Виховна година "Діти війни" 1 клас

 

 

 

 

 

 

 

Година мужності

на тему:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель: Мороз А.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата__________

Тема: Діти – герої Великої Вітчизняної війни

Мета: Показати дітям героїзм народу в боротьбі з ворогом, довести, що війна була всенародною, розширити знання учнів про дітей-героїв, виховувати почуття патріотизму, любові до своєї землі.

Обладнання: аудіозапис "Священна війна", "День перемоги",  виставка книг присвячених ВВВ, презентація.

 

"Подвиг і приклад героїв повинні пронизувати

все наше життя, бути постійним рушієм і

критеріям усіх рішень, вчинків та дій"

 

Хід заняття

І. Вступ. Нехай сьогодні  у   нашому   світлому прекрасному класі прозвучать  щирі  слова  дитячих  побажань  своїм ровесникам, які захищали нашу Вітчизну у грізні роки війни.

 

"Подвиг і приклад героїв повинні пронизувати

все наше життя, бути постійним рушієм і

критеріям усіх рішень, вчинків та дій"

 

 

Слово вчителя:

               70 років не порохом, а хлібом

               Пахнуть наші щедрі поля.

               60 років живе під мирним небом

               Любима Вітчизна моя.

Так, 70 років над нами тихе, мирне небо. Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, мріяти, жити. Але треба пам’ятати, якою дорогою ціною завойоване наше щастя.

1941 рік, червень, суботній день. Люди готувалися до недільного відпочинку. Червень – найчарівніша пора в Україні. Від вечірньої до ранкової зорі 5 годин. Зорі майже не згасають. Усе в красі та силі. Розквітають сади і луки, з поля чути п’янкий аромат скошеної трави. І раптом – війна!  (аудіозапис "Священна війна")

"Минули дні і роки пролетіли,

А дня того забуть ніхто не міг.

Тут навіть камінь плаче край доріг.

Хіба ж забудеш, як палали хати?

Гойдались мертві у страшній петлі.

І на шляху валялися хлоп’ята,

Багнетами прибиті до землі.

Хіба ж забудеш, як сліпого діда

В звірячій злобі витягли крізь дим.

До танків прив’язали людоїди

І розірвали надвоє живим.

Фашисти хотіли зруйнувати все, що було створено розумом та працею людей.

Влаштовувались десятки тюрем, таборів для війська вополонених. Фашизм приніс з собою звірства, розруху, голод, сльози, смерть.

Чимало прикладів мужності і героїзму дітей у роки  В.В. війни зберегла для нас історія.

Діти-підлітки, які далеко від фронту допомагали нашій армії наближати день перемоги. Разом з дорослими вони працювали на заводах, виготовляли зброю. Як і дорослі, виконували не лише свої норми, а й тих хто йшов на фронт, залишаючи робочі місця біля верстатів.

Багато дітей-сиріт воєнного лихоліття знаходило притулок у військових підрозділах і частинах нашої армії. Вони стали синами вояків і в міру своїх сил, а часто й понад міру, боролися проти ворога. Як самовіддано, як відчайдушно боролися вони з лютим ворогом. Їх не лякали ні тортури, ні смерть в гестапівських катівнях. Згадаємо їх поіменно. Це потрібно – не мертвим, це треба – живим.

Михайло Дзигал!

Віктор Крилов!

Люба Федчинко-Ржавська!

Обіпершись на кінчик стола, навпроти Люби височить офіцер у чорному мундирі, в руках – білосніжні рукавички. Дівчинка дивиться на рукавички. Офіцер ходить навколо столу. Ступить крок – зупиниться, розгойдуючи довге, як жердина тіло.

Допитує: - Хто тобі буде Лищенко?

• А ти знаєш, що він – командир партизанського загону?
• Ні.
• А що він вдома в печі ховається, знаєш?
• Таке скажете (дивується). Ваші солдати, як приходили, знайшли б. Бо й на горищі нишпорили.
• А якщо він справді в печі?
• Підіть подивіться (кат б’є прутом дівчинку і та падає на підлогу, вводять побитого старого заводського комуніста Друзяку).
• На стіл! І прив’язати! – верескнув офіцер.

Люба забуває про біль, її дитяче серце б’ється тривожно. Перший удар по спині Д. викликає зойки.

         Про юних героїв створено немало кінофільмів, написано книг, подвиги дітей увінчені в скульптурах,  у назвах вулиць, підприємств. Вдячним  пам’ятником дітям-героям є книжки серії "Юні герої".

         У книзі Дмитра Клюєнка "Хлопці з нашого села" розповідається, як восени 1943 року в село Підлісне для облави на партизанів прибув каральний загін гітлерівців. Ризикуючи життям Федя Шепель, Ваня Коноваленко, Ваня Юрченко, Яша Матвієнко повідомляють про намір окупантів командування загону. Але юні патріоти попали до рук есесівців. Після жорстоких катувань фашисти розстріляли їх біля Плоского лісу.

Навічно  закарбовано  їхню  мужність,  стійкість  і  відвагу.

             Мабуть  немає  такого  населеного  пункту, де б не здіймався  ввись пам’ятник  або  скромний  обеліск, до якого йдуть і йдуть люди, приносять свою любов, вдячність, скорботу.

1418  днів  війни. Важко  повірити, що вони позаду. Але вони були, вони пережиті, вистраждані, відвойовані. Перемога!  Святе  слово для  кожного  учасника  війни.

                Вірш  "Победа"

       "Победа!  Как  она  досталась!

        Каким  путём мы к ней  пришли!

        И  раны были, и усталость,

        И шрамы  на  груди земли.

        Могилы  братские, в которых

        Друзья  погибшие   лежат.

        И въевшийся  нам  в  лица  порох

        На  безымянных  рубежах…

            Схилимо  голови  в  мовчанні  перед  світлою  пам’яттю  наших  ровесників, які  загинули  в  роки  Великої  Вітчизняної  війни.

                                                                        (хвилина  мовчання)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діти-герої

Великої Вітчизняної війни