Виховання національної гідності та патріотизму . Сучасні підходи виховання школярів в умовах креативної освіти

Волк Наталія В’ячеславівна.

Заступник директора з НВР

Виховання національної гідності та патріотизму . Сучасні підходи виховання школярів в

умовах креативної освіти

Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується

(В. О. Сухомлинський).

 

К. Д. Ушинський вважав, що патріотизм є не тільки важливим завданням виховання, а й могутнім педагогічним засобом: «Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до батьківщини, і ця любов дає вихованню вірний ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з його поганими природними, особистими, сімейними і родовими нахилами ».

 

Для педагогічного колективу Майської СЗШ національно -  патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним.

      Метою основних орієнтирів виховання є створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських і загальнолюдських цінностей як орієнтовної для проектування моделей виховних систем у навчальних закладах.

Впроваджуючи основні орієнтири виховання: ціннісне ставлення до себе,  ціннісне ставлення до суспільства і держави, ціннісне ставлення до людей, ціннісне ставлення до праці, ціннісне ставлення до природи, ціннісне ставлення до мистецтва, ми виховуємо майбутнього громадянина держави, патріота своєї Батьківщини.

      Патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею, повазі до українських звичаїв і обрядів, досконалому володінні українською мовою.

     Виховання національної гідності та патріотизму – основа, на якій ґрунтується суспільство, держава. Стати громадянином, тобто свідомим членом суспільства, відданим сином Вітчизни, дуже непросто. Громадянином не народжуються. Громадськість твориться з порядності, совісності, чуйності до чужого болю, здатності боротися проти несправедливості. Суть громадянськості – у вмінні й необхідності жити інтересами рідного народу, власної держави. Таким чином, виховувати в дитині громадянина – це означає навчати її жити заради Батьківщини.

    Однією із найактуальніших проблем педагогічної науки і практики є визначення змісту шкільної освіти, який повинен служити засобом громадянсько - патріотичного виховання. ЇЇ актуальність зумовлена потребами Української держави, якій потрібні люди, громадяни з глибоко осмисленою життєвою позицією. Поняття патріотизму виражає найвищу і найсильнішу духовну силу, що зумовлює активну життєву позицію людини. В Державній програмі «Освіта» (Україна XXІ століття) закладено зміст провідних ідей державотворення, які націлюють на виховання в учнів патріотичних почуттів, усвідомлення свого українства, пробудження національної самосвідомості, вільнолюбного козацького духу [1].

Ми розробили оптимальну систему національно -патріотичного виховання в школі з обґрунтуванням нового осмислення навчально-виховного процесу, що забезпечує ефективний процес пробудження громадянсько-патріотичних почуттів сучасного покоління  через зв’язки освіти з життям українського народу в минулому і сучасному.

   Наш досвід  роботи показує, що вирішувати проблему можна тільки в системі, тому, що в усіх видах основної діяльності школяра, учня, вихованця (навчанні, праці, громадській роботі, спорті, туризму, грі, гуртковій роботі, позакласній роботі, тощо) є місце для здійснення громадянсько-патріотичних вчинків та справ.

Патріотичне виховання в закладі охоплює весь навчально-виховний процес та поєднує національне, громадянське, моральне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання.

З метою досягнення головної мети ми розробили модель оптимального варіанту педагогічної діяльності, спрямованої на виховання в учнів національно -патріотичних почуттів. 

Ми створили освітньо-виховну систему громадянсько-патріотичного виховання засобами педагогічного менеджменту, яка охоплює всі напрямки діяльності в освітньо-виховному середовищі школи.

Система роботи щодо реалізації національно-патріотичного виховання учнів через освітньо-виховне середовище школи. 

1. Управлінській супровід здійснюється через створення та використання інформаційного банку нормативно-законодавчої бази з громадянсько-патріотичного виховання, а також впровадження шкільних модулів ( «Я громадянин,Я – патріот ,Я – Батьківщина »), виконання «Комплексного плану громадянсько-патріотичного виховання, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад учасників навчально-виховного процесу».

В ході діяльності ми керуємося: Указами Президента України, документами Уряду, Верховної Ради, Законом України «Про освіту» , Державною національною програмою «Освіта» (Україна XXІ століття), Концепцією національного виховання, Концепцією допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, наказами та листами Міністерства освіти та науки України, працями В. Сухомлинського, Губка О., Руденко Ю., Стельмаховича Н, Каюкова В. та інших науковців, джерелами українського етнопедагогіки, Концепцією розвитку закладу, Статутом школи, Конституцією учнівського самоврядування, Інтернет - ресурсами з питань громадянсько-патріотичного виховання.

2. Методичний супровід здійснюється через роботу предметних методичних об’єднань та творчих груп, творчої групи класних керівників, , дитячого наукового товариство «Сузір’я », модель випускника старшої профільної школи, експериментальну роботу, тиждень формування молодого громадянина України, авторські програми,проекти, інтегровані місячники  .

Реалізації  громадянсько-патріотичного виховання у позакласній роботі

• місячники військово-патріотичного виховання
• Місячник «Україна єдина»
• Декада правових знань
•  Вахта пам'яті до дня Перемоги
• Уроки мужності
• Години пам'яті
• Години спілкування
• "Козацькому роду нема переводу"
• Театралізовані вистави "Новорічні вечорниці
• Дня захисника Вітчизни - військово - спортивні змагання юнаків
• Конкурс патріотичної пісні
• Свято "Мама, тато, я - спортивна сім'я",
• Бібліотечні уроки

Напрями роботи нашої школи з патріотичного виховання учнів:

- формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;

- виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;

- формування поваги до Конституції України, державної символіки: Герба, прапора, Гімну України.

- збереження і продовження українських культурно-історичних традицій;

- виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української мови, історії;

- формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;

- формування соціальної активності;

- виховання правової культури особистості;

- формування й розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;

- формування в учнів потреби до праці як першої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху;

- сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

- виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.

    В. О. Сухомлинський підкреслював, що у громадянсько-патріотичному вихованні найяскравіше виявляється проектування людини. Виховуючи юного патріота, ми уявляємо собі, яким би виявився наш вихованець під час тяжких випробувань для Батьківщини – якби громадянсько-патріотичне виховання не передбачало цього, воно було б бездіяльним [6]. 

Добір і поєднання різноманітних методів і форм громадянсько – патріотичного виховання, насичення їх патріотичними емоціями і переживаннями, використання прикладів мужності й звитяги захисників України минулого і сучасного, наповнення їх патріотичним змістом формують переконливе почуття патріотизму й громадської свідомості учасників НВП.

Саме системний підхід передбачає цілісність у практичній діяльності через різні складові організації навчально-виховного процесу.

3. Громадянсько - патріотичний компонент виховання втілюється через зміст усіх навчальних предметів. 

    Наші вчителі методологічною основою навчання та виховання взяли гуманістичну модель освіти. Особистий приклад вчителя, його погляди та практичні дії, рівень підготовленості до кожного уроку, заходу, відвертість, емоційність, оптимізм, активна громадянсько-патріотична праця, повинні бути взірцем для наслідування на кожному уроці та позаурочний час.

    Виховати людину з активною громадянсько-патріотичною позицією завдання не із легких, але необхідно, на наш погляд, спиратися на ціну думку В. Сухомлинського про те, що джерелами, якими живляться громадянсько – патріотичні почуття є: природа рідного краю, рідна домівка, мати з батьком, рідне слово, місто, де народилася людина, славне минуле країни, героїчна її історія [4].

   І саме суть цих джерел розкривається у навчальній діяльності при викладанні всіх предметів навчального плану через: усну народу творчість (казки, легенди, прислів’я, приказки, балади, думи, фольклорні твори, козацькі літописи, історичні та народні пісні), надбання великих світочів української духовності (поезія, твори літературного походження, джерела української історії, художні твори), твори мистецтв, розкриття сутності громадянського суспільства, культури демократії правових норм, тексти присяг. 

Вивчення всіх цих шедеврів формує національно– патріотичні почуття, бо вони є своєрідним кодексом людської гідності, посібником пробудження совісті, розвивають в учнів почуття національної гордості, любов до народу, до Вітчизни, спонукають до фізичного вдосконалення, володіння знаннями про бойові сторінки українського народу, його збройних сил. Ми переконуємо учнів, що справній патріот України повинен повсякчас тримати руку на пульсі нашого народу у минулому, та на пульсі життя сучасного. В нинішній тривожний час учні повинні повести боротьбу з тим, що заважає державотворенню, допомагати словом і ділом доводити і використовувати всі знання аби спростувати брехню, інтриги, ворожі провокації спрямовані проти української суверенної країни [5].

4. Вивчаючи нашу славну історію, надбання великих світочів української духовності, високу народну культуру нації, оригінальну літературу, дивовижну українську мову, рідний край у учнів з’являється спрага до наукових знань, зацікавленість у дослідженні історичних джерел, фактів. 

Приклади спільних досліджень вчителів та учнів в шкільному науковому товаристві «Сузір’я»

•  «Майське : із минулого до сьогодення»;
• «Із попелу забуття»;
• Районний путівник «Моя сільська рада в об’єктиві»;
• Книга – пам’яті;
• Науково – дослідницька робота «Причини і наслідки Голодомору»;
• Науково – дослідницька робота «Друга світова війна»
• Розповім по подвиг
• «Герої мого села»
• «Україна-європейська країна»
• «Обласні центри України»
• «Комсомольська юність моєї родини»
• «Україна.Дніпро єднає захід і схід»
• «Українська кухня»

 

Ми вбачаємо в цьому, що маючи достатній науковий світогляд, наші учні зможуть захищати, пропагувати свої погляди, власні концепції світобачення, моделі поведінки громадянина-патріота, а також це допомагає сформувати у них здатність орієнтуватися в навколишньому середовищі.

5. Наступна цільова група національно-патріотичної роботи є класні керівники. Саме класні керівники забезпечують відповідне інформаційне середовище в кожній віковій групі, проводить заходи щодо поширення знань про державу, проводять роботу з громадянсько-патріотичного виховання, використовуючи різноманітні форми роботи (виховні години, тематичні бесіди, екскурсії, класні години, зустрічі з видатними особистостями, заочні подорожі, віртуальні мандрівки, брейн-ринги, круглі столи,акції  та інше).

Акції

• «Збери сміття - врятуй життя»
• «Допомога дітям сиротам
• «Ветеран живе поруч»
• «Герої живуть поруч»
• «Стрічка миру»
• «Дерево єднання»

Класні керівники залучають до роботи батьків, визначають пріоритет в педагогічній роботі з батьками, проводять навчання батьків.

Через шкільний проект  «Партнерство школи та батьківської громадськості в умовах соціально-педагогічного комплексу » між педагогами, батьками, учнівським колективом та громадськістю села про спільну діяльність забезпечується залучення батьків, громадськості, до взаємодії у виконанні завдань щодо громадянсько-патріотичного виховання дітей.

     Саме діяльність класних керівників забезпечує співпрацю з іншими суб’єктами спільної діяльності з громадянсько – патріотичного виховання учнів, забезпечують консолідацію зусиль щодо здійснення державної політики у сфері розвитку громадянського суспільства через співпрацю та взаємодію закладу з: сім’єю, іншими освітніми установами (школами, ВУЗами), громадськими організаціями (спілка ветеранів,)

Всі вони виступають, як наставники, як приклад патріотизму.

6. Важливою складовою в національно -патріотичному вихованні є сама атмосфера закладу та природне середовище, в якому розташована школа, де дитина проводить майже цілий робочий день. Ми творимо духовний простір школи , комфортні умови для життєдіяльності. 

   У нас є:; картинні галереї, портретна галерея “ краса врятує світ ”; портретна галерея “ Історичні діячі України-Русі ”; куток бойової слави; Символіка України “, “ Символіка школи ”, «Ми працю любимо що в творчість перейшла; інформаційний зал безпеки життєдіяльності; куточки відпочинку; настінні панорами «Хліб – то праця людська», «Т.Г Шевченко», та інші.

Атмосфера закладу – це атмосфера школи духовності, школи-берегині та потужне джерело виховання громадянсько – патріотичних почуттів.

7. Важливу роль у громадянсько-патріотичному вихованні відіграє діяльність учнівської організації.

   В основу діяльності учнівської ради покладено: статут шкільної організації, Кодекс честі , план роботи, посвята в учнів 1-4 класів в «Барвінчата», посвята в шкільну організацію «Гармонія» учнів 5-9 класів, посвята учнів 10-11 класів в організацію «Паросток», діяльність волонтерського загону, постійно-діючи стенди подій боротьби за Державу.

       Учнівське самоврядування є справжньою школою формування справжнього патріота-громадянина, громадського виховання школярів, формування ініціативної особистості. Участь школярів в учнівському самоврядуванні – це важливий шлях і умова формування відповідальності, ініціативи, творчості. Учнівське самоврядування діє згідно шкільної Конституції учнівського самоврядування. Заклад має свою символіку, гімн, герб, прапор школи, прапор козацької організації).

     Наша робота переконує, що досвід, військово-патріотичного виховання активно використовується в навчально-виховному процесі і витікає це із самого змісту національної школи. Діяльнісним і системним підходом формування патріотизму є традиції закладу, позакласна робота, які служать благородній справі – розвитку патріотичної особистості. В організації дозвілля, відпочинку ми вбачаємо не тільки засіб розвитку громадсько-патріотичної людини, але і такої, що яка має здоров’я, психологічні, духовні, фізичні сили, а також моральні, естетичні, інтелектуальні почуття.

8. Традиції закладу служать благородній справі формування громадянсько-патріотичної позиції школярів. 

     В  нашому закладі традиційно проводяться: Козацькі забави, день Покрови (козацьке свято), конкурс строю, пісні та примовки до Дня українського війська, День Соборності України, ритуал вшанування прапора, День Захисника Вітчизни, День збройних сил України, День гідності і свободи, тематичні козацькі кола, день самоврядування, військово-спортивне свято, лінійка Слави, День ЦЗ, спортивно-масові заходи, екологічні акції та акції милосердя, зустрічі з учасниками ВВВ і АТО.