Опис власного педагогічного досвіду з реалізації проблеми "Активізація творчої діяльності учнів на уроках української мови та літератури"

Доброжанівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

Опис
власного педагогічного досвіду з реалізації проблеми

 

Створення умов для активізації творчої діяльності учнів на уроках української мови та літератури

 

Сулоєва Н.М.

Учитель української мови та літератури

Учитель-методист

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      2015

 

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться –

У мене жодних претензій нема

До Долі -  моєї обраниці.

                                        Ліна Костенко

   Скульптор уже в брилі холодного каменя бачить бездоганну постать Венери. Художник із різнобарв’я Всесвіту вибирає кольори, потрібні для створення Мадонни. Композитор зі звуків природи вихоплює ті, що виллються у місячну сонату…

   Що ж потрібно зібрати по крупиночці вчителю, щоб розкрити людську душу?

   «У кожній дитині образ Творця, але Творцеві потрібен помічник, який виявить цей образ…» – вважає Шалва Амонашвілі. Таким помічником є школа, вчитель. І якщо вся діяльність на уроці буде творча та особистісно значуща, то це сприятиме розвиткові життєтворчого спрямування особистості. Лев Толстой писав: «Якщо учень у школі не навчився сам нічого «творити», то в житті він завжди тільки наслідуватиме, копіюватиме»[1].

Національна доктрина розвитку освіти ставить перед учителем завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення і самовираження. Тому процес навчання має бути максимально наближеним до запитів і можливостей дитини.

   Метою роботи є створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу кожного учня та його самореалізації у навчально-виховному процесі. Тому слова відомого педагога В.О.Сухомлинського звучать як наказ і сучасному вчителю: «Ми повинні виховувати так, щоб дитина відчувала себе шукачем і відкривачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена, стомлююча робота школяра забарвлюється радісними почуттями і може принести маленьким людям переживання творця».

Творчістю називають діяльність людини зі створення нових матеріальних цінностей, що мають суспільне значення. Залучення дітей до творчої, а не лише «сприймальної» діяльності дає велику користь їхньому загальному розвиткові. Адже школярі набувають рис, котрі притаманні творчій особистості, а саме нешаблонності сприйняття, асоціативності мислення, емоційності з окриленістю, радістю від творення.

   Безперечно, українська мова і література, як ніякі інші навчальні дисципліни, мають неабиякі можливості заглибитись у внутрішній світ людини, розкрити діалектику людської душі.

   Спираючись на наукові дослідження Є. Пасічника, Б. Степанишина, Г.Токмань, А. Ситченка, А. Фасолі, творчо переосмислюючи і використовуючи елементи педагогічного досвіду вчителів-новаторів О.Рудницької, О. Заболотного, С. Омельчука, Л. Фурсової, Л. Жарської, намагаюся самореалізуватися, виробляючи власний стиль, суть якого – створення умов для активізації творчої діяльності учнів на уроках української мови та літератури, формування їхньої ціннісно-світоглядної компетентності.

   Виявлення проблеми, обґрунтування її актуальності ( 1 рік).

  Створення умов для розв”язання поставлених завдань (2 рік).

   Завдання:

дослідити і вивчити моделі  інноваційного навчання, зокрема  технологію розвитку критичного мислення та технологію  формування творчих здібностей;  

виробити власні шляхи формування пізнавальної активності  та  творчих здібностей учнів.

   Очікувані результати:

усвідомлення та визначення учнями мотиву й  мети  власної життєтворчої діяльності;

здатність вимогливо ставитись до себе та інших;

зважувати свої можливості, бачити перспективу власного зростання;

мати прагнення до самовдосконалення;

мати  бажання виховати в собі толерантну, творчу особистість, відкриту до демократичного спілкування;

максимально бути готовим до виходу у «доросле» життя.

      Усі радощі життя – у творчості. Творити - значить жити.       

                                                                                             Р.Ролланд    

• Творче мислення  - це бажання пізнавати нове, незвідане, здатність  людини до новизни, неповторності,оригінальності .

• Критичне мислення – це перша сходинка до творчого, креативного мислення

    При організації уроку добираю цікаві заголовки:

 «Де батькова хата, там сонця багато»(К.Горчар)

«Залюблена у світ оцей до краю» (К. Горчар)

 « … в ім’я добра – супроти зла…»  (Д. Танський)

 «Гумор живе у мені» (О. Вишня)

 «Життєві уроки Леоніда Кисельова»

 «Творець добра, краси, любові»  ( Л. Кисельов)

 «Він був як полум’я» ( М. Вороний)

 «Чи можна прожити без батьківщини?» ( М. Вороний)

 «Руїна починається з душі» (Л.Українка)

 «Радше впадь, але не зрадь» ( І. Франко)

 «Забудеш рідний край-тобі твій корінь всохне» («Дума про Марусю Богуславку»)

   Забезпечую позитивний настрій:

 кольоровий настрій;

 малюємо настрій;                

 подаруй мені посмішку;

 щоденник настрою;                           

 побажай мені удачі;

 жменька добра;                                   

 смайлик «Привіт! Це  - Я!»;

 побажання через відстань;

 «Зазирни в люстерко»

   Використовую прийом «Побажай мені удачі»:

Побажай мені удачі,

Щоб всі вправи і задачі,

Зміг швиденько я зробити

Й на перерві відпочити.

Побажай мені удачі,

Нових знань, легкої вдачі.

Щоб в щоденнику завжди,

Йшли оцінки з «десяти».

На уроці успіхів мені побажай,

Щоб на гарні оцінки був урожай.

І в голові були знання, а не полова.

І щоб жива була я і здорова.

Удачі побажаю собі,

Щоби сьогодні на землі

Збулася давня моя мрія.

І щоб свої усі я вміння

Змогла у класі показать,

А вже тоді відпочивать.

Боже, що ж мені робить?

Як урок цей пережить?

До нього я  не готувався,

Дай, Боже, щоб живим зостався.

Тож удачі побажай

І за лінь не дорікай.

   При створенні ситуації успіху використовую інтерактивні методи та прийоми:

розгадування кросвордів,криптограм;

пошук ключових слів у формулюванні теми;

літературні диктанти, вікторини;                                                       

літературні ігри: «Пароль»; «Вгадай ім’я».

При актуалізації, усвідомленні змісту застосовую:

аукціон знань;

літературні диктанти, гронування; асоаціативні вправи;

орфоепічні хвилинки;

складання опорних конспектів, схем;

лінгвістичні задачі;

нестандартні запитання.

   На етапі засвоєння знань застосовую інтерактивні методи та прийоми: проблемні запитання, опорні конспекти, створення малюнків до сюжету твору, різноманітні творчі роботи, написання сенканів.

   Проблемні запитання

• Чи може несмілива людина здійснити подвиг?  (В.Сухомлинський «Несміливий хлопчик»);

• Чи можна прожити без Батьківщини? (М. Вороний «Євшан-зілля»);

• Федько – розбишака- халамидник чи добра, шляхетна душа?

( В. Винниченко «Федько- халамидник»);

• Маруся Богуславка – патріотка  чи зрадниця своєї землі? (Дума про Марусю Богуславку).

   Опорні конспекти

Сенкани

Л. Кисельов «Катерина»

Катерина

зболена, забута

несе, оберігає, вірить

Сильна Мати, Свята Мати

Україна

В. Винниченко «Федько-халамидник»

Федько

халамидник, чесний

б’є, бешкетує, рятує

говорить правду, бере чужу провину на себе

добра душа

   Види творчих робіт:

 складання казки, байки, вірша;

 написання міні-творів: «Мій Т.Шевченко», «Про що розповів мені портрет Ліни Костенко», « Я до тебе прийду, моя Лесю», «А я зустріла І.Франка»; 

складання анкети письменника; створення портрета письменника або літературного твору;

 зображення шляху героя за допомогою малюнка.

   Апробовую:

- інтерактивні технології;

- особистісно орієнтоване навчання;

- проектні технології;

- технології розвитку критичного мислення

   Інтерактивні технології

    Під час використання інтерактивних технологій учень і вчитель є рівноправними суб'єктами навчально-виховного процесу. Вони спільно визначають мету та засоби діяльності, прогнозують результати навчання. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, кординатора (тобто, людини, яка полегшує спілкування двох і більше людей, контролює хід зустрічі для того, щоб учасники змогли сконцентруватися на обговоренні змісту й рішенні задач дискусії) тощо. Саме інтерактивні технології створюють атмосферу співробітництва, сприяють усебічному розвитку кожного зокрема.

   У своїй роботі надаю перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедія – це сучасна комп'ютерна інформаційна технологія,що дозволяє об'єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відображення, графічне зображення та анімацію. Кожне із застосованих інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.

   Хочу зазначити, що використання інтерактивних технологій не є для мене самоціллю, а лише засобом для досягнення тієї атмосфери у класі, який сприяє співробітництву на уроці. Використання інтерактивних форм навчання допомагає співробітництву  на уроці. Використання інтерактивних форм навчання допомагає співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учням між собою.

   Особистісно-орієнтоване навчання

   Упроваджуючи особистісно-орієнтоване навчання, я дбаю насамперед про розвиток особистості. Знання, уміння й навички будуть, але як результат розвитку (реалізації особистістю свого потенціалу, підвищення зацікавленості предметом), а не навпаки.

   У центрі уваги цього типу навчання – розвиток особистісно – смислової сфери учнів, ознакою якої є їхнє ставлення до дійсності, переживання її, осмислення цінностей. Учень – суб’єкт не тільки учіння, а й життя. Таким чином, в особистісно орієнтованій освіті акцент переноситься з інтелектуального розвитку дитини на емоційний та соціальний, завдяки чому значно розширюються її можливості. Завдання вчителя – полегшити, стимулювати самостійну діяльність школяра, яка розглядається як індивідуально значуща для кожного учня і здійснюється на основі власного досвіду під час дискусій і прийняття рішень.

   Для досягнення освітніх цілей я організовую процес пізнання рідної мови і мовлення як дослідження, експеримент, а не як спосіб передачі готових знань, умінь, навичок. Організація словесної творчості через різні форми і методи проектної діяльності («Ми – поети»), «Ми – казкарі», «Ми – актори»…)

   На уроці створюю позитивний настрій, відповідну мотивацію, ситуацію успіху, взаємопідтримку, переважання діалогічної форми спілкування, індивідуальну, парну, групову роботу.

   В умовах особистісно-орієнтованого навчання на уроці оцінюються рівень навченості учнів (традиційне виставлення оцінки за знання), рівень научуваності (навчальні можливості), рівень особистісного зростання.

Важливе місце на уроці посідають інтерактивні технології. Я використовую різноманітні прийоми інтерактивного навчання («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон», «Мозковий шторм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації».

   Проектні технології

   На уроках української мови та літератури метод проектів реалі­зується через самостійну діяльність учнів, що супро­воджується гнучким керівництвом учителя, спрямова­на на розв’язання творчої, дослідницької, особисто або соціально значущої проблеми і на отримання конкрет­ного результату у вигляді матеріального або ідеального продукту.

   Метод проектів активізує інтелектуальну й емоційну складову особистості учня, впливає на розвиток таких рис характеру, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність, комунікативність, креативність.

Бажано, щоб назва проекту була лаконічною і корот­кою, так вона підвищить інтерес учнів. Наприклад: «Таємниця жіночого образу в творчості                      Л. Костенко», «Побут і буття Катерини Т. Шевченка», «Роздуми над повістю М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»», «Образ України у творах Т. Шевченка, І. Франка», «Тема при­роди у віршах українських поетів», «Щоб був легендою день вчорашній! (Міфи Стародавньої Греції)».

   В основі методу проектів завжди має бути розв’язання якоїсь проблеми, що, з одного боку, передбачає інте­грацію знань і умінь з різних сфер, а з іншого — вико­ристання різноманітних прийомів, методів і засобів навчання (дослідницького, пошукового, проблемно­го.,.). Відповідно до вікових особливостей учнів і тема­тики проекту вони можуть використовуватися окремо і в сукупності.

   Організаційно метод проектів передбачає поєднання індивідуальної самостійної роботи з роботою у малих групах і в колективі. Ця технологія особливо ефек­тивна для навчання учнів у малих групах. Робота дає можливість учням обмінятися інформацію з партнером і лише потім «озвучити» її перед усім класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння вислов­люватись, вести дискусію.

   Під час вивчення літератури важливою є робота з різ­номанітними джерелами інформації, що передбачає використання проблемних, пошукових і дослідниць­ких методів, які дозволяють виявити варіативні точки зору на дану проблему, сформувати особисту точку зору, а також узагальнити зібраний матеріал і подати його в наочній, естетично значущій формі.

   Форма подання виконаного на уроках може бути різною, залежно від задуму вчителя: WЕВ-сайт (публікація, буклет, мультимедіа), аналіз даних соціо­логічного опитування, таблиця, відеофільм, виставка, газета, журнал, гра, колекція, костюм, модель, оформ­лення кабінету, постановка, свято, прогноз, довідник, порівняльний аналіз, навчальний посібник, екскурсія, збірка ілюстрацій, збірки власних творчих робіт, фольк­лорних знахідок, стінгазета, кіносценарій, коментар до тексту художнього твору та ін.).

   Технології  розвитку критичного мислення

    Критичне мислення – це:

- здатність  чітко виділяти проблему;

- уміння логічно будувати свої думки;

- обирати єдино вірне розв’язання завдань;

- дивуватися і сумніватися;

- бути відкритим до сприйняття думок інших.

 

   Розумію, що сьогодні актуально виховувати здатність школярів через критичне виваження своїх думок йти на ризик, відстоювати точку зору, розвивати комунікабельність, повагу в спілкуванні, головне  - вміння слухати інших. Я навчилася сприймати, навіть, невірні припущення чи визначення учнів, створювати ситуацію успіху, викликати зацікавленість.

   Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення учнів є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної і групової роботи. Вже починаючи з дитячих років дитину треба привчати формулювати свої думки, оціночні судження, переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Для розвитку позитивної самооцінки дитини  шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку прийшла до висновку, з яким погоджуються  і інші члени колективу, і вчитель.

   Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення української мови і літератури, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.

    Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати думки,  щоб переконати інших; мислити мобільно і бути відкритим до сприйняття думок інших. принциповим у відстоюванні своєї позиції.

   В роботі використовую методи формування і розвитку критичного мислення. Знаю, що  не можна виділити єдиний алгоритм дій з формування критичного мислення в учнів, вмію виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення,  а саме:

- робота з формування критичного мислення ведеться не тільки на уроці, а й у позаурочний час;

- вільне висловлення ідей, думок;

- обмін думками, спілкування;

- цінування думок інших;

- впевненість учнів завдяки створеному учителем середовищу;

- ситуація успіху, задоволення від здобутих знань.

    Впровадження технології розвитку критичного мислення на уроках української мови і літератури дозволяє:

- набуті знання використовувати шляхом трансформації на інших уроках;

- підвищується допитливість учнів, пізнання і самопізнання;

- зростає потреба у нових досягненнях (участь у творчих конкурсах);

- зростає комунікативна і організаторська спрямованість учнів (участь учнів у різноманітних позаурочних заходах, предметних тижнях, святах тощо);

- розвиваються творчі здібності учнів;

- розвивається пізнавальна активність.

   Ефективними на уроці є використання зорових схем-опорів та застосування  Тест-презентації в MS «Power Point з макросами» .

   Використовую також різноманітні моделі ІКТ.

   Безперечно, зацікавлена, усвідомлена робота учнів підвищує рівень їхніх навчальних досягнень, хоча справжні плоди роботи вчителя-словесника, на мою думку, неможливо побачити. Якщо ми ставимо сьогодні за мету сформувати людину з високими моральними чеснотами і жити в досконалому суспільстві, то мусимо взяти на себе відповідальність за всебічний розвиток особистості, яка буде конкурентоспроможною в сучасному соціумі. У цьому плані пригадую слова Леоніда Васильовича Куценка: «Філологи – це найнебезпечніший і найсвятіший фах… Решта вчителів у школі працюють із розумом та головою, а філологи – із серцем і душею. Вони посередництвом слова душу формують…Філологи – молодці, вони свідомі своєї місії…». Інакше і бути не може: учитель-словесник має бути творцем, відкриваючи віще і вічне звучання рідного слова тим, хто продовжуватиме слід нашого народу в третьому тисячолітті.

 

Для  мене, власне, творчість – це життя,

Життя – це творчість – просто й зрозуміло.

Без  школи і дітей немає мого « Я».

« Святі поняття ці» - сказати  можу  сміло.

                   Я  намагаюся своїх  дітей  навчити

                   Сприймати  світ  таким, який  він  є,

                   Та  берегти,  і  щосекунди  дорожити

                   Всім  тим, як  кажуть , що  нам  Бог  дає.

Не  думаю, що маю я  хороший  досвід.

Я  знаю  те , що  мало  знаю  я.

Тому  навчати і  творити  буду  доти,

Допоки вчуся  жити  я сама.

 

   Отже, у процесі своєї роботи я зрозуміла, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

   Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня. Стосовно цього приходить на думку одна давня притча. В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу-перевозили камінь, запитали: « Слухайте, друзі, що ви робите?» Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: «Тобі що, повилазило? Не бачиш-камінь тягаю на майданчик, хай йому грець!» Другий спокійно сказав: «Що роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.» А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: «Я будую Шартський собор!»

   Ідея цієї притчі актуальна і нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й-найперше-джерело творчості і щастя. У Святому письмі сказано: «Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху.» Це є істина.

 

         Рекомендації

- пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до запропонованої думки;
- розвивати критичне мислення школярів;
- навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів;
- вміти аргументувати власні думки, змінювати їх;
-диференціювати, індивідуалізувати процес навчання;
-розвивати аналітичне мислення учнів;
-формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності;
-сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми;
-формувати творче мислення;
-підсилювати уяву, що є потужним стимулом народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу і синтезу, що в майбутньому відкриється основою інноваційного мислення і діяльності;
-сприяти психічному розвитку дітей;
-створювати успішну адаптацію учнів до сучасних соціально-економічних умов життя;
-забезпечувати цілісність педагогічного процесу, єдності навчання і виховання учнів;
-формувати потреби в знаннях, високих мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.