Відкриття тижня української мови та літератури «Вертайся, рідна мово, у серце народу, у душу Вкраїни»

Відкриття тижня української мови та літератури

«Вертайся, рідна мово, у серце народу, у душу Вкраїни»

Мета тижня:

       -підвищення престижу української мови;

     -формування високоморальної особистості;

     -виховання  інтересу  до  народних  традицій ,  поваги  та шанобливого    ставлення до мови, історії, культури рідного народу;

     -створення креативного середовища для розвитку та виховання компетентної особистості;
     - розвиток  творчих здібностей, естетичних смаків, мовлення  і мислення   учнів тощо.

В записі лине пісня „Звучи, рідна мово" сл. А.Демиденка, муз. О.Семенова

Ведуча: Розпочинаємо предметний тиждень «Вертайся, рідна мово, у серце народу, у душу Вкраїни». Поринути у світ Слова, аби очистити свою душу допоможе нам „Молитва до мови" письменниці Катерини Мотрич . Кожен з нас зможе обдумати кожне речення, бо цю молитву повинен знати кожний, хто не байдужий до нашого національного буття, до зведення храму духовності, „нею повинен починатися кожен день кожного українця"... Молитва допоможе нам повернутися серцем до витоків, коли „Слово було Бог".

Ведучі запалюють свічки. Звучить „Молитва до мови"К. Мотрич

МОВО! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.
МОВО! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.
МОВО! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог Любов і Бог Віра і Бог Надія. Мово, що стояла на чатах коло вівтаря нашого національного Храму й не впускала туди злого духа скверноти , ганьби. Тож висвячувала душі козацького народу спасенними молитвами і небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища, щоб не змалів і не перевівся нарід той. І множила край веселий, святоруський, люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотистонебесним, бо то кольори духовності й Божого знамення.
МОВО НАША! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу і здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо „Споконвіку було Слово і Слово було у Бога і Слово було Бог".
МОВО НАША! Пресвятая незаймана Діво! Яничарами в степах впіймана, на курному шляху зґвалтована, в дикий кривавий ясир ординцем погнана, на продажній толоці розтоптана, в рабство за безцінь на торжиці продана.
МОВО НАША! Передчасно постаріла, посивіла, змарніла, на хресті мук розіп'ята, на палю посаджена, за ребро на гак повішена дітьми-покручами. Стражденнице, великомученице Матір Божа наша, в сибіри і на колими погнана, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодоморем викошена, лютим чоботом розтоптана,  чорнобильською смертю засіяна.
МОВО НАША! Убога прочанко з простягнутою рукою! Осквернена і знеславлена своїми дітьми. Твоїм сім'ям немудрим, що вродило не з тих полів, де квітують гречки, мов би зійшли на землю ангели, де половіють жита, як Божий лик ,сяє небо, як Божий престол, а із зловісного валуєвського терловища, де густо родить чорополох звиродніння, осот безпам'ятства, кукіль здрібнілого мислення, будяки бездуховності, чорнобиль рабської покори, прибиті сірою курявою повільної смерті, вичахання. На межі того здичавілого поля вже стоїть вічний плуг і вічний плугатар. Час чекає Божого знаку: зачати переорювати той бур'ян, чи може станеться диво...
Прости їх, РІДНА! Прости гріхи вільні і невільні, прости той чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану...
Я тебе закликаю із нетрів, із боліт, із забуття. Я ж висвячую Тебе святою водою і священним вогнем. Самоспалюючою Любов'ю своєю відгоню від Тебе злих духів, молюся за Тебе і на Тебе, скроплюю живою водою воскресіння, виціловую лик Твій скорботний, Матір Божа, МОВО МОГО НАРОДУ!

Ведучий: Шановні учні! Дорогі друзі і всі, хто не байдужі до найдревнішого, нетлінного скарбу, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє – рідної мови! Сподіваємось, що наші заходи допоможуть вам оцінити найдорожчі скарби нашої мови.  Та перш ніж почати, так годилося здавна, маємо отримати благословення.

Учитель1    

 Коли розпочинаємо щось гоже,

Говоримо: «Допоможи нам, Боже!»

Щоб шлях пройти з колиски до могили,

Пошли нам, Господи, здоров’я й сили.

Щоб те здійснить, на що зродила неня,

Пошли нам, Господи, благословення.

        Нехай Господь відкриє нам добру скарбницю свою, нехай небо дає дощ землі в потрібний час, і щоб благословенні були всі справи рук наших.

 Учитель 2    

Кожному у дар Божий дана мова. Усі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків.
         На білому світі,

На чорній землі

Є мова у квітів,

Є мова в зорі.

Є мова у бджілки,

В метелика й клена,

В бузкової гілки,

В любистка зеленого.

Є мова в калини,

В дрімучого лісу,

У річки й стежини,

В осіннього листу.

Та тільки тому,

Хто цурається рідної мови,

Не промовлять вони ані слова.  (Анатолій Каменчук)

Учитель1

   Прислухайтеся: з ранку й до вечора навколо вас звучить мова. Удома тебе лагідно будить мама чи тато, щось лепече малесенька сестричка чи братик, у школі про щось розповідають друзі,  і ти сам у відповідь промовляєш рідною мовою слова. Ти так звик до цього, що майже не помічаєш звучання мови й  чуєш її лише тоді, коли вона звернена до тебе безпосередньо. А це ж так природно – розмовляти рідною мовою. Це те ж саме, що й дихати.

Учитель2

Ознайомлення з основними заходами тижня, оголошення конкурсних програм.

Учитель1

Тож посіємо оту «золоту зоряночку» нашої душі й долі - рідну мову - у своєму серці. Нехай вона  ще більше об’єднає нас у такий нелегкий для нашої країни час. Я звертаюся до вас сьогодні  мовою землі вашої,  мовою матері вашої,  народу  українського мовою.    

На білому рушникові історії золотими нитками вишиємо найкращі слова любові до рідної мови.