"Виховання з урахуванням темпераменту. Дитина-меланхолік."

Розглянемо меланхолійний тип темпераменту дитини та ознайомимося з практичними рекомендаціями правильного виховання з урахуванням темпераменту. 
У житті темперамент в "чистому вигляді" зустрічається рідко. Звичайно має місце змішування різних типів темпераментів. Проте, найбільш яскраві риси однаково будуть "керуючими" у поведінці вашого малюка. Саме на них і звертайте свою увагу. 

МЕЛАНХОЛІЙНИЙ ТЕМПЕРАМЕНТ 
(у його основі лежить слабкий тип вищої нервової діяльності) 

Характерологічні риси 

Позитивні: 
- висока чутливість 
- сердечність, здатність до співчуття 
- тонка сприйнятливість 
- у звичній обстановці - старанний працівник 
- м'якість 
- доброзичливість 

Негативні: 

- уразливий і сором’зливий, невпевнений у собі 
- помисливість 
- замкнутість 
- знижена активність 
- низька працездатність (у несприятливих умовах) 

Меланхолік - це м'який і слухняний малюк. Меланхоліки сором’язливі, боязкі, а нерішучість - одне з основних властивостей їхнього характеру. Нерішучість проявляється в усіх рухах, жестах і вимові маляти-меланхоліка. Його засмучує і виводить з рівноваги будь-який дріб'язок, і ця емоційна нестійкість аж ніяк не каприз. Він чутливо реагує навіть на людський голос: спробуй його лише підвищити - і такий малюк відразу заплаче. Сльози в меланхоліків невичерпні, адже вони бояться усього, особливо незнайомих людей і нової обстановки. 
Діти-меланхоліки часто замикаються в собі, дуже погано звикають до нового колективу, прагнуть бути в "тіні". Часто "зациклюються" на невдачах, дуже болісно реагують на негативні оцінки, а покарання сприймають як справжню трагедію. Уразливості меланхоліка немає кінця й краю. Меланхолійні діти дуже недовірливі, часто хвилюються по дрібницях. Велике значення надають дріб'язкам. 
Таке маля побоюється зміни місць і зміни укладу життя. У нових, особливо конфліктних, ситуаціях губиться, працює значно нижче за свої можливості. 
Знання меланхолікові даються важко, через недостатню активність уваги маля постійно відволікається на сторонні предмети і не може зосередитися на головному. 
Будь-яка діяльність для меланхоліка - робота, від якої він миттєво утомлюється. Таке маля, навіть граючи, стомлюється. У цих дітей часто міняється настрій, вони малоініціативні, нелегко вступають у контакт із однолітками. Рухи їх невпевнені, бідні й часто метушливі. Мова тиха, але інтонація виразна. 
Такий малюк дуже довго готується до сну, погано засинає, важко прокидається, важко переходить від одного виду діяльності до іншого. 

Як правильно виховувати дитину-меланхоліка 

1. Основним підходом у вихованні дитини- меланхоліка є принцип, який умовно можна назвати "не нашкодь". 
2. У спілкуванні з таким малям і у виховних впливах зважайте на уразливість його психіки - не підвищуйте голос і не тисніть на нього, своє невдоволення виражайте рівним упевненим голосом, не обзивайте його. 
3. Пам’ятайте, що дитина- меланхолік має потребу в особливій увазі, теплих відносинах, у допомозі. Будьте з ним лагідними. 
4. Частіше хваліть його й не скупіться на прояв щирих слів. У вашого малюка особлива інтуїція, і йому життєво необхідно відчувати, що його люблять. 

5. Заохочуйте його навіть за незначні успіхи і досягнення. 
6. Не пропускайте нагоди показати своєму уразливому чаду, що ви дуже цінуєте найменший прояв його турботи. 
7. Ніколи не робіть своєму малюку зауваження на людях - це провокує розвиток серйозних комплексів. 
8. У спілкуванні зі своєю дитиною частіше використовуйте тактильний контакт: торкайтеся до нього, гладьте по голові та ін. 
9. Не забувайте про швидку стомлюваність, обумовлену слабкістю нервових процесів - не перевантажуйте його розвиваючими завданнями, у процесі виконання домашньої роботи робіть паузи. Пам’ятайте про те, що навіть ігри стомлюють його і можуть призвести до стресу. 
10. Стресовою для дитини- меланхоліка є будь-яка ситуація змагання, намагайтеся їх уникати. 
11. Не жадайте від меланхоліка того, що для нього нездійсненне. Націлюйте його на посильні заняття й допомагайте їх вчасно виконати, уникаючи перевтоми. 
12. Уникайте в спілкуванні з дитиною наказів, тому що вони тільки сповільнюють його діяльність. 
13. Розвивайте самостійність, даючи дитині посильні доручення. При кожному прояві самостійності заохочуйте свого малюка, підбадьорюйте теплим словом. 
14. Проявляйте терпіння в розвитку активності, сміливості. 
15. Стимулюйте маля до прояву ініціативи. 
16. Розвивайте товариськість свого малюка. 
17. Не лякайте й не залякуйте свого малюка. Дитині-меланхолікові протипоказані страшні історії, тривожні фільми та передачі. 
18. Допомагайте позбутися від страху, для цього обговорюйте з дитиною його почуття. За страхи не висміюйте. 
19. При виборі навчального закладу пам’ятайте, що для меланхоліка найбільше підходить рівна, потребуюча посидючості і терпіння діяльність (робота). Його не обтяжує навіть монотонна робота. 
20. У звичній обстановці, у дружному колективі він успішно виконує доручену справу, учиться. 

Пам’ятайте, що потрібно не приборкувати темперамент вашого малюка, а навчитися управляти їм.