"Виховання патріотизму та національної свідомості учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій"

Виховання патріотизму та національної свідомості учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.

В. О. Сухомлинський.

Молоду незалежну українську державу мають будувати, оберігати і захищати національно свідомі, віддані Батьківщині патріоти.

Процес становлення держави проходить з великими труднощами, помилками. Саме недостатня чисельність політично і фахово підготовлених патріотів у владних структурах усіх рівнів породила негаразди у нашому суспільстві, призвела до нехтування допризовною підготовкою, системою військово-патріотичного виховання молоді.

Поступово приходить розуміння пріотитетності цих напрямків роботи, але багато років "експериментів" позначилися на стані навчально-матеріальної бази закладів освіти, міністерських навчальних планах, ставленні керівників та педагогічних працівників шкіл до військово-патріотичного виховання.

Духовна порожнеча, розмитість і невизначеність ідейних орієнтирів, незадовільна фізична підготовка, низький рівень соціальних мотивів готовності боронити свою Вітчизну - ось що ми маємо в результаті недооцінки цих вагомих напрямків роботи з молоддю.

Кардинальні історичні зміни, що їх на сьогоднішній день зазнає Україна, впливають на всі аспекти суспільного життя і, передусім, - на конкретного громадянина, його свідомість і самовизначення.

Багато чого вдалося досягти за роки незалежності, але накопичились і суттєві проблеми. Назріла нагальна потреба розроблення і впровадження в житя нової концепції військово-патріотичного виховання, яка базуватиметься на національно-історичних традиціях українського народу. А також створення центрів військово-патріотичного виховання та допризовної підготовки молоді.

Підтвердженням важливості цього питання є те, що прийнято цілий ряд документів державного значення, зокрема,

· Указ Президента України №744/2014 від 28.08.2014 "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності",

· Постанова Верховної Ради України від 17.04.2014 №1220-VII "Про додаткові заходи для зміцнення обороноздатності України",

· протокольне рішення наради від 18.09.2014 під головуванням Віце-прем'єр міністра України Сич О.М. щодо питаннь національно-патріотичного виховання учнівської молоді,

· Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 №1234 "Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України",

· Наказ міністерства освіти і науки України №1232 від 27.10.2014 "Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді" які в комплексі передбачають формування національної свідомості, почуття гідності, честі, поваги до історії свого народу, любов до рідного краю.

Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості цінністного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральною, за змістом, життєвої позиції.

Військово-патріотичне виховання- цілеспрямований, організований процес формування готовності юнаків старшого шкільного віку до строкової військової служби в Збройних Силах України. Його зміст визначається Конституцією, Законами України, військовою присягою та військовими статутами.

Проблема патріотичного виховання завжди посідала одне з провідних місць у вітчизняній педагогічній та філософській думці. А надто тепер, коли Революція Гідності, жертовний подвиг Героїв Небесної Сотні, події, які нині переживає український народ, ще раз засвідчили, що проголошена у 1991 році державна незалежність потребує постійного захисту, забезпечення національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання дітей та молоді. 
Патріотизм у сучасному розумінні– це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.

Одним з гарних прикладів такого виховання є Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»).

З історії

Спочатку розповім про історію. В Україні джурами завжди називали, як про це записано в Малій енциклопедії Українського козацтва, «молодих вихованців, зброєносців і помічників досвідченого козака. Інститут джур був дуже поширений і авторитетний, бо існував протягом усієї історії козацтва.

Стати джурою міг не кожен, а лише той, хто годився до козацької служби, пройшовши певні випробовування – як фізичні, так і моральні. Причому духовна загартованість передувала фізичній, якої набували упродовж кількох років. Виховувалися перш за все розважливість та поміркованість, впевненість у собі і власних силах.

За існуючою у Війську Запорозькому традицією кожен козак на схилі життя мав підготувати для служби у Війську замість себе молодого юнака.

У джури брали своїх молодших родичів (якщо вони були), а частіше – сторонніх підлітків, яких спочатку привчали до ведення козацького господарства, а пізніше, вже на Січі, навчали військовій справі. Система виховання була досить жорсткою.

Сучасність

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») була запроваджена в середовищі учнівської молоді ще з  2004 року.  З  2012 року діє нове положення про гру.

Останні декілька років ведеться активна робота над покращенням існуючої нормативно-правової бази гри,  поширення гри «Сокіл» («Джура»). Це здійснюється Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України спільно з Радою козацьких отаманів України,  при сприянні Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ, а також Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. За цей час гра «Сокіл» («Джура») зарекомендувала себе, як одна з найбільш популярних форм позашкільної роботи з Військово-патріотичного виховання молоді. Але існуючий стан патріотично-виховної роботи і практика впровадження та поширення гри висвітлили цілу низку проблем в організації виховного процесу.

Про мету 

Мета-місія гри «Сокіл» («Джура»): сприяти фізичному, морально-психологічному, інтелектуальному, ідейно-світоглядовому та духовному вихованню і самовихованню української молоді на добрих громадян та провідників суспільства на основі українських національних традицій та християнської моралі.

Ідейні засади гри «Сокіл» («Джура») виходять із лицарського покликання «Служіння Богові, Батьківщині, ближнім». Виховний ідеал гри – козак-лицар, свідомий, відповідальний та повновартісний громадянин-патріот, провідник у суспільстві.Завданням гри «Сокіл» («Джура») є формування козацько-лицарського типу сучасної молодої людини.

За останні декілька років мислення та свідомість українського народу очистились від псевдо-братерського шлаку. Кожен з тих, хто оберігав рідну землю зі зброєю в руках від окупанта, якого ще кілька років брехливо називали братом, ніколи вже не повернеться в обійми кривдників, і навчить цього своїх дітей. Військові кажуть, що українська нація переросла радянські погляди, і готова рухатись вперед. А найголовніше те, що той патріотизм, що зацвів у наших душах, мов вишневий цвіт, вже не втратить своєї краси та сили.

Про учасників

Учасником гри може стати кожна дитина віком від 7 до 18 років, яка любить Україну, хоче добре знати її історію та культуру, яка поділяє світогляд Українського Козацтва. Учасниками гри «Сокіл» («Джура») є учнівська молодь загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, об’єднана на добровільних засадах у рої, сотні, курені тощо.

Учасники гри «Сокіл» («Джура») поділяються на козачат (молодші школярі віком 7-10 років), джур козацьких (школярі середніх класів віком 11-15 років), молодих козаків (школярі старших класів віком 16-18 років). У грі «Сокіл» («Джура») можуть брати участь особи старші 18 років у статусі «Козак-наставник», які залучаються до виховної роботи з дітьми та молоддю.

Фахівці говорять, що дитячо-юнацька військово-спортивна гра «Сокіл» («Джура») є частиною інструментарію, яким можна привернути увагу молоді до проблем становлення нашої державності, відновлення та збереження історичних надбань народу, сформувати у дітей високий сенс життя, глибоку любов до нації, самовідданого служіння Батьківщині. Учасники гри «Джура» власним прикладом надихають юних українців (та й дорослих теж) долучатися до здорового способу життя, духовно збагачуватись і розвиватися фізично.

Щороку І (міський) триденний етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри „Сокіл” („Джура”) у м.Сміла проходить на базі навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15» . Команду Смілянської загальноосвітньої школи  І-ІІІст.№10 на цій грі представляє рій «Патріоти України».                                

Наші здобутки та перемоги

Висновок:

Для того щоб повернути духовні скарби наших прадідів, суспільство, батьки і педагоги, повинні допомагати дитині змалечку пізнавати звичаї та обряди свого народу, збагачувати мову скарбами усної народної творчості, знати державну символіку, любити гарну і милозвучну рідну мову. Але всього цього мало! Діти мають рости здоровими і сильними, виростати справжніми патріотами рідної землі. 
Необхідно з дитячого садочка прививати дітям патріотизм, та продовжувати це робити в школах та інших навчальних закладах. Рівень патріотичного виховання та свідомості українського народу за останні  роки зріс у рази, і цього вже ніщо не змінить. Головне, передати це наступним поколінням.