Відлік часу в історії Стародавнього світу

Тема. Відлік часу в історії Стародавнього світу.

Мета: створити умови щодо ознайомлення учнів з поняттям «лічба в історії» на основі елементарних попередніх знань учнів, отриманих в п’ятому класі; формувати предметні вміння та навички (навички історичного літочислення, розв’язування хронологічних задач), сприяти розумінню категорії часу і простору; розвивати логічне мислення на підставі обчислювальних навичок (обчислення тривалості подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків (зв'язок між подіями та датами, особливого змісту лінії часу), формувати абстрактне мислення; виховувати увагу, терпіння, бажання займатися дослідницькою діяльністю, самостійність та відповідальність; формувати соціальні та історичні компетентності учнів.

Очікувані результати: знати особливості лічби років до нашої ери або до Різдва Христового; володіти поняттями «хронологія», «літочислення»; встановлювати логічні зв’язки між роками і століттями, використовуючи як арабські, так і римські цифри; обчислювати тривалість подій з переходом через еру; вміти використовувати лінію часу для розв’язування хронологічних задач.

Тип уроку: урок формування предметних умінь і навичок учнів.

Форма проведення: практичне заняття.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів. (Фаза актуалізації).

Вправа «Дешифратор».

Завдання.

– Розшифруйте та поясніть поняття.

ЯІГОЛОНОРХ, ЛІТСТОТЯ, АРЕ, ЧИЛІТОСНЯЛЕН.

Відповідь. Хронологія, століття, ера, літочислення.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та очікуваних результатів.

– В п’ятому класі, вивчаючи історію України, звертали увагу на те, що кожна подія відбувається у визначений час і має свої характеристики: число, місяць, рік, століття, тисячоліття; креслили лінію часу і встановлювали зв'язок між роком та століттям взятої події.

Метод «Пошук цікавих запитань».

Після ознайомлення учнів з темою, що вивчається на уроці, учням пропонується записати на дошці запитання, на які їм би хотілося знайти відповідь. Учні визначають найбільш цікаві запитання. Саме ці запитання стають основою вивчення нового матеріалу на уроці.

Прогнозовані запитання.

•        Що таке хронологія?
•        Що означає словосполучення «до нашої ери» та «наша ера»?
•        Яка подія вважається початком нашого літочислення ?
•        Яку дату прийнято вважати роком народження Ісуса Христа?
•        Яку назву отримав період історії після народження Ісуса Христа?
•        Поясніть поняття «століття», «тисячоліття»?
•        Як жили люди, коли не було календаря?
•        Розташуйте у порядку збільшення такі проміжки часу: століття, місяць, доба, десятиліття, тиждень, тисячоліття, ера, рік.

ІV. Виконання практичної частини уроку. (Фаза побудови знань).

1. Історія календаря.

Бажання бачити час, розуміти його і представляти у вигляді відповідної позначки завжди існувало у людському суспільстві. Але люди не вміли фіксувати точні дати подій. Ось чому давні історичні джерела є неточними, бо їх автори описували історичні події в довільному порядку, без певної послідовності.

Пізніше люди зрозуміли – щоб орієнтуватися в часі, треба його вимірювати. Різні народи у різні епохи робили це по-своєму.

Метод «Припущення на основі запропонованих слів».

•          Встановіть, що люди брали за точку відліку часу?

На дошці записані слова. Учням пропонуємо об'єднатися в пари. Протягом 2-4 хвилин скласти текст, в якому були б всі ці слова. Кілька пар зачитують ці тексти.

За династіями фараонів, давні греки, від умовної дати створення світу, давні єгиптяни, від року першої олімпіади, вели літочислення, іудеї.

Прогнозовані відповіді:

Давні єгиптяни вели літочислення за династіями фараонів, давні греки – від року першої олімпіади, іудеї – від умовної дати створення світу.

Метод «Запитайте у автора».

•     Прочитайте текст.

Наш теперішній відлік часу встановлений завдяки абату Діонісію Ексігуусу. У VІ ст. він спробував за допомогою доступних йому джерел визначити рік народження Христа. При цьому він припустився невеликої помилки. Тепер з’ясовано, що Ісус народився задовго до 1 р. н.е. Наприклад, цар Ірод помер 4 року до Різдва Христового, а він ще жив, коли Христос народився. Небесне знамення, яке називають Віфлеємською зіркою, – з’єднання Юпітера і Сатурна – мало місце того року, який ми називаємо зараз 7 роком до Різдва Христового. Волхви вважали небесне знамення звісткою про народження Господа, тому вважається, що Христос народився 7 року до початку нового літочислення, або до Різдва Христового. Але ніхто, звичайно ж, не збирається називати 2015 рік 2022 роком, оскільки припущення Діонісія Ексігууса виявилося дуже практичним. Адже саме він запропонував рахувати кожний рік, що ділиться на чотири, – високосним.

– Уявіть собі, що зараз ви матимете можливість спілкуватися з автором цього тексту. Підготуйте 2-3 запитання до автора. Наприклад, ви можете запитати про те, що мав на увазі автор у цьому фрагменті, як він міг би висловити певне положення більш зрозуміло, чому автор повідомляє нам це саме зараз (у цьому місці тексту), що необхідно знати, аби зрозуміти те, що ми читаємо, та ін.

Оберіть одного з учнів, який  виконуватиме роль автора.

Метод «Бортовий журнал».

1. Перш ніж читати текст, заповніть ліву колонку таблиці.
2. Прочитайте текст і заповніть праву колонку.
3. Обговоріть результати роботи в класі.

•        Який календар називають григоріанським?

Більш точний календар вперше було створено у Давньому Єгипті. У ньому були три великі періоди по чотири місяці – час розливу Нілу, час посіву і час збирання врожаю. У кожному з 12 місяців було по 30 днів, у сумі – 360. Щоб дістати 365, до них додавали ще 5 днів, їх називали епагоменами. Уже 238 р. до н.е. фараон Птолемей ІІІ Евергет спробував реформувати календар. Він видав декрет про те, щоб рік через кожні три роки подовжувався на один день. На жаль, тоді ця ідея не прижилася.

Потім його уточнили римляни і ввели  за часів Юлія Цезаря у 46 р. до н. е., тому він називається юліанським. У XVI ст. Римський папа Григорій XIII прийняв ще більш уточнений календар, який отримав назву григоріанського.

Він видав буллу, яка містила положення про те, що після 4 жовтня 1582 р. відразу йшло 15 жовтня. Цим  календарем користуємося сьогодні і ми. У 1582 р. григоріанський календар був запроваджений в Іспанії, Португалії, Італії, трохи пізніше у Франції та Голландії. У Росії григоріанський календар був запроваджений у 1918 р., після чого григоріанський календар називають «новим стилем», а юліанський – «старим стилем». Різниця між одною і тією ж датою за новим і старим стилем складає 13 днів.

В арабських народів було створено мусульманську еру, її відлік починається з 622 року за юліанським календарем. Як свідчить історія, більшість календарів та ер пов’язані з культами богів та царів.

2. Відлік років.

Робота з таблицею.

Відповідність століть рокам

Відмінність у лічбі років до н.е. від н.е. : початкові роки з нулями, кінцеві – роки на 1.

початкові роки до н.е.: 1900, 400, 300, 2000

останні роки до н. е.: 1801, 301 , 201, 101

Арабські цифри: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 15, 20

Римські цифри: І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, XV, XXР

Робота в групах.

Група 1.

Скориставшись таблицею, виконайте завдання:

•             У якому році починається 17 століття?
•             Назвіть будь-який рік 19 ст. до н.е. відповідь аргументуйте.
•             Визначте, в якому тисячолітті або столітті відбулася подія.

1. У 3100 році до н. е. виникла Єгипетська держава. (IV тис. до н. е.)
2. У 1503 році до н. е. єгипетська армія на чолі з фараоном Тутмосом ІІІ
   перемогла під Мегидо. (ІІ тис. до н. е.)

Група 2.

•        До якого століття належить 1812 р. до н.е.?
•        Назвіть у якому році починається 16 ст. до н.е.?
•        Визначте, в якому тисячолітті або столітті відбулася подія.

1. У 333 році до н. е. армія Александра Македонського розбила перську армію біля міста Ісс. (І тис. до н. е.)
2. У 49 році до н. е. Гай Юлій Цезар перейшов Рубікон, і розпочалася громадянська війна. (І тис до н. е.)

Група 3.

•        Який рік є останнім у 13 ст. до н.е.
•        Назвіть будь-який рік, що належить до кінця 6 ст. до н.е.
•        Визначте, в якому тисячолітті або столітті відбулася подія.

1. У 455 році н. е. вандали захопили й пограбували Рим. (І тис. н. е.)
2. У 480 році до н. е. спартанці на чолі з царем Леонідом зупинили персів біля Фермопільської ущелини. (V ст. до н. е.)

Метод «Мозковий штурм у парах».

– Ось перед вами термометр для вимірювання температури на вулиці чи в кімнаті. Встановіть, що спільного між термометром та лінією часу.

1. Складіть список ідей з теми індивідуально.
2. Через  декілька хвилин об'єднайтеся в пари та поділіться своїми ідеями один з одним, а потім доповніть свій список.
3. Доповідайте свої ідеї всьому класу.

Прогнозовані відповіді:

Лінія часу побудована за тим же принципом, що й шкала термометру, але позначки вгору і вниз від «0» можуть означати роки до нашої ери і нашої ери. Роки нашої ери йдуть у прямому порядку, а до н.е. – у зворотньому. Але дуже цікавим в хронології є поняття «нульового» року.

В 1937 р. в Італії та Німеччині урочисто святкували 2000-ліття першого імператора Римської імперії Октавіана Августа (він народився в 63 р. до н.е.). Але за історичною хронологією це вшанування мало відбутися в 1938 р. Те ж саме відбулося при святкуванні Мілленіума – початку третього тисячоліття: деякі святкували його в 2000 р., деякі в 2001 р.. Це відбулося тому, що не всі знають, що в хронології «нульового» року в дійсності не існує. Отже, якщо необхідно визначити тривалість події, яка розпочалася до н.е., а закінчилася після початку н.е., рахують суму років і віднімають 1 рік. Отже, межа між 1 р. до н.е. і 1 р. н.е. – «мить», що розділяє 31 грудня 1 р. до н.е. і 1 січня 1 р. н.е.

Імператор Август – народився у 63 р. до н.е. до 1 р. н.е. прожив 62 роки, помер він у 14 році

63 р. + 14 р. – 1 р. = 76 років (віднімаємо 1 рік, бо «нульового» року не існує). 

Розв'язування хронологічних задач.

Пам’ятка «Як розв'язувати хронологічні задачі».

1. Накресліть «лінію часу – пряму лінію, поділіть її рисочками на рівні відрізки, що означає певну кількість років.
2. На початку лінії поставте більшу та чіткішу риску – початок відліку, а наприкінці стрілочку, що символізує рух часу.
3. Для орієнтації в часі поставте рік, у якому живемо.
4. Якщо для розв'язання хронологічної задачі вам не потрібно позначати однакові проміжки часу (століття або тисячоліття), то перервіть лінію пунктиром.
5. На лінії часу запишіть умови завдання.
6. Поряд з лінією виконайте обчислення й запишіть стислу відповідь до завдання.

Робота в групах.

Група 1.

1. Місто Рим з’явилося в 753 році до н. е.. Скільки років від цієї події до наших днів минуло?
2. Перші Олімпійські ігри відбулися в 776 році до н. е. Скільки років від цієї події до наших днів минуло?
3. І Пунічна війна розпочалася в 264 році до н. е., а закінчилася перемогою Риму над Карфагеном у 241 році до н. е. Скільки років тривала І Пунічна війна?

Група 2.

1. У 1750 році до н. е. в Єгипті спалахнуло велике повстання бідноти та рабів. Скільки років від цієї події до наших днів минуло?

(2015 + 1750 = 3765 років)

2. У 586 році до н. е. розпочався «вавилонський полон» євреїв. Скільки років від цієї події до наших днів минуло? (2015 + 586 = 2601 років)

3. Повстання Спартака розпочалося в 74 році до н. е., а в 71 році до н. е. в Апулії було розбито військо повсталих рабів. Скільки років тривало повстання? (74 - 71 = 3 роки)

Група 3.

1. У 512 році до н. е. перський цар Дарій І розпочав похід проти скіфів. Скільки років від цієї події до наших днів минуло? (2015 + 512 = 2527 років)
2. У 490 році до н. е. греки розбили персів біля Марафону, а в 1658 році українці розбили поляків під Жовтими Водами. Скільки років минуло між битвами? (490 + 1658 = 2148 років)
3. Імператор Нерон почав володарювати в 54 році н. е., а в 68 році н. е.
   його було вбито. Скільки років правив Нерон? (68 - 54 = 14 років)

V. Узагальнення та систематизація знань учнів. (Фаза консолідації).

– Ми з вами закінчили першу практичну роботу цього курсу? Як ви думаєте, чому новому ви навчилися протягом уроку? Навіщо нам потрібно уміти обчислювати час? Чи потрібні ці навички вам у житті? Скажіть, чи відповідають ваші очікування тому, що ви досягли на уроці?

Метод «Кластер».

– Посередині аркуша паперу напишіть ключове поняття:  хронологія. Навколо напишіть слова, що відображають ідеї, факти, уявлення по темі. Нові слова з’єднуйте  з ключовим словом прямими лініями.

VІ. Підведення підсумку уроку.

Метод «Незакінчене речення».

•         Продовжіть речення:

«Сьогодні я дізнався (дізналася)…, навчився (навчилася)…я думаю, що...».

VІІ. Домашнє завдання.

•         Пояснювати поняття «хронологія», «літочислення», «лінія часу». Самостійно скласти кілька вправ з «історичної математики».