкриття поставленої методичної мети відкритого учбового заняття і роблять виводи про доцільність використання представленого досвіду. Методист слідкує за тим, щоб аналіз був проведений на основі раніше визначеної методичної мети і не відводив обговорення в сторону від методичної мети уроку. При аналізі промовці повинні оцінити виховну роль заняття, його значення. Змістом і організацією, таке заняття сприяє вихованню якостей, необхідних майбутньому фахівцеві.

Тон обговорення має бути діловим і доброзичливим. Необхідний діловий обмін думками, дискусія, які викликають бажання не лише оцінити критично роботу колег, але творчо використовувати його досвід в роботі. Після виступу присутніх, слово знов надається майстру, що проводив заняття. Він відзначає, які зауваження приймає, з чим він не згоден і чому, доводить свою точку зору.

Добре організоване обговорення допомагає прийти до єдиної думки по принципових методичних питаннях, упровадити результати відкритого заняття в педагогічну практику.

Всі, присутні на відкритому занятті, здають заповнені бланки аналізу учбового заняття голові циклової комісії або відповідальному за проведення уроку або методистові .

Методична розробка по відкритому учбовому заняттю і аналіз виводів і пропозицій відносяться до втілення передового педагогічного досвіду.

Система відкритого заняття повинна підтримувати все нове, передове, що народжується в праці педагогічного колективу, сприяти впровадженню в практику прогресивних форм і методів  навчання і виховання учнів училища.

Аналіз уроку – процес творчий. Загальний аналіз уроку охоплює всі його сторони, він особливо важливий при вивченні системи роботи викладача (майстра виробничого навчання).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Практична частина

План уроку виробничого навчання

Тема уроку: Приготування бутербродів. Приготування та оформлення холодних страв і закусок

Тип: урок закріплення трудових прийомів і операцій.

Вид: практичні заняття

Час проведення уроку: 6 години.

Мета уроку: сприяти формуванню та закріпленню професійних компетенцій при приготуванні бутербродів, розрахунку сировини, щодо дотримання технологічних операцій і раціонального використання сировини.

В ході уроку формуються:

практичний досвід:

• підготовки гастрономічних продуктів;
• приготування і оформлення холодних страв і закусок;
• вміння:
• перевіряти органолептичними способом якість гастрономічних продуктів;
• вибирати виробничий інвентар і обладнання для приготування холодних страв і закусок;
• використовувати різні типи технологій приготування і оформлення холодних страв і закусок;
• оцінювати якість холодних страв і закусок;
• вибирати способи зберігання з дотриманням температурного режиму;

знання:

• класифікації, харчової цінності, вимог до якості гастрономічних продуктів, використовуваних для приготування холодних страв і закусок;
• правил вибору основних гастрономічних продуктів і додаткових інгредієнтів до них при приготуванні холодних страв і закусок;
• послідовності виконання технологічних операцій при підготовці сировини і приготуванні холодних страв і закусок;
• вимог до якості холодних страв і закусок;
• способів сервіровки і варіантів оформлення;
• температури подачі холодних страв і закусок;
• видів необхідного технологічного устаткування і виробничого інвентарю, правил їх безпечного використання.

Методи навчання:

Словесний: інструктування, повторення матеріалу

Пояснювально-ілюстративний: показ презентації, демонстрація готових виробів

Практичний: виконання трудових операцій, робота з інструкційно-технологічними картами, рішення ситуаційних завдань

Форма організації роботи: бригадна

Матеріально-технічне оснащення уроку

Навчальне обладнання: мультимедійний проектор, екран, комп'ютер, дошка, навчальна література.

Виробниче обладнання: виробничі столи; електронні ваги, інструменти, інвентар, посуд: кухарські ножі, обробні дошки, формочки, столовий посуд, столові прилади.

Сировина: хліб, булочки, масло вершкове, сир, ковбаса, помідори, огірки, риба, яйце, зелень, оливки.

Дидактичні матеріали: інструкційні карти, натуральні зразки.

Міжпредметні зв'язки:

1.Товарознавство.  Тема: «Хліб і хлібобулочні вироби», «Овочі», «М'ясо та м'ясопродукти», «Риба та морепродукти», «Гастрономічні товари».

2.Основи фізіології харчування санітарії та гігієни.  Тема: «Особиста гігієна

кухаря »,« Санітарні вимоги до виготовлення холодних страв і закусок ».

Прогнозований результат:

Оволодіння професійними компетенціями:

1. Готувати бутерброди і гастрономічні продукти порціями.

3. Готувати і оформляти прості холодні закуски.

Розвиток і оволодіння загальними компетенціями:

1. Розуміти сутність і соціальну значущість своєї майбутньої професії, виявляти до неї стійкий інтерес.

2. Організовувати власну діяльність, виходячи з мети і способів її досягнення, визначених керівником.

3. Аналізувати робочу ситуацію, здійснювати поточний і підсумковий контроль, оцінку і корекцію власної діяльності, нести відповідальність за результати своєї роботи.

4. Здійснювати пошук інформації, необхідної для ефективного виконання професійних завдань.

5. Використовувати інформаційно-комунікаційні технології в професійній діяльності.

6. Працювати в команді, ефективно спілкуватися з колегами, керівництвом, клієнтами.

 7. Готувати до роботи виробниче приміщення і підтримувати його санітарний стан.

 

 

 

ХІД УРОКУ

Елементи зовнішньої структури уроку	Витрачений час	Найменування етапів і структурних елементів	Діяльність майстра виробничого навчання	діяльність учнів
Організаційна частина	5 хв.	цілепокладання, постановка проблеми	Привітання.Перевірка готовності учнів	Бригадир доповідає про явку учнів і наявності в учнів спец. одягу.
			Мета - створення орієнтовної основи діяльності того, хто навчається.	Мета - сприйняття інструкційних знань
			Мотивація до навчально-практичної діяльності. Визначення теми заняття.	сприйняття, зацікавленість
	25 хв.	Повторення і вивчення теми. Визначення об'єкта і предмета дослідження	Вивчення нового матеріалу - показ презентації на тему: «Бутерброди і їх види». Технологія приготування бутербродів відкритих (прості і складні), закритих (сендвічі) і закусочних (канапе).	Відповіді на питання, доповнення, осмислення, сприйняття
Вступний інструктаж	35 хв.	Планування поточної роботи на урок	Визначення завдань і ознайомлення зі змістом практичної роботи. Розподілити учнів по робочих місцях, роздати інструкційно-технологічні картки (Додаток 1). Розповісти по технологічній картці послідовність приготування бутербродів.	Розуміння, осмислення, сприйняття.   Організація робочого місця, вибір виробничого інвентарю та обладнання для приготування бутербродів. Знайомляться з інструкційно - технологічними картами
		Показ трудових прийомів і порядок виконання операцій	Продемонструвати бутерброди відкриті (прості і складні), закриті (сендвічі) і закусочні (канапе) в готовому вигляді.	Слухове і візуальне сприйняття
Поточний інстрруктаж	1 год.30 хв.	Поточна рефлексія	Мета - контроль за ходом виконання навчально-виробничого завдання: приготування бутербродів відкритих (прості і складні), закритих (сендвічі) і закусочних (канапе).	Мета - відпрацювання прийомів і операцій: з приготування бутербродів відкритих (прості і складні), закритих (сендвічі) і закусочних (канапе).
			Контроль за дотриманням техніки безпеки, організації робочого місця відповідно до правил ТБ. Перевірка правильності виконання робочих прийомів і операцій	Самостійне виконання навчально-проізводстенного завдання: - підготовка продуктів - приготування та оформлення страви: використання різних технологій приготування і оформлення бутербродів, підготовка до подачі
			Цільовий обхід	Самоконтроль діяльності: - оцінка якості бутербродів, вибір способу зберігання з дотриманням температурного режиму
			Коригування дій учнів, виправлення і попередження помилок, надання допомоги	Звернення до майстра за допомогою
Заключний інструктаж	15 хв.	Підведення підсумків	Ціль-підведення підсумків заняття	Ціль-самоаналіз діяльності
			Прийняти і оцінити якість виконання роботи бригад із зазначенням успіхів і недоліків, демонстрація кращих робіт, видів браку.	Зрівняння своєї роботи з іншими
	10хв.	Підсумкова рефлексія	Обговорення, оцінка робіт. Відповіді на питання учнів, з'ясувати які труднощі виникли при виконанні робіт. Повідомлення теми наступного заняття, видача домашнього завдання.	Аналіз успіхів і недоліків. Бригадири аналізують роботу бригад.
			Контролювати прибирання робочих місць	Прибирають робочі місця

 

Хід уроку:

Тема : Приготування та оформлення холодних страв і закусок

Розділ:  Приготування бутербродів і гастрономічних продуктів порціями

Тема уроку: «Бутерброди і їх види»

Вступний інструктаж. Організаційна частина уроку.

- Привітання. Рапорт бригадира, про кількість присутніх

- Повідомлення про готовність до проведення заняття

Створення позитивного настрою учнів і робочої обстановки.

Демонстрація презентації.

До складу якої кулінарногї страви можна включити всю нашу планету?

Якщо в двох протилежних точках нашої планети одночасно покласти на землю два шматки хліба, то вийде сендвіч з земною кулею. Перший такий бутерброд виготовили в 2006 році, розрахувавши координати місця в Іспанії і відповідного місця-антипода в Новій Зеландії. Згодом досвід був повторений в багатьох інших куточках планети. А от мешканцям Росії сендвіч із Землею зробити дуже важко, оскільки для переважної частини території країни протилежні точки знаходяться в Тихому й Атлантичному океанах.

Повідомлення теми і мети уроку, мотивація на урок.

Майстер в/н: учні сьогодні ми проводимо урок по темі «Бутерброди».

Наша мета: вивчити основні правила приготування бутербродів і навчитися готувати їх різні види. Бутерброди - це найпоширеніший вид закуски в багатьох країнах світу і дуже часто, на навчанні або в офісі бутерброди замінюють нам сніданок або вечерю, дають необхідну енергію. Красиво оформлені бутерброди включають в меню фуршетного і святкового столу. Тому вам, як майбутнім кухарям, необхідно навчитися готувати красиві, смачні і корисні бутерброди. Зовнішній вигляд будь-якого кулінарного виробу - це його реклама.

Перевірка Домашнього завдання (Історія бутерброда, відповісти на питання по темі: «Значення холодних страв і закусок у харчуванні»)

Розповісти історію винаходу бутерброда Дриндікова М., Сафонова А., Дмитренко Е. Остащенко

Відповісти на питання по темі: «Значення холодних страв і закусок у харчуванні»:

1.У чому відмінність холодних страв і закусок?

(Холодні страви зазвичай подають з гарніром, вони більш ситні, холодні закуски мають менший вихід. Подають їх або без гарніру або з дуже малим його кількістю.)

2.Які продукти використовують для приготування холодних страв і закусок?

(Овочі, салати, м'ясо, рибу, птицю, сири та ін.)

3.Яке значення холодних закусок в харчуванні?

(Вони сприяють порушенню апетиту, важливу роль при цьому відіграє зовнішній вигляд страви. Для надання привабливого зовнішнього вигляду використовують різні декоративні елементи зі свіжих і варених овочів і зелені)

4.В якому цеху готують холодні страви і закуски?

(В холодному, виділяють спеціальний інвентар, який забороняється використовувати для обробки інших продуктів)

5.Яка калорійність холодних страв і закусок?

(Їх харчова цінність різна; є малокалорійні - зелені салати, інші багаті білками і жирами, і їх енергетична цінність велика).

6.Поясніть чому при приготуванні холодних страв і закусок слід строго дотримуватись санітарних правил, терміни і режими реалізації сировини, напівфабрикатів і готової продукції.

(При приготуванні холодних страв і закусок заключною операцією є механічна обробка, нарізка і їх оформлення. При цьому можливе вторинне мікробне забруднення).

7.Які інструменти і пристосування полегшують роботу кухаря з оформлення холодних страв і закусок.

(Карбовочние ножі, формочки і виїмки).

8.Яку посуд використовують для подачі холодних страв і закусок.

(Закусочні тарілки, блюда, вази, салатники, селедочниці, креманки і т.д.)

Виклад нового матеріалу по темі: «Бутерброди»:

Бутерброди, як найпоширеніший вид закуски. Класифікація бутербродів.

Для приготування використовують житній або пшеничний хліб, булочки, листкове тісто, сухе печиво, м'ясну і рибну гастрономію, кулінарні вироби, сири, сиркові маси, повидло, джем, яйця, масло і масляні суміші, соуси, овочі, фрукти та інші продукти так, щоб вони добре поєднувалися за смаком і кольором.

Бутерброди бувають відкриті, закриті, прості, складні, закусочні, холодні і гарячі.

Характеристика і правила приготування бутербродів: відкриті (простих і складних, закритих (сандвічі) закусочних (канапе).

Відкриті бутерброди

• готують на пшеничному та житньому хлібі,
• хліб нарізають товщиною 1 см.,
• прикрашають зеленню або продуктами, що мають яскраве забарвлення,
• для простих бутербродів використовують 1 - 2 види продуктів
• для складних - кілька видів продуктів

Закриті (сендвічі)

• готують з 2 половинок хліба (булочки),
• на хліб кладуть продукти і закривають втори скибочкою хліба (іноді скоринки обрізають),
• товщина хліба 1 см.,
• бувають одношарові, двошарові, багатошарові,
• використовують для походу, в дорогу, в поїздку, в школу.

Закусочні (канапе)

• готують на фігурних скибочках хліба (можна попередньо обсмажити),
• на хліб укладають продукти в кілька шарів за формою хліба,
• товщина хліба - 0,5 - 0,8 см., ширина - 3-4 см.,
• продукти закріплюють шпажками.

Харчова цінність бутербродів. Використовувані інструменти, посуд.Оформлення і подача бутербродів. Банкетні закуски.

Вимоги до якості і терміни зберігання бутербродів.

Продукти, призначені для бутербродів, ріжуть тонкими скибочками не раніше, ніж за 30 -40 хв до подачі. Так як при зберіганні зовнішній вигляд і смак бутербродів швидко погіршуються.

Готові оформлені бутерброди ставлять в холодильник, щоб масло добре затверділо.

Розташовувати бутерброди на блюді потрібно так, щоб фігурки і колір продуктів красиво і гармонійно поєднувалися.

Бліц - питання за новою темою «Бутерброди»

1. Яке походження слова бутерброд?
2. Які продукти використовують для приготування бутербродів?
3. На які групи ділять бутерброди?
4. Як готують відкриті бутерброди?
5. Як називаються закриті бутерброди?
6. Як називаються закусочні бутерброди?
7. Яку форму мають канапе?
8. Як називають гарячі бутерброди?
9. Як називають гарячий бутерброд з сосискою?
10. Як називають бутерброд з біфштексом?

Контроль знань у вигляді тестового завдання.

Тестові завдання по темі «Бутерброди і їх види».

Завдання: вибери правильну відповідь

1. Бутерброди - це

А) холодна страва

Б) холодна закуска

В) гарнір

2. Бутерброди бувають:

А) відкриті

Б) закриті

В) напіввідкриті

Г) закусочні

3. Для відкритих бутербродів хліб нарізають на скибочки масою:

А) 60 -70 гр.

Б) 40 -50 гр.

В) 10 - 20 гр.

4.Для відкритих бутербродів з жирними продуктами (шпик, корейка) або гострого смаку (оселедець, кілька) використовують

А) хліб житній

Б) хліб пшеничний

В) булочку здобну

5. Як називаються закриті бутерброди?

А) канапе

Б) тартинки

В) сандвічі

6. Які бутерброди використовують для оформлення фуршетного столу?

А) відкриті

Б) закриті

В) канапе

Г) тартинки

7. Бутерброди готують за

А) 1- годину

Б) 5-6 годин

В) 8 - 12 годин до прийому їжі

8. Продукти для бутербродів зберігають у холодильнику при t

А) 10 – 12⁰ С

Б) 18- 20⁰ С

В) +4- 6⁰ С

Вступний інструктаж

Техніка безпеки.

Практичний показ майстром виробничого навчання. Приготування бутербродів відкритих (простих, складних), закритих, закусочних (канапе).

Проблемні ситуації. Що потрібно зробити?

1.Ви взяли ніж для роботи і виявили, що клинок погано закріплений в рукоятці ножа.

(Необхідно змінити ніж, так як при роботі з таким ножем можна отримати травму).

2.Масло для бутербродів має зверху жовтий наліт і прогірклий смак

(Таке масло неправильно зберігалося, для бутербродів його використовувати не можна, можна перетопити і додати в тісто).

3.Зелень для оформлення холодних страв і закусок швидко в'яне, жовтіє і втрачає привабливий вигляд.

(Зелень потрібно правильно зберігати, в холодильнику шаром не більше 5-10 см., Накрити вологою тканиною, термін зберігання свіжої зелені 3 години при t 2-12⁰ С)

Інструктаж ТБ за новою темою. З'ясування незрозумілих питань.

Видача практичних завдань учням для самостійної роботи.

Оголошення бригадного конкурсу на кращий бутерброд.

Сьогодні працюємо по бригадам, кожен з вас приготує бутерброди, використовуючи картами, свої знання вміння і творчі здібності.

Поточний інструктаж:

Правила особистої санітарної гігієни для кухаря. Виконання правил особистої гігієни має важливе значення в попередженні забруднення їжі мікробами які можуть стати причиною виникнення заразних захворювань і харчових отруєнь.

Правилами особистої гігієни передбачено ряд гігієнічних вимог до змісту тіла, рук і порожнини рота, до санітарного одягу, до санітарного режиму підприємства, медичному огляду кухарів.

• На виробництві щодня перед початком роботи слід приймати душ і одягати чистий санітарний одяг.
• Особливо ретельного догляду вимагають руки. Їх слід мити перед початком роботи, під час переходу від однієї операції до іншої, до і після відвідин туалету, після кожної перерви, а після відвідування санвузла руки обробляють дезрозчином.
• Волосся повинні бути заховані під ковпаком, взуття на гумовій підошві без каблуків.
• Сережки, кільця, браслети, ланцюжки та інші вироби не допускаються.
• Нігті повинні бути коротко стриженим, не допускається декоративних покриттів.
• Порядок одягання спецодягу наступний - ковпак (косинку), халат (куртку фартух, невід'ємною частиною спецодягу є рушник.
• Перед відвідуванням санвузла, необхідно спецодяг зняти.
• Робоче взуття повинна бути за розміром ноги, з закритими задником, забороняється носити взуття сланці, в'єтнамки.

Приготування бутербродів

Самостійна робота учнів - приготування бутербродів відкритих (простих, складних), закритих і закусочних, згідно з карткою завдання і інструкційно-технологічною картою.

Цільові обходи майстра:

• організація робочого місця

• суворе дотримання техніки безпеки при роботі з ножем
• дотримання технології приготування та оформлення бутербродів
• формування навичок професійного самоконтролю.

Надання допомоги учням під час самостійної роботи з боку майстра.

 

 

Заключний інструктаж.

Органолептична оцінка якості приготованих бутербродів за п'ятибальною системою і такими показниками:

 

№	Оцінка показників	Бригада №1	Бригада №2
1	Зовнішній вид і оформлення бутербродів
2	правильність нарізки і дотримання технології
3	смак і запах
4	оригінальність

 

• Майстер виробничого навчання підводить загальні підсумки уроку
• Зазначає найбільш часто зустрічаються помилки і методи їх усунення
• Оголошує і виставляє оцінки
• Демонструє кращі роботи і підводить підсумки
• Прибирання робочих місць

 

Домашнє завдання за рівнем отриманих знань, умінь і навичок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ 

 

Цілі підсумкової випускної роботи  досягнуто та виконано такі завдання:

1. Підібрано і опрацьовано 7 джерел педагогічної та методичної інформації з теми підсумкової випускної роботи.
2. Розкриті основні вимоги, що пред'являються до сучасного уроку, а також визначено ціль проведення таких уроків. Завдяки подібним урокам учні  вчаться думати самостійно, розвивати логічне мислення, шукають творчий підхід при оформленні та приготуванні блюд,вчаться робити висновки. А також розвивають увагу та спостережливість.
3. Створено методичну  розробку  уроку виробничого навчання:

«Приготування та оформлення холодних страв і закусок, приготування бутербродів».  Методика реалізації цього відкритого уроку , є показ передових форм і методів учбово-виховної роботи, аналіз дидактичної ефективності використання технічних засобів навчання, узагальнення прийомів наукової організації і контролю якості учбового процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Батишев, С. Я. Професійна педагогіка: навч. для студентів, які навчаються за пед. спец. і напрямками / С. Я. Батишев. - М.: Ассоц. «Проф. освіту », 1997. - 512 с.
2. Кругліков, Г. І. Методика професійного навчання з практикумом: навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Г. І. Кругліков. - М.: Видавництво. центр «Академія», 2005. - 288 с.
3. Загальна і професійна педагогіка: навч. посібник для студентів пед. вузів / під ред. В. Д. Симоненко. -М. : Вентана-Граф, 2006.- 368 с.
4. Енциклопедія професійної освіти: в 3 т. / Під ред. С. Я. Батишева. - М.: АПО, 1999. - Т. 3: Р - Я. - 1999. - 488 с.
5. Енциклопедія професійної освіти: в 3 т. / Під ред. С. Я. Батишева. - М.: АПО, 1998-1999.- Т. 2: М - П. - 1999. - 440 с.
6. Шалунова, М. Г. Практикум з методики професійного навчання / М. Г. Шалунова, Н. Е. Ерганова. - Єкатеринбург: Изд-воУрал. гос.проф.-пед.ун-та, 1995.
7. Ерганова, Н. Е. Методика професійного навчання: навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Н. Є. Ерганова. - М.: Видавництво. центр «Академія», 2007. - 160 с.