Сценарій відкриття меморіальної дошки в ліцеї
ХІД ЗАХОДУ
(На фоні музики «Плине кача» звучить вірш)
Отримали чергову звістку…. з фронту
Знову загинув…і знову наш земляк…
Сховалось сонце для батьків за горизонтом
Як їм змиритись з втратою?...
Мабуть…ніяк..
Вкладали душу, берегли, навчали…
Щоби віддати в лапи нікому не потрібної війни…
Щоби сьогодні на колінах всі ставали
Знову прощатись…знову вдягати чорні хустини…
Ведуча 1: Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна…. Пам’ять! Гірка пам’ять! Вона ніколи не згасне! Пам’ять! Що ти залишила? Пам’ятники, як символ про тих, хто пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю.
Уч. Запалим вічний ми вогонь скорботи
За тих героїв, що не впали духом.
І не дали країну побороти.
Нехай земля усім їм буде пухом.
Уч. Герої наші у безсмертя йдуть
Щоб Україна мирно квітувала
В серцях живих, полеглі оживуть
У обелісках і меморіалах.
Ведучий: Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю наших односельчан, випускників нашої школи, які загинули при виконанні службового обов’язку за Україну.
Ведуча. Мітинг, з нагоди відкриття пам'ятної дошки нашим односельчанам: Кришталевичу Сергію Петровичу і Куцому Сергію Володимировичу, оголошується відкритим.
Звучить «Гімн»
Ведучий: Почесне право відкрити пам’ятний знак воїнам, які виконували обов’язок перед Батьківщиною надається ____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
( Відкривають дошку)
Запалим свічку пам’яті про тих,
Кого війна забрала в домовину.
Бог забирає кращих, може і святих.
У когось батька, в когось – і дитину.
Запалим свічку й тихо пом’янемо
Героїв тих, що бились за свободу.
А ворога назавжди проклянемо,
За те, що відібрав він цвіт народу.
Помолимось за тих, хто ради нас,
Йшов крізь вогонь і знищував гармати.
Когось забрала куля, когось убив фугас,
І не одна ридає зараз мати.
Запалимо усі вогонь скорботи
За тих Героїв, що не впали духом.
І не дали країну побороти.
Нехай же Вам земля всім буде пухом.
Герої не вмирають і не вмруть,
Героїв пам'ятатимуть віками .
Їм славу всі народи віддають
І голову схиляють перед вами.
Ведучий: Плаче свічка, плаче небо, плачуть люди І від болю рветься серце на куски…
Серед нас, живих, не буде їх, не буде..
Вічна пам'ять вам, герої - земляки !
(ПОКЛАДАННЯ КВІТІВ)
Учасниками відкриття меморіальної дошки сьогодні є представники сільської влади та класні керівники
До слова запрошується
Ведуча Добрий, веселий, щирий. Герой мав багато друзів, адже до кожного знаходив підхід, кожного міг розвеселити та підняти настрій.
Він любив свою країну, хотів помститися ворогам за все те зло, яке вони принесли нашому народу, і захистити тих, хто не може захиститися сам.
(Демонстрація біографії Куцого С.)
Ведучий 1: Усі ми пам’ятатимемо нашого воїна як доброго, працьовитого, веселого односельчанина, а головне – патріота своєї країни. Адже він виконав свій обов’язок перед Батьківщиною, захищаючи нас.
Ведуча Таким він був, таким він є, таким він залишиться навіки.
Спочивай наш Герою! Твій подвиг не буде забутим!
(Демонстрація життєпису Кришталевича С.)
Ведуча Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України - наших земляків: Дятлюка Юрія, Микитюка Володимира, Кришталевича Сергія, Куцого Сергія та всіх загиблих в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Вшануймо пам'ять загиблих хвилиною мовчання.
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ
Учениця
Було в жінки щастя...
В ту зиму далеку,
дарунок від Бога принесли лелеки –
жадану дитину,
мов сонечко ясне, – крихітку-сина.
Своє янголятко кохала, плекала,
мов квітку, ростила, всю душу вкладала...
Злетіли роки несподівано хутко –
зростила орла мати- голубка.
І сином своїм не натішиться мати!
Їй тільки б радіти, онуків глядіти...
Війна!.. враз пекельним вогнем налетіла
і "градами" душі людей обпалила.
На фронті синок. Від думок та від болю
поси́віла мати... але вірить у долю,
з дороги не зводить заплакані очі –
чекає синочка од ранку до ночі,
А ночі без сну – у молитвах до Бога:
"Візьми МОЮ душу... за сина живого"...
Та Бог не почув... не достукалась мати...
Надіється, жде його... Звідки їй знати,
що тіло схололо у полі далекім...
вже й Богові душу віднесли лелеки...
З любов'ю та смутком, з небесного раю
сини споглядають – їх мами чекають!
Хай гріють ці душі на край-небосхилі
подяки і шани народної хвилі!
Скільки їх полетіло на небо
Тих, хто серце віддав, бо так треба?
Рятували ж бо нас, а не себе...
Не ридати - в них віри потреба...
Скільки ж вас, що тримають нам небо?
Пісня «МИТЬ»
Ведучий Низький уклін батькам , рідним та друзям нашого героя! Ми завжди будемо пам’ятати ваших синів, чоловіка, брата, батька. Вони загинули заради мирного неба та щасливого майбутнього нашої країни ! Вічна пам'ять героям!
Холодний смуток душу охопив,
Дощем заплакав... Свічка догорає...
Він не дожив, не докохав, не долюбив...
Та праведна душа не помирає...
Вона тепер у світлому раю,
Вона тепер на небі вже, у Бога.
Поліг із честю воїн у бою,
Щоб ближча стала наша перемога.
Ведуча Допоки ми живі — житиме пам’ять про Героїв.
Наші Герої з меморіальних дощок щодня зустрічатимуть і проводжатимуть поглядом учнів, односельчан, і нагадуватимуть кожному з нас, що вони поклали життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.
Вшанування їх пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв.
Мітинг з нагоди відкриття меморіальної дошки Героям України оголошується закритим.
Звучить «ГІМН»
Ведучий Дякуємо всім присутнім, що були сьогодні з нами.