Відомі українці-біологи

Про матеріал
Презентація про відомих українців-біологів: Ілля Мечников(Ілля Ілліч Мечников, український та французький науковець, один з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології й мікробіології, засновник наукової школи, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1908).), Володимир Вернадський (природознавець, філософ, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології; перший президент Національної академії наук України)
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Відомі українці-біологи

Номер слайду 2

Ілля Мечников. Мечников Ілля Ілліч (народився 15 травня 1845 року в селі Іванівка на території сучасної Харківської області, помер 15 липня 1916 року в Парижі). Ілля Ілліч Мечников, український та французький науковець, один з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології й мікробіології, засновник наукової школи, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1908).

Номер слайду 3

Він сформулював загальну теорію запалення як захисної реакції організму в боротьбі з інфекцією – фагоцитарну (клітинну) теорію імунітету. До класичних робіт Мечникова належать праці з мікробіології, зокрема дослідження з холери, тифу, туберкульозу, та спільні з французьким ученим Емілем Ру дослідження з сифілісу. Також вчений працював над проблемами старіння і смерті. 1903 року він опублікував "Етюди про природу людини", яка була присвячена "ортобіозу" або "вмінню жити правильно". В цій праці Мечников доводив наскільки важливим є вплив харчування на тривалість життя.

Номер слайду 4

Володимир Вернадський1863 народився Володимир Вернадський, природознавець, філософ, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології; перший президент Національної академії наук України. Академік АН СРСР (1909) та АН УРСР (1919), Паризької АН, Чеської АНМ. Член НТШ. Лауреат Сталінської премії (1943). Основоположник теорій біосфери й ноосфери. Збагатив науку глибокими ідеями, зокрема про роль живих організмів у геохімічних процесах, висунув ряд наукових положень важливого практичного значення: пошуків радіоактивних мінералів, визначення абсолютного віку гірських порід та ін. Він – автор понад 400 наукових праць, опублікованих за життя, сотень інших, опублікованих пізніше і ще не опублікованих. Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету (1885). У 1888–1890 подорожував Європою, вивчаючи музеї Парижа та Лондона, працював у Мюнхені й Парижі. Великий вплив на Вернадського мали дружні стосунки з М. Драгомановим. В. І. Вернадський справив глибокий особистий вплив на формування в Україні національної наукової системи і національної системи вищої освіти.

Номер слайду 5

Один із засновників та 1-й президент УАН (1918–1921). В. І. Вернадський розробив життєздатну, далекоглядну модель Академії. Згідно з його задумом, Академія має задовольняти такі важливі вимоги: 1) національні (допомагати зростанню української національної самосвідомості та української культури), 2) державні (сприяти підвищенню продуктивних сил країни і людини) і 3) місцеві (бути якнайтісніше пов’язаною зі звичайними питаннями практичного життя). В організацію академічного життя В. І. Вернадським також покладено три головні принципи: державний статус, самоврядність Академії у наукових справах, гармонійне поєднання природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Реалізація цієї моделі невдовзі перетворила Академію на головну наукову установу України і визнаний у міжнародному середовищі центр фундаментальних досліджень, що відіграло величезну роль у формуванні науково-технічного і економічного потенціалу України у 20 столітті.

Номер слайду 6

Як учений-мислитель В. І. Вернадський піднявся до масштабних світоглядних узагальнень: розробив вчення про біосферу Землі, став разом із французькими вченими Е. Леруа і П.-Т. де Шарденом основоположником вчення про ноосферу. Зокрема, лекції В. І. Вернадського з геохімії в Сорбонні у 1922–1923 роках дали поштовх Леруа і де Шардену до розроблення теорії ноосфери. Головною рисою біосфери, як вважав вчений, є те, що у ній існує велика геологічна, можливо, космічна сила, планетарна дія якої не береться до уваги в уявленнях про космос, таких, що мають наукову основу. Цією силою є розум людини, спрямована й організована воля її як істоти суспільної. Отже біосфера під впливом освіченої людини з часом перетворюється в ноосферу – сферу розуму. В останній своїй опублікованій праці "Несколько слов о ноосфере" (1944) В. І. Вернадський визначив кілька умов, які необхідні для становлення ноосфери. По-перше, людство має бути єдиним в інформаційному відношенні. По-друге, оскільки ноосфера – явище всепланетне, людство повинне прийти до повної рівності рас, народів, незалежно від кольору шкіри. По-третє, ноосфера не може бути збудована до припинення війн між народами світу.

Номер слайду 7

Дякую за увагу!

pptx
Пов’язані теми
Біологія, Презентації
Додано
9 березня
Переглядів
149
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку