Відкритий урок "Моє майбутнє в Україні: ким бути і яким бути"

Моє майбутнє в Україні: ким бути і яким бути?

Мета: підготувати учнів до вибору майбутньої професії.

Завдання: розповісти учням про значення правильного вибору професії для особистості; розкрити проблему професійного самовизначення; обговорити типові помилки при виборі професії та їхні наслідки; ознайомити з факторами, через які приваблює та чи інша професія; виховувати відповідальне ставлення до вибору майбутньої професії; навчити правильно будувати особисті професійні плани на теренах нашої держави.

Соціальний педагог. Сьогодні ми говоритимемо про вибір професії. Кажуть, що вибір професії – це друге народження людини. Від того, наскільки влучно ти обереш свій життєвий шлях, залежить яке місце в суспільстві ти будеш займати.

Все менше часу залишається до здійснення вашої головної мрії – закінчити школу і поринути у самостійне, доросле життя. Чим менше часу залишається – тим більше тривог викликає думка про вибір своєї сфери професійної діяльності.

Як сказала Кетрін Уайтхорн найкраща порада, яку можна дати юнацтву:  «Знайди що-небудь, що тобі подобається робити, а потім знайди кого-небудь, хто буде тобі за це платити». І справді, якщо людина займається тим до чого у неї лине серце, вона не просто виконує роботу гарно, а й насолоджується процесом.

Про важливість вибору професії повчав і Сковорода. Він навіть розробив «теорію сродної праці», згідно якої кожен повинен займатися своєю справою, тим, що йому до душі, до чого є хист, талант, даний Богом. Григорій Савич створював байки на цю тему, намагаючись донести до сучасників, до майбутніх поколінь важливість вибору професії.

Всі ми прагнемо бути щасливими. Що ж нам для цього потрібно? Давайте зараз разом визначимо та складемо схему: "щастя – це...” (здоров’я, сім’я, улюблена робота, друзі, висока заробітня плата, самовдосконалення, бути професіоналом своєї справи, працювати у своїй країні і т.д.). З чим у вас асоціюється слово «щастя»?

Відповідно до Конституції України Стаття 43. «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується».

<…> право на працю означає не гарантування державою працевлаштування кожній особі, а забезпечення саме рівних можливостей для реалізації цього права.

Розглянемо сновні поняття:

Професія — це вид трудової діяльності людини, що володіє комплексом спеціальних знань, практичних навичок, одержаних шляхом спеціальної освіти, навчання чи досвіду, які мають можливість здійснювати роботу в певній сфері виробництва.

Спеціальність -  комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності.

Поса́да — формально, адміністративно закріплене місце працівника в трудовому колективі, яке передбачає виконання логічно посадових обов'язків, посадові виконання і характер взаємовідносин.

Кваліфікація — рівень підготовленості, майстерності, ступінь готовності до виконання праці за визначеною спеціальністю чи посадою, що визначається розрядом, класом чи іншими атестаційними категоріями.

Основні мотиви при виборі професії:

• Престиж професії;
• Розмір заробітної плати;
• Зростання кваліфікації;
• Інтерес;
• Умови праці;
• Доступність навчання;
• Потреби ринку праці.

Престиж професії і розмір заробітної плати - не найкращі мотиви при виборі професії Насамперед, потрібно розділити причини, які спонукають вибрати ту чи іншу професію, на зовнішні і внутрішні. Зовнішні причини пов'язані з впливом навколишнього середовища: думкою батьків, друзів, однолітків, бажанням добитися зовнішнього успіху або страхом осуду. За внутрішні причини потрібно відповідати самому - їх визначають власні здібності, нахили, звички і характер, і тільки вони. Лідер списку мотивів - престиж професії. Мотив, в принципі, непоганий, однак у ньому самому криється пастка. У наші часи в фаворі різного роду економічні і юридичні спеціальності. Проте вже зараз на ринку праці починає відчуватися надлишок тих же бухгалтерів, юристів, економістів. І що буде з попитом на ці професії у майбутньому - можна тільки припускати. Висновок простий: при виборі професії її престиж не повинен застити очі; про нього потрібно пам'ятати, але спиратися на нього одного - навряд чи розумно. Почесне друге місце при виборі професії займає високий заробіток: ким би не працювати, аби добре отримувати. Але навряд чи такий мотив як високий заробіток заслуговує того, щоб при виборі професії спиратися тільки на нього. Чому? У нормі зростання заробітної плати безпосередньо залежить від зростання кваліфікації. Професії ж, де планка заробітної плати піднята спочатку високо, як правило, зростання кваліфікації не передбачають. Років через п'ять доходи офіціантки і початківця банківського службовця зрівняються, пройде ще кілька років - і дохід банківського службовця залишить заробіток офіціантки далеко позаду. Головне, щоб був інтерес до самої професії, щоб вона стала улюбленою справою для вас Інтерес до змісту самої професії, тобто внутрішня причина її вибору, знаходиться лише на третьому місці, а шкода. Той, для кого робота буде в радість, стає просто улюбленою справою, і працювати буде більш продуктивно і постійно самовдосконалюватися. І як нерозривно пов'язане з його успішною роботою, піде просування по службі і шанобливе ставлення з боку колег. Так, до фанатизму захоплений програмуванням хлопчина стає, зрештою, винахідником власної мови програмування і власником підприємства з розробки програмного забезпечення. Йому залишається шкодувати лише про те, що обов'язки керівника практично не залишають часу на те, щоб цілком віддатися улюбленій справі. Умови праці теж відіграють свою роль у виборі тієї чи іншої професії. Втім, змінивши місце роботи, іноді можна суттєво змінити та умови праці, - деякі професії це дозволяють. Наприклад, геолог у польовій партії (намети, тайга, постійні відрядження) і геолог на посаді інженера-геолога на нафтовидобувному підприємстві (місто, офіс, ніяких відряджень) - випускники одного і того ж геологічного факультету. Ще одна причина - доступність навчання. Одна справа - отримувати вищу освіту в рідному місті, де живеш, інше - їздити за тридев'ять земель. А якщо живеш в маленькому містечку, де всіх навчальних закладів - одне ПТУ, перейменоване в коледж? Неважко зрозуміти, що, ставлячи на чільне місце доступність навчання, ти істотно обмежуєш список професій. На жаль, якщо говорити про доступність навчання в тих випадках, коли на безкоштовній основі у ВУЗ поступити не вдалося, то велике значення має висота оплати за навчання. Звичайно, і тут можна знайти вихід: взяти кредит у банку, підробляти вечорами, піти на заочне відділення, де плата нижче, - але все-таки отримати бажану спеціальність.

Легко помітити, що багато мотивів вибору тієї чи іншої професії, зрештою, обертаються помилками.

Найпоширеніші помилки при виборі професії:

 • Орієнтація відразу на професії вищої кваліфікації (учений, дипломат, льотчик-випробувач, космонавт, організатор виробництва, військовий стратег та ін.);

• Упередженість у ставленні до деяких важливих для народного господарства професій;

• Відсутність власної думки і вибір професії під впливом некомпетентних осіб;

• Перенесення ставлення до людини, яка є представником даної професії, на саму професію;

• Захоплення лише зовнішньою або якоюсь окремою стороною професії;

• Ототожнення навчального предмета з професією;

• Невміння розбиратися в своїх мотивах, невміння оцінювати свої здібності;

• Незнання, переоцінка або недооцінка своїх фізичних даних;

• Відсутність чітких уявлень про те, що треба знати, зіставити, зважити, обираючи професію.

Основні правила вибору професії:

1.               Дізнайся якомога більше про різні професії.
2.               Збери інформацію про те, які професії користуються попитом сьогодні на ринку праці, і які будуть потрібні через 3-5 років.
3.               Розглянь можливості і обмеження, обумовлені особливостями твоєї сім’ї.
4.               Визнач для себе головні цілі: ким хочеш стати, яку роботу хочеш виконувати, чого хочеш досягти в житті?
5.               Оціни свої можливості: здібності, нахили, особливості характеру і темпераменту.
6.               Не забудь проконсультуватись з лікарем, щоб не вибрати професію, яка тобі протипоказана за станом здоров’я.
7.               Обери навчальний заклад, де ти зміг би отримати обрану професію.
8.               Обдумай свій вибір ще раз, оціни кожний свій крок.
9.               Звернись за консультацією до спеціаліста-профконсультанта, якщо на якомусь етапі вибору професії у тебе виникли труднощі.

На шляху до досягнення наших цілей постійно зустрічаються перепони. Їх можна умовно розді­лити на зовнішні і внутрішні. Вва­жають, що з внутрішніми перепонами справитися набагато важче, ніж з зовнішніми. Коли ми говоримо про свої внутрішні обме­ження, як правило, ми починаємо зі слів «Я не можу... ». Зараз ми спро­буємо по крокам здолати деякі ваші внутрішні обмеження. Запишіть на аркуші 5 раз одну і ту ж фразу «Я не можу... », залишивши трохи місяця, щоб її завершити.

2. Допишіть фразу, що ви НЕ мо­жете зробити (робити).

3. Тепер у всіх реченнях закресліть слово «можу», а замість нього зверху запишіть «хочу». Що у вас вийшло? Прочитайте всі фрази з но­вими словами.

4. Наступний крок. Скрізь закресліть частку «не». Прочитайте, що у вас вийшло. Дуже важливе пи­тання, яке ви зараз маєте поставити собі: «Я дійсно цього хочу?» прочитайте ще раз фрази і зробіть наго­лос на слові «Хочу».

5.1 Завершальний крок. Допишіть після слова «хочу» словоспо­лучення «І ЛЕГКО МОЖУ». Разом у вас вийде «Я хочу і легко можу...», а далі за вашим текстом. Тепер за­читайте свої нові фрази вголос.

Кожного разу, коли вам здається, що ви щось не можете, не хочете виконайте цю вправу і у вас обов’язково все здійсниться. Програмуйте себе на успіх, але пам’ятайте, що і поразка може бути першим стимулюючим кроком до самовдосконалення і успіху.

Перегляд відеоролика «Інтерв’ю з аналітиком HeadHunter-Україна».

Однозначно передбачити, які професії будуть затребувані через 5-7 років, неможливо.  Всі перераховані напрями і професії майбутнього є орієнтовними і складені аналітиками на основі відомих і передбачуваних тенденцій розвитку сучасного світу.  Цілком можливо, що цей список поповниться новими професіями, через пару років, про які ми раніше не чули.  Але не дивлячись на обрану спеціалізацію, в співробітника завжди буде цінуватися працьовитість і якісні знання.  Тому, вибираючи напрямок в навчанні і майбутню професію, головне – це любити свою справу, і прагнути самовдосконалюватися.

Щоб бути компетентними спеціалістами, затребуваними на ринку праці, молодим людям України необхідно формувати навички майбутнього:

1. Критичне мислення та вміння комплексно вирішувати проблеми

Прискіпливо перевіряйте інформацію, оцінюйте та аналізуйте її. Ця навичка високо цінується в будь-якій професійній сфері. А щоб комплексно вирішувати проблеми, навчіться бачити й усувати причини, а не наслідки. Наприклад, якщо ваша організація не приносить бажаного прибутку, не поспішайте звільняти персонал, а ґрунтовно проаналізуйте її роботу.

2. Медіаграмотність та знання основ IT-технологій

Блоги, соціальні мережі, подкасти, форуми активно проникають у професійні комунікації. Навіть більше, вони перетворилися на інструменти взаємодії зі споживачами. Вам неодмінно знадобиться вміння працювати у форматах відео та розробляти контент для сучасних форм масової інформації та комунікації.

3. Гнучкість розуму та неперервна освіта

Її ще називають когнітивною гнучкістю: навчайтеся миттєво переключатися з однієї думки на іншу та обмірковувати кілька речей одночасно.

Longlife Learning — готовність навчатися та перенавчатися все життя, адже спеціалісту майбутнього доведеться змінювати до 10 професій протягом життя.

Один відомий американський соціолог сказав:

«У ХХІ ст. неграмотні не ті, хто не вміє читати і писати, а ті, хто не вміє вчитися, а ще – забувати те, чого навчився, й перевчатися».

4. Високі показники емоційного та соціального інтелекту

Це здатність розуміти емоції, наміри та мотивацію інших людей і свої власні, а також уміння управляти своїми емоціями та емоціями інших людей, підлаштовуючись під тон співрозмовника, відчувати його настрій.

5. People management

Уміння управляти людьми приходить з досвідом і охоплює безболісне вирішення конфліктних ситуацій, недопускання пліток та інтриг у колективі, формування такої атмосфери у колективі, щоб співробітники поспішали не з роботи, а на роботу.

6. Вміння працювати віддалено та збирати й опрацьовувати великий обсяг інформації. Крос-функціональність та міждисциплінарність

Вміння працювати на стику професій. Крім своєї спеціалізації треба мати непогані знання в суміжних сферах. Адже професіонал, який освоїть не одну спеціальність, а дві чи три споріднені, матиме у своєму арсеналі більше інструментів і, відповідно, більше шансів на омріяну посаду.

В більшості випадків показником успіху не є наявність золотої медалі чи червоного диплому, а вміння бути адаптивним до нових обставин, які щоразу підкидає життя.

Ніхто не відміняв і робітничі професії. Водій, слюсар, автомеханік, будівельник, швачка – професії, які не популярні серед нинішньої молоді, але мають великий попит на ринку праці. Найчастіше роботодавець готовий платити більше фахівцям цих галузей, ніж, наприклад, економісту або турагенту. Така тенденція пов’язана з дефіцитом робочих кадрів. Оскільки в нашому суспільстві більшість молоді вибирають шлях «офісного планктону».

А зараз, за мотивами давньої притчі ми з вами проведемо дослід.

Наше життя схоже ось на цю склянку: каміння – це справи великі, великі бажання і великі цілі; галька – не такі важливі, але необхідні справи й бажання; а піщинки – це дрібниці життя. Якщо ми турбує­мося лише про дрібниці, гадаючи, що більше зачекає, то наше життя заповнюється дрібницями, як склянка піском. І в нашому житті не за­лишається місця для дійсно важливих речей. А насправді їх не так багато, як насправді небагато ве­ликих камінців. Завжди турбуйся про головне. Не перетворюй своє життя на пісок!

Один мудрець сказав: «Обери собі професію, яка буде тобі по душі і ти не будеш працювати жодного дня!».

Тож я всім вам бажаю знайти собі саме ту, від якої ви будете отримувати не тільки велику зарплату а і не менше задоволення.

Наостанок я хочу подарувати вам ці буклетики, сподіваюся, що вони будуть корисні.