ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ НА МУЗИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ, ЯК НЕОБХІДНИЙ СКЛАДНИК ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ НА МУЗИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ, ЯК НЕОБХІДНИЙ СКЛАДНИК ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Анотація. В даній статті висвітлюється проблема виховання патріотизму на музичних заняттях на основі народної музичної творчості. Розкрито визначення умов ефективного використання української народної музичної творчості у вихованні любові до своєї малої Батьківщини дітей дошкільного віку. Висвітлено дидактичну роль народної музичної творчості у формуванні особистості дошкільника

Патріотизм – це почуття любові до Батьківщини. Поняття "Батьківщина" включає в себе всі умови життя: територія, клімат, природу, компанію публічного життя, особливості мови і побуту.

Суть патріотичного виховання полягає в тому, щоб посіяти і зростити в дитячій душі насіння любові до рідної природи, до рідного дому і сім'ї, до історії і культури країни, створеної працями рідних і близьких людей, тих, кого звуть співвітчизниками.

Рідна культура, як батько і мати, зобов'язана стати невід'ємною частиною душі дитя, початком, що породжує особистість.

Залучення дітей до моральних традицій, сприяє пізнанню і зміцненню державної самосвідомості, принципового для збереження самобутності суспільства, збереження історії нашої Батьківщини.

Неможливо переоцінити роль музики в патріотичному вихованні дошкільнят. Великі потенційні можливості патріотичного впливу полягають в народній музиці. Народні музичні твори ненав'язливо, часто у веселій ігровій формі, знайомлять дітей зі звичаями і побутом українського народу, працею, дбайливим ставленням до природи, життєлюбством, почуттям гумору.

На сучасному етапі головне завдання музичного виховання дошкільників засобами народної музичної творчості – повернутися обличчям до народної музики, починаючи з самого раннього дитинства, коли ще тільки закладаються основні поняття у дитини, формується мова і мислення, розвиваються здібності, вміння та навички.

Яскраво виплеснути свої емоції, висловити своє любовне ставлення до того куточка Батьківщини, в якому він живе, дитині допомагає народна музика. Діти вчаться співпереживати, вправляються в хороших вчинках, не помічаючи цього. "Музика – необхідний душевний атрибут людського існування", – так говорив Арістотель.

Музика і життя – це генеральна тема, свого роду "надзавдання" занять музикою, яку у жодному випадку не можна виділяти в самостійний, більш-менш ізольований розділ. Вона повинна пронизувати всі заняття у всіх ланках, так само як їх будуть пронизувати ідеї патріотизму, формуючи світогляд дітей, виховуючи їх моральність і душевне благородство.

В освіті та вихованні дітей дошкільного віку значну роль відіграє залучення до народної музичної творчості, до народної пісенної культури. Народну музичну творчість М.В. Гоголь образно називав "дзвінкими живими літописами".

У своїй роботі з музичного виховання я передбачаю різні види діяльності: гра, бесіда, прослуховування музики, спів, робота з музично-шумовими інструментами, розучування основ народного танцю, театралізація ігрових пісень, робота над виразністю мови, виготовлення масок, участь у концертній діяльності з метою пропаганди народної творчості.

Для патріотичного виховання я використовую народні ігри зі співами і рухом. Ці ігри розвивають інтерес до співу, пам'ять, почуття ритму, вміння правильно передавати мелодію. В іграх такого плану діти вчаться передавати в русі художній образ. Але найголовніше – через гру українська народна пісня входить в побут сім'ї, в якій виховуються діти. У народних іграх малюки вчаться спілкуватися, долучаються до народних традицій, виявляють взаємовиручку, знайомляться з малими жанрами народної творчості.

При знайомстві на заняттях з поспівками, ігровим фольклором, збагачується внутрішній світ дитини. Діти із задоволенням  говорять і співають небилиці, відзначаючи красу української мови, яскравість музичних образів, добрий гумор.

Спільна діяльність дітей створює загальне емоційне переживання, діти надають допомогу один одному при виконанні завдання, співчувають, переживають невдачі і радіють успіху. Вони стають терпимішими, добрішими, справедливішими в оцінці своїх дій і вчинків. При підготовці фольклорних свят відбувається перетворення боязких, сором'язливих дітей в розкріпачених, ініціативних.

Діяльність дітей буде продуктивною, якщо будуть визначені ближні й далекі цілі, тому на заняттях намагаюся створювати ситуації творчого пошуку і мотивів діяльності, що з'явиться своєрідним поштовхом, який виводить дитину зі стану "інертного спокою" і сприяє здійсненню творчої діяльності, яку вони виконують.

У цьому випадку працюють такі сторони духовного світу дитини, як воля, загальний інтелектуальний розвиток, світоглядні, моральні та патріотичні переконання.

Серйозну допомогу у справі патріотичного виховання може надати звернення до фольклору. Особливо необхідна його життєдайний, очищувальний вплив маленькій людині. Напившись з чистого джерела, дитина пізнає  серцем рідний народ, який став  духовним спадкоємцем його традицій, а виходить  справжньою людиною.

Послідовне ознайомлення дошкільників з творами народної музичної творчості допомагає їм краще зрозуміти мудрість українського народу. В результаті у дітей розвивається інтерес, любов і повага до свого народу, захоплення його талантом. Правдиво відображаючи реальне життя, народна пісня здатна чинити активний організуючий, моральний вплив на свідомість дітей.

Народну пісню не можна нічим замінити, особливо на початковому етапі виховання дитини. Рідна мова і народна пісня повинні бути присутніми у вихованні маленьких дітей аж до їх підліткового і юнацького віку. Тільки в цьому випадку дитина виростає здоровою морально. Народна музична творчість – фольклор, є дієвим засобом виховання національного характеру мислення, моральності, патріотизму, естетичного самосвідомості.

Оволодіння рідною мовою має відбуватися одночасно з навчанням рідної музичної мови. Творча природа народної музичної творчості велика: для кожного, навіть самої маленької дитини вона дає творчий стимул до його розвитку. Дитячі колискові пісні,  потішки – це своєрідний скарб народної педагогіки, що знайшов доступні для немовлят слова і поетичні образи.

Яскрава образність музичної мови народних наспівів, їх виконання, що включає елементи гри, танцю, декламації, барвисті костюми роблять їх доступними для розуміння і виконання дітьми різного віку, починаючи з самих маленьких. Ці традиції народного виконавства диктують комплексний підхід до процесу навчання.

Особливе різноманіття фарб творів народної художньої культури, яскравий музичний мову народних наспівів, контрастність у характеристиці казкових героїв, боротьба добра і зла дають підставу припустити доцільність використання фольклорного матеріалу в процесі естетичного виховання дітей. Адже очам дошкільника ще тільки належить поступово навчитися сприйняття тонких відтінків кольорів і розрізненню ліній просторових форм, а вухам – перетворитися на "музичне вухо". У початковій же стадії естетичного розвитку його органи почуттів правомірно вимагають більш яскравих, контрастних зображень і звучань, а також предметного сприйняття; формування етичних почуттів вимагає морально здорової їжі для душі.

Народна творчість є винятково цінним дидактичним матеріалом в естетичному вихованні підростаючого покоління. Яскраві образи добра і зла в піснях, казках, приспівках доступні і зрозумілі дітям. Причому казки та пісні діти не просто слухають, вони самі втягуються в казкову гру, вони – учасники та постановники музично-ігрових та вокально-пластичних композицій, казок, лялькових вистав. Гра відповідає природі дошкільника; в процесі гри дитина органічно пізнає нові музичні образи, набуває вміння і навички, розвиває свою фантазію.  Причому розвиток здібностей відбувається сам собою, у цікавій і захоплюючій ігровій формі, що позбавляє виховний процес повчальності.

Народне музичне мистецтво – це творчий організм, система творчого мислення народу, вироблена віковими традиціями.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). //  – К., 2012

2. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчук З.О. Основи національного виховання. – Умань, 1993.

3. Сивачук Н. Український дитячий фольклор: Підручник. – К.: Деміур, 2003.

4. Сухомлинський В. Пісня відкриває перед дитиною красу світу. // Вибрані твори: В 5-ти т. Т.3. – К.: Рад. школа, 1977.