Мета: навчальна: з’ясувати ідейно-тематичну спрямованість поезії «Шевченкова верба», пов’язуючи з біографією Тараса Шевченка; розвивальна: розвивати пам’ять, увагу, навички виразного читання ліричних творів; виховна: виховувати повагу до мистецьких надбань нашого народу.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, текст твору, ілюстрації Олега Шупляка.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Декламування учнями напам’ять поезій Т. Шевченка (2-3 учні)
ІІІ. Вступна частина
- Давайте розглянемо ще декілька картин відомого митця, присвячених Шевченку (слайд 4, 5) VI. Оголошення теми та мети уроку (слайд 1)
- Сьогодні ми з вами познайомимося із творчістю ще одного відомого поета, який присвятив Тарасу Григоровичу цілу збірку « За люд. У соті роковини уродин Тараса Шевченка» (Слайд 8). – Коротке повідомлення учениці про життя і творчість Богдана Лепкого. VIІ. Основна частина уроку – Бесіда - Які випробування випали на долю Шевченка? – Скільки років прожив Тарас Григорович? (47) – А скільки з них провів у неволі? (34) – Сьогодні ми з вами опрацьовуємо поезію «Шевченкова верба». Ви, я впевнена, чули вислів, що верба і калина –символи України. Ваша однокласниця/однокласник підготувала/підготував коротке повідомлення про це дерево. Давайте послухаємо. (слайд 9) «Верба як символ України
З давніх-давен у нас в Україні вербу вважають священною рослиною.. Верба символізує Прадерево життя, так само, як Чумацький шлях. Недаремно ж верби висаджували обабіч шляхів. Обряд хльоскання вербою означає поєднання людини з Космосом, можливість відновлення сили та здоров’я.
Шанування дерев бере свій початок із сивої давнини, коли наші Предки поклонялися деревам як Богам. До прийняття християнства було багато священних гаїв, куди ходили на поклоніння Богам природи; там росли священні дерева, стояли кумири, відбувалися народні обряди. Звичай святити вербу за тиждень перед Великоднем існував ще у Київській Русі задовго до її християнізації, саме з астрального культу слов’ян він був запозичений і християнською церквою. До речі, на батьківщині християнства цю роль виконує пальма, бо верба там ніколи не росла.
Дбайливе ставлення до природи вироблялося слов’янами впродовж багатьох тисячоліть – Прослуховування аудіозапису поезії «Шевченкова верба» (слайд 10) -Аналіз поезії: Вид лірики: пейзажна та патріотична
Жанр: вірш.
Тема: розповідь про те, як Т.Шевченко посадив і виростив вербу з маленької гілочки, яку привіз із рідної України, в Новопетрівському укріпленні
Основна думка: уславлення любові до рідної землі
Основний мотив: туга за рідним краєм. Художні засоби твору:
*порівняння (слайд 11) – «шепче щось над ним, як мати»; «відірвана, як він»; «листочків шум, немов далека пісня жалю».
*епітети (слайд 12) –«чорний шлях», «лютий скін», «деревина люба й мила», «рідний краю», «дикої пустині», «земля свята». *метафори (слайд 13) – «верба шумить», «І шепче щось», «Вона ж сумує», «летить шум».
*риторичні оклики – «Ох, як же, як була йому Та деревина люба й мила! Нам не забути, рідний краю!»
VII. Підсумок уроку (слайд 14)
- Доля верби, посадженої Шевченком, мала своє продовження: до святкування 150-річчя з дня народження Тараса Шевченка український поет Андрій Малишко привіз із-зі кордону гілочки цієї верби. Їх було висаджено біля Спілки письменників України та біля будинку поета Максима Рильського.
VIIІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.
ІХ. Домашнє завдання (слай 15) - Підготувати повідомлення про життя і творчість Галини Кирпи
Слайд 16.