Відкритий виховний захід, Свято "Перлини народної творчості"

Комунальний заклад «Харківська санаторна школа № 9»

Харківської обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід

Свято «Перлини народної творчості»

 

 

 

 

 

 

Виконала

Вихователь 2-А класу

Озерова С.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2020

Мета: ознайомити дітей з різними жанрами усної народної творчості, традиціями, звичаями, народними промислами, народними символами українського народу; вчити берегти і шанувати творчу спадщину своєї держави; виховувати любов до рідної землі, інтерес до пізнання багатої історії України, почуття гордості за славний і талановитий український народ; прищеплювати любов до української мови, розвивати її красу, учити берегти мову; виховувати справжніх патріотів своєї Батьківщини.

Хід свята

 

І. Привітання

Тимоха Георгій

Добрий день, дорогі гості!

Запросили ми всіх вас,

Щоби рушити в мандрівку

У прадавній, славний час.

Гурова Софія

Де народжувалась мова,

Наше з вами рідне слово.

Ті слова, немов краплини,

В річечку зливались.

І, сяючи на сонечку,

Перлинами блищали.

Озеров Захар

А назва цих перлин

Відома, мабуть, вам усім.

Це і пісні прекрасні, мелодійні,

Це і казки чудові, дивовижні,

Загадки захоплюючі і цікаві,

Прислів’я іскрометні і яскраві,

Приказки веселі і водночас мудрі,

Легенди фантастичні, чарівні.

ІІ «Легенда про Україну»

Ведучий

Розпочинаємо нашу мандрівку з «Легенди про Україну»

Легенда про Україну

(під мелодію і відеоролик)

Бондаренко Софія

Колись давно, як не було і вас і нас на світі,

Створив народи Бог й землею наділяв.

Та наші предки кинулись пізніше

І за роботою не встигли місця під сонцем узять.

Озеров Захар

Пішли на поклін тоді втомлені пращури наші до Бога

З метою молитись й просити для себе землі.

В цей час Бог був зайнятий молитвами про інші народи

І люди не сміли йому заважать.

Крамаренко Катерина

Закінчивши справи, свої Бог помітив,

Що дехто прийшов і смиренно чекає його в тишині.

Він сказав: «Знаю, вас любі мої…

Знаю серце ваше вразливе та ніжне,

Знаю душу співучу й просту.

Знаю, що нема вам де жити,

І для вас я залишив місце в раю.

Мінгалієва Елейна

Там є степи безкраї, ліси багаті,

Річки глибокі, гори високі,

Небо ясне, сонце рясне,

Землі щедрі й краса неземна…

Пікало Денис

За те, як ви працюєте важко, як співаєте щиро,

Любите простір, волю й життя,

Тримайте цю землю міцніше міцнішого,

І вона буде вашою на все майбуття!»

Мамедова Аліна

Пішли наші предки та землю оцю заселили,

Живуть тут донині, сьогоднішній день бережуть.

Назвали країну свою УКРАЇНОЮ

І нам із вами у спадок її віддають!

ІІІ Про пісню і гостинність

Ведучий

(На екрані презентація «Українська хата і гостинність»)

Кажуть, древні слов’яни були настільки гостинними, що навіть, коли уходили з дому, залишали двері відчиненими. А на столі стояло частування – смаколики - на той випадок, якщо з’явиться неочікуваний подорожній мандрівник, поки хазяїв нема вдома. Погодьтесь, зараз у це важко повірити, але саме так колись жили люди на нашій землі. Так, нині двері ми зачиняємо, але гості завжди знайдуть на нашому столі найкращі страви, а господиня зустріне їх у найкращій сукні. Традиції української гостинності залишаються незмінними і сьогодні.

Ворон Микита

Працьовиті були наші предки,

І гостей вітати вміли,

Хлібом-сіллю їх зустрічали,

Пісень милозвучних співали.

Жук Настя

Згадаємо ж давайте у цю мить,

Що українці - це народ співучий -

Ніщо не може нашу пісню зупинить,

Наповним піснею наш край квітучий!

(Діти співають пісню «Зеленеє жито, зелене» стають півколом, щоб було видно презентацію на екрані…)

ІV Загадки, казки, прислів’я

Прокопенков Слава

У ті далекі часи, як і сьогодні,

Люди ростили діточок.

Складали казочок багато,

Вчили діток своїх всього,

Що самі знали.

Казки – це місточки між

Батьками і дітьми.

Гриценко Влад

Казка — вигадка, всяк знає,
Але казка — дивина.
В ній усе не так буває
І потрібна нам вона!

Мінгалієва Еля
Нас вона навчає жити
І поради нам дає.
Все в ній вміє говорити
І у казці — правда є.

Шевченко Єгор
До роботи нас привчає
І гостинності нас вчить.
Той, хто казочки читає,
Потім буде добре жить.

Жук Настя
Бо умітиме радіти
І сміятись в добрий час.
Вмітиме добро творити.
Казка мудрим робить нас.

Ведучий

А тепер давайте пригадаємо казки!

Відгадуйте загадки про казочки чарівні,

Вони дійшли до нас крізь віки.

Ви знаєте їх звісно,

Хутчіш із нами до веселої гри

«Казку вгадай – прислів’я запам’ятай»!

(На екрані слайди із загадками і прислів’ями до казок + зображення героїв казок. Ведучий читає загадки до казок, глядачі відгадують казку; після відгадки на екрані з’являється прислів’я до казки, а діти 2-А по одному читають прислів’я голосно для всіх)

Загадка

1.Вовка зовсім не боявся

І ведмедю не дістався,

Але лисці на зубок

Все ж потрапив…(Колобок)

Прислів’я

Коли не знаєш дороги, не виходь з дому. (Бондаренко С.)

На язиці медок, а на думці льодок. (Ворон М.)

Загадка

2.У річці купалася,

В сорочку не вдягалася.

Ніжку зламала – дівчиною стала.

В діда з бабою жила,

Їм допомагала.

Піч топила, хліб пекла,

Борщик варила, варенички ліпила…

Якби старі пір’ячко не спалили –

Назавжди б зосталась з ними. («Кривенька качечка»)

Прислів’я

За добро добром платять. (Гриценко В.)

Згода будує, а незгода руйнує. (Гурова С.)

Хто багато робив, той і багато знає. (Вербицька К.)

Загадка

3. Вигнав дід козу із хати —
Та й пішла вона блукати:
В зайця хатку відібрала,

Звірів лісових лякала.

Препогана була дуже…

Рак козуню ту подужав.

За хвоста її вщипнув,

Вигнав геть!
І зайцю хатку повернув. («Коза-дереза»)

Прислів’я

Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.(Жук А.)

Вірний приятель – найбільший скарб.(Кононенко Є.)

Загадка

4. Пастись дуже він любив,

Звірів на смолу ловив.

Хоч був, як відомо,

Зроблений з соломи. («Солом’яний бичок»)

Прислів’я

Кому біда докучить, то і розуму научить.(Крамаренко К.)

В доброго господаря і сірник не пропаде.(Мамедова А.)

Загадка

5. Знайшов півник колосок,

Змолов борошна мішок.

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі.

Мишенят не пригощав,

Бо жоден з них не помагав. («Колосок»)

Прислів’я

Без трудів не їстимеш пирогів. (Мінгалієва Е.)

Маленька праця краща за велике безділля. (Озеров З.)

Загадка

6.Руда й довгоногий дружбу завели,

В гості один до одного ходити почали.

Вона кашкою вгощала

По тарільці розмазала.

Він борщику наварив

І у глечик його налив…

Так ніхто з них смаколиків і не поїв. («Лисиця та журавель»)

Прислів’я

І на хитру лисицю капкан знайдеться. (Пікало Д.)

Не роби іншому того, чого сам не любиш. (Прокопенков В.)

Загадка

7. Де ж усі сховались звірі?

У якій такій квартирі?

Дуже тісна, невеличка –

Це чудова…(«Рукавичка»)

Прислів’я

З чужого воза й серед дороги злазь. (Тимоха Г.)

Не бери там, де не поклав. (Шевченко Є.)

V Про український віночок

Ведучий

Протягом багатьох століть наш народ створив не тільки пісні, казки, загадки, прислів’я і приказки. Це і народні ігри, звичаї, обряди, традиції, побут, народні промисли і багато іншого. Наша країна багата народними символами І насамперед це вбачається у вбранні, яке створив наш народ, яке ми вдягаємо і сьогодні. Прекрасний вінок із квітів і стрічок, яким на нашому святі прикрашена голівонька кожної дівчинки, вишиті сорочки – вишиванки. Віночок, сплетений з квіточок і трав, оздоблений яскравими стрічками, — один з найдавніших українських символів. Та мало хто сьогодні знає, що це не тільки чудова прикраса, а перш за все — важливий елемент — символ українського життя. Плетіння віночка – то ціла наука, яка раніше передавалася з покоління в покоління: треба ж було дівчині знати, як і коли квіти збирати, як вплітати та яке зілля з яким поєднувати, як “почаклувати” над квітами, щоб вони довше були свіжими, бо зів’ялий вінок – не на добро.

Гурова Софія

Квітка до квіточки, спіле колосся,

Гілочка хмелю, барвінку лоза… –

Сонячний промінь лоскоче волосся,

Наче в короні голівка-краса!

Крамаренко Катерина

Скільки століть цей віночок барвистий

На українських дівчатах цвіте –

Віру, надію, любов нашу чисту

З піснею в серце впліта золоте.

Бондаренко Софія

Не перемінеться звичай, я знаю,

Так прикрашати себе навесні, –

Щира листівка із рідного краю,

Ясний вінок – нагорода мені.

Ведучий

Дівчатка починали носити віночок з трьох років. Перший — для трирічної доньки плела мама, купаючи його в росах сім днів, а тоді клала до скрині. Одягали дівчинці той віночок на Спаса, 19 серпня,  як давали їй свячене яблучко та приказували: «Здоровому тілу — здоровий дух!»

Волошка — це квітка, що вміє дружити.
Згадай лише як вона дружить із житом.
Волошка любисток в сусідах тримає,

І відданість — так як і він — означає.

(Діти шикуються для виконання танцю під пісню Н. Бойчук «Віночок» з вінками)

VI Про вишиванку і її значення

(На екрані презентація «А над світом українська вишивка цвіте» і фото українського національного вбрання, як його виготовляли).

Ведучий

Працьовиті українці завжди вміли створити справжню красу з полотна і ниток. Існує давня українська традиція протистояти злу красою. Довгими зимовими вечорами вишивали одяг собі й рідним, вишивали рушники, скатертини на столи і лавки, укладаючи у вишиті узори найщиріші мрії та почуття. Уважалось, що вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування, занепаду, вишивка на плечах, особливо в чоловічому одязі, додавала сили і захищала від ворогів, козаки кодували у вишивці військові таємниці: кількість і склад війська. Дітям при народженні дарували вишиту сорочку, аби та оберігала їх від злих духів.

(Діти читають вірші про вишиванку).

Тимоха Гоша

Встає над світом щире сонце вранці

І землю гріє променем ясним.

А я іду по світу в вишиванці.

Я — українець! І горджуся цим.

Крамаренко Катерина

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

Вона прадавня, вічна й дуже славна.

В культурі й до сьогодні збереглась.

Озеров Захар

Ані вікам, ні моді не здолати...

Вона в людському серці і в душі.

У ній любові, мрій, надій багато

І ти традиції забути не спіши.

(Діти виконують пісню «Бабусина вишиванка»)

VII Заключна частина свята

Вірші про Україну.

Кононенко Єгор

Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.

Жук Настя
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.

Пікало Денис
Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.

Гурова Соня
Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.

Ворон Микита
Любі друзі, час прощатись!

Та не треба сумувати.

А щоб закінчить гарно свято

Треба пісню заспівати!

(Виконують пісню Т.Кароль «Україна – це ти»)

Ведучий

Наше свято завершилося.

Дякуємо всім за увагу.

Усім бажаємо здоров’я,

Мирного неба над головою

І рідної землі під ногами!