Кінцевою метою виховання особистості є її підготовка до повноцінного Завданням є різнобічний розвиток дитини; створення умов суспільного життя, яке передбачає виконання ролей громадянина,     для цілеспрямованого систематичного розвитку людини як трудівника, громадського діяча, сім'янина, товариша.  суб'єкта діяльності, особистості, індивідуальності.

В И Х О В А Н Н Я

Форми виховної роботи — варіанти організації виховного        процесу,       композиційна    побудова виховного заходу. До них належать класні години, етичні      бесіди,   зустрічі з      відомими     людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, змагання (спартакіади), турніри, виставки, конкурси, колективні творчі справи та ін.

У процесі виховання особливо важливими є такі закономірності.

1.Органічний зв'язок виховання із суспільними потребами та умовами виховання.

2.              Взаємодія у виховному процесі всієї сукупності різноманітних чинників.

3.              Опора у виховному процесі на позитивні якості дитини, стимуляцію активності особистості, позитивні емоції від досягнутих успіхів.

4.Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовну, емоційну сфери.

5.Визначальними у вихованні є діяльність і спілкування.

Результатом є щаслива, здорова, освічена людина, що може бути активним членом суспільства, неповторною особистістю.

Принципи виховання

Цілеспрямованість виховання, Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів, Повага до особистості дитини, поєднана з розумною вимогливістю до неї, Опора на позитивне в людині, Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, Систематичність і послідовність виховання, Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї та громадськості, Єдність свідомості й поведінки, Народність, Природовідповідність, Культуровідповідність, Гуманізація, Демократизація, Етнізація.

Пахомова В.В.

Засоби виховання — надбання матеріальної та духовної культури

(художня,     наукова        література, радіо, телебачення, Інтернет, предмети образотворчого, театрального, кіномистецтва тощо), форми і види виховної роботи (збори, бесіди, конференції, гуртки, ігри, спортивна діяльність), які задіюють під час використання певного методу.

Розрізняють такі групи методів:

1.              Методи формування свідомості особистості: бесіди, лекції, методи дискусії, переконання, навіювання, приклад.

2.              Методи організації діяльності, спілкування, формування позитивного досвіду суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, довір'я, привчання, тренування, створення виховних ситуацій, прогнозування.

3.              Методи стимулювання діяльності і поведінки: гра, змагання, заохочення, покарання. 4. Методи самовиховання: самопізнання, самооцінювання, саморегуляція.