Сучасний етикет у громадських місцях (урок-змагання)

Про матеріал
Систематизувати й розширити знання учнів про правила поведінки в громадських місцях: громадському транспорті, кінотеатрі, бібліотеці; розвивати спостережливість; виховувати бажання наслідувати зразки культурної поведінки.
Перегляд файлу

Година спілкування (урок-змагання)

 

Тема: Сучасний етикет у громадських місцях

Мета: систематизувати й розширити знання учнів про правила поведінки в громадських місцях: громадському транспорті, кінотеатрі, бібліотеці; розвивати спостережливість; виховувати бажання наслідувати зразки культурної поведінки.

          Обладнання: картки – завдання, вислови.

           Епіграф: Манери людини–це дзеркало, в якому відображається його портрет

Хід уроку

І. Організація класу

Доброго дня, дорогі діти!

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів

Перш ніж приступити до уроку, я б хотіла провести невеличку вікторину.

  1. Вікторина
  • 3 якими словами вранці слід звертатися до своїх рідних, до вчительки, до своїх друзів, сусідів, знайомих?
  • Як потрібно звертатися до людини із проханням?
  • Як попросити вибачення?
  • Що треба відповісти, коли ви отримуєте подарунок?
  • Що треба відповісти, якщо ви не в змозі виконати чиєсь прохання?
  • Якими словами можна підтримати товариша, якщо йому погано або в нього щось трапилося?
  1. Вправа «Мікрофон»

— Що таке громадські місця? (Місця, якими користується громада,тобто люди.)

— Які ви знаєте громадські місця? (Магазин, ринок, театр, пошта, банк,музей, транспорт…)

— У яких громадських місцях вам доводилося бувати?

— А чи говорили вам батьки, як потрібно там поводитися?

— Чи хочете ви про це знати?

IV. Повідомлення теми, мети уроку

Ведучий: Доброго дня, дорогі друзі, шановні гості. Сьогодні ми зібралися тут, щоб поговорити про етикет.

Вчитель: Кожному з нас відомі п'ять відчуттів. Це — нюх, зір, слух, смак та дотик. Проте існує іще шосте відчуття, доступне кожному, але не кожному помітне. Мова йде про відчуття такту, культуру поведінки, спілкування з оточуючими — тобто про те, що робить людину по-справжньому гарною.  Кожний із нас у повсякденному житті постійно вживає ввічливі слова. Найпоширеніші з них — «добридень», «здрастуй», «до побачення», «будь ласка», «спасибі», «дякую». Проте чи замислювались ви коли-небудь, що означають ці ввічливі слова, звідки вони прийшли в нашу мову? Виявляється, що походження цих слів дуже давнє, їх вживання сягає ще часів Київської Русі. Спочатку вони були сталими виразами, добрими побажаннями. 
        Ведучий: Так, слово «здрастуй» означає «будь здоровим», «будь ласка» — «будь ласкавим до мене, привітним». «Добридень» — це побажання співбесідникові доброго дня, багатого на успіхи і радісні події. Коли ми, прощаючись, кажемо людині «до побачення», то даємо їй зрозуміти: «мені приємно тебе бачити, і я сподіваюсь на нову зустріч із тобою». Звичне нині слово «спасибі» колись означало не просто подяку, а дуже вагоме побажання «Спаси Бог!». Згадаємо деякі загальні правила поведінки, які ми всі знаємо, але іноді про них забуваємо.

Ведучий: Тому ми і зібралися тут, щоб показати: не такі ми уже погані, все ми знаємо  і все пам’ятаємо, і своїми знаннями готові поділитися з вами.

 Вчитель: Ми недооцінюємо роль та значення етикету в нашому житті. Але етикетні правила — це маленькі цеглинки, з яких складаються імідж, репутація людини. Іноді етикетні тонкощі дратують, але водночас вони допомагають висловлювати почуття поваги і симпатії.

Ведучий: До етикету відносимо: правила вітання, представлення та знайомства; звертання до інших; вимоги щодо одягу, поведінку у громадських місцях, поведінку чоловіка щодо жінки; правила піднесення подарунків та сувенірів; накривання столу і поведінки за столом тощо. Сукупність правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків, називається етикетом.  

V. Вивчення нового матеріалу

Вчитель: Ми проведемо урок  у вигляді змагання. ( Клас ділиться на 2 команди: «Культура» та «Ввічливість»). Ваші відповіді оцінять члени журі.(називаю їх)
     Наша зустріч буде проходити у вигляді зупинок. І так, перша зупинка –

 « Розіграй ситуацію ».   Я пропоную кожній команді ситуацію, яку ви повинні розіграти та дати відповіді на поставлені запитання. На підготовку вам дається 3 хвилини.

Ведучий: Шановні члени журі! На ваших столах лежать критерії оцінювання команд.

Ситуація 1 ( для команди «Культура»)
 

       Черга перед касою кінотеатру. Хлопчик підійшов до каси кінотеатру і просить квиток. На запитання касира: «У якому ряду ти хочеш сісти?»— хлопчик довго не може відповісти: він із дитинства заїкається, а зараз ще й хвилюється. «У п'ятому»,— нарешті вимовляє він. 
       «Спочатку навчися говорити, а потім у кіно ходитимеш»,— раптом говорить хтось із черги. 
       Опишіть почуття хлопчика. Як би ви вчинили, коли б ця ситуація сталася на ваших очах?

Ситуація 2 ( для команди «Ввічливість»)
 

       Дівчинка йде вулицею і раптом помічає, що в жінки, яка йде попереду, на панчосі поповзла широка стрілка. «Тьотю! — дівчинка звертається до жінки так голосно, що перехожі обертаються,— у вас подрані панчохи!» 
Чи правильно вчинила дівчинка? Як потрібно зробити зауваження?

Вчитель:

Ситуація 3 ( для команди «Культура»)

       Олег та Павлик зібралися у кіно. Дізнавшись про це, Сергій вирішив приєднатися до них. Оскільки місця Олега та Павлика були посередині ряду, хлопці вирішили зайняти їх завчасно, щоб потім не турбувати інших глядачів. Згасло світло, почався фільм. Раптом у залі почувся шум. Це Сергій спізнився і шукав своє місце. Він проходив спиною до глядачів, що сиділи, наступив комусь на ногу і, не вибачившись, із шумом всівся і тут же став голосно розпитувати, чи давно розпочався фільм, що було спочатку? 
Після закінчення фільму Олег зробив зауваження Сергійкові. 
Як ви гадаєте, що в поведінці Сергійка не сподобалось його друзям?

Ситуація 4 ( для команди «Ввічливість»)
 

       Одного разу Олена, Катя і Наталя прийшли в музей природи. Розпочалася екскурсія. Оленка весь час озиралася навкруги, затримувалась біля експонатів, від яких група екскурсантів уже відійшла, а потім перепитувала екскурсовода про те, чого не почула. Екскурсовод закінчив розповідь і дозволив глядачам ближче підійти до експонатів. Оленка відстала від подруг,  її зацікавило чучело птаха. Дівчинка узяла його і з цікавістю почала розглядати, а потім голосно покликала подруг. Доглядач музею зробив Оленці зауваження. 
Яких помилок припустилася Оленка під час відвідин музею? 
Як слід поводитись у музеї?

Ведучий: І так, друга зупинка «Побажання» (участь приймає по 1 парі з команди) 

— Об’єднайтеся в пари. Звертаючись по черзі одне до одного, продовжіть речення.

( для команди «Культура»)

Я бажаю тобі…

Завдання для команди «Ввічливість»:
 

Я дякую тобі за …

Вчитель: І так, третя зупинка « Чарівні окуляри».   — Пограйтеся в гру Чарівні окуляри. Крізь них можна бачити тільки хороше. Передаючи їх із рук у руки, розкажіть, що гарного ви бачите в учневі(учениці), який (яка) поруч.

Ведучий: Поки журі підводить підсумки, я хочу вам дещо сказати.

Це цікаво: Які звичаї при привітанні в інших країнах?

Індійці: складають руки і притискають їх до грудей

Китайці: тиснуть руку собі

Саманці: при привітанні обнюхують один одного

Латиноамериканці: обіймаються

Лапландці: труться носами

Японці: кланяються

Тибетці: знімають головний убір правою рукою і  висовують язика

Росіяни, англійці, американці: тиснуть один одному руки.

Надаємо слово членам журі (Виступ журі)

Вчитель:  Я б хотіла закінчити нашу зустріч оповіданням Василя Сухомлинського «Скажи людині «здрастуйте».

       Лісовою стежиною йдуть батько і маленький син. Навколо тиша, тільки чутно, як десь далеко стукає дятел і струмочок дзюрчить у лісовій глушині. 
       Раптом син побачив: назустріч їм іде бабуся з паличкою. 
— Батько, куди йде бабуся? — запитав син. 
— Побачити, зустріти або проводити, — відповів батько.— Зустрінемося з нею, ми скажемо їй «здрастуйте»,— сказав батько. 
— Для чого ж їй говорити це слово? — здивувався син.— Адже ми зовсім незнайомі. 
— От зустрінемося, скажемо їй «здрастуйте», тоді побачиш для чого. 
Ось і бабуся. 
— Здрастуйте,— сказав син. 
— Здрастуйте,— сказав батько. 
— Здрастуйте,— сказала бабуся і посміхнулася, і син раптом побачив: усе навколо змінилося. Сонце засвітило яскравіше. По верхівках дерев пробіг легкий вітерець, листя заграло, затріпотало. У кущах заспівали птахи — до цього їх не було чутно. 
На душі у хлопчика стало радісно. 
— Чому це так? — запитав син. 
— Тому що ми сказали людині «здрастуйте» і вона посміхнулася.

Пам’ятай, що гарнії манери
Бережуть і сили, й нерви,
І поліпшують буття,
І продовжують життя.

VІ. Узагальнення й систематизація знань

VІІ. Рефлексія. Підведення підсумків уроку

        На кінець хочу подякувати всім вам за активну участь і зацікавленість, маю надію, що все, що ви сьогодні вивчили, стане вам у нагоді в майбутньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Веренич Неля
Додано
19 лютого
Переглядів
308
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку