Відкритий урок "Патріотично-інтимна лірика в поезії Василя Симоненка "Лебеді материнства".

Про матеріал

Відкритий урок з української літератури для 7 класу "Патріотично -інтимна лірика в поезії Василя Симоненка "Лебеді материнства ".

Перегляд файлу

Конспект відкритого уроку української літератури

(7 клас)

Тема: Патріотично-інтимна лірика в поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Тип уроку: Засвоєння знань і формування вмінь

Мета уроку:

Навчальна: поглибити знання про життєвий і творчий шлях В.Симоненка, ознайомитись з поезією” Лебеді материнства”.

Розвиваюча: розвивати навички виразного читання, ідейно-художнього аналізу поезії, образного мислення, послідовного викладу думок; з’ясувати символічне значення образів.

Виховна: виховувати почуття поваги та любові до матері, до Батьківщини, почуття патріотизму, національної гордості; формувати активну громадянську позицію

Забезпечення уроку: мультимедійна презентація – слайди, на яких протягом уроку проектуються: портрет та сімейні фото В. Симоненка, виставка його творів, біографія поета, відео- та аудіозапис «Лебеді материнства» (муз. А. Пашкевича) у вокальному виконанні; дидактичний матеріал (тестові завдання), підручник.

Епіграф уроку:

Можна все на світі вибирати, сину,

вибрати не можна тільки Батьківщину

В. Симоненко

Великі дороги в світ широкий завжди починаються

Від материнської пісні, співаної над колискою.

В.Симоненко

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1.Заохочення до співпраці

Дорогі учні та гості! Я рада вас вітати на уроці української літератури.( СЛАЙД) Нехай цей смайлик оселиться у вашому серці і подарує вам радість. Запрошую до чарівного світу літератури.

Кожен день не схожий на інший. Бо щодня ми дізнаємось про щось нове. І сьогоднішній урок не буде винятком.

2.Аутотренінг

Щоб налаштувати себе на активну роботу, проведемо аутотренінг. Прошу повторювати за мною

Я - учень!

Я - творча особистість!

Я знаю, думаю, аналізую!

Я не боюся висловлювати свої думки.

На помилках вчаться.

Я хочу багато знати.

Я буду плідно працювати!

-Налаштуймося на цікаву, невимушену зустріч

Діти, візьміть свою ліву долоню, вона ближче до серця, і покладіть на неї ті знання, добро, творчість, які у вас є. А тепер візьміть праву долоню і покладіть на неї ваші прагнення отримати нові знання, старанність, наполегливість. З'єднайте ваші долоні разом і покладіть все до своєї душі. До неї я дарую вам свою любов, терпіння, повагу. Уявіть, що у ваших долоньках - дрібка гарного настрою. Поділіться ним, щоб зробити день приємнішим для всіх, хто зараз поряд з вами. Усміхніться, подумки побажайте успіхів на цілий день. Я ж бажаю вам бути розумними, успішними, цікаво провести час у царині українського слова. Тож почнімо наш урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Слайд .

Вважають, що його біографію треба вивчати як частку історії України, його називають сурмачем епохи, витязем молодої української поезії, лицарем на білому коні. Василь Симоненко – це народна совість в українському письменстві. Не судилося його таланту розкритися вповні, але те, що він створив нетлінне. Слово його – коштовне надбання. Воно сяє всіма мальовничими гранями. Симоненко не думав про літературну славу – вона прийшла до нього посмертно й утвердилася навіки.

Його поезія витримала випробування протягом кількох десятиліть. Чим же бере за живе Симоненко? Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини, в її зачарований світ, самобутньою образністю поетичної мови, патріотичним звучанням своєї музи.

Бесіда за питаннями.

Давайте пригадаємо разом:

Які твори художньої літератури В.Симоненка вам відомі? Ми з ними знайомились у 5 класі. (Казки «Подорож у країну Навпаки», «Цар Плаксій та Лоскотон»)
Чим вони запам’яталися?

(Цікавим напруженим сюжетом, своєю повчальністю)

Чому твори Василя Андрійовича є популярними і цікавими для сучасного читача?

(Проблеми, які розкриває у своїх казках поет, є і сьогодні, тому твори письменника є актуальними для сучасного читача)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Поет, у якого неможливо не закохатися. Що ховається за образом ніжного лірика Василя Симоненка? Яким було його коротке, але таке яскраве життя? Про це та багато іншого поговоримо на нашому уроці.

Сьогодні ми поглибимо знання про творчість Василя Симоненка. Від часів Шевченка наша словесність не знала іншого такого поета, якого б так любив і шанував народ. Його вірші переписували від руки й берегли, як родинні реліквії; проаналізуємо поезію, яку співали, образи якої вишивали на рушниках, - поезію «Лебеді материнства».

У зошиті запишіть тему уроку та епіграф, що є рядками поезії письменника. Слайд . (Учні записують у зошити тему уроку)

«Патріотично-інтимна лірика в поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Очікування від уроку. Етап визначення мети та планування роботи СЛАЙД

Чого ви очікуєте (бажаєте) від сьогоднішнього уроку? (учні оголошують свої очікування, які поступово з’являються на слайді)

СЛАЙД «Озеро бажань»

Чим ми будемо займатися на уроці?
Чого ми повинні навчитись?

Очікувані результати.

Учні знатимуть: біографію поета; зміст поезії «Лебеді материнства»; поняття «ліричний герой».

Учні вмітимуть: робити ідейно-художній аналіз вірша; визначати символічні образи поезії; художні особливості вірша; зв’язно й грамотно викладати свої думки.

ІV. Сприймання навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Ми з вами перегорнемо сторінки життя та творчості поета. Я сподіваюсь, що не тільки твори поета, але й він сам стане вам близьким, рідним і зрозумілим, тому, що поетичні рядки йдуть від його ніжного серця, палкого розуму, схвильованої й ранимої душі. Прочитайте епіграф до уроку СЛАЙД

Як ви гадаєте, чому Василь Симоненко говорить, що все починається з колискової пісні матері?

(думки учнів)

V. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя: У дитинстві хочеться вірити в казки і навіть думки не припускати, що існують зло й жорстокість, нещастя й неприємності. Запорукою спокою та щастя, добрим охоронцем для дитини завжди була мати, дана людині Богом. Її, як і Батьківщину, не обирають. Дитина для матері залишається дитиною, навіть коли вона доросла й має власну родину. Материнське серце завжди на сторожі, завжди прагне щастя дітям.

Як же ріс та розвивався майбутній поет? Що цікавого з життя В. Симоненка ви знайшли готуючись до уроку? (Випереджальне завдання для учнів: пошук інформації, цікаві факти з біографії В.Симоненка)

Біографія (коротко)

(Прегляд презентації паралельно з розповіддю про життя і творчість поета заздалегідь підготованими учнями) СЛАЙД

Симоненко Василь Андрійович (псевдоніми – В.Щербань, С.Василенко, Симон) народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в Біївцях Лубенського повіту на Полтавщині. Дитинство припало на роки війни, було важким, голодним, зростав Василь без батька, який залишив родину. Але хлопець ніколи не був обділений материнською любов’ю та ласкою. Допомагали дідусь та бабуся, які любили свого кмітливого онука. Дідусеві присвятив сердечного вірша «Дід умер» та «Дума про діда».

Від матері, Ганни Трохимівни, та діда Федора малий Василько брав перші уроки життя, уроки доброти, любові, невтомну жагу знань. Дід був неписьменним, не ходив до школи, але самостійно навчився грамоти, багато читав, розповідав онукові про минуле, давав корисні поради Василеві.

Писати хлопець почав ще у шкільні роки, писав вірші для шкільної стіннівки. П’ять класів закінчив у Біївцях, а решту – у сусідніх селах Єнківцях і Тарандинцях. До школи дорога була не близька – 9 км. Мати згадує: «Повоєнні роки були люті й сніжні. А пальто у Васі – пошарпане, чоботи – діряві. Тільки ніколи, ні разу він не запізнився на урок. Було, питаю його: «Важко тобі, Васю?..» А він весело відказує: «Та чого там важко? Доки дійду до школи, то всі уроки повторю, а як назад вертаюся, то всі пісні переспіваю». Закінчив десятирічку із золотою медаллю.

У 1952 році Василь Симоненко вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т.Шевченка.

(можна далі показати відеоролик «ТВІЙ ВАСЯ»(6 хвилин) де розповідається у сучасному блогерському стилі про студентське життя та останні роки поета) СЛАЙД - ВІДЕО

Студентське життя було багате на дружбу на мрії про майбутнє. У роки навчання Симоненко продовжує писати, але з друком своїх творів не поспішає. Згодом почав активно працювати в університетській літературній студії, де його обрали старостою.

По закінченню університету Василь працює в газетах Черкащини. Його замітки, нариси, репортажі, статті відзначалися глибоким змістом та гостротою, безкомпромісністю, а це не завжди подобалося начальству.

У цей же час, як і до кожної молодої людини, до нього завітало кохання. У творчості відкрилась ще одна грань. І полилися зізнання тій єдиній, яка пізніше стала йому дружиною, народила сина Олеся.

Василь умів любити так щиро, так ніжно, так самозреченно, як, мабуть, ніхто на землі. Син Олесик був найбільшою любов'ю останніх років життя Симоненка. З його народженням з'являються у поета найлагідніші, жартівливі, мудрі казки.

Але умів він і ненавидіти підлість, сваволю, лицемірство. У той час побільшало цькувань, наклепів, звинувачень. Лише одному щоденникові довіряв Симоненко свої болісні сумніви, тривоги, жалі. Лише йому сповідався.

Василь Симоненко був справжнім журналістом. І тому весь час прагнув матеріалу. Прагнув розкриття жахливих фактів сталінського терору.

Василь Симоненко прилучився до комісії, котра мала перевірити чутки про масові розстріли й розшукати місця потаємних поховань. Разом з молодою художницею Аллою Горською вони обходили десятки прикиївських сіл, опитали сотні мешканців, виявили урочища, де, за свідченням селян, більшовицькі кати ховали сліди своїх злочинів. Саме за участю Симоненка для людства були відкриті таємні братські могили жертв сталінізму. За участю поета був написаний і відправлений до Київської міської ради Меморандум з вимогою оприлюднити ці місця. Цей вчинок Симоненка слід вважати громадянським подвигом і водночас власноручним смертним вироком.

Незабаром дізнався про звіряче вбивство Алли Горської. І в щоденнику від 3 вересня 1963 з'явився запис: «Друзі мої принишкли, про них не чути й слова. Друковані органи стали ще більше бездарнішими й зухвалішими. Журнал «Україна» знущається над віршами. Кожен лакей робить, що йому заманеться».

Щоденниковий запис 22 липня 1963 року: «Мабуть, почалося моє згасання. Фізично я майже безпорадний, хоч морально ще не зовсім виснажився. Думаючи про смерть, не почуваю ніякого страху,можливо, це тому,що вона ще далеко? Дивна річ: я не хочу смерті, але й особливої жадібності до життя не маю. Десять років для мене – більше, ніж достатньо».

Доля розпорядилася інакше. Менше як через 5 місяців, об 11 годині вечора 13 грудня 1963 року, на лікарняному ліжку в Черкасах навіки зупинилося Симоненкове серце.

Розповідь учителя. В одному зі своїх публіцистичних творів В. Симоненко пише: «Кожна нація і народ створили десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо і живуть довго, інші з часом стираються, темніють, як мідяки, і щезають з пам’яті людської. Але є слова, які можуть зникнути тільки тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До таких належить прекрасне і просте слово — «Батьківщина». Воно вічне, як вічний народ».

Асоціативний кущ до слова «Батьківщина»

Подумайте і скажіть, з чим асоціюється у вас слово «Батьківщина»? (учні по черзі називають асоціації. СЛАЙД На екрані виводиться схема Асоціацій)

(Батьківщина : батько, мати, дім, оберіг, затишок, радість, друзі, оселя, любов, ніжність, лагідність, спокій, Україна)

Слово вчителя: Дійсно, Батьківщина - це земля не лише наших батьків, а й дідів і прадідів, це край, де здавна звучить наша рідна мова й материнська пісня. Наша Батьківщина - це Україна.

Історія написання вірша

Без Батьківщини немає людини, зрада їй завжди фатальна. Саме цю вічну істину художньо переконливо вдалося ствердити у своїй поезії Василеві Симоненку. Ось як згадує історію створення «Лебедів…» Микола Дашківський:

– Одного разу я прийшов у редакцію трохи раніше. Заглянув у відділ пропаганди. Вася вже сидів за своїм столом і щось писав. Обличчя його було урочисте і схвильоване. Він підвів голову, привітався.

— Оце, Колю, тільки-но закінчив вірша. Здається, вдався. Хочеш, прочитаю?

— Звичайно.

— Тоді слухай

Аудіозапис поезії у виконанні автора Слайд . (Аудіозапис поезії «Лебеді материнства» у виконанні В. Симоненка + презентація)

Вчитель: Вірш «Лебеді материнства» ви прослухали у виконанні автора.

Перевірка сприйняття тексту.

Скажіть, будь ласка, яке враження справив на вас голос Василя Симоненка?
Як ви вважаєте, якою людиною він був?
Які емоції викликала у вас ця поезія? (Діти висловлюють свої думки ).

А зараз, діти, ви доведете, що теж умієте виразно читати. Для того, щоб прочитати поезію правильно, необхідно дотримуватися основних вимог виразного читання (логічних наголосів, пауз, звертати увагу на розділові знаки, читати емоційно, неспішно). (Учні читають поезію ланцюжком)

Бесіда за твором

- У якій формі побудований вірш? (Монолог матері, звернення матері до сина, напутнє слово матері до сина.)

- Які картини постають на початку вірша?( Чарівний світ казки.)

- Яке значення для кожного з нас має батьківська хата?

- У яку дорогу має вирушити син, коли виросте? ( У життєву)

- Від чого застерігає мати свою дитину?

- Про який вибір ідеться в поезії? (Життєвого шляху; моральних засад, якими слід керуватися.)

Слово вчителя: (після відповідей учнів) Починається вірш зі своєрідної розмови поета з сином про те, що він, підрісши, вирушить у життєву дорогу. Поет говорить про зустрічі, які чекають на сина на життєвих шляхах, про майбутнє кохання, друзів, дружину. Все, все може вибирати людина. І шляхи, якими піде. Та завжди з сином будуть «очі материнські і білява хата». Шлях, у який виряджає сина поет, сповнений тривог і небезпек. Та сили юнакові, мужності надає рідна земля, любов до неї. Завершується поезія «Лебеді материнства» крилатою фразою

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Почуття патріотизму – найсвятіше почуття людини. Кожен з нас любить землю, де він народився та виріс; шанує мову, вперше почуту з уст матері; вулицю, на якій зростав. Любить сильно, щиро. А ось знайти слова, щоб виразити свою любов,– важко.

Василь Симоненко такі слова знайшов. Він зумів передати у «Лебедях материнства» й любов до рідної матері, й любов до прекрасної неньки нашої – України у простих, щирих словах.

- Якими словами передав Василь Симоненко любов до матері і Батьківщини? Зачитайте відповідні поетичні рядки. («Можна вибрать друга і по духу брата, Вибрати не можна тільки Батьківщину»; «Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати»; «І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі» тощо)

Гра «Знайдіть ознаку» (Додатково) Лебеді….(рожеві)

Зорі… (сургучеві)

Ласка….( материнська добра)

Хата….(білява)

Очі…(материнські)

Мавки… (чорноброві)

Тривоги …(приспані)

Смеркання…. (хмільне)

Поле…. (чуже)

Пір’я… (рожеве)

Сузір’я…(золоте)

VI. Ідейно-художній аналіз поезії: (складання паспорту вірша) СЛАЙД

- Давайте сформулюємо тему твору. (заповнюється таблиця на слайді)

Тема: відтворення материнського співу над колискою дитини, в якому висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душі.

- У яких рядках виражається ідея вірша? (учні коментують)

Ідея: уславлення материнської любові, яка буде супроводжувати її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини.

Основна думка :У якому поетичному рядку, на вашу думку, втілена основна думка твору? («Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину».) СЛАЙД

Жанр: (колискова пісня);

Твір побудований як колискова, в якій матір, співаючи, мріє про щасливу долю своєї дитини: щасливе життя, гарну дружину, вірних друзів. СЛАЙД

Композиція (Вірш умовно можна поділити на 3 частини):

І ч. - чарівна казка дитинства, в якій мати прагне все зробити для щастя своєї дитини;

ІІ ч. - мрії матері про майбутнє дитини;

ІІІ ч. - роздуми матері про змужніння сина як людини і громадянина.

Художні особливості вірша. Симолічні образи поезії

Пригадайте, що таке символ?

СЛАЙД (Символом називають умовне позначення якогось предмета, поняття чи явища. Символи можуть бути різні: державні, художні, наукові, народні, фольклорні та інші)

СЛАЙД. Які образи-символи є в поезії? Поясніть їх роль.

СЛАЙД. У творі є буквальний і символічний зміст. Слів-образів, що мають символічне значення, багато. Вони сприяють розумінню тексту

Лебеді — символ чистоти, милосердя, Діви Марії. Тобто у вірші це — птах матері.

Зорі — присутність божества, ангела-посланця Бога, надія. Оскільки у християнстві зорі означають божественне благе ставлення, то вданій поезії мова йде про благе ставлення Бога до дитини.

Лимани (вода) — символ народження; символ мінливого людського життя.

Мати є символом усіх духовних речей. „Материнська добра ласка в неї за плечима": мати — джерело духовності, усього доброго і ніжного.

Півень у праукраїнців вважався передвісником зорі, а отже, пробудження життя.

Національна символіка ( верби і тополі) постає надійним оберегом українців, хоч би де вони опинилися, навіть якщо на чужину їх закинула доля.

Що вам відомо про лебедів-птахів? Чому, на ваш погляд, поезія має таку назву?

Ви отримали випереджальні завдання - підготувати у трьох рубриках (біолог, літературознавець, фольклорист) повідомлення про лебедів. Пропоную послухати їх, а потім дати відповідь на запитання

Повідомлення про лебедів біолога

СЛАЙД

ЛЕБЕДІ – птахи з родини Качині. Їхнє тіло видовжене, шия дуже довга, голова середніх розмірів; дзьоб завдовжки, як голова, прямий і рівномірно широкий. Кінцівки низькі, прикріплені далеко ззаду, плавальні перетинки між пальцями дуже великі. Лебеді населяють всі географічні пояси земної кулі, за винятком екваторіальних зон; найбільше їх у помірному і холодному поясі Північної півкулі. Житлом служать прісноводні озера і багаті на воду болота; гнізда свої вони зазвичай влаштовують на суші. Перед зльотом вони шумно ляскають крилами і вдаряють своїми кінцівки по поверхні води; таким чином вони рухаються, поки злетять, 15—20 м, а потім піднімаються в повітря. Деякі види іноді подають голос; у більшості випадків це сильне сичання або глухе ґелґотання, рідше звук, схожий на звук труби. Тільки небагато видів мають сильний, благозвучний голос, особливо приємний, якщо його слухати здалеку.

Обидва птахи однієї пари надзвичайно прихильні одне до одного, і одного разу утворена пара не розпадається все життя. Так само ніжно ставляться батьки до свого потомства; самець хоча й не насиджує яйця, але пильно оберігає самку і попереджає її про щонайменшу небезпеку.

Живляться лебеді рослинами, що ростуть на воді або в болоті, комахами та їхніми личинками, черв’яками, черепашками, земноводними і рибами. Вони здобувають усе це, занурюючи свою довгу шию у воду, обриваючи там рослини і обнишпорюючи мулисте дно.

Які легенди чи казки про лебедів вам відомі?

Повідомлення фольклориста

Давно це діялось, коли ще люди мріяли про мирне життя та спокій. На горбистій місцевості розкинулось поселення. Добрі, працьовиті люди в ньому жили. З однієї сторони поселення було захищене дрімучим старезним лісом, а з іншого переходило в широкий берег, на якому було багато ставків. Навесні до цих ставків прилітали лебеді, оселялися, гніздились. Вільно їм тут було: ніхто на них не полював, їжі було вдосталь, та й людини милувались їх красою. Білі красені щороку відлітали на зиму туди, де тепло.

Але одного року лебідка поранила крило і не змогла відлетіти. Залишився біля неї і її друг. Довго плавав навколо лебідки, підпихаючи та допомагаючи здійнятись в небо, та не змогли.

Настала зима. Вода в ставку почала замерзати, як не маявся лебідь, розбиваючи кригу, але вона наближалась до лебідки. Піднявся лебідь високо, замахав крильми, ніби кличучи на допомогу. Це побачив хлопець і зрозумів, що сталось лихо. Підійшов до ставу, аж там птахи знесилені і зморені. Повернувся додому, попросив допомоги у сусіда, щоб витягнути лебедів з полону. Поселили птахів у повітці. Спочатку красені боялися і нічого не їли, але потім звикли до всіх та так ї дожили до весни у людей. Коли розтав лід, відпустив хлопець птахів на став.

Повертаються лебеді з дальніх країв, а їх друзі вже тут. Не було меж радості пташиній. А люди з того часу почали говорити, що любити треба так, як лебеді вірно і до останнього

Повідомлення літературознавця про символізм образу лебедів

В легендах та переказах, а так же казках багатьох народів світу лебідь є багатогранним символом, що втілює всі кращі якості, якими тільки може бути наділена людина: мудрістю, духовною чистотою і невинністю. Крім того, стародавні наділяли цих досконалих пернатих пророчими і магічними здібностями. Так само лебідь здавна асоціювався з гордою самотою, музикою і поезією.

Традиційно лебедя пов’язують з двома стихіями – повітря і води, і тому називають птахом життя. Залежно від кольору оперення лебідь може символізувати добро (білий) і зло або смерть (чорний).

Крім того, лебеді утворюють подружні пари на все життя, разом виховують пташенят, і тому символізують вірність і прихильність.

Лебедина пісня. Так прийнято називати останні значні твори видатних людей – поетів, художників, музикантів та інших творчих особистостей.

У слов’янській міфології лебідь був святий птахом, але найчастіше асоціюється швидше з жіночим початком. Дуже популярний був на Русі, особливо північної, образ прекрасної і мудрої діви-лебедя, що володіє таємницею напою безсмертя, живою водою та молодильними яблуками. Лебеді часто ставали героями казок («Гуси-лебеді», «Царівна-Лебідь»), літературних творів («Казка про царя Салтана» Пушкіна, байка «Лебідь, Рак і Щука» Крилова), – тай і про «Лебедине озеро» Чайковського важко не згадати.

Лебідь і сьогодні продовжує викликати захоплення своєю дивовижною красою, грацією і мудрим характером. Ці птахи селяться тільки там, де від землі і людей виходить енергія миру і спокою, і тільки в найбільш екологічно чистій та безпечній місцевості.

(Назва поезії романтична. Лебеді символізують вірність, вічну і незмінну любов (фразеологізм «лебедина вірність»). Любов до Батьківщини поет ототожнює із силою любові до матері).

Слайд

Знайти художні засоби (СЛАЙД: епітети, метафори, уособлення і т.д.), які використав автор у поезії.

(У вірші багато різних зображувальних засобів. Надзвичайно яскраві епітети. Письменник чимало застосовує уособлень і метафор)

А зараз трішки пограємо у гру «Хто швидше»

Гра «Хто швидше». Завдання: відшукати художні засоби у творі (епітети, метафори, порівняння, персоніфікація, риторичні звертання).

Робота з текстом поезії за підручником

Назвати епітети (учні шукають і відповідають, піднімаючи руку), потім метафори, персоніфікації, порівняння, звертання

Епітети : «лебеді рожеві», «зорі сургучеві», «сивими очима», «добра ласка», «тихі зорі», «рожевим пір’ям», «золотим сузір’ям», «хмільні смеркання»,«мавки чорноброві», «сади зелені», «хлопців чорночубих», «рідну матір», «білява хата», «на чужому полі».

Метафори: «мріють криками… лебеді», «темряву тривожили… півні», «танцювали лебеді», «заглядає в шибку казка», «лебеді… лоскотали марево», «…будуть мандрувати очі материнська і білява хата», «прий- дуть верби і тополі», «стануть… листям затріпочуть… душу залоскочуть»

Персоніфікація: «мріють крилами з туману», «сиплють ночі», «заглядає в шибку казка», «ой, біжи, біжи, досадо, не вертай, до хати»; «темряву тривожили крикам и півні», «танцювали лебеді в хаті на стіні», «лебеді… лоскотали марево», «виростуть… приспані тривоги», «будуть мандрувати очі материнські і білява хата», «прийдуть … верби і тополі…душу залоскочуть»

Порівняння: «лебеді, як мрії».

Риторичні звертання: «Біжи, досадо», «припливайте… лебеді», «опустіться, тихі зорі».

Слово вчителя: «Лебеді материнства» В. Симоненка –– своєрідний гімн синівської любові, патріотизму. Частина цього твору згодом стала піснею, музику до якої написав Анатолій Пашкевич. Багато сучасних гуртів та виконавців переспівують саме другу частину вірша. Її виконують у різних аранжуваннях.

Давайте разом переглянемо відео гурту «Біла вежа». СЛАЙД (на відео театр тіней ілюструє пісню «Виростеш ти, сину...»)

- Чому саме слова з другої частини поезії, на вашу думку, стали піснею? (саме тут міститься основна думка твору)

- Як ви гадаєте чи актуальні слова В.Симоненка зараз?

З часу написання вірша пролетіли десятки років. Змінилися держави, покоління, закони, умови та моди. Давно зітліла в бабусиній комірчині повоєнна картина з білими лебедями. Але незмінна рідна мати, незмінна дорога, в яку вирушати кожному. Незмінна рідна Батьківщина. І не змінити поетичного пророцтва Симоненка, як до бабусиних онуків, синів матерів, які мужньо стояли і падали під Іловайськом, Дебальцевим чи в Донецькому летовищі, які зараз на фронті гинуть від ворожих снарядів, приходять рідні верби й тополі. І в тузі прощання стають над Героями. Щоб допомогти їх душам утілитися в білих лебедів. Лебедів безсмертя і Слави України. Щоб лебеді прощання знову і знову перетворювалися в лебедів материнства. А лебеді материнства вигойдували на своїх крилах “кіборгів”, воїнів ЗСУ, Героїв України.

Василь Симоненко став духовним проводирем цілого покоління, його поезія була і є знаменом непокірних, бо уособлювала:

1) громадянську мужність;

2) національну самосвідомість;

3) щиру та дієву людяність.

А ще вона вчила і вчить читачів непідкупної, незрадливої й жертовної любові до України. Симоненка знали. Усупереч офіційному замовчуванню і заборонам. Його поезію читали, заучували напам’ять, і, що найважливіше, любили!

VII. Підсумок уроку.

1. Бесіда.

- Чи здійснились ваші очікування від сьогоднішнього уроку?

2. Продовжіть речення

-Чим вразила вас поезія «Лебеді материнства»?

- Особливо мені сподобалося...
- Сьогодні мені запам'яталося…

– Сьогодні на уроці я дізнався...

- Чи досягли поставлених завдань?

- Я поглибив поняття …» (про ліричного героя, образи символи, біографію письменника…)

- Я вмію …» (виразно читати і аналізувати поезію)

- Я можу в поезії визначити…» ( художні засоби, образи – символи…)

ГРА «Вірю- Не вірю»

Повернення до епіграфа.

Слово вчителя. Я сподіваюсь, що творчість В. Симоненка знайшла стежину до вашого серця, стала близькою і зрозумілою кожному з вас. Зоря В. Симоненка займається знову й знову, коли звучать його поезії. Запалімо ж її. Нехай лебеді материнства супроводжують нас усе життя, а зоря дитинства освітлює наш шлях.

Батьківщина, як і мати, у нас одна. Не забуваймо цього ніколи. І хай життя наше, освітлене святою материнською любов'ю, завжди буде чесним, незаплямованим, гідним, Цьому вчать нас Лебеді материнства, які злітають із теплих співучих долонь Василя Симоненка і летять у вічність.

Наш урок добігає кінця. Проведемо оцінювання

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності. Оцінювання учнів.

- На високому рівні працювали…

- На достатньому рівні працювали…

- Виявляли більше активності…

(Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності)

IX. Домашнє завдання. СЛАЙД

Уміти розповідати про поета, виразно читати напам’ять, аналізувати вірш «Лебеді материнства», висловлювати власні думки та почуття.
Використовуючи інтернет, здійсни віртуальну екскурсію до музею В. Симоненка в с. Біївцях на Полтавщині. Поділися своїми враженнями. Подумай, які запитання тобі хотілося б поставити екскурсоводу, якби випала така нагода.
Знайди в інтернеті та послухай пісню «Лебеді материнства» у виконанні Р.Кириченко та Черкаського народного хору, а також сучасні версії виконання цієї пісні. Поділися своїми враженнями.
Намалюй ілюстрацію до твору «Лебеді материнства»

Якщо залишиться час можна пограти у гру «Вірю – Не вірю» по творчості Симоненка, як перевірка отриманих знань.

Літературна гра «Вірю! – Не вірю!»

Чи вірите ви, що Василь Симоненко народився на Новий рік? ( Ні, на Різдвяні свята, 8 січня).
Чи вірите ви, що дитинство поета припало на часи Другої світової війни й післявоєнні роки? ( Так, народився 1935 року).
Чи вірите ви, що після закінчення Київського університету Василь Симоненко отримав фах музиканта? (Ні. В.Симоненко отримав фах журналіста).
Чи вірите ви, що після закінчення університету Василь Симоненко працював у газеті «Полтавська правда»? (Ні. В.Симоненко працював у газеті «Черкаська правда»).
Чи вірите ви, що Василеві Симоненкові посмертно присуджено Нобелівську премію у 1995 році? (Ні. В. Симоненкові посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка).

6. Чи вірите ви, що Василь Симоненко прожив 28 років? (Так).

7. Чи вірите ви, що Василь Симоненко похований у рідному селі Біївці на Полтавщині? (Ні. Поет похований у Черкасах).

Відповіді до індивідуального завдання для учня з ООП Кас’яна Микити

Біївці, В. Щербань, С. Василенко, Симон, лебеді, мати, син, Батьківщина, Пашкевич А.

22.

Завдання для Кас’яна Микити

(індивідуально з допомогою асистента з використанням українського алфавіту)

Гра «Шифрограма» - асоціативні слова до поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства»

22.

ПЛАН відкритого уроку української літератури вчителя Архіпової Г.О.

Дата проведення: 27 листопада 2024р

Клас: 7 клас

Тема: Патріотично-інтимна лірика в поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Тип уроку: Засвоєння знань і формування вмінь

ПЛАН

І. Організаційний момент

1.Заохочення до співпраці

2.Аутотренінг

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1.Етап визначення мети та планування роботи

2.Очікування від уроку. Вправа «Озеро бажань»

ІV. Сприймання навчального матеріалу

V. Вивчення нового матеріалу

1.Біографія

2. Асоціативний кущ до слова «Батьківщина»

3. Історія написання вірша

4. Аудіозапис поезії у виконанні автора

5. Читання поезії учнями

6. Перевірка сприйняття тексту.

7. Бесіда за твором

VI. Ідейно-художній аналіз поезії: (складання паспорту вірша)

1. Художні особливості вірша. Симолічні образи поезії

2. Повідомлення учнів. Випереджаючі завдання

3. Гра «Хто швидше».

4. Актуальність твору

VII. Підсумок уроку

Гра «Вірю – Не вірю»

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності. Оцінювання учнів

IX. Домашнє завдання

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Архіпова Галина Олексіївна

Пов’язані теми

Українська література, 7 клас, Розробки уроків

Додано

8 грудня 2024

Переглядів

1736

Оцінка розробки

Відгуки відсутні