Відкритий виховний захід “100 днів в ліцеї”

Про матеріал
100 днів навчання. Як ви вважаєте, це мало чи багато?Для одних батьків ці дні збігли як один тиждень, для інших – це ціла вічність. Для мене, як для вчительки, це не мало і не багато. Це 100 днів щоденної, наполегливої праці. За цей час я: - вчила ваших діток, намагалася до кожного з них підібрати ключик; - намагалася прищепити вашим дітям любов до школи, бажання поспішати на уроки; - відкрила їм двері у прекрасну країну Знань, і, взявши за руки, разом із ними робила перші несміливі кроки. За 100 днів навчання у школі діти теж суттєво змінилися: - вони стали більш дисциплінованими і організованими; - стали більш допитливими; - засвоїли ази деяких знань; - здружилися з іншими дітьми; - навчились слухати нас, учителів, і виконувати те, що від них вимагається.
Перегляд файлу

Відкритий виховний захід у 1 А класі

“100 днів в ліцеї”

 

 Ведуча Шановні, батьки, маленькі ліцеїсти! Щиро вітаємо вас  у нашій залі.

Ведучий

Любі гості, мами  й тата,
Свято розпочати час.
Вас зібралось так багато
На найперше  наше свято
«Сто днів у першому класі!»
Ми раді привітати вас!

Ведуча Запрошуємо до залу найменших членів ліцейної  родини!

(Під музику до залу заходять першокласники)

Ведучий
Перший клас! Перший клас!
Скільки грамотних у вас?.

Вчитель  Нас тридцять чотири :

18 дівчаток-красунь та 16 хлопчиків- розумників.

 

Ведуча   А які ви? Розкажіть про себе.

 

1 учень.                   Ми – активні!

2 учень.                   Ми –  артистичні!

3 учень.                   Ми  незвичні!

4 учень.                   Ми – бездоганні!

5 учень.                   Ми – багатогранні!

6 учень.                   Ми – веселі!

7 учень.                   Ми  – верескливі!

8 учень.                   Ми – волелюбні !

9 учень.                   Ми – красиві!

10 учень.                Ми – грайливі!

11 учень.                Ми  – галасливі!

12 учень.                Ми – старанні !

13 учень.                Ми – розумні!

14 учень.                 Ми – дружні!

15 учень.                 Ми  – кмітливі !

16 учень.                Ми – найкращі!

Всі разом.               Ми – просто клас!

Пісня

 

Першокласник

Дорогенькі мами й тати!  Раді бачить вас на святі.                                   Хочем, щоб ви подивились,  чого за сто днів ми навчились.

     Вчитель  

  100 днів навчання. Як ви вважаєте, це мало чи багато?Для одних батьків ці дні  збігли як один тиждень, для інших – це ціла вічність. Для мене, як для вчительки, це не мало і не багато. Це 100 днів щоденної, наполегливої праці. За цей час я:

- вчила ваших діток, намагалася до кожного з них підібрати ключик;

- намагалася прищепити вашим дітям любов до школи, бажання поспішати на уроки;

- відкрила їм двері у прекрасну країну Знань, і, взявши за руки, разом із ними робила перші несміливі кроки.

 

За 100 днів навчання у школі діти  теж суттєво змінилися:

- вони стали більш дисциплінованими і організованими;

- стали більш допитливими;

- засвоїли ази деяких знань;

- здружилися з іншими дітьми;

- навчились слухати нас, учителів, і виконувати те, що від них вимагається.

 

 

Баба Яга. Чому це ви тут зібралися? Та й ще такі гарні? (звертається до вчителя) Гей, громадяночко! Може ви знаєте, що тут за свято? І хто ви така?

Вчитель. По-перше, добрий день, шановна! По-друге, я вчителька і звати мене Алла Вікторівна. А ви, якщо не помиляюсь, пані Баба Яга?

Баба Яга. Так, це я.

Вчитель. Сьогодні у нас велике свято «100 днів у школі». Наших дітей приймають у велику шкільну родину. Вони всі стали школярами.                    

Баба Яга. Всі-всі?

Вчитель. Всі-всі.                     

Баба Яга. А як же я?

Вчитель. Вибачте, а скільки вам років?                    

Баба Яга. Неважливо. І взагалі питати про вік у жінки нетактовно. Але знаєте я ніколи зовсім нічому не вчилася. Ані буковки не знаю, ані циферки. Алло Вікторівно, дорогенька, дозвольте мені вчитися з дітками.

Вчитель. Я, навіть, не знаю. Хіба що, як виняток.

Баба Яга. Ура! Я йду до школи! Малечо, віддай портфель. (забирає портфель у дитини) Я готова вчитися.

Вчитель. О ні, шановна Баба Яга! Поставте портфель на місце. Я бачу, що вам і в перший клас іти ще рано.    

Баба Яга. Оце так. То пізно, то рано. Але я дуже хочу вчитися. (плаче)

Вчитель. Не плачте. Давайте ми з вами окремо позаймаємося, індивідуально.                      

Баба Яга. Окремо? Не згодна. А хто мені буде підказувати? Хто писатиме шпаргалки? За чиї спини ховатимусь, коли не вивчу урок? Ні, якщо вчитися, то в колективі.

Вчитель. Я думаю, що діти захочуть вам допомогти у навчанні без підказок і шпаргалок. Так, діти?     

Діти. Так!             

Баба Яга. Спасибі, малята. А ну розповідайте, як ви тут без мене навчалися?

 Учні  1.Яблука ми рахували,  По складах книжки читали.

2. А письмо – це справжні муки,

    Від напруги терпнуть руки.

 

     3.Вчились дружно в класі жити, вчились з усіма дружити.

4.І без пальців рахувать:

   Раз, два, три, чотири, п`ять!

 

     5.Так що все ми знаємо. Й труднощі здолаємо!

6. В школу йдемо не дарма:

    Вчення – світло, невчення – тьма.

 

    7. Ми прийшли знання здобути,

       Хочем грамотними бути.

 

    8.Бо знання нам необхідні,

      Дуже, дуже всі потрібні.  

 

Вчитель.  Пані Баба Яга, я думаю, що ви можете вчитися з нашими дітками. Ви готові?                   

Баба Яга  Ні, не готова. Мені не вистачає найголовнішого.

Вчитель. Чого найголовнішого?

Баба Яга . Здогадайтесь самі:

                      Новий дім несу на спині.

                      Що за дім, хто скаже мені?

                      А живуть у домі тому

                      Книги, ручки та альбоми.

Діти. Портфель.

Вчитель. А про те, що покласти в портфель подумали, добродійко?

Баба Яга. Що покласти? Що покласти…? Забула! …. О згадала!    Тут один « кмітливий » у минулому році в моєму лісі  портфельчик  загубив ( здуває пил) .

Ведучий  Відгадаємо  загадки і дізнаємось , що в ньому лежить.

Кожен учень щоденно

На урок несе …(щоденник).

Для письма сказати прошу,

що потрібно взяти …(зошит).

Букви всі від А до Я

На сторінках …(букваря).   

Малювать в альбомі цім

Допоможуть …(олівці).

Ручки й олівці, щоб знали,

Ми кладемо у …(пенали).   

 

 

Баба яга. Які у вас розумні, вмілі діти, організовані батьки!  Дякую всім за допомогу, але мені час вертатися у казку. Обіцяю, що буду добре вчитися у своїй казковій школі. Бувайте! Бажаю успіхів!

 

Ведуча  До побачення, пані Баба Яга ! Щасти вам!

 

Пісня

Ведучий 

Я знаю, що ви  всі розумні, кмітливі, багато чому навчились за 100 днів у школі, а тому , щоб всі переконались у цьому ми  підготували вам  завдання. Спробуйте їх виконати.

 Завдання

1. 5 машинок у Мишка,

   2 машинки у Сашка.

   Підкажіть, будь ласка, їм

   Скільки всіх машинок … (7)

***

2. Вова залюбки вибирав гуртки.

Все було не те…

Нарешті обрав – карате.

Вивчив 7 прийомів,

Потім ще 12.

Скільки буде їх разом? А буде (19)

***

3. Цю фігуру кожен з вас

повинен добре знати,

Серед інших фігур

Швидко пізнавати.

В ній 4 сторони однакової довжини

Впевнено промовив Гнат:

«Ця фігура – квадрат»

***

4. Катя зовсім ще мала, любить вихвалятись

6 +6 це буде 15.

Хто нам допоможе,

помилку знайти зможе?

***

5.В дитсадочку залюбки

Забавлялись  малюки.

3 машинки, Ляльок 5,

2 ведмедика на стільчику сидять.

Діти крикнули: «Ого!»

Скільки іграшок всього?

***

6.Кожен хлопчик точно знає,

Як Андрій Шевченко

Голи забиває –

1 гол та ще 2,

Це, звичайно, справжня гра.

Від радості не має слів

Скільки всіх голів?

 

Учитель     А зараз діти розкажуть , якими учнями вони вже стали.

 

1.Ми зібралися в цім залі.

Хочемо вам показати,

Якими учнями ми стали.

 

2.Розказати, що ми знаєм,

Які успіхи надбали,

Що ми вже не малі,

А справжні школярі.

 

3.Тепер ми учні, перший клас,

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,

Тепер ми учні, школярі.

 

4.І від дзвінка, і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай.

 

5.Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всьому навчать.

І роки весело біжать.

 

6.Ми всі бажаємо старанно вчитись

Писати в зошитах, читати букварі.

 

 

7.Ми стали вже  не просто діти,

   Ліцею учні- ліцеїсти!!! 

 

8.Учитись  -  ми готові,

Вже трохи вміємо читать.

Ми мамі й тату дали слово:

Відмінниками  стать.

 

9.Ми найменші школярі,

Ми усі на зріст малі.

Ми уже багато знаємо,

Віршики  й пісні вивчаємо.

 

10.Почалось навчання, змінилось усе,

Тепер вже школярик науку гризе.

До чого ж багато нам треба учить,

Щоб бути розумними і знать більше всіх.

 

11.А в нашому класі всі  дружно ми живем,

Кому щось потрібно – розв’яжем без проблем,

 

12.Ми гарнії  учні – нас будуть любить,

А нашим батькам – за нас не червоніть.

Вчитель.

Не подумайте лишень, шановні гості, що ми в ліцеї вчимося тільки писати, читати, малювати, бігати, стрибати. Ми ще вчимося бути ввічливими людьми.

 

Ведучий

 Щоб вас скрізь поважали,

Щоб любили і пишались,

Не багато і не мало –

Треба знати 10 правил:

 

 Ведуча

I. Як прокинувся – вставай. Ліні волі… (не давай).

II. Квіточку роса умила, а тебе умиє… (мило).

III. І дивись – не барись. В школу швидко, швидко…(мчись).

IV. Але й тут не поспішай. Подивись, спочатку, чи нічого не забув, чи в портфелі все… (в порядку)

V. В школі, в класі не брудни, сміття бачиш… (підніми).

VI. Не носи в портфелі жуйки, крейду, яблука і булки, кнопки, цвяхи, сірники, а носи … (носовики)

VII. Будь охайним завжди сам, уникай дірок і … (плям)

VIII. Вдома близьким не груби. Менших – захищай і… (люби).

IX. Перший крок до добра – не роби нікому… (зла).

X. Щоб тобою всі пишались,

Перехожі оглядались, так роби, Щоб люди звикли: Ти в усьому завжди …(приклад).

 

Вчитель  А ще наші дітки вміють гарно мріяти.

Послухайте про мрії своїх дітей.

 

Учні

  1. Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету,

Скоро стану інженером.

Тільки трохи підросту.

 

  1. Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно.

Стану, може футболістом,  може – зіркою кіно.

 

  1. Вмію я уже  писати,

Буду так багато знати!

Потім стану я студентом,

А тоді вже – президентом!

 

 

 

 

  1. Я банкіром хочу стати,

Полюбляю рахувати,

Буду банком керувати

Місту нашому допомагати

 

  1. Поки ще сказати рано,

Може, в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану,

Як за зростом підійду.

 

      6.  Буду  вчитися як слід,

Виросту – побачу світ.

Хочу капітаном стати,

Пароплавом управляти.

 

      7. Я – банкіром хочу стати:

           Полюбляю рахувати!

 

       8. А я буду депутатом,

            Бо люблю голосувати.

 

       9.  Я в лікарні після школи

          Всім робитиму уколи.

 

    10.  А я вчителькою стану,

         Буду вчити малюків.

            І читати, і писати,

            І співати так, як ми!

 

11.     Поки ще сказати рано,

          Може в бізнес я піду.

 

12.     Я –  фотомоделлю стану,

          Якщо  ростом підійду.

 

13.     Мрію стати альпіністом,

          Коли трохи підросту.

 

14.      А я – парашутистом,

           Бо полюбляю висоту.

 

15     .Мріємо! Мріяти не рано!

          Роки швидко-швидко мчать.

 

16.     Якщо будемо старанні,

          То в ліцеї  нас  навчать!

 

 Танець

 

17.  Дивний світ навколо мене.

       Хочу я його пізнать.

       Буду старанно у школі

       Всі науки я вивчать.

 

18.  Учать мами рибку плавать,

       Звіра – бігать, птахів  – літать,

       А дітей навчає вчитель

       Все уміть, багато знать.

 

19.   Ми прийшли в ліцей,

        Щоб учитись і дружити,

        Щоб книжки складні читати

        І усе на світі знати.

 

  1.      Тож усі ми неодмінно

       Вчитись будемо відмінно.

 

 

 

  1.     Нехай знають тати й мами –

      Всі ми станемо зірками.

В музиці, в літературі,

В математиці, в культурі –

Хто у чому. А таки

Ми засвітимо зірки!

 Танець

Вчитель

Ми всі тепер однокласники, бо вчимося в одному класі, а ще нас можна назвати однокашниками, бо нам так багато каші треба з’їсти, щоб стати розумними. В Україні здавна існував звичай – спеціальний обряд виряджати до школи дітей. До цього свята готувалася каша, яка символізувала силу, міць дитини, яку витратить вона під час навчання у школі.  Ми зараз наїмося каші й будемо всі наступні роки навчатися разом долати нелегкі шляхи шкільної науки. Ви повинні будете з’їсти по ложці каші, щоб «наука йшла на ум».

Тож слова батькам.

 

(мати несе горщик із кашею: батько – велику миску із ложками)

 

Мати. До схід сонця раненько вставала

У трьох водах крупу змивала,

На жаркому вогні нашу кашу варила,

Щоб була у наших дітей сила

Щоб ви гарно навчались і добро набували.

(батько роздає ложки)

 

 Батько. Хто скільки з’їсть крупинок,

Той матиме стільки гарних оцінок.

Ложки діставайте, з Богом, починайте!

Кашу з’їдайте. Смачного!

 

(звучить весела українська пісня. Мати підносить горщик із кашею до кожної дитини. Діти по черзі набирають кашу і їдять)

 

Звучить весела мелодія.

(Діти їдять кашу з глечика)

 

Батько і мати. Кашу ви їли гарненько, аж виблискує дно.

Будьте віднині завжди заодно!

 

Вчитель:   Дорога класна родино!

Наше свято добігає кінця.

 

Ми вдячні всім, хто брав у ньому участь.

Хай злагода і мир панують у ваших родинах!

А вам, любі наші діти, бути гідними  учнями

І щасливої дороги до світу знань!

 

Пісня

 

 

docx
Додано
11 січня 2021
Переглядів
1347
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку